WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

4.3.Віддієслівні множинні іменники з нульовим суфіксом та та флексією и. Наприклад: відводи (ЭВС, 331) "частина саней"; кти (ЭВС, 331) "найпростіші сани без кузова"; насади (ЭВС, 328) "прибиті до човна борти"; прихвати (ЭВС, 339) "кінці віжок (рос. вожжи)"; смики (Гр4, 157) "частина ярма".

Нульовий суфікс був продуктивним для творення назв машин та їх частин (в літературній мові й у діалектах) до середини ХХст.

  1. Нульсуфіксальні назви посуду та його частин, предметів домашнього вжитку творяться як від префіксованих, так і від непрефіксованих дієслів доконаного та недоконаного виду. Нульсуфіксація супроводжується усіченням суфіксів а , и , ува , чергуванням голосних та приголосних в коренях слів. Цей лексико-словотвірний тип – найменший, порівняно з іншими різновидами nomina instrumenti.

Нульсуфіксальні іменники (назви посуду та його частин) утворюються за допомогою кількох моделей.

5.1.Віддієслівні іменники чол. роду з нульовим суфіксом та нульовим закінченням, наприклад: зріз (СУССГ, 88) "різновид діжки; половина діжки"; ізріз (МВ, 17) "мала діжечка для води"; ожог (Гриценко, 26; МВ, 26) "кочерга для перегортання жару в печі" (діал. ожигати, обжигати); переріз (ВТСУМ, 742; Гриценко, 69) "різновид діжі"; піднос (ВТСУМ, 776; РУТС, 379) (підносити); постіл (Гр3, 371) "залізна пластина на дні ступи"; приліг (Гр3, 423) "прибита зверху до діжки дошка з отвором, через який тече рідина"; ухват (ЭВС, 311) "рогач".

5.2.Деривати жіночого роду утворюються від дієслівної основи за допомогою нульового суфікса та та флексії а. Наприклад: зсипа (Гр2, 186) "різновид корзини для зерна"; стуга (Гр4, 221) "плетена, обмазана глиною коробка, для зберігання зерна або мук" (стужавіти (Гр4, 221) – "затвердіти"); звара (Гриценко, 193) "посуд для води".

У сучасній українській мові трапляються поодинокі нульсуфіксальні іменники (утворені за іншими моделями, ніж зазначено вище), наприклад: відієслівні множинні іменники – хвати, ухвати (Арк, 72) "рогач"; оклади (Арк, 72) "ручка ножа, яка складається з двох половинок" та деад'єктивний іменник – діал. довжа (Гонтар, 42) "глек продовгуватої форми, у якому на закарпатській Бойківщині зберігали молоко".

Загалом, в обстежених пам'ятках кін. ХІХ – поч. ХХІ ст. виявлено більше250 нульсуфіксальних nomina instrumenti, причому майже всі вони є девербативами. Найбільше похідних – назви устаткування (прилади, пристрої, механізми) та їх частини. Багато дериватів іменують мисливське та рибальське знаряддя у діалектах. Найменше нульсуфіксальних дериватів (переважно – діалектизми) серед назв посуду.

Нульовий суфікс був продуктивним для творення назв машин та їх частин до середини ХХ ст., пізніше ці похідні функціонували разом із запозиченнями – назвами нових реалій. Серед нульсуфіксальних дериватів згаданого лексико-словотвірного типу трапляються історизми, наприклад, іменник віз та його частини (насад, переруб, заниз тощо), які вийшли з ужитку.

На сучасному етапі розвитку української мови спостерігаються поодинокі випадки одночасного функціонування у літературній мові лексем із однаковими (або схожими) значеннями, але з різними суфіксами (іноді – з неоднаковим функціональним навантаженням) пор.: затискзатискач (тех.), затискувач (тех., рідко): "пристрій для затискання чого-небудь"; перевід (залізнич.) – перевідник (спец.): "пристрій, за допомогою якого щось переводять"; покривпокривка (рідко), покривало (заст.): "те, що укриває собою" тощо. Але такі випадки нечисельні, ці синоніми є доказом того, що процес уніфікації лексем триває. Інші деривати з однаковим коренем та різними суфіксами в основному використовуються для розмежування значення слова (наприклад, суфікс -ник позначає особу, а формант ач – назву приладу, механізму і т.ін.), наприклад: підіймач (машина) – підйомник (особа) [див. 7, 95]; заверт (спец., дія) – завертка (розм., пристрій); розпір(рідко, місце) – розпірка (спец., прилад) тощо.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Безпояско О.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К.: Наукова думка, 1987. – 212 с.

  2. Білоусенко П.І. Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду). – К.: КДПІ, 1993. – 216 с.

  3. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови ХІV – XV ст. – К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1958. – 298 с.

  4. КлименкоН.Ф. Назви знарядь // Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С.364-365.

  5. Клименко Н.Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови. – К.: Наукова думка, 1973. – 189 с.

  6. ЛогвиненкоГ.М. Із спостережень над розвитком вторинних значень у нульсфіксальних девербативах (на матеріалі технічної лексики) // Ucrainistica: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг, 2002. – С.110-117.

  7. Мамрак А.В. Перспективи функціонування словотвірного типу // Вісник ЗДУ: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ. – 1998. – №1. – С.95-96.

  8. Мурзіна Л.А. Словотвірна категорія інструментальності у її зв'язках із синтаксичною структурою мови // Мовознавство. – 1996. – №2-3. – С.64-67.

  9. Олексенко В.П. Словотвірна категорія інструменталя як категорія непредикатного типу // Функціонально-комунікативні аспекти граматики і тексту: Збірник наукових праць, присвячений ювілею доктора філологічних наук, професора, академіка АНВШ України, завідувача кафедри української мови ДонНУ Загнітка Анатолія Панасовича. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С.133-147.

  10. Олексенко В.П. Словотвірні категорії суфіксальних іменників. – Харків: Айлант, 2001. – 240 с.

  11. Пінчук О.Ф. Словотвірна структура віддієслівних іменників сучасної української літературної мови // Морфологічна будова сучасної української мови. – К.: Наукова думка, 1975. – С.35-82.

  12. Родніна Л.О. Суфіксальний словотвір іменників у сучасній українській мові // Словотвір сучасної української літературної мови. – К.: Наукова думка, 1979. – С.57-170.

  13. Семиряг В.Д. Іменникові утворення з суфіксом л у сучасній українській мові // Питання словотвору / За ред. І.І.Ковалика. – К.: Вища школа, 1979. – С.52-58.

  14. Снежко Н.В. Моделирование динамики системно-структурных отношений украинских наименований орудий труда: Автореф. дис... канд. фил. наук: спец.10.02.02. – К.: Инс-т языковедения им.А.А.Потебни, 1990. – 20 с.

  15. Сніжко Н.В. Словотвірні моделі української виробничої лексики // Методичні читання "Словотвірна та семнтична структура української лексики", присвячені пам'яті засновника дериватологічної школи на Україні проф.Івана Ковалика: Тези доповідей. – Львів: ЛДУ, 1991. – С.94-95.

  16. Ташпулатова И. Словообразовательная категория орудия действия в современном украинском языке // Актуальные проблемы русского словообразования: Сборник научных статей. – Ташкент: Укитувчи, 1985. – С.229-233.

  17. Третевич Л.М. Нулевая суффиксация имён существительных в современном украинском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – Ужгород, 1980. – 25 с.

Loading...

 
 

Цікаве