WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Ґендер у лінгвістиці. чоловіча і жіноча мова - Реферат

Ґендер у лінгвістиці. чоловіча і жіноча мова - Реферат

Ґендер у лінгвістиці. чоловіча і жіноча мова

У даний час в лінгвістичній літературі відсутнє послідовне вживання терміна ґендер, що ввійшов у лінгвістику досить своєрідним шляхом: англійський термін gender, що означає граматичну категорію роду, був вилучений з лінгвістичного контексту і перенесений у дослідницьке поле інших наук ― соціальної філософії, соціології, історії, а також у політичний дискурс.

У мовознавство ж термін ґендер прийшов, а в англомовне ― повернувся в новому значенні, трохи пізніше зі сфери соціальних наук, коли ґендерні дослідження одержали статус міждисциплінарного напрямку. Поряд з цим поняття ґендер функціонує в англомовній лінгвістичній літературі й у своєму старому значенні. До появи нового терміна лінгвістична семантика не ігнорувала відбиття в мові поняття стать в значенні sexus, тому що вона входить до складу значення багатьох лексичних одиниць, таких як жінка, чоловік, мати, батько та ін.Сучасні роботи, присвячені розгляду цього питання, оперують поняттямстать/sexus [7, 510-525].

Хоча термін ґендер визнається більшістю дослідників, існує ряд труднощів, що виникають при читанні спеціальної літератури, пов'язаних з деякими розбіжностями в розумінні ґендера і відносною новизною цього поняття.

Функціонування термінологічних одиниць у лінгвістиці виявляє такі особливості:

  • значна частина праць, присвячених статерольовій диференціації суспільства і пов'язаним із нею процесам, написана до виникнення терміна ґендер і оперує поняттями sex,sexus навіть у тих випадках, коли мова йде про соціальні аспекти взаємодії статей;

  • термін ґендер виник в англомовному просторі і є англійським омонімом граматичної категорії роду, що в ряді випадків призводить до неясностей саме в лінгвістичному описі англійською мовою;

  • ряд дослідників дотримується старих понять, користуючись термінами sexbias,sexrole,sexdifference та іншими, включаючи, однак, у свої міркування положення про соціальну й культурну значимість статі. У багатьох англомовних працях обидва поняття використовуються паралельно. Помітна і протилежна тенденція: прагнення замінити слово стать (sexus) новим терміном. Особливо це стосується праць, час створення яких збігається з виникненням поняття ґендер;

  • неясності виникають у залежності від мови, якою написане дослідження, а також при перекладі іншомовних робіт на українську мову. Так, у німецькій мові поряд з поняттям Gender використовуються німецькі номінації Geschlecht, das soziale Geschlecht. Більшому розкриттю питання не сприяє зростаючий потік перекладів з англійської на українську мову, де англійське співвідношення sex ― gender виявляється не цілком відповідним українському розумінню аналогічних понять: в українській мові парасекс ― стать виявляється не адекватною англійському sex ― sex, що звільняє слово стать від натуралістичних змістів, і саме цей факт в англомовному науковому дискурсі став однією з причин введення до обігу терміна gender. З іншого боку, в західних країнах протягом останніх років намітилася виразна тенденція, навіть поза науковим дискурсом, до витиснення номінації sex у значенні стать і заміні її словом gender з метою політичної коректності;

  • при виборі термінології має значення також концептуальна позиція автора. Так, представники біодетерміністського напрямку, що наполягають на фізіологічній і психічній зумовленості розбіжностей у мовній здатності чоловіків і жінок, застосовують традиційне позначення статі, хоча й у їхніх роботах зустрічається поняття ґендер;

  • у вітчизняному мовознавстві використовуються терміни: ґендер, стать, соціальна стать, соціокультурна стать, статевий диморфізм, статерольова диференціація, біосоціальні характеристики людини, біокультурні характеристики людини [16, 18-27].

Спостереження показують, що у спеціальній літературі українською мовою частіше застосовується не сам термін ґендер, а його деривати: ґендерні дослідження, ґендерні аспекти, ґендерні відносини, ґендеристи, ґендерологія. Слово ж стать у багатьох випадках дозволяє з контексту зрозуміти, коли йдеться про біологічний, а коли ― про культурно зумовлені його аспекти. Можна припустити, що надалі в працях українською та іншими слов'янськими мовами будуть використовуватися обидва терміни, власний і запозичений, як це вже відбувається в німецькомовній науковій літературі, тому що німецька мова, як і українська, має власну номінацію для позначення статі, що не збігається з номінацією для позначення сексуальних відносин. У німецькій літературі спостерігається тенденція позначати терміном ґендер загальний напрямок дослідження, а потім користуватися поняттям das (soziale) Geschlecht. Імовірно, що і в українській мові розвиток термінів піде аналогічним шляхом.

На відміну від слова стать, прикметник статевий більше пов'язаний із сексуальністю, тому номінація ґендерний нерідко вживається як евфемізм для слова статевий. Порівн.: ґендерні відносини ― статеві відносини. Таким чином, кращими номінації ґендер і ґендерний виявляються тоді, коли вони вживаються в контекстах, де українські слова стать і статевий можуть бути інтерпретовані стосовно сексуальної сфери.

Дані про мову, отримані лінгвістикою є одними з основних джерел інформації про характер і динаміку конструювання ґендера як продукту культури і соціальних відносин. Постмодерністська філософія бачить у мові головний інструмент конструювання картини світу, стверджуючи, що те, що людина сприймає як реальність, насправді є мовним образом, соціально і лінгвістично сконструйованим феноменом, результатом наслідуваної нами мовної системи. Але сама мова не є продуктом деякого вищого розуму. Вона є наслідком людського досвіду, насамперед конкретного, тілесного. Мова дає ключ і до вивчення механізмів конструювання статевової ідентичності. Хоча ґендер не є лінгвістичною категорією, за винятком соціо- і частково психолінгвістики, аналіз структур мови дозволяє одержати інформацію про те, яку роль відіграє ґендер у тій чи іншій культурі, які поведінкові норми для чоловіків і жінок фіксуються в текстах різного типу, як міняється уявлення про ґендерні норми, мужності і жіночності в часі, які стильові особливості можуть бути віднесені до переважно жіночого чи переважно чоловічого, як осмислюється мужність і жіночність у різних мовах і культурах, як ґендерна приналежність впливає на засвоєння мови, з якими фрагментами і тематичними галузями мовної картини світу вона пов'язана. Вивчення мови дозволяє також встановити, за допомогою яких лінгвістичних механізмів стає можлива маніпуляція ґендерними стереотипами.

Існує кілька взаємозалежних напрямків дослідження ґендера за допомогою аналізу структур мови:

  • соціолінгвістика, що представляє великий матеріал про функціонування мови в групах людей за ознакою професії, статі, віку, міського чи сільського способу життя та ін. Саме соціолінгвістам належить заслуга виявлення ймовірного, а не постійного характеру розбіжностей у чоловічій і жіночій мові;

  • психолінгвістика, що досліджує специфіку чоловічих і жіночих асоціацій, ґендерно специфічний розвиток мовної здатності людини, дитяча мова. Останнім часом психолінгвістика стикається з нейролінгвістикою;

  • ідентифікаційна діагностика, що вивчає письмові й усні тексти анонімного автора з метою визначення параметрів особистості, у тому числі й статі;

  • лінгвокультурологічні і міжкультурні дослідження, що виявляють культурну специфіку ґендера, загальне й особливе в його конструюванні в залежності від мови і культури даного суспільства, що дозволяє встановити ступінь андроцентризма різних мов і культур;

  • феміністська критика мови;

  • дослідження маскулінності, які є найбільш новою лінією досліджень;

  • вивчення мовної практики представників сексуальних меншостей.

Loading...

 
 

Цікаве