WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Лінгвістичні відмінності між повними українськими перекладами святого письма - Реферат

Лінгвістичні відмінності між повними українськими перекладами святого письма - Реферат

Лінгвістичні відмінності між повними українськими перекладами святого письма

Зі здобуттям Україною незалежності в українському мовознавстві з'явилася низка різноаспектних досліджень, присвячених мові перекладів Біблії. Це, зокрема, і монографія А. Коваль "Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові" (Київ, 2001), і ґрунтовне дослідження О. Горбача "Мовостиль новітніх перекладів Святого Письма на українську народну мову", вміщене в "Українських граматиках" (Мюнхен, 1993), і весь номер журналу "Урок української" за лютий 2002 року, який містить ряд статей про викладання Біблії в школі та про особливості мови українських біблійних перекладів, і матеріали наукових конференцій "Духовна й науково-педагогічна спадщина І. Огієнка" (Київ, 1997), "Християнство й українська мова" (Київ, 2000) та ін., і "Коротка історія перекладів Біблії українською мовою" (Київ, 2003), і збірники статей "Біблія і культура", що видаються у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, а також ряд статей у різних періодичних виданнях, присвячених особливостям мови перекладів Біблії І. Огієнка та П. Куліша тощо.

Зазначимо, що тільки в небагатьох із названих досліджень, зокрема, у розвідці О. Горбача "Мовостиль новітніх перекладів Святого Письма на українську народну мову", вказано на найбільшу проблему українських перекладів Біблії – значну розбіжність між ними (наперед зауважимо – аж до випадків протилежного змісту в тому самому рядку біблійного тексту). В окремих місцях своєї розвідки О. Горбач зазначає: "Окреме питання (йому хочемо присвятити подрібну статтю) це палестинсько-єгипетська зоологічна й ботанічна номенклатура, як це її дуже різно передають наші переклади, що йшли тут то за іншомовними перекладами, то за коментаторами, а чи таки "українізували" дотичні реалії на ренесансово-гуманістичний лад (а що, до речі, зовсім недопущенне для нинішніх теоретиків перекладу!)" [6, 58] і далі: "Докладніша аналіза мовностилістичних рис усіх перекладів Біблії чи її частин у 20ст. вимагала б окремих монографій" [6, 60]. Ще більш загострює окреслену проблему сучасний дослідник О. Гижа у статті "Темних місць не повинно бути": "Біблія має зазвучати українською мовою так, щоб її зміст був зрозумілий українській людності в кожному регіоні нашої держави, від сівача до академіка. На жаль, поки що мова "українських" Біблій то ніби затуманює суть, то завдає шкоди і текстам Святого Письма, і нашому національному духові, який мав би уповні насолоджуватися Божим словом, але не сягає глибин цієї святині саме з причин застарілих виражальних засобів чи конструкцій, слів і понять, які давно вже повною мірою трансформувалися в слова і поняття нові" [5, 16].

Інші дослідники, аналізуючи, зокрема, розбіжності у синтаксичній будові речень з різних перекладів Святого Письма українською мовою (А. Галас "Особливості синтаксичної організації тексту "Євангелія від Луки" у перекладі П. Морачевського", С. Харченко "Варіативність спонукальних речень (на матеріалі українських перекладів Нового Заповіту)", Т. Мороз "Переклади Біблії українською мовою: текстова варіантність на синтаксичному рівні"), у стилістичній організації біблійного тексту (М. Лесюк "Мова і стиль українських перекладів Книги Псалмів") не акцентують так гостро на цій проблемі, яку можна розглядати і з погляду значних виражальних можливостей української мови. Різне лексичне оформлення того самого місця з Біблії перекладачами при збереженні в обох варіантах загального змісту висловлювання свідчить у більшості випадків про можливість передати засобами української мови духовний світ Святого Письма, про синонімічне багатсво мови перекладу тощо. Але, як показало наше дослідження, іноді такі розбіжності і справді призводять до появи так званих "темних місць", а порівняльний аналіз тільки двох повних перекладів Святого Письма зайняв би, як слушно зауважує О. Горбач, кілька окремих монографій.

Досліджуючи функціонування у біблійних перекладах порівняльних конструкцій (джерельною базою нашого дослідження стали насамперед переклади Святого Письма о. І. Хоменка та митрополита Іларіона (І. Огієнка)), ми встановили, що порівняння є дуже зручним матеріалом для виявлення всіх типів лінгвістичних відмінностей між названими повними українськими перекладами Святого Письма. Оскільки компаративеми охоплюють як частини речень, так і поєднання кількох речень (найчастіше двох), то вони містять у своєму складі одиниці всіх рівнів мовної будови. Відповідно це дозволяє встановлювати мовні розбіжності між перекладами, обмежуючись дослідженням тільки порівняльних конструкцій (звернувши увагу і на їх характерні мовні риси як особливих конструкцій мови, що призначені для вираження ознак одного предмета через порівняння його з іншим, мають свою структуру й семантику, і на лінгвістичне оформлення окремих елементів у складі порівнянь).

Отже, зважаючи на сказане, лінгвістичні розбіжності між порівняльними конструкціями у текстах аналізованих українських біблійних перекладів можна поділити на:

  • фонетичні;

  • лексичні;

  • словотвірні;

  • морфологічні;

  • синтаксичні;

  • стилістичні.

Фонетичні відмінності є найменш частотними серед названих вище. Зрідка трапляється різниця у фонетичному оформленні якогось компонента порівняльної конструкції – суб'єкта, об'єкта чи основи або ж слів, які поширюють їх (зазначимо, що у своєму дослідженні дотримуємося погляду про чотиричленну структуру порівняльної конструкції, яка включає суб'єкт порівняння (те, що порівнюється), об'єкт порівняння (те, з чим порівнюється суб'єкт), основу порівняння (ознаку, на основі якої здійснюється порівняння) та показник порівняльних відношень [15, 6]). Наприклад: У воскресінні не женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі [Х1: Матв. 22:30] – Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі [О: Матв. 22:30]. Маємо тут фонетичні варіанти лексеми – об'єкта порівняння –ангели – анголи.

Більшість випадків відмінностей між аналізованими перекладами припадає на розбіжності у лексичному оформленні як порівняльних конструкцій, так і всіх текстів Біблії загалом. У значній кількості компаративем, між якими в аналізованих перекладах є лексичні відмінності, лексеми, що різняться є синонімами: ...коні його від орлів прудкіші[Х: Єр. 4:13] –...від орлів швидші коні його... [О: Єр. 4:13] (тут синонімічними є основи порівняння). Втрачає голову й спокою не має чоловік, що роззявляє, немов пекло, свою пельку... [Х: Авак. 2:5] –...він роззявлює пащу свою, як шеол[О: Авак. 2:5] – синонімічними є суб'єкти порівняння: пелька – паща та об'єкти порівняння: пекло – шеол (давньогебрейська назва місця куди потрапляли душі померлих людей. – І.С.). Синонімічними сполучниками тут виражений також показник порівняння: у І. Хоменка маємо немов, у І. Огієнка – як. Зауважимо, що синонімами ці сполучники (а саме як з одного боку, та мов, немов, наче, неначе – з іншого) можуть бути тільки при порівняльних зворотах, тут їх взаємозаміна ніяким чином не впливає на загальний зміст висловлювання. У складнопідрядних порівняльних реченнях сполучник як може виражати тільки реально-порівняльну семантику, а сполучники мов, немов, наче, неначе –ірреально-порівняльну семантику. Їх взаємозаміна у підрядних порівняльних реченнях призводить до порушення правильності фрази або до зміни її семантики [14, 127]. Розглянемо приклад: Живий, живий, той тебе хвалить, як оце я сьогодні [Х: Іс. 38:19] – Живий, тільки живий – Тебе славити буде, як я ось сьогодні [О: Іс. 38:19]. Як бачимо в обох перекладачів показник порівняння однаковий – як. Заміна в цій компаративемі сполучника як на один із ірреально-порівняльних сполучників призведе насамперед до порушення правильності фрази, а також і до зміни її семантики, пор.: Живий, живий, той тебе прославляє, немов оце я сьогодні.

Loading...

 
 

Цікаве