WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Змістовно-мовні потреби читачів донецької області - Реферат

Змістовно-мовні потреби читачів донецької області - Реферат

Що стосується мовного аспекту читання, то тут значна перевага віддається російськомовній літературі. Так, технічну літературу російською мовою читають 20,1% опитаних, українською – 2,5%; з питань медицини – 21,5% російською і 2,4% українською; природознавства – 23,9% російською і 5,2% українською. Близько 1,4% респондентів віддають перевагу україномовним виданням з питань психології, філософії, 2,3% – релігії, 5,7% – з проблем культури, освіти. Від 1,9 до 2,9% респондентів читають українською мовою видання економічного, суспільно-політичного, юридичного характеру. Щодо художньої літератури – українські книги та періодику читають 3,8% опитаних. Серед них найбільшою популярністю користується українська поезія, а найменше українською мовою читають детективи, пригоди, фантастику (лише 1,2%). В середньому 20,0% опитаних відповіли, що читають галузеву літературу як українською, так і російською; серед художніх видань цей показник становить близько 42,0%.

У процесі опитування, яке характеризувало незадоволений читацький попит, були названі як галузі знань, так і конкретні твори. Так, на першому місці за незадоволенням попиту стоять твори художньої літератури (893 згадування), у т.ч. Детективи, пригоди, фантастика (185), друге місце посідає література з економіки (127), далі – з питань культури, освіти (102), історії (91), права (89), психології (82), філософії (77), медицини, природознавства, політики. Незадоволено читацький попит на сучасні довідкові видання (27), взагалі новинки в різних галузях (16). 7 респондентів відповіли, що в бібліотеках застаріла література, 3 – немає нової. І, як не дивно, 60 опитаних (3,5%) стверджують, що якісний склад бібліотечних фондів галузевої літератури їх задовольняє.

Стосовно конкретних видань, які не були одержані читачами, перше місце посідає також художня література: твори Л. Костенко (5 згадувань), В. Винниченка (4), А. Ахматової (4), Г. Белля (4). У 3-х випадках читачі не одержали п'єсу О. Коломійця "Дикий ангел", роман П. Куліша "Чорна рада", О. Гончара "Собор", В. Барки "Жовтий князь", М. Шолохова "Тихий Дон", твори С. Кінга, Р. Желязни та ін. В цілому можна сказати, що відсутні твори української літератури за шкільною програмою, які не вивчалися раніше: "Марія" У. Самчука, "Суд" Ю. Мушкетика, "Голодомор" Є. Гуцала, твори Б. Лепкого, М. Вороного, І. Багряного та ін. Серед інших галузей частіше називають підручники для вищих навчальних закладів: "Основы экономических знаний", "Основы рыночной экономики", "Фінанси підприємства", "Рынок. Микроэкономическая модель", "История философии", "Основы философии", "Психология", "Социология культуры" та ін. Тут перевага надається книгам російською мовою. У багатьох випадках відсутнє конкретне видання, вказується тип літератури – довідники, енциклопедії (27 згадувань), навчальна література (10), нові видання (9). 45 респондентів фонди художньої літератури бібліотек цілком влаштовують.

Набагато ширшим виявився незадоволений читацький попит на періодичні видання. Це 111 назв газет і 212 назв журналів, з них 67 видань українською мовою, 256 – російською. Взагалі залишились незадоволеними 1750 читацьких запитів. Серед газет фігурують "Аргументы и факты" (53), "Комсомольская правда" (42), "Акцент" (41), "СПИД-ИНФО" (31), "Труд" (27), "Урядовий кур'єр" (17), "Совершенно секретно" (14) тощо. У переліку потрібних та неотриманих журналів: "Натали" (117), "Лиза" (57), "Крестьянка" (48), "Бурда моден" (47), "Отдохни" (44), "Здоровье" (44), "Работница" (36), "Вокруг света" (28), "За рулем" (27), "Огонек" (23), "Единственная" (18), "Жінка" (12), "Космополитен" (21), "Моделист-конструктор" (17), "Наука и жизнь" (17), "Приусадебное хозяйство" (12) та ін. Як бачимо, тут переважають видання пізнавально-розважального характеру російською мовою.

Характеристика читання користувачів бібліотек

(за результатами аналізу читацьких формулярів)

У процесі дослідження здійснено аналіз 1780 читацьких формулярів. Виявилося, що серед читачів 38,4% чоловіків і 61,6% жінок. За віковими ознаками переважає 15–21-річна молодь (30,1%), потім школярі до 15 років (18,5%), 31–45-річні (18,1%), 46–60-річні (15,7%), молодь у віці 22–30 років (10,8%), пенсіонери старші за 60 років (6,7%).

Освітній рівень читачів виявився таким: більшість з них навчається в ЗОШ – це 34,0%, вищу і незакінчену вищу освіту мають 22,4% респондентів, середню спеціальну – 20,6%, середню загальну – 18,1%. Невелика кількість читачів закінчила ПТУ – 4,3%, зовсім незначний відсоток становлять діти дошкільного віку – 0,2%.

З усіх соціально-професійних груп найбільше представлені учні ЗОШ – 34,5%, пенсіонери, інваліди – 11,7%, робітники – 8,9%, студенти вузів – 7,2%, працівники освіти, культури – 6,6%, студенти технікумів – 5,2%, службовці – 4,7%, домогосподарки, безробітні – 4,4%. Невелика частка економістів, бухгалтерів – 2,0%, колгоспників – 2,2%, учнів ПТУ – 1,8%, медичних працівників – 1,6%. Незначна кількість працівників адміністративного апарату, менеджерів – 0,7%, спеціалістів сільського господарства, механізаторів, працівників торгівлі – по 0,4%. По 0,1% складають представники органів юстиції, ЗМІ, спорту. Серед читачів також 1,0% працівників сфери побуту, 0,8% – фермери, підприємці. Більше половини читачів навчаються в різних навчальних закладах. З них 67,0% – школярі, 19,4% – студенти вузів, 10,0% – студенти технікумів, 3,6% – учні ПТУ.

Аналіз читацьких формулярів дозволив визначити співвідношення бажаної і реальної відвідуваності. Бажана відвідуваність, з урахуванням того, що в оптимальному варіанті людина приходить до бібліотеки раз на місяць, а термін видачі літератури 30 днів, складає 11–12 раз на рік. Середня відвідуваність по області – 7,3 рази.

Відвідуваність чверті користувачів (25,3%) відповідає обласному рівню – від 6 до 10 разів на рік. 16,8% читачів наближаються до бажаної відвідуваності – 11–15. Активно беруть літературу 37,5% користувачів, причому 25,4% бувають у бібліотеці більше 20 разів на рік. Майже п'ята частина читачів (19,9%) – випадкові відвідувачі: 15,8% приходять до бібліотеки 3–5 разів, 4,1% – 1–2 рази.

Показник читаності розподіляється нерівномірно. При середній читаності по області 20,9 книг, 18,2% відвідувачів читають від 11 до 20 книг за рік; 14,7% – від 21до 30. Більша частина користувачів – 53,7% – прочитує за рік понад 30 книг. Пасивність читання, тобто до 5 книг, припадає на 3,9% абонентів, від 6 до 10 книг за рік прочитують 9,5% користувачів.

Дані, одержані в результаті аналізу читацьких формулярів, засвідчили, що більшість читачів звертається до художньої літератури – це 59,5%; 21,5% цікавляться суспільно-політичною літературою; 11,5% – технічною, сільськогосподарською і 7,4% – природничою. Якщо проаналізувати мовний аспект у межах кожної галузі, то вимальовується така картина: суспільно-політичну літературу 20,4% читають українською мовою і 79,6% – російською; природничу – 19,1% і 80,9% відповідно; технічну, сільськогосподарську – 17,3% і 82,7%; художню літературу – 24,0% і 76,0%.

Аналіз показав, що серед прочитаних книжок українською мовою перевага віддається художній літературі – 64,7% видань; на другому місці суспільно-політична література – 19,9%, далі технічна, сільськогосподарська – 9,0% і природнича – 6,4%. Серед видань, прочитаних російською мовою, аналогічна картина: 58,1% – художня література, 22,0% – суспільно-політична, 12,2% – технічна, сільськогосподарська і 7,7% – природнича.

Результати опитування працівників бібліотек

Одним із завдань дослідження було дати оцінку читацького попиту на літературу різних галузей в мовному аспекті, відповідності бібліотечного фонду читацьким вимогам, ступеню вживання української мови бібліотечними працівниками в різних сферах. Воно реалізовувалось за допомогою анкетного опитування.

Всього в процесі збору інформації було здійснено анкетування 127 бібліотечних працівників, серед яких 25,2% мають вищу спеціальну освіту, 14,2% – вищу загальну, 54,3% – середню спеціальну і 2,4% – середню загальну освіту.

За стажем роботи бібліотечні працівники розподілилися таким чином: 20,5% працюють від 11 до 15 років, 18,1% – 5–10 років, 17,3% – 18–20 років, 14,9% – 21–25 років, 12,6% – 26–30 років, 8,7% – ветерани, які мають стаж від 31 до 35 років. Новачків у бібліотечній практиці не так вже й багато: 6,3% мають стаж від 1 до 5 років, 0,8% – до 1 року.

Результати опитування дозволили виявити ступінь вживання української мови в побуті, спілкуванні з колегами по роботі, з читачами. Виявилося, що більшість бібліотекарів – 73,2% – розмовляють вдома російською мовою, 13,4% – українською і стільки ж однаково спілкуються як українською, так і російською. При спілкуванні з колегами 74,8% розмовляють російською мовою, 19,7% – українською і російською, і лише 5,5% – українською мовою. Трохи більше половини бібліотечних працівників – 55,9% – розмовляють з читачами російською мовою, 41,0% – як українською, так і російською і 3,1% – тільки українською мовою.

Loading...

 
 

Цікаве