WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Практичне значення встановлення модальних засобів польської мови - Реферат

Практичне значення встановлення модальних засобів польської мови - Реферат

Wygląda na to, że gbura-posłańca nie zna ani mąż, ani Basieńka... [Дж. 1, 69]

Досить рідко, однак все ж трапляються випадки, коли замість конструкції wygląda na to вживається widzi mi cię, przyjdzie mi... Це характерно для розмовного варіанту польської мови:

  • ... Widzi mi się, że na takiego, jak na tym portrecie, nawet by nie spojrzała. [Дж. 2, 61]

1.5. З того, що було сказано вище, випливає, що висновки передаються не тільки безпосередньо, як у висловленні:

  • Z tego, co pani mwi, wynika, że lubi pani tajemnicze wydarzenia... [Дж. 1, 117]

Wywnioskowałam z tego, że włamywacz działał we własnym zakresie, bez porozumienia z przestępczą organizacją. [Дж. 1, 170]

  • ... Co więcej, doszedłem do wniosku, że dobrze jest, jak jest, i żadnych zmian nie trzeba. [Дж. 2, 60]

Висновки можуть бути значенням, яке є обов'язковим для певної групи модальних засобів, що служать для підкреслення позиції мовця щодо правдивості чи неправдивості висловлень, і факультативним для деяких з них. Висновки, які самі по собі не мають модального значення, поєднуються з класом висловів, що виконують функцію передачі оцінки (зробленою мовцем) змісту висловлення:

... jak mogę go jednakże zawieść, skoro nie mam pojęcia, gdzie to jest! [Дж. 1, 55]

  • Czy ty w ogle kiedykolwiek miałeś żonę?

  • Nie. Bo co?

  • No właśnie. Bo byś wiedział, że nie ma nieodpowiedniej pory na kłtnię z żoną. Środek dnia jest rwnie dobry jak środek nocy. [Дж. 1, 89]

Musiał mi widocznie uwierzyć na słowo, że umiem sterować, przekonać się dotychczas nie miał okazji. [Дж. 1, 266]

  • Myślisz, że normalnie ona nic takiego nie robi i w ogle jest normalna?

  • No pewnie! Wszędzie tam, gdzie nie zdążyła namieszać, panuje pedantyczny porządek. Widocznie do ostatiej chwili pędzili życie unormowane, a potem możliwe, że zabrali się do produkowania wybrykw wsplnie. W ten sposb i ciebie mogli zmącić, imnie. [Дж. 1, 103]

Отже саме так, за допомогою перелічених вище модальних засобів носії польської мови, роблять висновки, виявляючи своє суб'єктивне ставлення до змісту висловлень.

2. Вплив мовця на оцінку правдивості висловлення адресатом

Чільне місце у семантичній структурі категорії модальності належить мовцеві, тому, хто про щось повідомляє, щось заперечує, стверджує тощо, але обов'язковим елементом комунікаційного процесу є також його адресат. Це власне співрозмовнику адресовано зміст, переданий модальністю висловлення мовця. Адресат – особа надзвичайно важлива, адже без нього комунікативний процес не відбудеться. Адресат повинен бути принаймні потенційною складовою акту мови, тобто не обов'язково співрозмовником, а хоча б пасивним учасником бесіди – слухачем [4, 57].

Мовець, звертаючись до адресата, нерідко прагне вплинути на те, як його співрозмовник оцінює зміст, який передається за допомогою даного висловлення. Це додаткове значення з'являється часто при застосуванні епістемічних модальних засобів. Крім самого змісту (інформації), призначеного для адресата, у висловленнях з епістемічною модальністю мовець прагне, перш за все, повідомити свого співрозмовника про ту позицію, яку він сам займає щодо правдивості чи неправдивості судження. Таким чином, мовець хоче, щоб адресат підтримав його, щоб мав таку саму думку і так само оцінив те, що почув. Основною функцією модальних висловів є передача думок, поглядів особи, яка говорить. Завдяки цьому ми можемо дізнатися про оцінку істинності інформації, оскільки таку оцінку робить вже сам мовець [4, 57].

2.1. Деякі вислови виконують функцію переконування в обов'язковому порядку, переконування може бути основною семантичною „роллю" таких мовних засобів. Наприклад: мовець звертається безпосередньо до свого співрозмовника, підкреслюючи, що він хоче, аби дане судження адресат вважав істинним або щоб вірив, що воно реальне або ж ні у дійсному світі. Щоб передати це, мовець може використати морфологічний засіб – умовний спосіб, поєднавши його з певною групою лексичних знаків:

Już trzeciego dnia spojrzał na mnie nie jak na powietrze, ale jak na jakąś jednostkę ludzką, chociaż przysięgłabym, że nie zauważył, czy byłam ośmioletnią dziewczynką, czy stuletnim staruszkiem. [Дж. 1, 74]

Na szafocie gotowa byłabym przysiąść, że nie uczyniłam z premedytacją nic w kierunku zacieśnienia więzw! [Дж. 1, 154]

Rwnocześnie pomyślałam, że gdyby niebiosa reagowały na każde łgarstwo, gromy z pogodnego firmamentu musiałyby walić raz koło razu i przelotnie zaciekawiło mnie to zjawisko meteorologiczne. [Дж. 1, 178]

Dziewcyzna była bardzo ładna.... mogła mieć nawet 35 lat, czego, rzecz jasna, nie było po niej widać i czego nie odgadłby żaden mężczyzna. [Дж. 1, 224-225]

... byłoby beznadziejnym idiotyzmem znaleźć się tam (у Варшаві) w starym płaszczu, gumiakach i bez kluczy od mieszkania, a zato z bukiecikiem przywiędłych, żłtych kwiatkw. [Дж. 1, 253]

Wypadałoby coś zjeść. [Дж. 2, 111]

Ці вислови адресовано конкретному співрозмовнику. Основною метою мовця є створити відповідне враження і переконати свого співбесідника, що судження правдиве (або неправдиве), і що саме так він повинен вважати.

2.2. Зміст, який має вплив на оцінку фактів адресатом, може також міститися у деяких лексичних засобах. Їх Я.Бральчик називає переконувальними модальними елементами: ręczę, zaręczam, przysięgam, głowę daję тощо [2, 115-118]:

Ubrana byłam w stare dżinsy i stary sweter mojego młodszego syna, jedno i drugie trochę na mnie za duże, na głowie zaś miałam rzecz wstrząsającą, mianowicie teatralną perukę mojej ciotki. Peruka była nylonowa, jaskrawo ruda, na środku posiadała przedziałek, a po obu stronach, nad uszami, sterczały z niej dwa krtkie, grube warkoczyki. Na wszelki wypadek włożyłam jeszcze ciemne okulary i przysięgam na klęczkach – nie poznałam sama siebie! [Дж. 1, 22]

Gdybym chciała wytlumaczyć panu, o co mi chodzi, w sposb zrozumiały i w miarę możności dyplomatycznie, musiałabym ględzić godzinę. A przysięgnę, że pan nie ma czasu. [Дж. 1, 115]

... Jeśli jest mowa o jakiejkolwiek cenie, to ja powinienem zapłacić. Zareczę, że mnie na to stac. [Дж. 2, 162]

... Przyjrzałeś się moim chlopcom? Zaręczam ci, znają się na swoim rzemiośle. [Дж. 2, 101]

Замість zaręczam, reczę цю функцію виконує також конструкція założę się:

Założę się, że to nie przypadek. [Дж. 2, 181]

Інколи конструкцію ręczę, zaręczam можна замінити зворотом mwię ci:

... Wialiśmy stamtąd, Geralt, mwię ci, mało nie zajeździliśmy koni. To byla niedobra światynia. [Дж. 2, 57]

... To była wesoła dziewczyna, mwię ci. Wiesz, co wymysliła? [Дж. 2, 59]

Однак, це не є основним значенням таких лексичних засобів, як наприклад, це було у випадку умовного способу. Як вважає польський мовознавець Данута Ритель, частково слід було б трактувати ці конструкції як емоційні, а не модальні вислови. Їх значення накладається на емоційно забарвлену позицію мовця щодо змісту висловлення, а емоції – це не модальність. Однак і вони можуть вказувати на оцінку істинності чи неістинності висловлення, яку робить той, хто говорить. Ці лексичні засоби передають тверду переконаність мовця у тому, що його інформація правдива [4, 58]. У польській мові у такій ролі виступають фразеологізми або лексичні елементи, що виражають найвищий ступінь переконаності мовця в правильності його роздумів, висновків тощо: jak mi Bg miły, daję słowo, głowę bym dał za to...:

Loading...

 
 

Цікаве