WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

2.2.Деривати жіночого роду творяться за допомогою трьох моделей: а)дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; б)пом'якшена дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; в) дієслівна основа + нульовий суфікс та та флексія а. Наприклад: груза (Ліп, 215) "вантаж (каміння, залізо), прив'язаний до нижньої колоди невода"; лож (Гр2, 374) "дерев'яна частина деяких видів ручної вогнепальної зброї"; переміть (Гр3, 127), перемета (Арк, 70) "риболовна снасть" (переметувати); приволока (ВТСУМ, 927; Гр3, 410) "риболовна сітка" (приволокти); діал. хапа (ВТСУМ, 1338; Ліп, 233) "риболовна снасть, виплетена з лози або з сітки у вигляді корзини з вушками без дна (у деяких місцевостей з держаком); хапою накривають рибу у замуленій воді".

2.3.Віддієслівні множинні іменники творюються за допомогою такої моделі: дієслівна основа + нульовий суфікс та флексія и (у діалектах натрапляємо на закінчення а). Наприклад: грузи (Ліп, 215) "вантаж (каміння, залізо), прив'язаний до нижньої колоди невода"; дзвони (Ліп, 216) "зчеплені докупи і прив'язані до мотузка залізні кільця (опускають сітку і дзвонами заганяють рибу)"; підбори (Гр3, 159) "мотузки на риболовній сітці" (підбирати); плави (Ліп, 226) "жмутки соломи чи рогози, зв'язані докупи молоді лози тощо, які чіпляють до верхів або сподів невода у випадку, коли дно водойми покрите мулом (щоб споди не загрузли в мул)"; привод (Ліп, 227) "ширша частина крил (бокові стіни сітки невода), з'єднана з матнею (центральна частина невода, куди заходить риба)" (приводити – "спонукати, примушувати прибути куди-небудь").

2.4.Поодинокі іменники середьного роду зі значенням інструменталю (частини рибальських снастей, мисливського лаштування) творяться за такою моделлю: дієслівна основа+ нульовий суфікс та закінчення , наприклад: ложе (ВТСУМ, 494; Арк, 72) "дерев'яна частина деяких видів ручної вогнепальної зброї".

  1. Нульсуфіксальні назви приладів, пристроїв, механізмів (у механіці, техніці, будівництві і т.ін.) та їх частин творяться як від префіксованих, так і від непрефіксованих дієслів доконаного та недоконаного виду. Нульсуфіксація супроводжується усіченням суфіксів а , и , ува , чергуванням голосних та приголосних в коренях слів. Іменники цієї групи утворюються за допомогою кількох моделей.

3.1.Віддієслівні іменники чол. роду з нульовим суфіксом та нульовим закінченням, наприклад: ваг (Гриценко, 96) "вага криничного журавля"; ввід (ВТСУМ, 77; СТГ, 19; Козак, 30) "прилад, призначений для приєднання споживальної установки до розподільчої мережі"; відвал (ВТСУМ, 124; СТГ, 155; ЭВС, 192) "різальна частина плуга"; відсік (СТГ, 158) "частина приладу; внутрішньобарабанний відсік"; гніт (ВТСУМ, 186; Гр1, 294; СПС, 393; ШСТ, 73); діал. зажиг (СУССГ, 81) "запальничка"; замок (ВТСУМ, 312; Гр2, 68; ЗТС, 46); засов, засув (ВТСУМ, 332; Гр2, 99; ЗТС, 44; РУТС, 132; СУССГ, 83; ШСТ, 26); кап (Гр2, 216) "прилад для віджимання олії з конопляного насіння"; спец. перебір (ВТСУМ, 716; РУТС, 342; ШСТ, 63) "механізм верстатів"; перепуст (ВТСУМ, 741; Гр3, 134) "пристрій для перегонки горілки"; підпір (ЗТС, 94; РУТС, 380; СТГ, 181); поворіт (Гр3, 226) "частина вітряного млина"; провід (ЗТС, 101; Козак, 207; РУТС, 417; СТГ, 194; ШСТ, 75); роз'єм (роз'єм штепсельний) (СТГ, 206); сад (Гр4, 95) "деталь млина"; смок (ВТСУМ, 1154; Гр4, 159; СПС, 290; ШСТ, 71) "насос, помпа"; цеп (ВТСУМ, 1361; СУССГ, 219) "ланцюг" (чіпляти, розм. цепляти).

3.2.Деривати жіночого роду творяться за допомогою двох моделей: а)пом'якшена дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; б)дієслівна основа + нульовий суфікс та та флексія а. Наприклад: вага (МВ, 9) "дерев'яна палиця, що служить важелем"; завіса (Гр2, 19) "пристосування для розвішування білизни"; задава (Гр2, 32) "прилад для затискування дерева на санях"; закріпа (Гр2, 83; СПС, 123; ШСТ, 23); спец. зачепа (РУТС, 210; ШСТ, 29) "залізне пристосування для притримування чого-небудь"; капа (Гр2, 216) "залізний листок, яким покрите дно олійниці"; кужба (Гр2, 320) "гак, на який підвішують казанок" (кужбитися – "гнутися" – Гр2, 230); маха (Гр2, 412) "колода (вставлена в повітряний млин), на якій розташовані "крила"; підойма (ВТСУМ, 776; Гр3, 173; СПС, 344; ШСТ, 70) "важіль"; спец. прив'язь (ВТСУМ, 927; ШСТ, 73); прикріпа (РУТС, 409; ШСТ, 74); заст. ска (Гр4, 221) "частина ткацького верстата" (сукати – "скручувати, звивати кілька пасом разом").

3.3.Віддієслівні множинні іменники творяться за допомогою двох моделей: а) дієслівна основа + нульовий суфікс та закінчення а; б)дієслівна основа + нульовий суфікс та та флексія и. Наприклад: ваги (ВТСУМ, 71; ЗТС, 20; РУТС, 36) (важити); віс (СУССГ, 43) "прилад для зважування" (вішати); влоки (ЭВС, 330) "гілки або дерев'яні палки, які волочать по землі, навантажуючи їх чимось"; накоти (ШСТ, 5) "частина механізмів"; ноші (ВТСУМ, 627; Гр2, 571; ШСТ, 54) (рос. носилки; носилки для угля, сторит материалов).

  1. Нульсуфіксальні назви машин та їх частин творяться як від префіксованих, так і від непрефіксованих дієслів доконаного та недоконаного виду. Нульсуфіксація супроводжується усіченням суфіксів а , и , ува , чергуванням голосних та приголосних в коренях слів. Іменники цієї групи утворюються за допомогою кількох моделей.

4.1.Віддієслівні іменники чол. роду з нульовим суфіксом та нульовим закінченням, наприклад: відчип, відчеп (РУТС, 329; ШСТ, 61); віз (ВТСУМ, 145; Аф, 316; Гр1, 236; РУТС, 54; СПС, 278; ТЛП, 22; ШСТ, 67; ЭВС, 334); заверт (ТЛП, 98) "передня загнута частина полоза"; заниз (Аф, 427), заніз (Гр2, 72), заноз (ТЛП, 168) "частина ярма" (занизувати); запряг (ТЛП, 104) "товста металева скоба, що замикає кінець дишла на попередні саней"; діал. викап (ТЛП, 97) "полоз, виготовлений з дерева, викопаного з коренем"; насад (ВТСУМ, 579; Гр2, 518; Гриценко, 188; СУССГ, 136; ТЛП, 30) "назва деталі воза"; переруб (Ліп, 225) "товста міцна дошка, за допомогою якої укріплюється щогла на парусному човні"; підволок (ВТСУМ, 766; Гр3, 162) "жердина, яку підкладають під віз, якщо в ньому зламається вісь або колесо" (підволокти); діал. плот, пліт (ТЛП, 129) "зв'язані разом в один ряд колоди, призначені для сплаву або для переправи на них по воді" (від плести з відтворенням т- давньої основи *pletti); причіп (ВТСУМ, 958; ЗТС, 100; РУТС, 415; ШСТ, 74); скид (РУТС, 504) "різновид машини"; струг (ВТСУМ, 1207; ЭВС, 115) "різновид човна" (стругати).

4.2.Деривати жіночого роду творяться за допомогою трьох моделей: а)дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; б)пом'якшена дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; в)дієслівна основа + нульовий суфікс та та флексія а. Наприклад: в'язь (ТЛП, 52) "товстий щабель драбини з петлями на кінцях, що утримує від розходження полудрапки"; закова (ТЛП, 166) "частина ярма"; заноза (ВТСУМ, 314; Гр2, 73; ТЛП, 68; ЭВС, 340) "частина ярма" (занизувати); кладь (ТЛП, 113) "міцний брус, який лежить на копилах паралельно до полоза"; підвода (ВТСУМ, 766; ТЛП, 22; ШСТ, 68) "запряжений кіньми чи волами транпортний засіб"; підкова (Гр3, 167) "залізна підбивка на верхній частині ярма" (підковувати); підпора (ТЛП, 105) "металевий прут у підсанках, який стягує поперечний копил з переднім загнутим кінцем полоза"; притика (ВТСУМ, 952; Гр3, 445; Гриценко, 188) "палка, яка прикріплює ярмо до дишла" (притикти (Гр3, 445) – пристромлювати, приставляти); діал. ростока (Гриценко, 213) "жердина внизу воза" (діал. росточити воза – зробити його довшим, помінявши підтоку); стель (ТЛП, 56) "нижня дошка в коробі повозки" (стелити); тяж (Гриценко, 213) "дишло для запрягання волів у віз" (тягти).

Loading...

 
 

Цікаве