WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Семантичні особливості фразеологізмів концепту “щастя” в українській та німецькій мовах - Реферат

Семантичні особливості фразеологізмів концепту “щастя” в українській та німецькій мовах - Реферат

Давати серцю волю, Давати піти.

  1. Виграш у лотереї: dieGlcksbombe erhalten.

  2. Готовність до невдачі: GlckimUnglck, derPechvogel;

Коли б не нещастя, не було б і щастя.

  1. Характеристика людини: dieGlcksfee, derGlcksvogel;

Кожний молодець на свій взірець.

  1. Спорт: einweisesGlck (Wintersport).

  2. Побажання: manwnschtesich gegenseitig Glck;

j-m Glck und Segen wnschen,

Hals und Beinbruch; Щасливої дороги,

Щасти Вам, На щастя і долю,

На удачу і щастя.

  1. Частина словосполучення: zumGlckstelltesichheraus;

Щастя усміхається.

  1. Прислів'я: ScherbenbringenGlck, GlckundGlas, wieleicht

brichtdas!; Щасливі на години не зважають.

  1. Кохання: SeinGlckmachen, GlckinderLiebe;

На сьомому небі, Задушити в обіймах,

Зазнавати втіхи, Ніг під собою не чути,

Рожеві мрії.

Кількісні показники українських та німецьких фразеологічних одиниць за тематичними групами представлені у таблиці № 1.

Таблиця 1

п/п

Зміст тематичних груп

Кількісні показники

Укр. мова

Нім. мова

1.

Почуття, сприйняття навколишнього середовища задоволення життям.

29

36

2.

Успіх

30

24

3.

Удача

21

13

4.

Вміння

12

8

5.

Частина

11

8

6.

Участь

20

9

7.

Сімейне щастя

11

13

8.

Уява про щасливу людину

19

27

9.

Виграш у лотереї

17

11

10.

Готовність до невдачі

8

8

11.

Характеристика людини

15

16

12.

Спорт

-

1

13.

Побажання

12

11

14.

Частина словосполучень

6

6

15.

Прислів'я

27

26

16.

Кохання

17

9

Разом

266

226

Усього

492

Наведені таблиці вказують на ізоморфні риси носіїв обох мов у вербалізації концепту "щастя", які прослідковуються у 16 позиціях. Це – почуття, успіх, уміння, удача, частина, доля, участь тощо. Однак існують суто етнічні аспекти. Слово "щастя", наприклад, в українській мові етимологічно походить від слова "частина" [9, 816], [11, 416]. Можна припустити, що глибинне значення слова "щастя" пов'язане із ситуацією, коли людина є частиною чогось цілого (соціуму, людської громади, родини тощо), і з якого вона могла одержати свою частину благ, які могли б задовольнити її життєві потреби і робити, таким чином, її щасливою.

Отже, якщо щастя є вищим призначенням людини, то щастя українця виникає із громадського життєвого укладу. Таким чином, за своєю глибинною сутністю українець є колективним індивідумом, який інтегрований у космос суспільного буття і характеризується інтровертними стосунками між носіями етносу. Цим пояснюється схильність українців до співчуття, співпереживання та колективна пасивна сутність.

У німецькій мові іменник das Glck етимологічно та лексично виражає ідею "доля", "випадок". Цілком вірогідно, що ця обставина може бути пов'язаною із певними рисами соціальної психіки німецького етносу. Такою, наприклад, може бути войовничість, яка була одним із виявів завойовницького духу, що поширювався у атмосфері "бурі" і "натиску" та компенсувався ліричністю, педантичністю, організованістю, людською раціональністю, прагненням до упорядкування усіх сфер життя. Така екстравертна спрямованість сприяла появі більш різних семантичних фразеологічних одиниць у німецькій мові, порівняно із українською.

Отже, методом суцільної вибірки було зібрано 492 фразеологічні одиниці, що репрезентують концепт "щастя", котрі було розбито на 16 семантичних груп, згідно з синонімічними рядами.

У подальших розвідках нашої теми ми плануємо систематизувати всі фразеологічні одиниці в інших семантичних групах, та дослідити функціонування фразеологічних одиниць із концептом "щастя" у художніх текстах.

Література

  1. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. – Воронеж, 1996. –С.1-104.

  2. Бинович Л.Э., Гришин Н.Н. Немецко-русский фразеологический словарь. – Изд. 2-е, исп. и доп. – М.: Русский язык, 1975. – 226 с.

  3. Вежбицкая А. Понимание культур через посредства ключевых слов. – М., 2001. – С.161-165.

  4. Ковалёва Т.Ю. О содержательных контекстах понятия "концепт": Oт В.Гумбольда и А.А.Потебни до А.Вежбицкой и Ю.С.Степанова. – Омск, 2000. – С.180-182.

  5. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – Изд. 22-е. – М.: Русский язык, 1990. – 921 с.

  6. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. – К.: Рад. шк., 1991. – С.17-203.

  7. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации. – К., 2002. – С.195-196.

  8. Степанов Ю.С. Гипотеза в современной лингвистике. – М., 1980. – С.32.

  9. Фасмер М. Этимологический словарь русского язика: В 3 т. – М.: Прогресс, 1971. – Т.3. – С.816-827.

  10. Философская энциклопедия / Под ред. Ф.В.Константинова. – М.: Советская энциклопедия, 1970. –С.175-176.

  11. Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского язика: Более 5000 слов. – 2-е узд., перераб. и доп. – К.: Рад. шк., 1989. – С.416.

  12. Agricola Erhard: Wrter und Wendungen. Wrterbuch zum deutschen Sprachgebrauch, 5. berarb. underweit. – Leipzig: Auflage, VEB Bibliographisehes Institut, 1962.

  13. Kpper Heinz. Wrterbuch der deutschen Umgangssprache. – Stuttgart: Rea Ernst Klett Verlag fr Wissen und Bildung, 1987.

  14. Paffen K.A. Deutsch-russisches Satzlexikon: In 2 B. – Leipzig: VEB Verlag Enzyklopdie, 1970. – Band 2.

  15. Wahrig Gerhard. Deutsches Wrterbuch. – Stuttgart: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1985.

Loading...

 
 

Цікаве