WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Відмінності у справі перекладу - Реферат

Відмінності у справі перекладу - Реферат

Взагалі Протей перекладу вміє адекватно тлумачити своєю робочою мовою цілісні несловесні твори, зокрема мистецькі (картини живопису, музичні п'єси, балетні вистави і т. ін.), а також технічні схеми й графіки, математичні рівняння, формули фізики й хімії тощо, не кажучи вже про те, що він легко переходить, утримуючи зміст, з терміносистеми на терміносистему, з регістра на регістр, зі стилю на стиль, з діалекту на діалект, з одного літературного територіального варіанта мови на інший тощо, а також відчуває, коли те чи інше з перелічених тут мовних явищ стає суттю повідомлення. Чим ширший діапазон видів і способів тлумачення освоєно перекладачем до рівня майстерності, тим потужнішим він є як розвинена особистість. А цим, власне, і визначається якість його тлумачень.

1 Гегель. Энциклопедия философских наук. Т. 1. Наука логики. – Москва, 1974, с. 298.

2 Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – Москва, 1985, с. 190.

3 Перше речення і третє (літературніше стосовно нейтрального четвертого) тут нами додано, друге змінено, сьоме (цензуроване) залишено на розсуд читача. Кузнец М. Д., Скребнев Ю. М. Стилистика английского языка. Ленинград, 1960, с. 43. Сучасні стилістики, хоча й у межах свого предмета, дедалі впевненіше розрізняють регістри і стилі, тож термін "стильові (стилістичні) трансформації" у наведенному прикладі не зовсім точно й повно відбивав би суть перетворень.

4 Див. зокрема: Слово о полку Ігоревім. Київ, 1986; Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – Київ, 2000; Повість минулих літ. Літопис. Пер. В. Близнеця. – Київ, 1989; Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. Пер. Р. Іванченка. – Київ, 1992; Аполлонова лютня. – Київ, 1982; Антологія української поезії. У 6 томах. Т. 1. – Київ, 1984.

5 Звернімо увагу на те, чим редколегія Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства на чолі з О. Пріцаком обґрунтовує потребу в перекладній серії, розпочатої творами Г. Сковороди: "Староукраїнська мова досить віддалена від сучасної живої літературної мови, її вивчення в Україні занедбано (разом з нашою історією – В. Р.), тому для донесення величезного масиву давніх текстів до широкого читача, на поставлення безцінних духовних надбань минулих віків на службу розбудови національної культури в умовах становлення й зміцнення незалежної України розпочато переклад корпусу давніх творів на сучасну літературну мову... ГБДУП ставить своїм завданням... повернути до активного функціонування напівзабуті нині незліченні духовні скарби, що засвідчують високий рівень мистецтва слова українських середніх віків, утверджують державну, історичну та культурну традицію українського народу". Сковорода Г. Твори. У 2 т. Т.1. – Київ, 1994, с.7-8.

Прикметно, що італійці не перекладають Данте, іспанці – Сервантеса, англійці – Шекспіра, тоді як українці тлумачать значно ближчих у часі видатних співвітчизників. Це може свідчити не так про зміну й розвиток мови, як про повзучу й руйнівну її заміну. Пристрасть до запозичень обертається не поповненням ресурсів, а витісненням питомих – варваризацією і суржикізацією. Словник Б. Грінченка, оприлюднений у 1907-1909 роках, показує, які колосальні лексичні й духовні масиви українства вивітрилися з ужитку за доволі короткий період, як швидко поглинув їх морок непам'яті. Цій тенденції, підсиленій утисками й заборонами, віддавна протистояла українська школа перекладу. Пора видати окремий словник забутої і призабутої народної мови, а також репресований лексикон.

6 Гегель. Сочинения. Т. IV. – Москва, 1959, с. 16

7 Трубачев О.Н. Принципы построения этимологических словарей славянских языков. – Вопросы языкознания, 1957, № 5, с.67. Тут подано без обрахунку власних імен та етнонімів.

8 Тищенко К. Метатеорія мовознавства. – К., 2000, с. 203.

9 "Теорія, друже мій, сіра – лиш дерево життя зелене", – казав Ґете у "Фаусті": Але яке дерево? Чи не кущ з мандрівними коренями і паростями? На жаль, генеалогію мов зазвичай розглядають так само однобічно – як крону без гілок кореня, як пучок вгору без пучка вниз у підґрунті. Тоді як у мові відбуваються два протилежні органічні процеси: 1) акумулювання ресурсів – головним чином запозичень з інших систем і завдяки цьому 2) укрупнення й урізноманітнення системи аж до поділу на дрібніші самостійні. Хоч автор генеалогічної класифікації мов А. Шлейхер і був ботанік, він чомусь знехтував тим, що всяка жива мова є, по суті, історією перекладу і недоперекладу з багатьох інших, тобто синтезом мов. Крону з корінням поєднує Л. Залізняк (ЗалізнякЛ. Первісна історія України. – К., 1999, с. 226). Але ж і образ цілого дерева не охоплює усього мережива зв'язків. У мову як модель самосвідомості часто повертається – зокрема й через інші мови – те, що колись із неї зникло. У праці "Про змішаний характер усіх мов" І. Бодуен де Куртене підкреслював, що одна на одну впливають стара мова (обрядів, церкви, переказів) і нова – мови схрещуються і змішуються не тільки територіально, а й хронологічно, тож "немає і бути не може жодного чистого, не змішаного мовного цілого" (Бодуэн де Куртенэ И. Избранные труды по общему языкознанию, т. 1, М., 1963, с. 363). Вочевидь, ніякого стовбура в одвічному буянні мов насправді не існує – він лише умовність, абстракція, яка допомагає виокремити й пізнати ті риси явища, що видаються нам істотними, але яка також таїть небезпечну спокусу видовбувати мертві дупла і звивати в них концептуальні гнізда лише на свій виріст.

10 Словник іншомовних слів. Укл. С. Морозов, Л. Шкарапута. – Київ: Наукова думка, 2000; Словник іншомовних слів. За ред. О. С. Мельничука. – Київ, 1974.

11 Караванський С. Секрети української мови. – Київ, 1994, с. 92-102.

12 Про цей критерій див у праці.: Радчук В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи. – Мовознавство, 2002, № 2-3, с. 39-45.

13 Приклади з праці: Радчук В. Переклад у контексті глобалізації лінгвосфери. // Нова філологія, № 3 (14). – Запоріжжя: ЗДУ, 2002, с. 164.

14 Puffalt, D. and Starko, V. Speak Authentic English! A handbook for Ukrainians. – Луцьк, 2003, с. 95-123.

15 Scottish National Dictionary. Еd. by W.Grant. – Edinburgh, 1931-1976; The Scots Thesaurus. Ed. by I. Macleod with P. Cairns, C. Macafee, R. Martin. – Aberdeen, 1990.

16 Інакше – операцій, речей і якостей. Список BasicEnglish (BASIC – акронім British American Scientific International Commercial) із зразком перекладу на нього див. у кн.: Crystal, D. The Cambridge Encyclopedia of Language. 2nd ed. Cambridge, 2000, p. 358.

17 Див., наприклад: Longman Dictionary of Contemporary English. – Harlow and London, 1978, p. 1283-1288, а особливо поліпшене третє видання цього словника (2001, с. B15-B21), де в реєстрі окремо вказано ранг слова за уживаністю на письмі і в розмовній сфері (належність слова до першої, другої чи третьої тисячі найчастотніших); також: Cambridge International Dictionary of English. – Cambridge University Press, 1995, p. 1702-1707.

18 Серед численних переробок: Roget's Thesaurus of English Words and Phrases. New edition completely revised, moderninized and abridged by R. A. dutch. – Penguin Books, 1974; The New Pocket Roget's Thesaurus In Dictionary Form. Ed. by N. Lewis. 44th printing. New York, 1973.

19 Галь Н. Слово живое и мертвое. – Москва, 1975 , с. 21-24 та інші.

20 Jakobson, R.On Linguistic Aspects of Translation // On Translation. Ed. by R. A. Brower. – New York, 1966, p. 232-239. Приклади міжсеміотичного, за Р. Якобсоном, перекладу потрактовано у праці: Радчук В. Що таке інтерпретація? // La traduction au seuil du XXI sicle: histoire, thorie, mthodologie. – Київ, 1997, с. 39-53.

21 Д. Кристал називає креолом піджин, що став рідною мовою спільноти, і подає список 100 найвідоміших піджинів та мов-креолів (за І. Генкоком, 1971); деякими з них розмовляють мільйони людей. Crystal, D. Op. cit., p. 336-341.

22 Якобсон Р. Лингвистика и поэтика // Структурализм: "за" и "против". Сб. статей. –Москва, 1975, с. 199-200.

Loading...

 
 

Цікаве