WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ґендерні ролі в поетичному дискурсі лесі українки як проблема перекладацької інтерпретації - Реферат

Ґендерні ролі в поетичному дискурсі лесі українки як проблема перекладацької інтерпретації - Реферат

Л у к а ш

Притулись до мене.

Я дужий, – здержу, ще й обороню [4, 84].

L u k a s h

Then come and lean on me.

I'm strong – I'll hold you; now I will defend you [4, 85].

L u k a s h

Then lean on me.

I'm strong...I'll hold you and will you defend. [7, 200]

"Лісова пісня" Лесі Українки є частково автобіографічною не лише тому, що тут простежуються певні її кроки в житті, моменти переживань, страждань та радощів, але й її нездійсненні мрії. У житті їй не вистачало людини, яка б її так "здержала та оборонила", тому її "сублімованою" обороною проти випробувань життя стала поезія. Жінка призначена природою для того, щоб народити, вигодувати дитину, що знаходить підтвердження в різних соціальних і ґендерних ролях. Проте, ні Мавка (через природу власного тіла), ні сама поетеса (платонічне кохання Лесі Українки, ймовірно, є результатом її комплексів від хвороби) не реалізують цю функцію у житті побутовому, але обидві знаходять себе в житті духовно-естетичному. Про органічне поєднання Лесею життя з поезією в своєму есеї "Моя Леся Українка" Ніла Зборовська зазначає, що жіноче духовне бажання Лесі реалізується у її безсмертному творінні [3, 92]. Можливо, не випадково М.Бердяєв надає великого значення творчому потенціалу статі, оскільки, на його думку, умовою автентичності існування людини слугує її творче ставлення до свого Я, до світу і суспільства (інших людей) [12].

У своїй творчості Леся Українка досить часто вдається до інверсії узвичаєних ґендерних ролей, ставить сильну жінку в епіцентр драматичного конфлікту (у пізніших драматичних поемах, та й у всій її прозі, так чи інакше постають проблеми суспільного становища жінки, жіночої освіти, ставлення до патріархального шлюбу, проте, часто через опосередковані, віддалені хронологічно від злободенного сюжету образи) [2, 16]. В даному контексті особливо цікавими можуть стати дослідження інверсії ґендерних ролей перекладача-жінки і перекладача-чоловіка на мікро-стилістичному рівні. Сильна жінка Лесі Українки – особистість вольова, мужня, яка не боїться зробити перший крок, засвідчити своє кохання, але й окрім того, – це духовно красива жінка, яка нерідко виповідає образ своєї душі словом, як це робить Мавка:

Ні,

ти сам для мене світ, миліший, кращий,

ніж той, що досі знала я, а й той

покращав, відколи ми поєднались [4, 86].

No,

you're all the world to me, more dear and lovely

than the world I once knew. But even that one

is lovelier since we our troth have plighted [4, 87].

You are my world, more splendid,

more beloved,

Than he whom hitherto I knew, and he

Is far more splendid since we two are one [7, 201].

Актуальним в аналізі сучасного жіночого дискурсу дослідники вважають просторовий аспект. Зокрема, В.Агеєва трактує несвободу як обмеженість простору, в якому може розгортатися існування індивідів. У модерній прозі та драматургії жінка виходить за межі вузького ареалу дім - церква - світський візит. Можливо, Мавка тому і не залишається зимувати в селі, що хатній простір поневолює її [1, 84]. Окрім того, необмежений простір, в якому живе Мавка, дає змогу зростати її духовній красі, а разом з тим дарувати і цілковито відчувати кохання. Простір "Лісової пісні" за словами Н. Зборовської – це Простір Життя як Простір Еросу [3, 209]. Розглядаючи ґендерну стилістику вищезазначених прикладів, бачимо, що, на відміну від П.Канді, Г.Еванс пропонує більш "патріархальне" трактування фрази "відколи ми поєдналися" - "since we our troth have plighted", в якому простежується певне зобов'язання двох людей, бажання влади. На противагу Г.Еванс, у перекладі П.Канді це "поєднання" має більш романтичний характер:"since we two are one"; він ніби говорить голосом багатого внутрішнього світу Мавки, що відгукнувся на мистецьку здібність Лукаша палким коханням. У цих прикладах ми спостерігаємо частковий обмін ґендерних ролей Г.Еванс і П.Канді як перекладача-жінки і перекладача-чоловіка. Звичайно, слід враховувати ті відмінності між оригіналом та перекладом, що зумовлені не лише історичним, але і культурним часом. Тому те, що для одних дослідників є архаїзацією чи модернізацією оригіналу у перекладі, для інших, внаслідок декодування, може приховувати в собі певні лінгвоґендерні особливості літературного дискурсу.

У контексті нашого аналізу хотілося б ще раз зазначити, що труднощі перекладу поетичних творів в першу чергу обумовлені розбіжностями між структурою української і англійської мов та жорсткими формальними вимогами, які накладаються на поетичні тексти, такими, як необхідність передачі ритму, римування, алітерацій, асонансів, звуконаслідування, звукового символізму та інших виразних засобів поезії. Проте, перекладач не має права ігнорувати цілісність тексту, збереження індивідуальності поета, емоційного впливу на читача, і т.ін. Якщо даний комплекс завдань постійно свідомо застосовується перекладачем, то ґендерна приналежність індивіда є підсвідомою (хоча останнім часом з'являється багато письменників та певна кількість перекладачів, які навмисно обирають псевдоніми та стиль письма протилежної статі, – такий ілюстративний матеріал стає ще цікавішим для дослідження стосовно взаємодії ґендерних моделей, ролей і норм), даючи ключ до прочитання текстів з точки зору маскулінного/ фемінінного. У вірші "Contra spem spero" ще раз знаходимо приклад використання зворотного порядку слів, що частково заперечує домінування емоційного, чуттєвого лише у жіночому дискурсі.

Я на гору круту крем'яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать [5, 10].

Up the flinty, steep and craggy mountainA weighty ponderous boulder I shall raise,And bearing this dread burden, a resoundingSong I'll sing, a song of joyous praise .

Though the mountain side be rough and steep,

Onward will I bear the ponderous stone;

Struggling upwards 'neath the crushing load,

Still will I my joyous song intone [7, 50].

Тут хотілося б наголосити на теорії відмінностей, що з'явилася як відповідь на теорію домінування, а саме: представники теорії відмінностей намагаються уникати постійного порівняння жіночих та чоловічих норм мовної поведінки, впевнившись у недоцільності пошуків паралелей між статтю, ґендером та мовою. Проте, для дослідження ґендеру у перекладі важливі не так самі відмінності, як те, яку роль ці відмінності відіграють у процесі перекладу та яким чином за цим простежуються ґендерні ролі всіх (або окремо взятих) учасників дискурсу. По-перше, не можна не помітити прийомів виразності, застосованих перекладачами в цільовому тексті, зокрема, використання стилістичного повтору ("Song I'll sing, a song of joyous praise"), інверсії ("Onward will I bear the ponderous stone", " Still will I my joyous song intone"). Окрім того, у даних прикладах можна говорити про стилістичне послаблення художнього засобу оригіналу, а саме - використання фольклорної форми "страшная". За відсутності в англійській мові лексичних засобів для вираження подібного емоційного забарвлення, перекладачі віднайшли англійські відповідники з однаковим семантичним полем для передачі емоційної виразності оригіналу в цільовому тексті. Мотиви важкого тягаря, нездоланних перешкод у творчості Лесі Українки – це не лише відбиток справжніх буднів поетеси, але й відображення її маскулінних фантазій. Дослідження перекладацьких зсувів, що також присутні у наведених перекладах, є, на нашу думку, дуже перспективними в плані їх вивчення у руслі психолінгвістики та лінгвістичної ґендерології: зсуви (тематичні, індивідуальні, конститутивні і т.ін.) зумовлені не лише особливостями оригіналу і перекладу, але й ґендерними особливостями поведінки людини, набором її ґендерних характеристик, переважанням фемінних/ маскулінних рис індивіда.

Loading...

 
 

Цікаве