WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ґендер у лінгвістиці. чоловіча і жіноча мова - Реферат

Ґендер у лінгвістиці. чоловіча і жіноча мова - Реферат

Преференції у використанні тих чи інших мовних засобів чоловіками і жінками в письмовій мові отримали назву чоловічого та жіночого стилів письма. (Термін не слід плутати з терміном „жіноче письмо"). Дослідження, проведені на базі російського письмового мовлення звичайних носіїв мови, встановили визначені статистичні закономірності, властиві чоловічому й жіночому стилям письма. Варто зазначити, що одним з піонерських досліджень у вітчизняній лінгвістиці в даній галузі була робота Т.Б.Крючкової [8, 186-200], що експериментально вивчала особливості чоловічої і жіночої російської письмової мови. Вченою було встановлено, що жінки вживали більше займенників і часток, у мові жінок також спостерігалася тенденція до більш частого вживання часток "не" і "ні", а вчоловіків – до більш частого вживання іменників. Дослідження в цій же галузі, проведені Є.А.Горошко, з вираховуванням спеціальних параметрів, що враховують певні характеристики мовлення: зв'язаність, динамізм, якісність, предметність, складність та інше, використовувані при лінгвостатистичному аналізі тексту, виявило, що чоловічій письмовій мові, у порівнянні її з жіночою, властиві такі особливості:

  • Речення за своєю довжиною в середньому коротші жіночих.

  • Велика частота граматичних помилок.

  • Більш висока частота використання іменників і прикметників, у свою чергу, набагато менше дієслів і часток. Чоловіки вживали також більше якісних і присвійних прикметників, причому якісні прикметники вживалися в основному в звичайному ступені, а не в порівняльному чи найвищому ступенях. Крім цього, чоловіки значно частіше використовували прикметники й іменники жіночого роду, тобто існувала явна орієнтація на використання слів, "протилежних" за родом.

  • Превалювали раціоналістичні оцінки. Емоційних і сенсорних оцінок у мові чоловіків менше, бо вони виділяли частіше естетичну, ніж етичну сторону предмета чи явища навколишньої дійсності.

  • Саме чоловіки зображують світ і дійсність у більшій розмаїтості якісних характеристик, фарб і ознак, ніж це роблять жінки.

  • При аналізі синтаксичної структури жіночих і чоловічих текстів було виявлено, що чоловіки частіше використовують підрядний, а не сурядний зв'язок.

  • Рідше зустрічаються окличні і питальні речення.

  • Рідше використовуються неповні речення й еліптичні конструкції.

  • Зворотний порядок слів менш властивий чоловічій письмовій мові [3, 28-41].

Наведені факти говорять про те, що між чоловічою і жіночою мовою, як письмовою, так і усною, існують певні розбіжності, що дозволяють говорити про цілу систему факторів, що впливають на ці розбіжності чи зумовлюють їх.

Таким чином, у статті ми подали короткий огляд історії виникнення терміну ґендер та особливостей функціонування суміжних термінологічних одиниць; проаналізували базові наукові праці з даної проблеми;зазначили напрямки дослідження ґендера за допомогою аналізу структур мови; розглянули найбільш перспективні й обґрунтовані на сьогодні напрямки вивчення чоловічої й жіночої мови.

ЛІТЕРАТУРА

Вейлерт А.А. О зависимости количественных показателей единиц языка от пола говорящего лица // Вопросы языкознания. – 1976. – №5. – С.138-143.

  1. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского вербального поведения (психолингвистический анализ): Дис. ... канд. филол. наук. – М., 1996. – 138 с.

  2. Горошко Е.И. Особенности мужского и женского стиля письма // Гендерный фактор в языке и коммуникации. – Иваново, 1999. – С.28-41.

  3. Земская Е.А., Китайгородская М.А., Розанова Н.Н. Особенности мужской и женской речи // Русский язык в его функционировании / Под ред. Е.А.Земской и Д.Н.Шмелева. – М.: Наука, 1993. – С.90-136.

  4. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты. – М.: Институт социологии РАН, 1999.

  5. Кирилина А.В. О применении понятия гендер в русскоязычном лингвис-тическом описании // Филологические науки. – 2000. – №3. – С.18-27.

  6. Кронгауз М.А. Sexus, или Проблема пола в русском языке // Русистика. Славистика. Индоевропеистика. – М., 1996. – С.510-525.

  7. Крючкова Т.Б. Некоторые экспериментальные исследования особенностей использования русского языка мужчиной и женщиной // Проблемы психолингвистики. – М., 1975. – С.186-200.

  8. Словарь гендерных терминов / Под ред. А.А.Денисовой / Региональная общественная организация "Восток-Запад: Женские Инновационные Проекты". – М.: Информация XXI век, 2002. – 256 c.

  9. Трофимова Е.И. О концептуальных понятиях и терминах в гендерных исследованиях и феминистской теории // Женщина в российском обществе. – 2000. – №4. – С.32-39.

  10. Уэст К., Зиммерман Д. Создание гендера (doing gender) // Гендерные тетради. –Вып.1. –Спб, 1997. – С.94-124.

  11. Borneman Ernst. Das Patriarchat. Ursprung und Zukunft unseres Gesellschaftssystems. Frankfurt a. Main, 1991 (zuerst 1971).

  12. Gal S. Between speech and silence: The problematics of reserch on language and gender // Papers in Pragmatics. – 1989. – №3. – V.1. – P.1. – 38 p.

  13. Glck Helmut. Der Mythos von den Frauensprachen. In : OBST (Osnabrcker Beitrge zur Sprachtheotie). – 1979. Beiheft 3, S. 60 – 95.

  14. Gumperz John J. Discours Strategies. Cambridge, 1982.

  15. Hirschauer St. Dekonstruktion und rekonstruktion. Pladyer fr die Erforschung des Bekannten // Feministische Studien. 1993. N 2. S. 55 – 68.

  16. Jespersen O. Language: Its Nature, Development and Origins, London, Allen and Unwin. 1922.

  17. Kotthoff H. Die Geschlechter in der Gesprchsforschung. Hierarchien, Teorien, Ideologien // Der Deutschunterricht, 1996. N 1. S. 9 – 15.

  18. Maltz D. N., Borker R. A. Miverstдndnisse zwischen Mnnern und Frauen - kulturell betrachtet // Gnthner, Kotthoff (Hrsg) Von fremden Sttimmen. Weibliches und mnnliches Sprechen im Kulturvergleich. Frankfurt am Main, 1991. S. 52 – 74.

  19. Mead, Male and female: a study of sexes in a changing world. New York: Morrow, 1949.

  20. Samel Ingrid. Einfhrung in die feministische Sprachwissenschaft. Berlin, 1995.

  21. Sapir E. Linguistics as a Science // D. G. Mandelbaum (ed.). Edward Sapir: Culture, 1970.

  22. Tannen D. Du kannst mich einfach nicht verstehen. Warum Mnner und Fraue aneinender vorbeireden. Hamburg, 1991.

Loading...

 
 

Цікаве