WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лінгвістичні відмінності між повними українськими перекладами святого письма - Реферат

Лінгвістичні відмінності між повними українськими перекладами святого письма - Реферат

Ще частіше трапляються випадки, коли лексеми, що різняться у досліджуваних перекладах тієї самої компаративеми мають тільки спільну сему, належать до однієї лексико-семантичної групи, але є різними предметами чи явищами. Це стосується насамперед назв рослин і тварин, на що особливо наголошує у згаданій уже розвідці О. Горбач, зокрема він зазначає: "Тоді як цслов.2 переклад (Остр. Б.) або зберігає зіслов'янщений грецький термін або вдавався до загальників, – всі наші новітні переклади намагаються – чи то на підставі фахових коментарів, а чи й перекладів російською або західноєвропейськими мовами –подати можливо вірне визначення дотичної рослини, а чи її "зукраїнізувати", не заглиблюючись в питання чи дана наша рослина докладно відповідатиме палестинсько-єгипетській. Тим тут і тлумачиться поява найрозбіжніших перекладів дотичного місця в Святому Письмі" [6, 59]. Звернемося до прикладів: Що за красні, Якове, намети в тебе, – Ізраїлю, – твої оселі! Вони ... немов дуби, Господні саженці, немов оті кедри, що над водою [Х: Числ. 24:6] – Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твого, Ізраїлю! ...вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами! [О: Числ. 24:6]. У Хоменковому перекладі маємо приклад "українізації" палестинської ботанічної реалії, яку зберіг І. Огієнко –дерева алойні [2, 37], і яка була маловідомою, а на час перекладу, можливо, й малоцінною для українського читача Біблії. Натомість дуби були і в Палестині [2, 204], до того ж їх ознаки добре відомі носіям мови перекладу, тому таку заміну І. Хоменко вважав цілком адекватною або ж зробив її під впливом перекладу П. Куліша, який доволі часто українізовував, на його думку не зрозумілі для українського реципієнта реаліїї (пор. заміну П. Кулішем лексеми пустеля на степ). Інший приклад стосується назв тварин: І мчать мої дні ... неначе яструб, що падає на здобич [Х: Іов 9:25-26] – ...проминули, мов орел, що несеться на здобич [О: Йов 9:25-26]. І орел, і яструб – хижі птахи, які відзначаються стрімкістю, швидкістю польоту (а саме ця ознака лежить в основі наведеного порівняння), тому різниця між об'єктами порівняння ще менш принципова, ніж у попередньому прикладі, не зважаючи на те, що названі птахи не є тотожними.

Іноді трапляються випадки вживання одним із перекладачів на позиції об'єкта родової назви, а іншим – видової: Отак розіб'ю народ цей й це місто, як розбивають глечик, який не можна більше зліпити докупи [Х: Єр. 19:11] – Отак розіб'ю Я народ цей та місто це, як розбивається посуд ганчарський, що не може вже бути направленим... [О: Єр. 19:11]. У І. Огієнка маємо більш загальне поняття – посуд ганчарський, а І. Хоменко вживає лексему на позначення конкретного представника цієї лексико-семантичної групи – глечик.

Як бачимо, лексичні відмінності переважно трапляються у складі об'єкта порівняння. На наш погляд, це пояснюється тим, що суб'єкт – це основний елемент, заради яскравішого вираження чи пізнання ознак якого й підбирається об'єкт, а отже при перекладі об'єкта перекладач може зігнорувати ту лексему, яка позначала його в оригіналі і підібрати відповідник у мові перекладу, який мав би ті самі ознаки чи викликав би схожі асоціації у носіїв цільової мови, що й замінений об'єкт у носіїв мови оригіналу. Але в таких випадках кожному перекладачеві слід було пам'ятати, що "максимально точна передача текстової фактології –норма перекладу" [8, 84], і особливо це стосується біблійного тексту.

Знаходимо в аналізованих перекладах і компаративеми, які, маючи досить близький лексичний склад при одному-двох відмінних словах, набувають абсолютно різного значення, порівняймо: Чоловік призводить лихо, як іскри, що летять угору [Х: Іов 5:7], тобто очевидно як легко іскри з вогню можуть призвести до займання чогось сухого і вчинити шкоду (особливо враховуючи спекотний клімат Палестини), так легко й людині вчинити лихо. У перекладі І. Огієнка основою порівняння є доля людини та іскри з вогню: ...бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти... [О: Йов 5:7]. Як бачимо, і суб'єкти і об'єкти в обох перекладачів мають однакове лексичне значення, воно різниться тільки у предикатів із залежними від них словами у складі суб'єкта та у лексем-поширювачів об'єкта, відповідно різними є й основи порівняння у кожного з перекладачів. Таким чином, семантика здавалося б не ключових у порівнянні лексем призводить до такого відмінного розуміння й тлумачення близьких за лексичним складом порівнянь.

Структурні відмінності між тими самими компаративемами в досліджуваних перекладах, а саме: різний порядок розташування елементів компаративної конструкції (а отже, й членів речення якими є компоненти порівняння), наявність якогось компонента порівняння у одного з перекладачів і відсутність його у іншого – мають здебільшого значне стилістичне навантаження. Цей тип лінгвістичних розбіжностей трапляється так само часто як і варіативність лексичного складу компаративем. Звернемося до прикладів: Бог є більший від людини [Х: Іов 33:12] – ...бо більший же Бог за людину! [О: Йов 33:12]. У перекладі І. Хоменка всі елементи розташовані у послідовності, яка є характерною для більшості порівнянь і відповідає прямому порядку слів у реченні: суб'єкт→основа→показник→об'єкт, що робить це порівняння звичайною констатацією факту, позбавленою будь-якого стилістичного забарвлення. І. Огієнко переносить основу у позицію перед суб'єктом і вживає після неї підсилювальну частку же, що надає експресивності усьому порівнянню і привертає увагу рецепієнта саме до основи порівняння – більший.

Стилістичне забарвлення залежить також від різної кількості елементів у тій самій компаративемі у кожному з аналізованих перекладів, наприклад: ...хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечорі вона стала мов полум'я над храминою... [Х: Числ. 9:15]; –...хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечері було над скинією, як подоба огню [О: Числ. 9:15]. Відсутність суб'єкта у перекладі І. Огієнка створює ефект таємничості навколо Божої особи, яка, як ми знаємо із попереднього контексту, перебувала у чомусь схожому на хмару серед обраного народу під час його мандрівки у пустелі. Цей ефект підсилюється і формою середнього роду дієслова-присудка було наявність якого у компаративемі передбачає і наявність підмета-діяча – суб'єкта порівняння. У І. Хоменка суб'єкт чіткий –хмара, у власне порівняльній частині речення представлений підметом особовим займенником вона.

У компаративемах, де один суб'єкт порівнюється водночас з кількома об'єктами, кількість цих об'єктів у перекладах І. Хоменка та І. Огієнка може бути неоднакова, наприклад: ...я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі [Х: Єз. 1:24] – ...чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього [О: Єз. 1:24]. Як бачимо у перекладі І. Хоменка 4 об'єкти при одному суб'єкті, а в І. Огієнка – тільки 2, а тому компаративема у І. Хоменка має вищий ступінь експресивності.

Доволі частими є випадки, коли один із перекладачів вживає порівняння, а в іншого в тому самому реченні компаративема відсутня. Як відомо, уже саме використання порівняльної конструкції надає висловлюванню стилістичного забарвлення, а отже у вказаній ситуації речення будуть різнитися не тільки за змістом а й за стилістичним навантаженням: А ось бегемот, що його Я створив, як тебе [О: Йов 40:15] – Ось бегемот, що я створив [Х: Іов 40:15]. У першому прикладі маємо підкреслення того факту, що і людина, і тварина були створені Господом, у другому – констатацію створення бегемота Богом.

Інші типи відмінностей трапляються не так регулярно, як розглянуті вище. Слід відзначити, що різниця між перекладами Біблії І. Огієнка та І. Хоменка доволі значна, а тому в перекладі ними тієї самої компаративеми найчастіше поєднуються кілька типів мовних розбіжностей. Звернемося до прикладів: Сховай мене ... від невгамовної юрби злочинців, що гострять, немов меч, язик свій, немов стрілу пускають гірке слово [Х: Пс. 64:3-4] – Заховай мене... від крику свавільців, які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким [О: Пс. 63:3-4]. У наведеному прикладі маємо синонімічні показникипорівняння – як у І. Хоменка, немов у І. Огієнка (лексична відмінність), різну послідовність елементів компаративеми – в І. Хоменка у першому порівнянні суб'єкт розташований після основи й об'єкта, в І. Огієнка – після основи перед об'єктом (порядок слів у реченні). У перекладі І. Хоменка – два порівняння, в І. Огієнка – порівняння й метафора (стилістична відмінність). Основа порівняння у перекладі І. Хоменка дієслово в теперішньому часі –гострять, у перекладі І. Огієнка те саме дієслово у минулому часі доконаного виду –нагострили, суб'єкт та об'єкт в І. Хоменка залежні від присудка-основи у знахідному відмінку і мають закінчення називного відмінка (язик, меч), у І. Огієнка мають закінчення родового відмінка (язика, меча) (морфологічні відмінності). Із стилістичних відмінностей відзначимо також інверсію у словосполученні – суб'єкті порівняння (язик свій), у перекладі І. Хоменка, в І. Огієнка інверсія відсутня (свого язика).

Loading...

 
 

Цікаве