WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Мова як компонент культури етносів - Реферат

Мова як компонент культури етносів - Реферат

Ці мовні одиниці набули символічне, еталонне, образно-метафоричне значення у національній культурі, узагальнюючи результати власне людської свідомості – архетипічного і прототипного. Вони зафіксовані в міфах, легендах, ритуалах, обрядах, фольклорних і релігійних дискурсах, поетичних і прозових художній текстах, фразеологізмах і метафорах, символах, прислів'ях та приказках. Таким чином, мову потрібно досліджувати в нерозривному зв'язку з історією, культурою, соціальним становищем, особливостями побуту, психологічним складом народу.

Національна специфіка стане ще більш очевидною і яскравішою при співставленні образних семантичних полів, побудованих на матеріалі різних мов. Наприклад, у Франції про високу людину кажуть asperge (спаржа), про дурну – banane (банан), про міцну – chne (дуб), в Україні ж міцну і дурну людину порівнюють з дубом, а високу – з тополею. В англійській і українській мові дурну людину порівнюють з такими тваринами як гускою, ослом ((as) sillyasagoose; (as) sillyasadonkey). В англійській ще з совою ((as) sillyasanowl) [1, 123], а в українській мові з совою порівнюють людину, у якої період творчої активності припадає на другу половину дня і вечір.

Зазвичай, образність тісно пов'язана з іншими мовними категоріями: експресивністю, емотивністю, оцінкою, інтенсивністю. Більшість образних слів наділено примітками несх., жарг., жарт., заст., які свідчать про наявність додаткових смислових відтінків у структурі значення слова, що дає можливість на словниковому матеріалі виявити національно-культурну специфіку народу.

Говорячи про універсальні, загальнолюдські та національно-специфічні компоненти певної мовної картини світу, ми маємо на увазі відповідно схожі та відмінні якості об'єкта позамовної дійсності, які об'єктивно закладені в ньому і які виявляються різними суб'єктами за різними мотивами в пізнавальній та інформаційній діяльності [12, 62].

Так, для прикладу розглянемо у порівняльному аспекті словникові дефініції поняття домівки в української та англійській мовах [6; 19].

Поняття дому є одним із центральних у картині світу більшості народів. Всередині кожного дому знаходиться мікросвіт, світ людської особистості, що узгоджується або входить у просторіччя із зовнішнім мікросвітом інших людей, людства [11, 208].

В українській мовній картині світу поняття домівки реалізується двома лексемами: хата і дім, в англійській – house і home[15, 113].

Хата

Дім

1. Сільський одноповерховий житловий будинок. // Домівка, господа. // Тимчасове пристанище для кого-небудь.

1. Будівля, призначена для житла або для розміщення різних установ; будинок

2. Внутрішнє житлове приміщення такого будинку. // Кімната.

2. Приміщення, в якому живуть люди; житло.

3. Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні.

3.Приміщення, люди що в ньому живуть, та їхнє господарство. // Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні.

4. розм. Квартира.

4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно заступили один одного.

5. Уживається у складі назв деяких сільських установ.

іст. заклад на селі для проведення політико-виховних і культурно-освітніх заходів; сільська бібліотека.

Home

House

1. Приватні житлові квартали сімейних людей. // Місце, місто і т.д., де живе людина. // Місце, місто, де людина народилася і виросла.

Приміщення для проживання людини чи сімейства. // Домашнє господарство. // Члени сім'ї. // Благородні і королівські сімейства. // Аудиторія в театрі. // Люди однієї професії. // Місце де працюють законодавчі органи, верховний дім. // Місце проживання в університеті, коледжі, школі. // Місце розташування планети. // Виконувати домашню роботу. // Владнати справу.

2. Щось, що пов'язане з домом чи рідною країною.

3. Шлях, що веде додому.

4. Робити щось для дому. // Вести (літак, ракету і т.д.) у певному напрямку.

Основне призначення домівки – служити укриттям, сховищем для людей від життєвих негараздів, які в ній проживають. Таке значення є спільним для різних народів. Тому дефініція "приміщення, в якому живуть люди; житло" (підкреслено) наявне в чотирьох лексемах. Хоч, в англійському словнику воно зафіксовано на першому місці, а в українському – на третьому (хата) і другому (дім). Це, на нашу думку, свідчить про те, що в українців поняття "хати" і "дому" викликають асоціації пов'язані, перш за все, з архітектурною структурою будинку, а для англійців – з місцем проживання. Для наших людей слово хата має також значення "тимчасове пристанище для кого-небудь". У цій дефініції відображається, на нашу думку, ментальні риси українського народу, який здавна проявляв гостинність, запрошуючи на нічліг мандрівників, тим самим надаючи їм домівку.

В англійській мові слово homeмає значення лексеми батьківщина ("місце, місто, де людина народилася і виросла"), "щось пов'язане з домом чи рідною країною". Таким чином, ця лексема виражає поняття, що пов'язані не лише безпосередньо з житлом, його домівкою, а й батьківщиною, рідною землею. У цьому сенсі вона є безеквівалентною щодо української.

Якщо розглянути значення house, то побачмо, що вона позначає будинок, будівлю, так би мовити фізично виражену величину, а також місце зібрання людей (в театрі, верховному домі, університеті, коледжі, школі). Українська лексеми хата також вживається на позначення певної будівлі, але лиш в історичному контексті.

При розгляді лексем хата/дім, house/home ми маємо змогу побачити як спільні риси (зумовлені певними спільними рисами життєдіяльності двох різних нації), так і відмінні.

Таким чином, можна стверджувати, що національна мова – це не тільки одна із кодових систем спілкування, збереження, накопичення і передачі інформації, а й неповторний наслідок розумової, емоційної, художньої і духовної творчості конкретного народу, колективний засіб самопізнання власної культури, тобто одна із форм фіксації національно-культурного спадку, яка служить інструментом суспільної згуртованості. Мова не тільки дозволяє описувати людський досвід, але й породжує новий досвід та інтегрує нові смисли у процесі комунікації. Отже, мова не лише відображає реальність, але інтерпретує її, створюючи особливу реальність, в якій живе людина. Вона виступає не лише засобом пізнання культури, але і є одночасно продуктом культури, важливою її складовою. Більш того, мова – це специфічний спосіб існування культури, фактор формування культурних кодів. Вивчення культури через мову – це ідея, яка "носилася в повітрі" [14, 25] в останні роки: про те, що мовний матеріал являється найбільш вагомою інформацією про світ і людину в ньому.

Література

  1. Англійські прислів'я та приказки // Під редакцією Баранцева К.Т. – К.: Радянська школа, 1973. – 174 с.

  2. Балли Ш. Язык и жизнь. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – С. 8.

  3. Бромфей Ю.В. Этнос. Этнография. – М., 1973. – С. 70.

  4. Брутян Г. А. Гипотеза Сепира-Уорфа. Лекция прочитанная в Лондонском университете в 1967г. –Ереван, 1968. – С. 57-61.

  5. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов. – М., 2001. – С. 45-46.

  6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2005. – 1728 с.

  7. Гачев Г. Национальные образы мира. Комо-Психо-Логос. – М.: Издательская группа "Прарес"–"Культура", 1995. – 456 с.

  8. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры. – М., 1985. – С. 370-377.

  9. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. – М., 1984. – 398 с.

  10. Жайворонюк В. В. Національна мова та ідіолект // Мовознавство. – 1999. – № 6. – С. 27-35.

  11. Ковшакова М.Л. Ни кола ни двора: образ бездомного в русском языке и фольклоре // Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – С. 208-220.

  12. Колшанський Г В. Объективная картина мира в познании и языке. – М.: Наука, 1990. – С. 62.

  13. Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб., 1995. – С. 83.

  14. Маслова В.А. Лингвокультурология: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: Академия, 2001. – 208 с.

  15. Письменна Ю. "Хата" як одиниця лексики з різним культурним фоном // Київська старовина. – 2005. –№ 6. – С. 113-117.

  16. Потебня А. А. Мысль и язык. – К., 1993. – С. 70-187.

  17. Радченко О. А. Лингвофилософский неоромантизм Й.Л. Вайсберга // Вопросы языкознания. – 1993. –№ 2. – С. 112.

  18. Уорф Б.Л. Отношение норм поведения и мышления к языку // Новое в зарубежной лингвистике. – М., 1960. – Вып.1. – С. 174.

  19. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language. Lexicon publication, inc. Danbury,ct. 1993. –1149c.

Loading...

 
 

Цікаве