WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Про особливості комп'ютерного дискурсу (Курсова) - Реферат

Про особливості комп'ютерного дискурсу (Курсова) - Реферат

загального вжитку, фразеології, іноді й особливостями вимови. У широкому розумінні жаргоном часом називають мову неосвічених верств суспільства, зокрема спотворену міжмовною інтерференцією.22
Як відгалуження від загальновживаної лексики жаргони не мають власної фонетичної та граматичної систем.
Найбільше жаргонізмів - це слова загальнонародної мови, вжиті в специфічному значенні:
гребти гвинтом - про інтенсивну/довгу роботу жорсткого диска, що не дає очевидних результатів;
вбити - знищити (файл);
кольоровi дрова, король дров - програма Corel Draw;
круте залізо - найсучасніше комп'ютерне обладнання;
лопухи - великі навушники;
мама, мамка - материнська плата;
нафарширований ("повний фарш") - комп'ютер з найсучаснішою апаратною системою та програмним забезпеченням;
пень - процесор типу Pentium.
Крім того, це деформовані загальновживані слова:
видима карта - відеокарта;
кабло кабель (з'єднання);
компутер, компухтер - комп'ютер;
файло - файл;
запозичення:
баг (bug) - помилка в програмному коді;
софт (soft ware) - програмне забезпечення;
утиліта (utility) - допоміжна програма;
юзер/усер (user) - користувач;
калькування:
еразити (erase)- знищити (файл);
контроль-брик (Ctrl-Break) - тимчасове переривання виконання програми;
кришити (crash) - несанкціоновано отримати доступ;
мессага (message) - повідомлення;
юзати (use) - використовувати.
Таким чином, специфічна лексика жаргону загалом грунтується на загальнонародній мові і відрізняється від неї експресивною метафоризацією загальновживаних слів (огризок - комп'ютер фірми Макінтош; назва походить від логотипу у формі надкушеного яблука; презерватив - антивірусна програма; жорнувати - про інтенсивну роботу жорсткого диска), усіченням чи спотворенням слів (соляра - операційна система Solaris; сервак - сервер), своєрідним словотворенням (висюк - збій у виконанні програмного коду).
Психологічною основою виникнення жаргону у певних групах носіїв мови є їх бажання бути дотепними, прагнення вразити співрозмовників свіжістю та яскравістю висловлювання, виявити зневагу або байдужість до предмета висловлювання, уникнути звичних, затертих слів і виразів.
Багато жаргонізмів і професіоналізмів має інтержаргонний характер. Інтержаргон - це один із соціальних варіантів мови, який об'єднує в собі частину слів кожного жаргону. Ці лексеми вживаються в різних жаргонах і є зрозумілі їх носіям.23 Проникаючи в розмовну мову, деякі слова жаргонного вжитку з часом стають набутком експресивного словника загальнонародної літературної мови як засобу типізації, що зумовлюється взаємодією двох тенденцій у функціонуванні мови - нейтральності і експресивності, стилістичного варіювання назв того самого поняття. Наприклад, глючити у комп'ютерному жаргоні має значення працювати з помилками; у ширшому вжитку - виходити з ладу, втомлюватись.
Специфічною рисою жаргону є його відкритий характер. На відміну від нього, арго (франц. argot - жаргон, первісно - жебрацтво; див. також Додаток 1) - умовна говірка певної соціальної групи з набором слів, незрозумілих для невтаємничених у справи цієї групи. В основі арго звичайно лежить загальнонародна мова та її граматична система, проте воно істотно вирізняється словниковим складом. Якщо жаргон - суспільна забава, мовна гра, підпорядкована бажанню посилити експресію, то арго є засобом спілкування антисоціальних елементів, що хочуть приховати свої наміри від решти членів суспільства. Це своєрідний мовний код.
Виникнення арго пов'язане ще з тим періодом історії мови доби феодалізму, коли існували замкнені корпорації ремісників бродячих торгівців, жебраків та ін, які з метою самозахисту та відособленості від решти суспільства і збереження своїх професійних таємниць створювали спеціальні мовні коди.
В.Єлістратов у своїй роботі "Арго і культура" спробував представити мову як єдине ціле і "показати, що арго є складною і невід'ємною частиною не тільки будь-якого людського життя, людської поведінки, але і всіх тих атрибутів "високої" культури, що у повсякденній свідомості вже ніяк не співвідносяться з настільки "низькою" матерією, як арго".24
В.Єлістратов під арго розуміє "систему словотворчості, систему породження слів, виразів і текстів, систему прийомів поетичного мистецтва, коротко кажучи, поетику, різновид поетики ... Арго - це не тільки "соціальний діалект" ... арго - одиниця взаємодії мови і культури".
На думку дослідника, "існують тисяча, десятки і сотні тисяч різноманітних арго, що не мають між собою ніяких чітких, визначених меж ні в часі, ні в просторі, ні в соціальній ієрархії". При такому підході виходить, що в мові як такій немає і ніколи не було нічого крім численних арго, що постійно пульсують, підтримують його відновлення. А це, як і в будь-якого організму, свідчить про її, мови, життєдіяльність. Тому дослідник вважає арго структуруючим чинником національної мови.
Арго, згідно з концепцією В.Єлістратова, протягом свого існування переживає три етапи: арго як закрита система (Герметичний комплекс), арго як напіввідкрита система (Кінічний комплекс) і арго як відкрита система (Раблезіанський комплекс). У першому періоді арго гранично відособлене, езотеричне; воно відхиляє усе і всілякі контакти мовних одиниць "на вхід або ж на вихід". Проте, "образно кажучи, будь-яке герметичне мовне утворення рано чи пізно занедужує клаустрофобією". Відбувається "плебеїзація" герметичного арго. Воно "ніби лускає, розбризкуючи колишні арготизми в навколишньому просторі мови". Народжується "кінічне" арго, яке щомиті відкривається, "побудоване на найтонших нюансах мови, на оказіоналізмах і аномаліях". Далі арго рухається до сміхового олюднення світу і в такий спосіб від відособленості приходить до народного сміху, розчиняючись у стихії зниженого розмовного мовлення.
В українській мові здавна відомі арго сліпих кобзарів і лірників - так звана лебійська або шлепецька (сліпецька) мова, а також кушнірів, кожухарів, шаповалів, рашевців (бродячих торгівців) тощо.25 Сьогодні ж кожен користувач комп'ютерного середовиша, так чи інакше, зустрічається з особливою субкультурою так званих хакерів, у якій є свої міфи, свої герої, злодії і, звісно, своя особлива мова. Варто нагадати, що поширений в Інтернеті файл "Jargon File" зіграв вирішальну роль у поширенні мови хакерів і їхньої культури. Особливий вокабуляр хакерів об'єднує їх, допомагає ідентифікувати становище в товаристві їхніх окремих представників, обмінюватися інформацією і розпізнавати чужинців.
Для мови хакерів характерна велика розмаїтість відтінків, що відбивають психологію людей, які нею користуються. Характерною рисою хакерів є гра слів. Їхні інновації або лінгвістичні знахідки відбивають незвичні сполучення слів або стиліві використовуються не тільки для порозуміння обмеженого кола осіб, але і, схоже, для власного задоволення.26
Деякі механізми походження лексики хакерів відмінні від етимології стандартної лексики. Для мови
Loading...

 
 

Цікаве