WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації діалектної лексики української мови - Реферат

Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у процесі номінації діалектної лексики української мови - Реферат

Вибір мотиваційної ознаки у випадку абсолютної мотивованості детермінований позамовною дійсністю (звуками) без участі вербальних мотиваторів, механізм процесу номінації у даному разі прозорий. Цього не скажеш про відносну мотивованість, вибір мотиваційної ознаки у даному разі може зумовлюватися позамовною дійсністю тільки через посередництво мовного чинника – наявної номінативної одиниці. Крім того, на думку Дж. Лакоффа, мотивація не може виникати ad hoc – не можна просто придумати метонімічне перенесення чи схему образа, щоб інтерпретувати одиничний приклад. Мотивація повинна базуватися на низці інших випадків [9, 28].

Мотивація залежить від характеристик концептуальної системи у цілому, а не від якої-небудь окремо взятої категорії [9, 49]. Концептуальна система, як відомо, перебуває у відношеннях накладання та взаємоперетворення з мовною системою у межах картини світу (наївної та наукової) як "багатогранного ментального феномена, що пов'язує мову з мисленням, з навколишнім світом, з культурно-етнічними реаліями та змістом найскладніших абстрактних понять і категорій, які функціонують у мові" [16, 157]. Отже, у випадку відносної мотивованості, виходячи з поняття картина світу, вибір мотиваційної ознаки детермінується позамовними (етнокультурними, соціально-психологічними, ментально-психологічними тощо) чинниками опосередковано через мовні одиниці.

Мотиваційна ознака, безумовно, не вичерпує усієї сутності поняття, концепта, не розкриває його властивостей, а у багатьох випадках важко асоціюється з ним [12, 74]. Напр.: широковідома назва дикоростучої рослини зозулині черевички, мотивується тим, що час цвітіння збігається з часом, коли має кувати зозуля [11]. На нашу думку, така мотивація дуже умовна. Можливо, у той час, коли назва сформувалася, люди і могли робити такі зіставлення, проте нині асоціативний зв'язок віддалений.

Через те, що вибір ознаки не детермінує характер слова, ця ознака залежить не від способу абстракції, а від практично конкретних умов (трудовий процес, культура, традиції, географічне середовище тощо) [16, 170]. Т.І. Вєндіна вказує, що мотиваційна ознака детермінована тим чи тим концептом мови культури [5, 62], хоч культурна інформація існує у мові здебільшого у латентному, невиявленому стані [5, 61].

Г.Л. Аркушин переконливо доводить, що вибір мотиваційної ознаки може бути зумовлений такими етнокультурними чинниками: історичний фактаж, спосіб господарювання, фольклор, народні ігри, народні повір'я [2, 38-48]. Безумовно, перелік етнокультурних чинників може бути як продовжений, так і глибше диференційований: які б не були мотиватори, усі вони належать до явищ та предметів природи і духовної та матеріальної культури певного народу, який проживає на певній території.

Важко визначити конкретно національну специфіку зумовленості вибору тієї чи тієї мотиваційної ознаки, ми можемо вважати її етнокультурною, проте національно ідентифікувати не завжди можливо, тому правильно говорити про ідіоетнічне та універсальне в етнокультурних концептах. Наприклад, поліські назви рослин утворені від національно-специфічних українських лексем локшина – сорт квасолі, гарілчанка – сорт картоплі,брилики – кручені паничі тощо [11]. А от також поліська лексема балалаєчки (грицики звичайні) [11] мотивована назвою російського національного музичного інструменту, можливо, назву дав хтось і з переселенців. Мотиваційні ознаки поліських лексичних діалектизмів баба – знахарка, повитуха, жених – кімнатна рослина з синім цвітом, мати-й-мачуха, весела кума (галінсога дрібноквіткова), братики (фіалка польова) [11] є універсальними, оскільки репрезентуються спільні для багатьох слов'янських мов назви свояцтва і спорідненості.

Вибір мотиваційної ознаки (мотиватора) мовцем зумовлюється також ментально-психічними, соціальними особливостями сприймання ним світу. Вік, гендерні аспекти, рівень розумового розвитку, культурно-етичний рівень, рід занять, освіта – усе це може вплинути на фіксацію уваги мовцями на тій чи тій ознаці, яка з певних причин видається найістотнішою. Мотиватор може мати якусь відмітну ознаку, зокрема, може бути найяскравішим, найпомітнішим, може чимось відрізнятися від інших, бути незвичним, і, навпаки, ознака, покладена в основу номінації може бути типологізуючою.

Вибір мотиваційної ознаки може бути зумовлений одночасно кількома чинниками, скажімо, етнокультурним і ментально-психичним. Кожна мотиваційна модель, якою б кількісно вона не була, має індивідуальне пояснення.

Наприклад, у Ставищенському р-ні Київської області функціонує на позначення комахи сонечко (рос. божья коровка, лат. Coccinella septempan ktata) лексема чепчик, Очевидно, мотивом для перенесення значення стала схожість за формою з головним убором (метафора), демінутивний суфікс вказує на малий розмір комахи, а, може, колись така комашка сіла на чиюсь голову, на який був чепець чи очіпок, і тим було привернуто увагу до людини, що спричинило певні почуття чи вчинки (метонімія). Ствержувати точно не можна. Мотиваційна ознака цього слова не є істотною на сьогодні, хоча вона, напевне, була найважливішою на період закріплення назви у мовній діалектній системі.

Ще один приклад: на Буковині вживається лексема люфтівник у значенні курортник: Влікі до нас приїхають люфтівники, машинами, з дітьми. (Вижницький р-н Чернівецької обл.) [13, 269]. У цій говірці функціонує назва люфт (запозичення з німецької), яка має такі значення: 1. Повітря. 2. Отвір для вентиляції. 3. Тяга в печі. 4. Кватирка. 5. Протяг. Очевидно, лексема люфт у значенні 'повітря' стала мотиватором для слова люфтівник: люди приїздять подихати свіжим повітрям, адже у цій місцевості воно дійсно цілюще. Це якраз одна з основних переваг таких курортів. Мотиваційна ознака, покладена в основу цієї номінації, відображає тільки одну з сементичних ознак, які формують поняття курортник, проте, зрозуміло, що людина приїхала відпочивати не до моря.Зумовленість вибору мотиваційної ознаки у даному разі етнотериторіальна, мотив – метонімічне перенесення значення. Мотиваційна ознака у даному разі істотна, у такий спосіб зроблено вказівку на видову відмінність цієї категорії людей, які приїхали на відпочинок і оздоровлення.

Цікавим є приклад народної етимології лексеми мазилінка (буковинські говірки [13, 237]. Воно утворене від слова мазати, і в говірковому мовленні є мотивованим, хоч ця назва утворилася на основі запозиченї лексеми вазелін, яка має непрозору внутрішню форму, випадковий фонетичний збіг з функціонально відповідним дієсловом мазати зумовив вибір цієї мотиваційної ознаки. Характерно, що слово мазелін можна почути у дитячому неговірковому мовленні (щоправда у продажу вазелін тепер рідко, зазвичай, користуються кремами, тому у наш час назва майже не використовується). Це свідчить про те, що рівень освіченості діалектоносіїв, як зрештою і дітей, невисокий, що спричинило творення номінаційної одиниці з прозорою, зрозумілою внутрішньою формою.

На Буковині функціонує слово мартівка, яке має два значення 1. Сорт дуже ранньої картоплі. яку садять у березні. Ца барабуля мартівка, вона приходит дуже рано, али садити її треба зразу після снігу, в марті. 2. знев. Дівчина, яка дуже рано почала знатися з чоловіками. Це гівка мартівка, і ходити з нев устидно [13, 279]. Вибір мотиваційної ознаки лексеми мартівка з першим значенням зумовлений календарно-етнокультурними чинниками: мотив номінації – метонімія, мотиваційна ознака вказує на час садіння, вона істотна та невипадкова. Друге значення слова мартівка сформувалося на основі першого значення: мотив номінації – якісно-функціональна подібність (метафора), сема "ранній" мотивувала цю номінацію. Детермінованість вибору мотиваційої ознаки у даному разі, насамперед, соціально-психологічна, адже лексема має негативне емоційно-експресивне значення. Крім того, наявність такої назви вказує на певні моральні переконання, це відповідно характеризує буковинців, що також етико-етнокультурно зумовлює вибір мотиваційної ознаки цієї діалектної номінації.

Loading...

 
 

Цікаве