WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Специфіка моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою - Реферат

Специфіка моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою - Реферат

Специфіка моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою

Постановка проблеми в загальному вигляді, її актуальність та зв'язок із науковими завданнями. Сучасний етап розвитку лексичної та граматичної семантики характеризується підвищеним інтересом до аналізу тих понять, що є предметом вивчення не тільки власне мовознавства, а й інших сфер гуманітарного знання [12, 66-93; 3, 5-21]. З-поміж таких понять на особливу увагу дослідників заслуговує квантитативність, яка, з одного боку, становить продукт лінгвокреативної діяльності свідомості, що сформувався в ході історичного розвитку, а з іншого, є засобом позначення як квантитативних, так і неквантитативних одиниць (див. докладніше [9]).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. До найактуальніших питань сьогодення, на думку С.О. Швачко та І.К. Кобякової [16, 30], належать питання парадигматичної та синтагматичної організації квантитативних одиниць, визначення способів і засобів позначення кількості, їх залежність від іманентної структури мови та лінгвістичних факторів.

Дослідження, присвячені семантиці чисел, здійснюються тими лінгвістами [13], що є прихильниками міждисциплінарного підходу до вивчення всіх мовних явищ. Тому останнім часом все частіше з'являються роботи [6; 8] та ін., в яких неприйнятним є традиційне твердження про те, що семантика чисел лексично виражається числівниками, тобто визначається повнозначними словами, що служать для позначення кількості, міри, порядку, кратності (повторюваності), сукупності (збірності), розділювальності і т. ін. і, що рахунок виявляється начебто епіфеноменом числівників, тобто пов'язаний із дією дієслова "рахувати". Прихильники нового підходу [5] переконані в тому, що числівники – це слова, які підлягають лингвістичному вивченню, тимчасом, як рахунок складає процедуру думки і є продуктом акціональної практики. Останній хоча і виражається числівниками, але до числівників усе ж таки не зводиться, а тому суто лінгвістичний аналіз лічби не є до кінця об'єктивним, науково обґрунтованим і достовірним.

Вибір методики, що задовольняє коректному аналізові рахунка (лічби) змушує, таким чином, апелювати до наук, де методики опису розумових процедур і акціональних дій вже апробовані, насамперед до концептуального аналізу, психолінгвістичних експериментів тощо.

Мета статті – визначити специфіку моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою шляхом концептуалізації та семантизації квантитативного компонента як складника цих одиниць і основи маркування конкретної логіко-семіотичної ситуації.

Завдання статті:

  • з'ясувати кореляції понять рахунок і числівник на рівні парадигматичних та синтагматичних відношень;

  • визначити фрагмент мовних одиниць вторинного знакопозначення з квантитативним градаційним компонентом семантики;

  • виявити типи логіко-семіотичних ситуацій, на позначення яких ці одиниці утворюються;

  • описати характерні властивості процесу моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою.

Наукові результати. Числівники підпорядковані функціональній переорієнтації [14, 582-583]. Їх десемантизація виявляється у компонентному складі нумеральних онімів. Утім, на рівні парадигматичних відношень числівники реалізують лише точні числові характеристики. Це експлікує їх термінологічний характер. У контекстуальному оточення числівники, як й інші слова, модифікуються і змінюються, номінуючи при цьому як точні, так і неточні (приблизні, невизначені) ознаки. Отож, на синтагматичному рівні реалізація семантики числівників контекстуально детермінована і спрямована на виконання як квантитативної, так і суто нумеративної функцій.

Операції числення широко семантизуються в тих одиницях мови і мовлення, що відбивають культуру, традиції, досвід народу. До таких одиниць насамперед належать фразеологізми на зразок укр. За сімома замками і прислів'я укр. Десята спиця в колесі, у яких лічба обіграється як змістовно, так і функціонально, вказуючи на те, про що йдеться, і на те, як ідеться.

З лінгвістичної точки зору неототожнення лічби з суто числівниками підтверджується вже тією обставиною, що, хоча словотвір числівників будується на повторенні вихідних числових компонентів за циклами на підставі системи числення, лексичне і граматичне вираження самих циклів є дуже варіативним. Так, поряд з означено-кількісними числівниками в різних мовах є слова, що семантизують кількісну і порядкову невизначеність ("багато" З'їсти не один пуд солі, "мало" Кіт наплакав), а також різного роду денумеративи, які в певних контекстах указують на порівняння об'єктів числення Два чоботи – пара, атрибути дії об'єктів числення Одним постріломдвох зайців убити.

Дослідження когнітивних процесів, що лежать в основі конструювання значень цих прикладів, свідчить про те, що сама проблема позначення не зводиться до проблеми референції. Семантичний компонент у вираженні процедури числення не вкладається в хрестоматійну схему побудови значень. Рахункові маркери не мають референта, але як і інші "нереферентні" одиниці мови, вони набувають значення насамперед залежно від їхнього передбачуваного контекстуального вжитку. У процесі фразеологізації одиниць числення, зазначають С.О. Швачко та І.К. Кобякова [16, 47], помітне місце належить семантиці контактних слів, правому оточенню, під впливом яких виникають несистемні, алогічні, ірреальні словосполучення. Наприклад: Every boy he encountered added another ton to his depression (Twain).You should have seen acres of people throw themselves down in that water and kiss it (Twain)[16, 47].

Окрім зовнішнього контексту, для семантизації квантитативного компонента фразеологізмів і прислів'їв є внутрішній контекст, тобто компонентний склад цих одиниць. Фразеосемантичне поле, до якого входять також і прислів'я з квантитативним компонентом семантики, моделюється в даній розвідці на підставі лексикографічних та етнографічних джерел, як правило словниково-довідникових та енциклопедичних. У статті аналізується фразеосесемантична група квантитативних одиниць зі значенням малих та великих величин ознаки (або великого/невеликого ступеня їх вияву), концептами яких є квантитативи на зразок злегка/понад, небагато/занадто, much/many/little/fewтощо.

Семантика кожної одиниці розглянутого фразеосемантичного поля реалізувалася з урахуванням 3-х складових: 1) градаційного (вказівка на малу/велику кількість ознаки, або наявність ознаки, що виявляється в кількості, достатній/недостатній для її реєстрації), 2) модального (асоціативне ставлення суб'єкта до градаційного виявлення ознаки) і 3) оцінного (вказівка на суб'єктивність оцінки).

Квантитативні одиниці з градаційною ознакою малого або великого її виявлення містять у своїй внутрішній формі останні два складники, оскільки власне надмірне виявлення чогось великого або малого апріорі ґрунтується і на модальності, і на оцінці. Завдяки наявності цих трьох складників у семантиці квантитативних одиниць розгляданого фразеосемантичного поля є можливим визначити типи логіко-семіотичних ситуацій, на позначення яких вжито дані одиниці:

  • чогось надзвичайно мізерного, тобто надзвичайно малої величини, кількості: Кіт наплакав, Одні очі зосталися;

  • вказівка на швидке настання якихось подій: Стояти однією ногою в могилі, Дві чисниці до смерті;

  • набуття достатнього досвіду: З'їсти не один пуд солі,З'їсти собаку, Знати, по чому фунт лиха;

  • демонстрація одностайності думок та позицій, причому з перевагою пейоративної оцінки: В одну дудку грати, Одну пісню співати, Одним миром мазані, Одного поля ягода;

  • перевага певних достоїнств однієї людини перед іншою: На голову вищий, На дві голови вищий;

  • попередження про небезпеку: Десятою дорогою обминати, Десятою вулицею обходити;

  • надмірне виявлення процесу говоріння: Набалакати сім кіп, Набалакати сім мішків гречаної вовни, Набалакати три мішки гречаної вовни та й всі не повні, Наговорити десять мішків гречаної вовни, Намолотили чотири копи гречки;

  • вказівка на зайвість чогось, непотрібність: Десята вода на киселі,Десята спиця в колесі,Як собаці п'ята нога;

  • неорієнтація в звичайних речах: Заблудився між трьох дубів, Заблудитися між трьома смереками, між трьома соснами;

  • збереження таємниць: За сімома замками, За сімома печатками;

  • невиправдане придбання чогось здалека: За сім верст киселю їсти, За тридев'ять земель;

  • непостійність людських дій: Сім п'ятниць на тиждень;

  • надмірний вияв важкої праці: Сім потів зійшло.

Проаналізовані фразеоквантитативні одиниці пов'язані наскрізною семою із градаційним значенням: "указівка на надмірну велику/невелику величину, кількість ознаки, дії", яка час від часу перехрещується з іншими диференційними семами, що вказують на існування ознаки певної величини, кількості, міри та ваги. Останні в нетермінологічному полі утворюють дві групи слів, семантичну опозицію злегка/понад, небагато/занадто much/many/little/few. Протилежність груп зумовлюється вихідним кількісним наповненням: еталони з надмірно малим за кількісним наповненням мір вживаються на позначення "мало" і, навпаки, еталони зі надмірно великим наповненням є потенційними виразниками поняття "багато". Це в свою чергу дає підстави розглядати дане фразеосемантичне поле як поліцентричне утворення, що не має однієї яскраво вираженої домінанти і складається з мікропололів. Таке поліцентричне утворення характеризується дифузною структурою з великою кількістю складників. Будь-яка одиниця, що входить до складу мікрополя, характеризується специфічним набором мінімальних смислових компонентів – сем, інтегральних і диференційних. Якщо інтегральні семи є найбільш спільними і є підставою для поєднання квантитативних одиниць у конкретну логіко-семіотичну ситуацію, то диференційні семи є додатковими семантичними ознаками і відбивають другорядні властивості й характеристики позначуваного явища.

Проте, незважаючи на дифузність та перехресність тематичних мікрополів, правила і зв'язки поєднання квантитативних одиниць у конкретне тематичне мікрополе, що маркує певну логіко-семіотичну ситуацію, мають системний характер, що найяскравіше продемонстровано наявністю синонімічних та антонімічних відношень між цими одиницями.

Синонімічними ми вважаємо одиниці, які виражають спільне (близьке або тотожне) значення, позначають одну логіко-семіотичну ситуацію, виконують однакову функцію (тобто є взаємозамінними), хоч і мають різну образну структуру, різняться семантичними характеристиками та стилістичним забарвленням. Так, наприклад, синонімічними є прислів'я Стояти однією ногою в могилі, Дві чисниці до смерті та В одну дудку грати, Одного поля ягода. Можливість квантитативних одиниць із градаційною семантикою утворювати синонімічні ряди, які не є ізольованими, а становлять власну мікросистему, підтверджує те, що вони становлять систему своєрідних мікрополів, з яких складається фразеоквантитативне поліцентричне утворення.

Loading...

 
 

Цікаве