WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Перспективація інформації мемуарного тексту - Реферат

Перспективація інформації мемуарного тексту - Реферат

Термін "перспектива" або "перспективація" в останні десятиліття все частіше почав використовуватися в багатьох лінгвістичних роботах. У найзагальнішому смислі перспектива являє собою певну точку зору на події, що відбуваються, семантичну акцентуацію того чи іншого його боку і використання для її лінгвістичної реалізації певних мовних засобів.

В даній роботі під перспективою тексту розуміється лінгвопрагматична категорія глибинного рівня, яка об'єднує всі основні параметри мовної комунікації і являє собою сукупність комунікативних відносин між відправником і предметом, предметом і одержувачем інформації. Перспектива тексту має два лінгвістичних аспекти – "тип оповідання", тобто відносини між автором і читачем, і "форму оповідання" – засоби формалізації цих відносин з акцентом на мовленнєвих та мовних корелятах даних відносин.

Принцип лінійності мовного знаку, який відзначив ще Ф. Де Соссюр, забезпечує тексту деяку послідовність його компонентів, вибудовуючи їх у певну лінію. Текст є не що інше, як слідування компонентів одного за другим, які утворюють саме тим його синтагматичну структуру.

Текстова перспектива має два рівня: глибинний (семантичний або смисловий) і поверхневий (лексико-граматичний). Глибинний рівень текстової перспективації побудований по принципу інкорпорування [7, 30], суть якого полягає в тому, що кожний наступний текстовий компонент не просто приєднується до попереднього, а уставляється в нього. Наслідком інкорпорування тексту є постійний розвиток текстової інформації.

Перспективація тексту здійснюється за рахунок приєднання компонентів, що несуть нову інформацію, до вже реалізованої частини тексту.

Інформаційна модель текстової перспективи має такий вигляд: на кожному наступному кроці отримання інформації з'являється нова інформація, яка включає або спирається на попередню інформацію. Отже, перспективація тексту є генерування інформації.

Глибинна і поверхнева перспектива тексту здійснюється його творцем і обумовлюється потребами комунікації: задумкою автора, ситуацією спілкування, особливостями адресату, предметом повідомлення, структурою мови.

Відомо, що текстовий смисл – це інтеграція конкретних значень, але він не зводиться до суми елементів, що його складають. Тому, при розгляді перспективи текстового смислу важливим є розмежування двох аспектів: "універсально-поняттєвого іконкретно-мовного" [3, 111]. Універсально-поняттєвий аспект смислу тексту припускає розгляд його інформативного змісту, а конкретно-мовний аспект припускає вивчення його мовної реалізації.

На змістовному рівні перспективація знаходить вираження у кількості і конфігурації безпосередніх відносин головних описаних фактів, подій з іншими підрядними, другорядними подіями, які виступають у ролі аспектів описання основних фактів. Такий розвиток змістовно-фактуальної інформації в мемуарах означає, що перспективація досягається за рахунок конкретизації елементів змісту мемуарів.

Перспективація текстового змісту здійснюється в певній послідовності, яка є одним із засобів реалізації комунікативної задачі тексту. Послідовність розвитку інформації в мемуарах має подвійну природу: з одного боку, – послідовність реальних подій, яка в мемуарах може мати опосередкований характер; і, з іншого боку, – послідовність сюжетних подій в тексті. Ця подвійність закладена в самій природі мемуарного тексту. Інформація, яка має бути виражена в мемуарному тексті, не може бути представленою в такому ж вигляді, в якому вона знаходиться в мисленні, пам'яті автора. Ця інформація, яка є розумовим утворенням, організується на основі своїх закономірностей, направлених на забезпечення оперативності мислення, його економності тощо. Мислення симультанне, тобто представлене у вигляді цілісних образів, даних ніби в одночасності. В тексті ж воно може бути виражене тільки у вигляді послідовності мовних одиниць, що репрезентують дискретні фрагменти цієї інформації. Тому розумова інформація, яка підлягає вираженню мовними засобами, має бути певним чином розчленована і організована у відповідності до закономірностей лінійної структури тексту.

В цьому зв'язку необхідно відзначити, що для мемуарів типовим є квантовий спосіб подачі інформації, тобто автор дістає зі своєї пам'яті певні факти, часто порушуючи послідовність реальних подій, і викладає їх у вигляді певних пульсацій. Так, в романіС. де Бовуар "Через обставини 1" в одній фразі думка автора скаче від одного факту до іншого: "Avant la guerre une inconnue avait envoy Sartre un petit livre, "Tropismes", qui avait pass inaperu et dont la qualit nous frappa; c'tait Nathalie Sarraute; il lui avait crit, il l'avait rencontre" [8, 34]. Ця фраза включає до себе об'ємну інформацію, репрезентовану смисловими "пучками": 1. незнайомка надіслала Сартру свою книгу; 2. ця книга пройшла непоміченою; 3. якість цієї книги уразила Бовуар і Сартра; 4. автор цієї книги – Наталі Саррот; 5. Сартр написав Н.Саррот; 6. Сартр з нею зустрівся. Гра часових форм у даному випадку (plus-que-parfait – plus-que-parfait – pass simple – imparfait – plus-que-parfait – plus-que-parfait) відображає пульсацію думки С. де Бовуар.

Пульсація думки проявляється і в наступній фразі іншого автора-мемуариста Ж.Даніеля: "Arthur Schlesinger, l'intellectuel de Harvard cart depuis quelques mois mais toujours dtenteur d'un modeste bureau la Maison-Blanche, me confessa qu'il avait eu sa part de responsabilit dans l'histoire cubaine mais que dsormais il se consacrait orienter la politique des Etat-Unis vers le soutien d'un neutralisme dont les modles servaient le Mexique et l'Inde" [11, 179]. В даній фразі яскраво виражений стрибкоподібний рух думки автора, який утворює, в кінцевому підсумку, об'ємну фразу, яка складається з низки ідей, з'єднаних один з одним у суворій послідовності:

1. Вперше згадується ім'я – Артур Шлезінгер, гарвардський інтелектуал;

  1. А.Шлезінгер відсторонений від справ уже декілька місяців;

  2. Але він все ще хазяїн скромного бюро в Білому Домі;

  3. Розповів автору мемуарів, що він несе свою долю відповідальності в кубинській історії;

  4. Але віднині він присвячує себе орієнтуванню політики Сполучених Штатів на підтримку доктрини нейтралітету;

  5. Зразком цієї доктрини будуть Мексика та Індія.

Звертає на себе увагу надзвичайно інтенсивна гра часових форм: pass simple – plus-que-parfait – imparfait – futur dans le pass, що і в даному випадку доводить стрибкоподібний характер авторської думки.

Отже, перспективація мемуарного тексту – це постійний процес накопичення інформації, її розвитку, розширення, поглиблення. Це обов'язковий компонент текстового змісту, смислу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Андронников И.Л. Ответы на вопросы анкеты "Жизненный материал и художественное обобщение" // Вопросы литературы. – 1966. – №9.

  2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Стилистика декодирования. – Л., 1973.

  3. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. – Л., 1984.

  4. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М., 1981.

  5. Гинзбург Л.Я. О психологической прозе. – Л., 1971.

  6. Левковская Н.А. Жанровая вариативность мемуарной литературы // Труды МГПИИЯ им. М.Тореза. Вып.197. – М., 1982.

  7. Мурзин Л.Н., Штерн А.С. Текст и его восприятие. – Свердловск, 1991.

  8. Beauvoir S.de. La force des choses I. Editions Gallimard, 1963.

  9. Beauvoir S.de. La force des choses II. Editions Gallimard, 1963.

  10. Beauvoir S.de. Tout compte fait. Editions Gallimard, 1972.

  11. Daniel J. Le temps qui reste. Editions Stock, 1973.

  12. Robert J. Les stars de mes nuits. Editions du Rocher, 1991.

Loading...

 
 

Цікаве