WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації діалектної лексики української мови - Реферат

Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації діалектної лексики української мови - Реферат

Пояснити, яким конкретно чинником (чинниками) зумовлено вибір мотиваційної ознаки певної номінативної одиниці (а надто діалектної) можна не завжди однозначно. Розглянемо лексему викапаний у значенні "дуже схожий на когось", вона використовується як у говірковому мовленні, так в сучасному розмовному стилі. Г.Л. Аркушин вважає, що цей вираз походить з ворожіння: коли розтоплений віск виливають (скапують) у воду, а потім порівнюють отримане зображення із зовнішнім виглядом конкретної людини [2, 41]. Версія цілком умотивована, Тим більше, що в російській мові, та й в українському говірковому і розмовному мовленні функціонує синонімічна назва вилитий. Проте для лексеми викапаний мотиваційною основою може служити фразема схожий, як дві каплі (краплі) води. Записуючи говіркове мовлення (зокрема, Уманський р-н Черкаської обл.), ми просили респодентів пояснити, від чого, на їх думку, походить це слово. Сучасні діалектоносії або називали тільки останню мотивацію, або не давали відповіді взагалі. Це свідчить про те, що давні звичаї ворожіння втрачені, тому наші сучасники наводять актуальні для їх етнокультурного досвіду мотивації. Зауважмо, що ця лексема може зустрічатися у варіанті викопаний, у данному разі прозвучало пояснення: схожий на когось із померлих, тобто, ніби викопаний із могили покійний. Така версія, зрештою, має право на існування. Цей приклад, яскраво свідчить про суб'єктивність, залежність від індивідуального життєвого, відповідно і мовленнєвого, досвіду діалектоносіїв, точніше, на його обмеженість, хоч у логіці відмовити не можна.

Загалом, проблема зумовленості вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації тісно пов'язана з проблемою випадковості невипадковості вибору мотиваційної ознаки. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок: якщо вибір мотиваційної ознаки детермінований тими чи тими чинниками, це означає, що він не може бути випадковим. Безумовно, сама опозиція випадковості не випадковості не може трактуватися категорично однозначно на користь одного з аспектів у зв'язку з дискретністю цього поняття. Крім того, вибір мотиваційної ознаки виявляється довільним, точніше, більш чи менш випадковим, залежно від ступеня помітності, а не від ступеня істотності [1, 26-27].

Наприклад: бедзень – 1. Липень Липень бедзень тому, що в цему місєци бедз крепко корови кусає (Вікно Заст.) [13, 28]. Тварини дуже потерпають від цього, що небайдуже господарям, тому місяць і отримав таку назву, що свідчить про певні позитивні моральні якості людей. Отже, можемо говорити про ментально-психологічну зумовленість вибору мотиваційної ознаки у даному разі. Проте, мотиваційна ознака неістотна і випадкова. А от мотиваційна ознака назви цвітень – квітень [13, 620] істотна і невипадкова, адже саме у цьому місяці починається цвітіння.

Розглядаючи мотивацію лексичних одиниць, варто звернути увагу на пошук словотвірних типів, відповідно мотиваційних моделей. Адже випадковість чи невипадковість, істотність чи неістотність вибору мотиваційної ознаки переконливіше доводиться саме шляхом ілюстрування словотвірного типу (крім того, це ще один доказ системності лексики, що надзвичайно важливо описати). Наведемо приклад назв сільськогосподарських земляних ділянок, мотивованих назвами культур, які вирощують на певній ділянці: бурачанка,бурачєнка – 2. Ділянка землі, де росли буряки Пасли на бурачанці і корова заслабла (Романківці Сок.) [13, 43]; вівсянка, вівсєнка – 1. Поле, де ріс овес Відпустив корову на вівсєнку попасти (Слобідка Глиб.) [13, 52]; гарбузєнка 2. Земля, де росли кавуни На гарбузєнці посієм бураки (Кадубівці Заст.) [13, 68]; горохлєнка, горохлянка – 2. Земля, де ріс горох (Ви ни знаїти, що мають сіяти на горохлянці (Клішківці Хот.) [13, 75]; гречанка – поле, де росла гречка Гречанки нема, бо гречки цего року не сіяли (Кельменці) [13, 76]; житнянка, житнянка – житня стерня, житнище На житнєнці пасли худобу, а колоски ни збирали (Тарашани Глиб ) [13, 116]. Беззаперечно, що мотиваційна ознака цих назв істотна і невипадкова, у чому переконує низка прикладів творення назв за певною мотиваційною (словотвірною) моделлю. У даному разі за цими лексемами ми можемо точно сказати, що вирощують на Буковині, отже, мотивація виявляє господарсько-етнокультурний фон, відповідно, господарсько-етнокультурною є детермінованість мотиваційних ознак цих діалектних номінацій (констатуємо метонімічний мотив перенесення значення).

Отже, вибір мотиваційної ознаки у процесі номінації детермінується позамовною дійсністю, мовними, культурно-історичними, соціально-психологічними та ментально-психологічними чинниками. У подальшому ми плануємо дослідити зумовленість вибору мотиваційної ознаки лексичних одиниць українських діалектів системно, за тематичними групами.

Література

  1. Амосова Н.Н. Этимологические основы словарного состава современного английского языка. – М.: Изд-во лит. на иностранных языках. – 1956. – 218 с.

  2. Аркушин Г.Л. Діалектна назва: мотивація, культорологічний аспект // Етнолінгвістичні студії. – Вип. 1. –Житомир: Полісся, 2007. – С. 38-48

  3. Блинова О.И. Явления мотивации слов. Лексикологический аспект. – Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1984. –191 с.

  4. Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. – Л.: Государственное учебно-педагогическое издательство Наркомпроса РСФСР, Ленинградское отделение, 1941. – 247 с.

  5. Вендина Т.И. Признак и его культурно-историческая мотивация в старославянском языке (субъектные номинации) // Признаковое пространство культуры. – М.: Индрик, 2002. – С. 61-70.

  6. Гак В.Г. Языковые преобразования. – М.: Языки русской культуры, 1998. – 763 с.

  7. Голев Н.Д. Динамический аспект лексической мотивации. – Томск: Изд-во Алтайского ун-та, 1989. –252 с.

  8. Губанова В.А. Мотивировочные признаки. Их разряды. Функционирование // Проблемыономасиологии. – Орел, 1974. – С. 113-129.

  9. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – С. 12-52

  10. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. –685 с.

  11. Поістогова М.В. Номінаційні процеси у ботанічній лексиці східнополіських говірок: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Ін-т укр. мови НАН України. – К., 2005. – 21 с.

  12. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. – К.: Фитосоциоцентр, 2000. – 248 с.

  13. Словник буковинських говірок / За заг. Ред. Н.В. Гуйванюк. – Чернівці: Рута, 2005. – 688с.

  14. Улуханов И.С. Мотивация в словообразовательной системе русского языка. – М.: ООО "Издательский центр "Азбуковник", 2005. – 314с.

  15. Ульман С. Семантические универсалии // Новое в лингвистике. – Вып. 5. – М., 1970. – С. 251- 299

  16. Штерн І.Б. Вибрані топіки і лексикон сучасної лінгвістики (енциклопедичний словник). – К.: АртЕК, 1998. –335 с.

  17. Языковая номинация. Общие вопросы / Отв. ред. Б.А. Серебренников, А.А. Уфимцева.– М.: Наука, 1977.– 359 с.

Loading...

 
 

Цікаве