WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Про особливості комп'ютерного дискурсу (Курсова) - Реферат

Про особливості комп'ютерного дискурсу (Курсова) - Реферат

поясненням винятково тяжкий стан дітей промислових робітників у першій половині минулого сторіччя".4
Для підтвердження тези про роль дітей у процесі розвитку мови О.Левінтов аналізує три віхи в історії Росії, кожна з яких характеризувалася помітними "ненормативними" зрушеннями у мові. Так, у післяреволюційній Росії нову лінгвістичну хвилю вніс клас безпритульних, за чисельністю порівнюваний із класом пролетарів або прошарком інтелігенції. "За різними даними, кількість дітей, які потребували негайної допомоги держави, складала у 1921 4-6 млн. чол., у 1923 - 2,5-4 млн.",5 або близько 5% усього населення країни.
Саме до цього періоду автор відносить виникнення унікального феномену суміші жаргону ("секретної" мови закритих товариств і груп) із сленгом - принципово відкритого мовлення як способу самовираження. Цей феномен виражався, з одного боку, як доступна, природна і загальновживана мова всіх прошарків суспільства, з другого боку - як мова, що зробила всю країну закритою за залізною завісою стороннього розуміння. Ця мова "стала, насамперед, мовою молодих, яка, то мімікруючи під ленінсько-сталінські політичні лайки і паплюження, то вибухаючи у сутінкках Гулага розсипами нових слів і побудов, почала формувати новий тип людей - "радянську людину". Ця мова виникла як опора подвійної (політичної і кримінальної) моралі і сама стала закваскою нового суспільства, що існує в лещатах антиправової, але поліцейської держави".
Другу хвилю О.Левінтов пов'язує з Другою світовою війною, коли майже усе повторилися знову: казенні діти (суворовці і нахімовці), безпритульність, сирітство. "Вплив війни і пов'язаних із нею бідувань позначається, на жаль, і на іншому. У хлопчиків була перерва в навчанні. Вони тинялися з міста в місто, були в евакуації, і не завжди в батьків вистачало часу стежити за правильним розвитком дітей. У багатьох мовлення страждає хибами проти законів мови, воно неохайне, уривчасте, перевантажене зайвими словами".6
Третя хвиля виявилася найпотужнішою і найбільш тривалою. Вона почалася з перебудовою і наступною відверто кримінальною демократизацією і тягнеться вже понад десять років. За цей час повалилася не тільки радянська держава, але й невідривні від неї поняття "радянський народ", "радянська мораль". Батьки виявилися переважно моральними банкрутами в очах своїх дітей. Тепер ми маємо справу з моральним сирітством цілого покоління - явищем набагато страшнішим, ніж може здатися. "Це покоління сиріт при живих батьках. Якщо у двох попередніх хвилях знедоленому дитинству і його мові була протипоставлена офіційна мораль, то тепер нічого такого немає, а засоби масової інформації працюють відверто і самовіддано не проти, а за - моральну вседозволеність, нову мову, за перетворення її на рідну мову нового покоління. "Стрілка", "тусовка", "стволи", "путана", "зелень" - усе це линуло із зон і "малин" у газети і на телебачення, обговорюється і використовується гумористами, політиками, правителями, бізнесменами, оглядачами".7
Ситуація набуває все більшої серйозності, оскільки діти перебудови (кінця вісімдесятих) сьогодні вже вступили у фертильний вік (вік активного відтворення), і їхні діти знають тільки цю і ніякої іншої мови. Цінністю для багатьох молодих людей стала девіантна поведінка. Часто молода людина максимально уподібнюється до уявної зовнішнішності в'язня та злочинця (дуже короткою стрижкою, татуюванням). Ці нові діти однаково успішно використовують у розмові "пацан", "чмо", "чорний нал", "крутo", "броузер", "думм-думм", "кенсел" та іншу кримінально-комп'ютерну говірку.
Таким чином, стрімкі соціальні процеси неодмінно призводять до відчутних змін у стилістиці усного і писемного мовлення.
Сучасний стан питання вивчення неформального мовлення
Останні роки позначились новими тенденціями в дослідженні неформального мовлення взагалі і молодіжного зокрема (див. Додаток 2). Його почали вивчати в контексті мови міста8. Питання культури мовлення в дослідженнях цього періоду практично не обговорюються; термін "жаргон" цілком втрачає зневажливий значеннєвий відтінок9.
Проте, на даний час кількість наукових праць, присвячених молодіжному розмовному мовленню, значно скоротилася. Так, К.Бабіна, розглядаючи історію цього питання у Росії, зазначає, що якщо в 1997 році в Російську Державну бібліотеку надійшло вісім дисертацій на цю тему, то в 1998 - дві, а пізніше - жодної (дані на кінець серпня 2000 р.). Періодичні видання і збірки філологічних праць відзначають схожу тенденцію.10
Схожу невтішну картину можна простежити і в Україні. Серед філологічних праць вивченню окремих питань функціонування молодіжного дискурсу присвячено дисертаційні дослідження О.Л.Шинкаренко11, Н.О.Шовгун12, Т.С.Бакіної13, Т.М.Бурди14, Ж.Д.Горіної15. Мовні засоби зниженого стилю розглядаються на аналізі публіцистичного дискурсу в роботі І.О.Соболєвої16. У Національній бібліотеці ім. В.І.Вернадського наявна одна дисертаційна робота К.А.Іванової в галузі соціології, що розглядає міжкультурну комунікацію в українському вузі.17
Що ж стосується особливостей комп'ютерного дискурсу, то в НБУ ім. В.І.Вернадського зареєстровано лише одне філологічне дослідження А.О.Ніколаєвої.18 Тут термінологічну лексику програмування розглянуто як складний комплексний об'єкт і проаналізовано як систему. Визначено тематичні групи номінацій комп'ютерної галузі, описано словотвірні процеси у терміносистемі. Виявлено специфіку лексико-семантичних ознак дослідженої термінології.
При цьому, незалежно від способу збору, опрацювання й оприлюднення матеріалів щодо вивчення молодіжної розмовної мови, міської говірки, спеціальних жаргонів і т.п., сучасні дослідники потрапляють у створену їхніми попередниками величезну мережу термінів, що часто замінюють і доповнюють один одного.
Таким чином, розвиток мови відбувається за певними закономірностями, дія яких проявляється найяскравіше на зламі епох, у періоди воєн та революцій. Основну роль при цьому відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий шар населення, охочий до всього нового з одного боку і охоплений одвічним прагненням до самобунтості та соціального виокремлення - з другого. У наш час стрімкі соціальні процеси неодмінно призводять до відчутних змін у стилістиці усного і писемного мовлення, і тому вивчення неформального мовлення заслуговує на особливу увагу з боку дослідників.
Розділ 2.
ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ Особливості комп'ютерного дискурсу
Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови
Розглядаючи мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів, О.Д.Пономарів відносить їх до соціальної підсистеми мови, яка характеризується обмеженістю функціонування лексики.19 А саме, автор зазначає, що Словниковий склад сучасної української мови має загальнонародний фонд, яким однаково користуються всі носії, незалежно від місця мешкання, фаху, способу життя, суспільного становища, освітньогорівня, віку й статі. До цього фонду належать слова, відомі всім, хто володіє літературною мовою.у лексиконі
Loading...

 
 

Цікаве