WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові - Реферат

Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові

Явище нульсуфіксації в діахронії досліджували П.Білоусенко [2], Л.Гумецька [3], у синхронії – Н.Клименко [5], О.Пінчук [11], Л.Родніна [12], Л.Третевич [17]. Вчені відзначають, що в афіксальній системі сучасної української мови нульовий суфікс посідає значне місце.

Проте ряд проблем, що стосуються нульсуфіксального способу словотворення, залишаються нерозв'язаними: не виявлений кількісний склад нульсуфіксальних дериватів у сучасній українській мові, не досліджене докладно питання лексико-словотвірної семантики цих похідних, не визначено ємність словотвірних типів тощо. Залишається також актуальним дослідження місткості функціонально-семантичного поля nomina instrumenti, потребують ґрунтовного вивчення та опису й нульсуфіксальні деривати – назви інструментів.

До категорії інструменталності, за визначенням О.Безпояско, К.Городенської [див. 1], належать такі назви: 1) знаряддя і засоби дії; 2) інструменти домашнього вжитку, сільськогосподарські інструменти; 3) прилади, пристрої, апарати, верстати; 4) посуд, яким користується особа-діяч. Л.Мурзіна відносить до категорії nomina instrumenti такі найменування: 1) назви знарядь дії – "конкретні неживі предмети, що використовуються для успішного завершення дії"; 2) назви засобів дії – "неживі предмети, за допомогою яких реалізується дія" [8, 64]. І.Ташпулатова вважає, що поняття "знаряддя дії" доцільно використовувати в широкому значенні – від примітивного до високого рівня складності їх виготовлення та використання [16]. Н.Сніжко зазначає, що лексико-семантичне поле інструментальності складається з 7 лексико-семантичних груп: 1) назви інструментів, 2) назви машин, 3) назви знарядь, 4) назви апаратів, 5) назви пристроїв, 6) назви механізмів, 7) назви приладів. Крім того, кожна з названих груп має своє розгалуження, напр., назви інструментів (назви чоботарських інструментів, назви ковальських інструментів тощо) [див. 14, 15].

Спираючись на дослідження вчених, до словотвірної категорїї nomina instrumenti можемо віднести п'ять типів дериватів: 1) назви власне інструментів (ковальські, музичні, теслярські, ті, що використовуються у різних галузях промисловості, у побуті тощо: дряпа, притир, продір, сікачка, скребло, стиски, струг, схвати, черпак, шило); 2) найменування рибальських снастей, мисливського лаштування та їх частин (волок, гачок, грузило, завід, запал, ложе, манок, перемета, підбори, плави, спуск); 3) назви приладів, пристроїв, механізмів (у механіці, техніці, будівництві і т.ін.) таїх частин (гніт, замок, зарядник, засов, затиск, зачепа, накоти, опалювач, прядка, скріпа, трансформатор, упор); 4) назви машин та їх частин (віз, кти (санки), насад, підвода, підйомник, скид, смики, тягач, упряж); 5) назви посуду та його частин (виварка, дерга (тертка), дійниця, зріз (діжка), зсипа, піднос, супник, тертка, ухват).

Основу похідних іменників з інструментальним значенням, утворених нульсуфіксальним способом, складають девербативи. Більша частина цих похідних має первинне значення – опредмечена дія та її різновиди (незакінчена тривала дія, одиничний акт дії, повторна дія тощо), – на основі якого може розвиватися вторинна інструментальна семантика, пор.: притир – як дія, притир – як інструмент; затиск – як дія, затиск як частина приладу; звід – як дія, звід – як частина механізму тощо [див. 6].

  1. Нульсуфіксальні власне інструментальні найменування творяться як від префіксованих, так і від непрефіксованих дієслів доконаного та недоконаного виду. Нульсуфіксація супроводжується усіченням суфіксів а , и , ува , чергуванням голосних та приголосних в коренях слів. Іменники цієї групи утворюються за допомогою кількох моделей.

1.1.Віддієслівні іменники чол. роду з нульовим суфіксом та нульовим закінченням, наприклад: бур (ВТСУМ, 67; СТГ, 16) "інструмент для буріння свердловин у грунті та різних гірських породах" (бурити); бурав (ВТСУМ, 67; РУТС, 35) "те саме, що бур" (буравити); заструг(ВТСУМ, 334; ЗТС, 46) (застругувати); лом (ВТСУМ, 495; ШСТ, 47; ЗТС, 63; Гр2, 376) "товстий загострений з одного кінця металевий стрижень, яким ламають, розбивають що-небудь тверде" (ломити); притир (ВТСУМ, 952; ЗТС, 100) "інструмент, яким притирають одну до одної деталі" (притирати); продір (ВТСУМ, 969; Гр3, 464) "голка без вушка" (продерти); спуст (ВТСУМ, 1183; СПС, 384; Арк, 67) "великий рубанок" (спустити); струг (ВТСУМ, 1207; РУТС, 541; Гр4, 219; ШСТ, 88; ЭВС, 354) "інструмент для грубої обробки деревини струганням" (стругати).

1.2.Деривати жіночого роду творяться за допомогою двох моделей: а)пом'якшена дієслівна основа + нульовий суфікс та нульове закінчення; б)дієслівна основа + нульовий суфікс та та флексія а. Наприклад: дряпа (Гр1, 450) "дротяна нерухома щітка для розчісування об неї шерсті" (дряпати); ляса (Гр2, 393) "батіг" (ляскати); пуга (ВТСУМ, 1007; ТЛП, 174) "батіг" (діал. пугати); трясь (СУССГ, 210) "решето з великими дірками" (трясти); ув'язь (ВТСУМ, 1284; ЭВС, 111) "ціп; знаряддя для молотьби" (ув'язати).

1.3.Віддієслівні множинні іменники творяться за допомогою моделі:дієслівна основа + нульовий суфікс та та флексія и (в архаїзованих лексемах трапляється й закінчення ). Наприклад: схвати (РУТС, 547) "кліщі для зливків" (схватити); упори (СУССГ, 213) "частина ковадла"; хвати (Арк, 72); модла (Гр2, 438) "інструмент, яким відмічають необхідну товщину для відпилюваної дошки" (модлувати – приміряти, припасовувати – Гр2, 438); стиски (Гр4, 205) "спеціальні ножиці для стрижки овець" (стискати).

Нульсуфіксальних іменників середнього роду зі значенням інструменталю не виявлено. Такі ж іменники як свердло, весло похідними не вважаються. За твердженням В.Семиряк, ці слова мають зворотню мотивацію – відіменникову: "дієслівні похідні мають у своїх основах колишнє суфіксальне л іменників: свердло> свердлити, весло> веслувати" [13, 54].

Нульовий суфікс активно утворює згадані іменники як у літературній мові, так і в різних діалектах. Однак на сучасному етапі ця група слів майже не поповнюється.

  1. Нульсуфіксальні найменування рибальських снастей, мисливського лаштування та їх частин творяться як від префіксованих, так і від непрефіксованих дієслів доконаного та недоконаного виду. Нульсуфіксація супроводжується усіченням суфіксів а , и , ува , -ну-, чергуванням голосних та приголосних в коренях слів. Ця група слів твориться за допомогою п'ятьох моделей.

2.1.Віддієслівні іменники чол. роду з нульовим суфіксом та нульовим закінченням, наприклад: волок (ВТСУМ, 156; ЗТС, 26; Арк, 67; Аф-Чужб, 320; Ліп, 214) "сітка, пристосована для ловлі риби"; завід (Ліп, 217) "довгий мотузок, який з'єднує якір з великим поплавком"; завод (Гр, 17) "верхній край сітки, до якого прив'язують поплавки"; запал (ВТСУМ, 316; Аркушин, 203; Гр2, 75) "частина рушниці"; звід (Гр2, 131) "пастка з пружиною для лову лисиць та вовків" (зводити); намьот (Ліп, 223) "сітка у вигляді круга, яку закидають на воду, накриваючи рибу"; обріз (ВТСУМ, 649; РУТС, 294), діал. одрєз, вріз, уріз (Арк, 67) "різновид зброї; гвинтівка з обрізаним стволом"; перемет (ВТСУМ, 733; РУТС, 350; Гр, 126; Гриценко, 196; Ліп, 225) "рибальська снасть" (переметнути); підхват (Гр3, 183; СУССГ, 164) "рибальська снасть, якою підхоплюють і витягують зловлену рибу"; потп (Ліп, 227) "свинець, олово чи інший невеликий залізний предмет, прикріплений на вудці в ролі грузу, щоб гачок занурювався у воду"; приціл (ВТСУМ, 956; РУТС, 414) "частина рушниці"; смик (Ліп, 230) "вудка без вудилища".

Loading...

 
 

Цікаве