WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Моделі породження нового значення в когнітивних метафорах - Реферат

Моделі породження нового значення в когнітивних метафорах - Реферат

Ці всі значення потребують однини. Множина надає значенням даного слова переносного відтінку, який посилюється вживанням у сполученні зі словом вести. ЛСВ дієслова вести передбачає діяча, тобто має тенденцію уособлювати слова, які сполучаються з ним:

"1. Спрямувати рух кого-небудь, допомогти або примушувати йти. 2. перен. Спрямувати діяльність кого-, чого-небудь; керувати. 3. Рухати чим-небудь у певному напрямку. 4. Прокладати, проводити що-небудь довге, великої протяжності. 5. Мати певний напрямок простягати куди-небудь. 6. Здійснювати, виконувати, робити що-небудь" [10, 257-258].

Цього ж типу метафоричне словосполучення дати знання. Слово дати передбачає таку систему значень:

"1. Вручати кому-небудь, передавати з рук в руки. 2. Приносити як результат, виробляти що-небудь. 3. Влаштовувати, організовувати, запросивши гостей" [10, 202-203].

Слово знання має такі ЛСВ:

"1. Обізнаність у чомусь, наявність відомостей про кого, що-небудь. 2. Сукупність відомостей з якої-небудь галузі, набутих у процесі навчання, дослідження та ін. 3. Пізнання дійсності в окремих її проявах і в цілому" [10, 641-642].

У даному випадку всі слова вживаються в прямому значенні; проте головне значення дієслова дати набуває більш абстрактного характеру внаслідок взаємовпливу системи ЛСВ слова знання.

Слід зазначити, що серед таких метафор найбільш поширені моделі, до складу яких входить дієслово. Це пояснюється тим, що дієслова разом із прикметником є ознаковим словом мовної системи, а в реченні дієслово має основне смислове навантаження, утворюючи предикативну основу повідомлення.

До дієслівних моделей належать й вирази типу висвітлює питання. У системі ЛСВ дієслова висвітлювати переносне значення стає основним, оскільки головне значення дається з позначкою рідко:

"1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. 2. перен. Робити відомим, пояснювати, розкривати що-небудь у деталях. // Зображуючи, показувати що–небудь, робити зрозумілим/ в літературі, мистецтві/, з'ясовувати, пояснювати, роз'яснювати" [10, 480]. Переносу значення сприяє також і абстрактний характер іменника питання.

Подібного типу вислів слів рівнятися на мову Шевченка. Дієслово рівнятися у системі своїх значень передбачає:

"1. розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні. 2. перен. Намагатися наслідувати чийсь приклад або кого-небудь" [10, 553].

У даному випадку слово рівнятися актуалізує скоріше не друге переносне значення, а третє, оскільки загальний смисл вислову можна формувати як заклик писати так, як Шевченко.

Слово мова також вживається у периферійному значенні:

"2. Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об'єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок; мовлення, говорення. // Різновид цього комбінування у процесі вираження думок" [10, 768].

До дієслівних моделей належить вираз прямо виступає. Слово виступає в системі ЛСВ майже не має переносних значень:

"1. Виходити наперед, відокремлюватись від кого-, чого-небудь. // Вийти звідки-небудь, із-за чогось. 2. перен. Ставати видним, з'являтися, показуватися // Виявлятися, проявлятися. 3. Йти поважно, не поспішаючи, виступцем, виходити" [10, 504-505].

Слово прямо має такі значення:

"1. присл. Рівно витягнувшись у якому-небудь напрямку, без вигинів; // У прямому напрямку від якогось пункту, якоїсь точки. // Не звертаючи з прямого шляху, прямої стежки і т.ін., не відхиляючись від основного напрямку; //Не згинаючись, рівно. // Вперед / у команді, наказі /. 2. Під кутом 900 до чого-небудь; вертикально. 3. Безпосередньо, без проміжнихланок: // Відразу, негайно: // Якраз, точно, саме" [10, 368].

Нерідко метафоричний переніс здійснюється за допомогою дієприкметникового звороту. Напр., явища пов'язані. Одне із значень дієприкметника пов'язаний має значення:

"6. Встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між ким- чим-небудь" [10, 699-700].

Слово явище передбачає таку систему значень:

"1. Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т.ін., що відбувається в навколишньому природному середовищі.// мед. Симптом, ознака якого-небудь захворювання; //філос. Зовнішній вияв сутності предметів, процесів; безпосереднє відбиття речі в почуттєвому сприйнятті. 2. Подія, факт, обставина, епізод" [10, 620].

3. Як вже зазначалося, мовленнєва мотивованість, взаємовплив та іррадіація часткових значень невід'ємні одне від одного. Проте кожні з типів утворення нового метафоричного значення має власну специфіку.

Специфіка утворення нового когнітивного значення внаслідок іррадіації значень полягає перш за все в актуалізації першого, більш абстрактного значення. Напр., у значеній метафорі явища пов'язані іррадіація абстрактного значення слова явища актуалізувала саме перше, а не друге значення, хоча форма множини скоріше відповідає другому значенню.

Периферійність системи ЛСВ дієприкметника пов'язаний передбачає збільшення рівня абстрактності по мірі віддаленості від головного значення:

"Обмежувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати // Надівати / хустку, краватку і т.ін./, зав'язуючи кінці. // Закріплювати, зав'язувати. // В обряді сватання – перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди" [10, 699-700].

Такий перенос можна вважати асоціативним.

До цього типу наближається модель поле зору / поля зору/. Поле – це:

"1. Безслідна рівнина, рівний великий простір; рівнина, степ. // перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. // Ділянка землі, що використовується під посіви, лан, нива. 2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь. // Спеціально обладнана площадка, призначена для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін." [10, 61-62].

У свою чергу, слово зір – це:

"1. Одне із п'яти почуттів, органом якого є око. 2. Спрямованість очей на кого, що-небудь, погляд. 3. Те саме, що очі." [10, 576].

У словосполученні поля зору дослідників і поле, і зір вживаються у переносному значенні.

Для актуалізаціі ЛСВ поле обрано скоріше третє значення, а для слова зір – друге. Всі ці значення найбільш абстрактні у зіставленні з іншими варіантами.

Механізм метафоризації здійснюється перш за все в межах когнітивного типу значення. Напр., саме так утворюється метафора проекція гнізда.

Когнітивне значення слова проекція містить такий екстенсіонал:

"1. мат. Зображення просторової фігури на площині. 2. спец. Збільшене зображення нерухомих об'єктів / рисунків, креслень, кінокадрів і т.ін. / на екрані за допомогою оптичних приладів" [10, 178].

У свої чергу, екстенсіонал слова гніздо такий:

"1. У птахів –влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят, кубло, кишло. //Місце, пристосування тваринами або птахами для зимівлі, виведення малят і т.ін., гніздище, кишло, кубло; /змеїне/ гадючник, гадовище; /осине/ осище. 2. перен. Домашнє вогнище; оселя, сім'я, рід. // зневажл. Місце, де збираються люди з злочинами та іншими недобрими намірами. 3. перен., заст. Сім'я, рід" [10, 614-615].

У даному випадку обсяг поняття проекція передбачає варіабельну частину, тобто імплікаціонал, який виникає внаслідок вживання слова проекція у переносному значенні, перенос здійснюється за асоціацією.

В екстенсіоналі слова гніздо актуалізується четверте значення, також внаслідок подвійного асоціативного переносу: спочатку це група рослин, що ростуть у купі, потім група однорідних або подібних предметів. Все це можна вважати інтенсіоналом, тобто стабільним ядром даного поняття. На цьому фоні виникає подвійний перенос "Група слів одного кореня". Це спеціальне значення – лінгвістичний термін, який являє собою варіабельну частину, "подальше значення" у термінології О.О. Потебні.

Таким чином, загальна схема така:

проекція : імплікаціонал – асоціативний перенос.

гніздо: екстенціонал – асоціативний перенос, проте також без стабільної частини – без інтенсіоналу.

На наш погляд, найменш дослідженими в сучасній науці є когнітивні метафори, що створилися внаслідок іррадіації значень, оскільки метафора є основним джерелом полісемії, тому їх вивчення сприятиме розв'язанню актуальних проблем семасіології, лексикології, лексикографії.

Таким чином, когнітивні метафори представлені трьома структурно-семантичними моделями:

  1. іменник у прямому значенні сигніфікативного типу + прикметник;

  2. іменник у переносному значенні + підпорядкований йому іменник у прямому значенні;

  3. іменник у прямому значенні + підпорядкований йому іменник у переносному значенні.

Це пояснюється тим, що когнітивна метафора виступає перш за все джерелом полісемії, саме того її різновиду, який пов'язаний з генералізацією процесу метафоризації, що відповідає схемі "головне значення опорного слова + другорядне значення підпорядкованого слова".

Література

  1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. – М.: Русские словари, 1996. – 416 с.

  2. Гак В.Г. Метафора: Универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. –С. 11-26.

  3. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. – К.: Віпол, 1996. – 294 с.

  4. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. – М.: Наука, 1986. – 156 с.

  5. Maugham W.S. The Painted Veil: Novel. – M.: International Relations, 1981. – 248 p.

  6. Пастернак Б.Л. Доктор Живаго: Роман. – Вильнюс: Вага, 1988. – 222 с.

  7. Петров В.В. Метафора: от семантических представлений к когнитивному анализу // Вопросы языкознания. – 1990. – № 3. – С. 135-146.

  8. Скляревская Г.Н. Метафора в системе языка. – СПб.: Наука, 1993. – 150 с.

  9. Словарь современного русского литературного языка: В 17 тт. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1950-1965.

  10. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970-1980.

  11. Стельмах М.П. Твори: У 7 т. – К.: Дніпро, 1983. – Т. 6. Чотири броди: Роман. – 606 с.

  12. The Oxford English Dictionary: 12 Vol.– Oxford: At the Charendon press, Еly House, London. – 1970.

Loading...

 
 

Цікаве