WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Фемінізм у житті та творчості Жорж Санд - Реферат

Фемінізм у житті та творчості Жорж Санд - Реферат

Фемінізм у житті та творчості Жорж Санд

Існують поняття, які не лише називають предмети, явища, а й асоціюються з іншими предметами чи є їх символами. До таких понять належить слово жінка, звичайне на перший погляд, але глибинне за своєю суттю. Воно асоціюється з життям, бо маючи все те, чим хизується сильна стать: могутній інтелект і логічне мислення – феміна сапієнс, більше того, здатна до самовідтворення – давати життя новій людині. Те, що винищує чоловік, відтворює жінка. Отже, це слово є символом сотворіння, самовідтворення, початку нового життя. Жінка живе серцем, а значить інтуїцією, почуттями, підсвідомістю, вона має здатність вловлювати особливі, неземні сигнали. Тому інколи такою непередбаченою буває жіноча логіка, тому досить часто безпідставно глузують з неї чоловіки, обмежені вузькими рамками власного мислення.

Немає, певно, у світі жодної книги, на сторінках якої не було б її образу – подруги, коханої, дружини, матері... У різні часи бачили в жінці всілякі чесноти й вади. Та ніколи не вщухав широкий інтерес до її душевного й соціального буття, її місця в космосі людськості. Зображенню долі жінки присвятили свої твори такі письменники: Г.Флобер "Пані Боварі", Г.Ібсен "Ляльковий дім", Н.Готорн "Червона літера", Ж.Санд "Індіана", "Лелія", "Консуело", Гі де Мопассан "Пампушка", В.Теккерей "Ярмарок суєти", М.Островський "Гроза", Л.Толстой "Анна Кареніна" та ін.

У результаті аналізу низки критичних матеріалів з'ясувалося, що в більшості досліджень науковців (Бабаєва Є., Гудзія М., Михальської К., Муравйової Н., Шкловського В. та ін.) майже не акцентовано уваги на проблемі емансипації жінки. У зв'язку з цим основна увага в статті зосереджена на дослідженні жіночого питання у творчості Ж.Санд, зокрема в романах "Індіана", "Лелія", "Консуело".

Жорж Санд – це великий світ прекрасних образів, духовних пошуків і відкриття істини, і хто входить у цей світ, залишається в ньому назавжди, тому що без Санд неможливо уявити світову літературу. Вона зазирнула в такі глибини людської душі, які ще не відкривалися нікому до того часу. Проживши складне і суперечливе життя, Жорж Санд дійшла висновку, що людина має кожен день жити ніби востаннє, тобто робити все, що вона може, даруючи любов і тепло іншим.

Творчість Жорж Санд на сучасному етапі розвитку світової літератури займає одне з провідних місць, оскільки саме з її ім'ям пов'язана постановка проблеми емансипації жінки у французькій літературі, яку пізніше запозичили Марко Вовчок, Ольга Кобилянська, Софія Крушельницька, Наталія Кобринська, Софія Окуневська в українській літературі.

Високо цінували творчість Жорж Санд і російські письменники та літературознавці. Так, І.В.Тургенєв називав її "одной из наших святых". Збереглись високі характеристики її романістики, написані А.І.Герценом, М.Г.Чернишевським тощо. Ф.М.Достоєвський звернув увагу на особливості її світосприймання: "Она основывала свой социализм, свои убеждения, надежды и идеалы на нравственном чувстве человека...на стремлении его к совершенству и чистоте... Она верила в личность человеческую" [2, 336].

ХІХ століття в західноєвропейській літературі позначене гострим конфліктом "особа – суспільство", але у творах багатьох письменників даної епохи він нерідко трактується як конфлікт "жінка і суспільство". У романах Аврори Дюпен (за чоловіком Дюдеван), яка писала під чоловічим псевдонімом Жорж Санд, даний конфлікт набув характеру протистояння з оточенням, із власними переконаннями та прагненнями або ж глибокої психологічної драми самої людини, яка зробила певний крок всупереч загальноприйнятій моралі.

Людина – складна істота, складніша, ніж ті форми та обставини, в які вона потрапляє. У людини завжди є резерв, є душевний запас оновлення та визволення. І тому кожний письменник своєрідно показує і розкриває характери своїх героїнь.

Творчість Жорж Санд – це прагнення переосмислити літературну традицію, за якою жінка залежала від соціального середовища, була приречена на приниження. Жінки в романах Жорж Санд різні за соціальним становищем, за світосприйманням, за стосунками з іншими людьми. Письменниця зверталася до жінки як об'єкта насамперед психологічного зображення, відстежувала її настрої, хід думок, зміну почуттів.

Своїм творчим пером Ж.Санд боролася за звільнення жінки, за її право розпоряджатися власною долею і називала себе "Спартаком серед рабинь". У її романах проходить ціла галерея образів передових жінок, які намагаються емансипуватися від гніву і приниження, в які вони були поставлені суспільством. У своїх творах Жорж Санд пропонувала ідею "вільної жінки", надаючи їй можливість самій керувати своєю долею, мати рівні можливості з чоловіками у повсякденному житті і суспільній діяльності.

Таким чином, багато ідей, які відстоювали сучасники Ж.Санд, всезагальне виборче право, просвітництво народу, громадська рівність жінок, – належали саме їй: письменниці, трибуну, просвітителю. Усім своїм життям вона довела можливість жіночого розкріпачення через самостійну працю і матеріальну незалежність.

Аврора Дюпен народилась і виросла в невеличкому містечку Ноан, недалеко від Парижу. Виховання і формальну освіту отримала в жіночому монастирі. Там вона закохалась в інтелігентну і чарівну черницю Марію-Алісію і попросила удочерити її. "Вас? – здивувалась Алісія. – Але ж ви найвідчайдушніше чортеня в монастирі!" Сучасники вважали Жорж Санд непостійною і безсердечною, називаючи її бісексуальною, хоча не зовсім ясно, чи були у неї сексуальні зв'язки з жінками. Своїй близькій подрузі Марі Дорваль, наприклад, Санд писала листи, які сьогодні вважалися б еротичними. Ось маленький уривок з листа Жорж Санд, який може бути прикладом того, яка тісна дружба пов'язувала цих двох жінок: "...Я надумала, що ти мене не любиш. Я ревіла, немов той осел... Моє серце переповнене любов'ю до тебе... Я хочу любити тебе завжди... Якщо ти мені відповіси одним лише словом "Приїжджай!", я поїду, хоч буде у мене навіть холера чи коханець..." Але в ті далекі часи листи такого змісту були досить розповсюдженим явищем і часто зустрічалися в листуванні між подругами.

Жорж Санд була коренастою жінкою, невисокою на зріст, з виразними рисами обличчя і темними очима. Вона постійно курила сигари, а її рухи були різкими. Чоловіків притягували її інтелект і жадоба життя. Письменниця мріяла про щастя жінок у шлюбі, оскільки сама такого не мала. Після 9 років нещасливого життя в шлюбі перед нею постав вибір між особистою свободою та існуючими правилами поведінки в суспільстві. Аврора вирішила покинути чоловіка, знаючи про осуд суспільства. "Она не любила своего мужа, потому что ее заставляли его любить, и ее сознательная борьба против любого морального принуждения стала ее второй природой, принципом поведения, законом счастья...," – так писав про неї В.Г.Бєлінський, який називав її "Иоанной д'Арк нашего времени" [1, 75].

Намагаючись добитись економічної незалежності від чоловіка, Аврора почала писати романи. Залишивши чоловіка, вона їде в Париж. Вже в перші роки життя в Парижі Аврора Дюдеван носила чоловічий одяг, і свої романи підписувала чоловічим ім'ям. Від свого жіночого ім'я вона хотіла позбавитись, змінивши і його, і весь свій вигляд. З того часу про себе вона писала й говорила лише в чоловічому роді.

Жорж Санд жила насиченим літературним життям з 1830 року, коли стала співробітником газети "Фігаро". Вона виступила проти інституту буржуазного шлюбу, який базується на пригнічені та користі, за емансипацію жінки.

У житті і творчості Жорж Санд простежуємо кардинально новий погляд на такі аспекти "жіночого питання", як жінка і світ, жінка і мораль, краса як мірило цінності особи. Письменниця намагалася змінити погляд суспільства на місце жінки в сім'ї та соціальному середовищі: по-перше, сама вона починала сприймати себе як самодостатню, гармонійну особистість, відчувала потребу в активній самореалізації; по-друге, вбачала у жінці невід'ємну складову гуманістичного суспільного поступу. Руйнувалося звичне бачення жінки.

До краси й загадковості жінки Санд додала глибокий розум, усвідомлення власної громадянської позиції, готовність до самопожертви. Героїні її романів виходять з-під влади патріархального звичаю й починають сприйматися як самодостатні і повноправні особистості. У численних романах Жорж Санд ідеї звільнення особистості (також емансипація жінки), демократизм поєднувалися з утопією. Героїням її літературних творів завжди щастило перемогти в занадто важких життєвих ситуаціях. В останній момент їм таланило: наприклад, якщо жінці необхідно змінити коханця, її чоловік "випадково" помирав. У реальному житті, на превеликий жаль, Жорж Санд сама вживала необхідні заходи в аналогічній ситуації, не дуже, як бачимо, сподіваючись на допомогу згори.

Loading...

 
 

Цікаве