WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Про особливості комп'ютерного дискурсу (Курсова) - Реферат

Про особливості комп'ютерного дискурсу (Курсова) - Реферат


КУРСОВА РОБОТА
з мовознавства
на тему:
ПРО ОСОБЛИВОСТІ КОМП'ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ
ПЛАН
Вступ
РОЗДІЛ 1. Загальні питання неформального мовлення
Сленг і жаргон як джерела поповнення і рушії розвитку мови
Сучасний стан питання вивчення неформального мовлення
Розділ 2. Лексико-стилістичні особливості комп'ютерного дискурсу
Комп'ютерний дискурс як соціальна підсистема мови
Аналіз розвитку українського комп'ютерного жаргону як нової субкультури
Основні способи творення української комп'ютерної лексики
РОЗДІЛ 3. Місце комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі
Загальні характеристики комп'ютерного спілкування
Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу
Висновки
Анотація
Бібліографія
Додатки
Вступ
У сучасному суспільстві, де розширюються міжнародні контакти на різних рівнях і в різних областях економіки, зростає роль використання комп'ютерів і глобальної системи Інтернет. Дане дослідження присвячене вивченню особливостей комп'ютерного дискурсу.
Комп'ютерний дискурс виник одночасно з появою електронно-обчислювальних машин у США 1946 року. Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі верстви населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних висловів, визначають моду на них серед користувачів.
Мова як засіб спілкування має яскраво виражений соціальний характер, де суспільні функції активно впливають на її структуру і багато в чому визначають її розвиток. У цьому плані комунікативний статус і сутність мови комп'ютерників складає теоретичний і практичний інтерес.
Розгляду саме цього питання і присвячена дана робота. І щоб повною мірою відповісти на всі поставлені запитання, спершу слід розглянути, у чому ж таки полягає феномен комп'ютерного дискурсу.
З огляду на це, об'єктом нашого вивчення є комп'ютерне спілкування, що трактується як комунікативна подія, здійснювана за допомогою чи пов'язана з роботою комп'ютера.
Як предмет дослідження розглядаються мовні характеристики комп'ютерного спілкування.
Мета дослідження - виявити лексичні особливості комп'ютерного дискурсу.
Для розв'язання поставленої мети формулюються такі завдання:
1) визначити поняття "комп'ютерний дискурс" і його місце в системі понять лінгвістики тексту;
2) встановити ознаки, типи і жанри комп'ютерного дискурсу;
3) охарактеризувати найважливіші лексичні особливості комп'ютерного спілкування.
Актуальність даної роботи продиктована такими моментами:
1) вивчення видів мовного спілкування перебуває в центрі уваги різних галузей лінгвістики, проте ознаки комп'ютерного дискурсу досі залишаються поза увагою дослідників;
2) комп'ютерне спілкування стає все більш поширеним видом комунікації, тоді як типи і жанри комп'ютерного дискурсу висвітлені в лінгвістичній літературі недостатньо;
3) комп'ютерне спілкування в україномовному середовищі як предмет лінгвістичного вивчення, за нашими даними, ще не піддавалося спеціальному дослідженню.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній встановлено лексичні ознаки комп'ютерного дискурсу; виявлено графічні та лексичні особливості комп'ютерного дискурсу.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть бути враховані при розробці рекомендацій для оптимізації комп'ютерного спілкування, у тому числі в рамках міжкультурної комунікації.
Матеріалом для дослідження послужили словникові статті, тексти електронних повідомлень та комп'ютерних конференцій, а також записи фрагментів усного мовлення користувачів та спеціалістів-комп'ютерників.
Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, присвячених відповідно загальним питанням неформального мовлення, лексико-стилістичним особливостям комп'ютерного дискурсу, визначенню місця комп'ютерного дискурсу в комунікативному середовищі та висновків. Робота також містить список використаних джерел і 3 додатки, що ілюструють теоретичні та практичні матеріали дослідження.
РОЗДІЛ 1.
Загальні питання неформального мовлення
Сленг і жаргон як джерела поповнення і рушії розвитку мови
Аналізуючи сучасні тенденції розвитку мови, Олександр Левінтов у статті "Пахани і пацани"1 окремо зупиняється на такому парадоксальному факті, як опір розвиткові мови з боку її найбільших поборників: "Чомусь вважається, що мова, в основному, розвивається сама по собі, з властивою їй містичною і міфічною суб'єктністю. Вважається також, що вона вбирає в себе інші мови за рахунок комунікацій, у нашу добу все більш технічних.
Усілякі зміни в мові викликають лють і цькування з боку ревнителів мови. Це дуже дивно - лінгвісти і філологи, педагоги і дослідники, які відносять себе до ревнителів мови, першими ополчуються на поновлення мови й одночасно пишаються її динамічністю і тим, що "мова розвивається".
Для ілюстрації автор наводить цитату з М.Горького (стаття "Про мову")2: "З найбільшою прикрістю доводиться зазначати, що в країні, яка так успішно - у загальному - сходить на вищий щабель культури, розмовна мова збагатилася такими недоречними слівцями як, напр., "мура", "буза", "волинити", "шамати", "дай п'ять", "на великий палець із присипкою", "на ять", і т. д. і т.п."
Подібне "занепокоєння" можна знайти у Федора Гладкова: "У нашому соціалістичному суспільстві ще не витравлена зараза лихослів'я... Особливо тяжко, коли вправляються в доборі лихих слів, не соромлячись вуличного натовпу, підлітки".3
Вступаючи у полеміку із згаданими авторами, О.Левінтов стверджує, що мова сама по собі розвиватися не може, і що діти відіграють основну роль у розвитку мови. Найяскравіше це явище проявляється на зламі епох, у періоди воєн та революцій. Тоді "надані самі собі і стихіям вільного існування, діти, як голодні вовченята, починають хапати будь-які мовні кусні, поглинають будь-що, зовсім не страждаючи нетравленням шлунку (чи мови?) і при цьому винятково вільно займаючись словотвором і навіть граматичними іноваціями".
Обстоюючи історичну функцію дітей у формуванні мови, автор цитує О.Єсперсена: "У скандинавських мовах доба вікінгів є, очевидно, періодом, що породив найзначніші лінгвістичні зміни. Але якщо я не помиляюся, то причина цього не в героїчному характері епохи і не в бурхливому зростанні самоповаги і самоствердження, як це іноді відзначали. Більш прозаїчна причина полягає в тому, що чоловіки були відсутні, а жінки були змушені займатися іншими справами, а не мовним вихованням своїх дітей. Я також схильний думати, що та неперевершена швидкість, із якою, протягом останніх ста років, вульгарнемовлення англійських міст відійшло від мови освічених класів..., має своїм природним
Loading...

 
 

Цікаве