WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Специфіка моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою - Реферат

Специфіка моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою - Реферат

Так, спільне значення нагромадження, множинності, створюване із сукупності малих за розмірами предметів (крихти, нитки) представлений у прислів'ях укр. З крихіток купка виходить, з хати по нитці – сиротині свита та англ. Manyalittlemakeamickle (букв. Багато малого робить велике). Ізосемічними виявляються і такі одиниці, в яких ідею переваги множинного над одним передають компоненти – громада, собор (пор., укр. Собором і чорта поборем, де маємо протиставлення сакрального, святого і профанного, пов'язаного зі сферою нижчої демонології) чи опозицію орнітологічних образів, птахів за їх силою, перевагою (укр. Дружні сороки й орла заклюють). В англійській мові можна навести такий приклад, як Manyhandsmakelightwork.

Окрім синонімії, квантитативні одиниці з градаційною семантикою демонструють наявність варіантів у кожній логіко-семіотичній ситуації: Десятою дорогою обминати, Десятою вулицею обходити. У варіантах, на відміну від синонімів, образ не різний, а спільний. І між собою вони різняться лише структурними компонентами, які не впливають на загальний смисл і значення фразеологічних одиниць і прислів'їв, що маркують одну й ту ж логіко-семіотичну ситуацію. Отож, фразеологічними варіантами вважаємо такі різновиди квантитативів, які мають спільний внутрішній образ, але різняться одним чи кількома компонентами лексичного складу або ж певними елементами граматичної структури.

Системні явища у фразеоквантитативному поліцентричному утворенні представлені також одиницями, що мають протилежне значення. Антонімічні відношення встановлюються як між однообразними фразеологізмами та прислів'ями, так і між різнообразними одиницями на зразок: На два фронти й Одну пісню співати.

Залежно від образності прислів'їв та фразеологічних одиниць, джерелом якої в даному фразеосемантичному полі слів є квантитативна градаційна ознака, ці одиниці характеризуються неоднаковою складністю семантики. Фразеологічне значення – феномен винятково складний і, зрозуміло, що його не можна розглядати як механічну суму складників. Семантичну структуру цих одиниць ми розглядаємо як мікросистему, всі елементи якої перебувають у тісному зв'язку. Семантична своєрідність аналізованих квантитативів полягає в специфіці поєднання сем, ядром у з яких є сема з градаційним значенням. Ці семи виступають не тільки як конституенти основних семантичних складників прислів'їв та фразеологічних одиниць, а й як поєднувані ланки між ними. Вони виконують смисловизначальну або ж смислотворчу функції.

Поза сумнівом, внутрішня форма таких фразеологізмів і прислів'їв має специфічну національно-культурну маркованість, яка залежить від вживання та тлумачення квантитативного компонента у лексичному оформленні цих одиниць крізь призму культурного, ритуального, соціального, міфопоетичного його розуміння представниками певного етносу. Квантитативна одиниця як певна етнокультурна реалія стає конституентом фразеологічного образу і в такий спосіб відбиває певну стереотипну модель творення подібних фразеологізмів і прислів'їв.

В основі таких фразеологічних і прислівних моделей [15] лежить поняття інваріанта, під яким ми розуміємо логіко-семіотичну ситуацію, на позначення якої вживаються певні варіанти та їхні синоніми.

Моделювання, за М.Ф. Алефіренком [1], полягає у виявленні динамічного внутрішнього зв'язку між фраземотвірними компонентами в межах відповідного вільно-синтаксичного генотипу. Звідси, вважає вчений, під фраземотвірною моделлю доцільно розуміти інваріантну схему реконструювання регулярного взаємовпливу одиниць усіх структурних рівнів мови (лексичного, словотвірного, морфологічного й синтаксичного) в процесі формування фразеологічної семантики [2].

Модифікація фразеологізмів може мати як цілеспрямований, так і спорадичнийхарактер [4]. В обох випадках ідеться про модель як зразок, як тип синтаксичних конструкцій. Трапляються твердження (в основному це стосується дериваційних процесів), що моделювання є регулярним утворенням нових фразеологізмів за продуктивним структурно-античним зразком i їx виникнення пов'язане з певною закономірністю. Проте, на нашу думку, фразоутворення характеризується скоріше спорадичністю, ніж імперативністю, оскільки у фразоутворенні таких відкритих моделей, яким притаманна певна вірогідність, немає. Кожен фразеологізм є індивідуальним утворенням. Це означає, що в основі кожного фразеологізму, а також і прислів'я, лежить певна структурно-семантична модель, певний тип словосполучення чи речення, які наявні в сучасній мові або були вживаними в ній колись.

Найсуттєвіша властивість моделі фразеологізмів полягає в тому, що вона не має твірної властивості й типового значення, без яких модель перестає бути моделлю, а є лише формою існування фразеологізмів, формою їх буття. Ця властивість фразеологічної моделі не суперечить тому факту, що в мові наявні так звані фразеологічні синоніми чи фразеологічні варіанти.

Дослідники неодноразово звертали увагу на те, що логіко-тематична характеристика фразеологізмів або ж прислів'їв (за поняттєвими сферами) має такі недоліки, як багатотемність та перехресність одиниць різних предметно-тематичних груп. Зокрема, Г. Пермяков [11] вважає, що російське прислів'я Сапожник без сапог з усією очевидністю можна віднести до тематичної групи – праця, заняття, ремесло і до тематичної групи – предмети одягу (взуття). Натомість у нашому випадку саме квантитативний компонент семантики фразеологізмів та прислів'їв дозволяє коректно визначити ту логіко-семіотичну ситуацію, на позначення якої утворилася певна фразеологічна одиниця. А перехресні зв'язки з іншими тематичними групами – це лише підтвердження доцільності польової організації таких утворень.

Отож, досліджувані нами фразеоквантитативні одиниці з градаційною семантикою є знаками певних ситуацій, що входять до когнітивної бази мовного колективу й виступають своєрідними ментальними корелятами між предметом, явищем, реалією та образним уявленням. Останні відображають предметний і непредметний світ (універсум) у знакових формах, означаючим яких є звукова/графічна матерія. Тому не стільки є суттєвою їх зовнішня образність, скільки те, що вони позначають, або яку життєву, мисленнєву ситуацію чи лінгво- та національно-культурну інформацію вони моделюють.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Підсумовуючи проаналізований матеріал, варто відзначити, що вивчення структурного моделювання та функціонування фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою, порівняння квантитативного компонента як основи творення такої групи одиниць із власне числівниками об'єктивує теоретико-методологічні положення щодо когнітивних процесів, характеру позначення їх результатів у семантиці кількісних одиниць. Передусім ці одиниці реалізують у мові квантитативну функцію. Специфіка їхнього моделювання розкривається у семантичному генезисі від предметного значення – через предметно-кількісне – кількісно-точне до невизначеного кількісного значення та предметного значення знову. Це підтверджує дифузний характер семантики цих одиниць, що концептуалізуються і семантизуються під впливом внутрішнього контексту у конкретній логіко-семіотичній ситуації. Перспективами дослідження є визначення принципів побудови мовного поля квантитативності загалом та статусу і функціонування всіх його конституентів зокрема.

Література

  1. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры. – М: Academia, 2002. – 394 с.

  2. Алефиренко Н.Ф., Золотых Л.Г. Проблемы фразеологического значения и смысла: (в аспекте межуровневого взаимодействия языковых единиц). – Астрахань: Изд-во Астраханcк. гос. пед. ун-та, 2000. – 220 с.

  3. Арутюнова Н.Д. Проблема числа // Логический анализ языка. Квантификативный аспект языка. – М.:Индрик, 2005. – С. 5 – 21.

  4. Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. – 175 с.

  5. Бердникова Л.П. Категория определенности-неопределенности и языковые средства ее выражения в современном английском языке // Университетские чтения 2006. Симпозиум 1. Сек. № 1-20. Актуальные проблемы языкознания и литературоведения // http://pn.pglu.ru.

  6. Бронікова С.А.Функціонально-семантичне поле квантитативності в сучасній українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Одеський національний університетет ім. І.І. Мечникова. – О., 2004. –17 с.

  7. Виноградов В.А. Классификаторы // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 227-228.

  8. Игошина Т.В. Категория квантитативности в репрезентативном аспекте // Linguarum universum 2. Актуальные проблемы семасиологии. Чебоксары: Чувашгоспедуниверситет им. И.Я. Яковлева. –2005. – С. 43-49.

  9. Логический анализ языка. Квантификативный аспект языка. – М.: Индрик, 2005. – 672 с.

  10. Ляшевская О.Н. Семантика русского числа. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 400 с.

  11. Пермяков Г.Л. Пословицы и поговорки народов Востока. – М.: Лабиринт, 2001. – 450 с.

  12. Постовалова В.И. Имя и число в философии А.Ф. Лосева // Логический анализ языка. Квантификативный аспект языка. – М.: Индрик, 2005. – С. 66-93.

  13. Степанов Ю.С. Счет, имена чисел, алфавитные имена чисел в индоевропейских языках //Вопросы языкознания. – 1989. – №4-5.

  14. Супрун А.Е. Числительное // Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. –М.: Советская энциклопедия, 1990. – С. 582-583.

  15. Черкасский М.А. Опыт построения функциональной модели одной частной семиотической системы (пословицы, афоризмы) // Паремиологический сборник. Пословица. Загадка (Структура, смысл, текст). – М.: Прогресс, 1978. – С. 35-52.

  16. Швачко С.О., Кобякова І.К. Лінгвокогнітивні параметри конституентів поля кількості // Вступ до мовознавства. Посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 30-49.

  17. Фразеологічний словник української мови / Гол. ред. Л.С. Паламарчук. – К.: Наукова думка, 1993.

Loading...

 
 

Цікаве