WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Таксис як мовна категорія номінації дійсності - Реферат

Таксис як мовна категорія номінації дійсності - Реферат

Розглядаючи таксис в українській лінгвістичній науці важливо зазначити, що Н.В.Гуйванюк розділяє думку інших вчених та виділяє незалежний таксис, в якому відображаються відношення між діями без градації їх на основну й другорядну, і залежний таксис, якому властива така градація. Незалежний таксис виражається видо-часовими формами предикатів у складносурядних реченнях та в реченнях з однорідними присудками, а залежний таксис представлений зворотом з дієприслівником, дієприкметником, субстанціальним прикметником та іменником, що репрезентує факт повідомлення, який супроводжується основним. Але треба зазначити, що Н.В.Гуйванюк досить поверхнево описує таке явище як таксис у своїх роботах, особливу увагу вона приділяє метатаксичним співвідношенням. Саме тому, аналізуючи таксис, ми будемо спиратися на наукові праці зарубіжних науковців, особливо російських.

Серед дослідників, що використовують поняття "таксис", особливе місце посідає цілий ряд робіт, об'єктом вивчення яких є так звані конструкції із предикативними актантами (КПА) [3].

У центрі уваги зазначених досліджень перебувають семантико-синтаксичні властивості висловлювань, що будуються на базі формально простого (монопредикативного) речення, семантично ускладненого різними додатковими пропозитивними одиницями, що виступають у функції буттєвих актантів присудка. Це, насамперед, вторинно-предикативні (інфінітивні, дієприкметникові) конструкції, а також різного роду номіналізації. При цьому підкреслюється їхня функціональна співвіднесеність із підрядними додатковими (з'ясувальними) реченнями.

Подібні погляди на сутність категорії таксиса в досить розгорнутому та послідовному виді представлені в цілому ряді досліджень лінгвістів Іркутського лінгвістичного університету (Л.М.Ковальової [3], А.Л.Сідінхе [3], Кім Ен Ок [3] та ін.), а також у деяких інших дослідженнях, зокрема, у кандидатській дисертації Є.І.Паніна [3].

А.Л.Сідінхе в кандидатській дисертації "Семантика дієслів фізичного сприйняття та таксисно-аспектуальний компонент, який організує речення в сучасній англійській мові" об'єктом дослідження обирає конструкції з об'єктними предикативними актантами, представлені синтаксичними структурами трьох типів:

а) підрядними реченнями (I could see, where he was);

б) вторинно-предикативними зворотами з інфінітивом (He watched her almost run up to the door);

в) вторинно-предикативними зворотами з дієприкметником (Now he heared the wind roaring) [3].

На думку автора, у таких конструкціях присутній певний "темпоральний компонент", що, "складається з аспектуальності та таксиса". І далі: "Аспектуальність, під якою розуміється часова локалізованість / нелокалізованість процесу, позначуваного в реченні, властива дієслівному предикату.... Таксис, що характеризує співвідношення процесів, позначених у реченні, у часі стосовно один одного є синтаксичною категорією, тому що його семантика і його ознаки поза реченням не існують: його семантика визначається часовими відносинами між процесами, а форма складається з сукупності різних елементів запропонованої структури, а саме: видо-часових форм головного та залежного дієслова (або їхньої відсутності у залежного дієслова) і лексичної семантики головного дієслова" [3]. Розуміючи в такий спосіб "темпоральний компонент" автор іменує його "таксисно-аспектуальним компонентом речення" і визначає "як змістову структуру", пов'язану з вираженням характеру протікання та розподілу дієслівних процесів у часі відносно один одного. Він має недейктичний характер і тому "не може розглядатися в термінах загальноприйнятих видо-часових форм дієслова. Йдеться про такі значення як "одночасність", "передування", "слідування".

Таким чином, таксис трактується тут як синтаксична категорія, засобами актуалізації якої в цьому випадку є конструкції з об'єктними предикативними актантами, що виступають у так званій "з'ясувальній" функції.

Поняття "таксис" активно використовує при дослідженні конструкцій із предикативними актантами у своїх роботах Л.М.Ковальова [3]. Автор проводить досить докладний аналіз механізма вираження відносин передування, одночасності та слідування в КПА різних структурно-синтаксичних типів, приділяючи значну увагу лексико-синтаксичній взаємодії присудків і предикативно-актантних компонентів досліджуваних одиниць, а також виявленню закономірностей у видо-часових кореляціях між інфінітивним присудком і залежним предикативним актантом.

Сфера дії визначень "таксис" та "таксисні відносини" при описі КПА в працях Л.М.Ковальової є досить широкою, що визначається великим набором досліджуваних одиниць – КПА. Таксисні відносини, на думку Л.М.Ковальової, мають місце й у КПА з непрямою номінацією подій, коли як засобами іменування останніх виступають предметні імена. Наприклад: to hear the bell – слухати дзвоник. Аналогічними засобами позначення подій можуть бути й власні імена: Він чув Шаляпіна = Він чув, як співає Шаляпін. Таким же чином вживає розглянуте поняття Кім Ен Ок у своїй роботі "Аналіз категорії таксиса в реченнях з дієсловами пам'яті" [3]. Як пише автор, спираючись на роботу Є.І.Паніна, "це дослідження продовжує традиції семантичного синтаксису та розглядає тільки один з численних аспектів категорії таксиса – його залежність від лексичного значення ГД (головного дієслова) у поліпредикативному реченні" [3]. Автор шляхом побудови численних корелятивних моделей співвідношення видо-часових форм головного та залежного дієслова докладно досліджує різні КПА з дієсловами пам'яті типу remember, recollect, recall, forget, що виражають мнемонічні акти, у їхніх часових співвідношеннях з подіями, що згадуються, які передаються предикативними актантами (підрядними додатковими, вторинно-предикативними зворотами, номіналізаціями). Такі часові співвідношення (передування та одночасність) автор іменує "таксисними відносинами". Подібне розуміння таксиса нічим не відрізняється від його розуміння у вище розглянутих дослідженнях КПА Л.М.Ковальової та А.Л.Сідінхе, і значною мірою зближається з інтерпретацією таксиса у Є.І.Паніна. Конструкції з предикатними актантами як один із засобів вираження таксисних відносин досить докладно описуються в спеціальному розділі докторської дисертації М.Ю.Рябової [3] і в кандидатській дисертації Н.В.Берницької [3].

Зазначимо, що майже всі автори, використовуючи це поняття відносно КПА, так чи інакше прагнуть опиратися на концепцію Р.О.Якобсона, а також на праці О.В.Бондарка, які розвивали та конкретизували цю проблему на матеріалі російської мови.

У докторській дисертації М.Ю.Рябової, яка досліджувала таксис з погляду теорії часової референції, включаючи в інвентар засобів вираження таксисних відносин максимальну кількість найрізноманітніших типів висловлювань: від монопредикативних (включаючи так званий "імпліцитний" таксис) до надфразних єдностей. Однак саме ці чинники, будучи взаємозалежними, відіграють провідну роль при визначенні категоріальної приналежності того або іншого типу висловлення й впливають на створення специфічної мовної картини явищ, які охоплюються сферою відповідної категорії.

Порівняймо: Вона бачить, як він встає і йде до вікна, тут співвідношення між словами встає та йдє і є таксисом. Однак сутність залишається тою ж, а саме: таксис припускає співвіднесення в часі референціально однотипних подій.

Отже, висловлювання, що містять таксисні відношення, передають завжди як мінімум дві однорідних "ситуації".

У результаті нашого дослідження ми дійшли таких висновків: 1) граматична категорія часу характеризує часову референцію ситуації, яку описано в реченні, що визначаються за трьома параметрами. Згідно до цих трьох параметрів лінгвісти виділяють абсолютний час (теперішній, минулий та майбутній) та відносний (позиційний) час (передування, одночасність та слідування). Саме з останнім різновидом часу дослідники пов'язують недавно виокремлену Р.О.Якобсоном категорію таксиса; 2) російські вчені, спираючись на концепцію Р.О.Якобсона та О.В.Бондарко, розвинули та конкретизували поняття таксиса на матеріалі російської, англійської та французької мов. Вони досліджували як монопредикативні, так і поліпредикативні висловлювання. Розглядаючи категорію таксиса, зазначимо, що ця категорія ґрунтується на взаємодії елементів різних мовних рангів: морфологічного, лексико-граматичного та синтаксичного. В українській мові таксис є несамостійною категорією. В українській лінгвістичній науці досить поверхнево описує таке явище як таксис у своїх роботах Н.В.Гуйванюк. Отже, всі дослідники таксиса одностайно вважають, що "таксисними відношеннями" можна називати такі часові співвідношення як передування та одночасність, тобто таксис припускає співвіднесення в часі референціально однотипних подій; 3) не зважаючи на наявність робіт присвячених дослідженню таксиса як мовної категорії, все ж ця проблема залишається малодослідженим явищем і потребує ще досить серйозних та глибоких розвідок у різноманітних типах висловлювань: від монопредикативних висловлювань (включаючи "імпліцитний" таксис) до надфразних єдностей, бо саме ці чинники, будучи взаємозалежними, відіграють провідну роль та впливають на створення специфічної мовної картини, яку змальовують описувані явища.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бунина И.К. Категория времени или категория таксиса? // http://www.philology.ru/linguistics3/bunina-71.htm

  2. Гуйванюк Н.В. Метатаксичні співвідношення в синтаксисі // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського: Збірник наукових праць. Серія: Філологія. 2003. Вип.6. Відп. ред. Н.Л.Іваницька. – Вінниця: Вид-во Вінницького держ. пед. ун-ту, 2003. – C.268-275.

  3. Полянский С.М. Таксис – Относительное время – Эвиденциальность //

http://www.philology.ru/linguistics3/polansky-01.htm#1.

  1. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса: Пер. с франц. Редкол.: Г.В.Степанов (пред.) и др.; Вступ. ст. и общ. ред. В.Г.Гака. – М.: Прогресс, 1988. – C.8-321.

  2. Теория функциональной грамматики: Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис / Отв. за ред. А.В.Бондарко. – Л.: Наука, 1987. – C.234-295.

  3. Якобсон Р.О. Шифтеры, глагольные категории и русский глагол // http://www.philology.ru/linguistics1/jakobson-63.htm#1.

  4. http://iling.nw.ru/grammar

  5. http://www.krugosvet.ru/articles/82

Loading...

 
 

Цікаве