WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Мова в Україні: стан, функції, перспективи - Реферат

Мова в Україні: стан, функції, перспективи - Реферат

Третій варіант. Переможе (тобто олітературиться) суржик. Або коли термін "суржик" для когось надто дратливий, скажімо так: мовна норма внаслідок взаємодії двох чи трьох інших оновиться значно, десь на чверть або третину лексики. Ми не випадково згадуємо третю мову, якою, до речі, послуговується велика частина української діаспори: англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цього очевидні: комп'ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чимало англіцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовна агресія. Шкода від неї не лише Україні - людство втрачає унікальні знаряддя пізнання світу. Знову-таки, коли "лиха слава завконтори" перекладається "низьким рейтингом менеджера офісу", маємо приклад зміни не лише мови, а й свідомості. Ось ще вправа для перекладу українською: ексклюзив, консенсус, саміт, брифінг, шейпінг, тренінг, роумінг, шоу, кілер, хіт, кліп, ді-джей, трілер, сервіс, міксер, плеєр, тостер, маркетинг, шоп, ділер, провайдер, спонсор, ґрант, аплікант, спікер, гриль, драйв-ін, чіпси, хот-дог, фіш-мак, чізбургер, таймер, вікенд, імідж, нонсенс, генерація, фундатор, електорат, істеблішмент, інавг(ґ)урація, імпічмент, імплементація, супермаркет, прайс-лист, плей-мейкер, бізнес-леді, топ-модель, овер-тайм, паблік рілейшенз, мас-медіа, прес-реліз, джек-пот, толерувати, ксерити, перманентно, драстичний, релевантний і т.д. - вистачить на окремий словник чи й правопис.

Такий варіант розвитку української лінгвосфери реальний. І вже сьогодні, в добу інформаційного суспільства, - наслідки його у далекій перспективі важко передбачити, вони можуть спростувати всі наші уявлення про те, як функціонує багатолика мова Землі. Підстави ж для ближчих прогнозів знаходимо в історії. Скажімо, всі романські мови постали з просторіччя народної латини й олітературилися, пізніше чимало так званих піджинів (місцевих побутових мішаних говірок, що склалися внаслідок європейської колонізації) усталилося й перейшло в розряд креольських мов. Тож третій варіант у не вельми далекому майбутньому може досить тривалий час визрівати, поступаючись двом наступним, що балансуватимуть як основні суперники.

Четвертий варіант. Переможе український територіальний варіант російської мови. Хай навіть тимчасово і не цілком. Олітературення колоніального відгілка, що його лексика від щирої російської вже зараз в усному мовленні й на письмі відбігає інколи відсотків на 10-15, почалося ще до Т.Шевченка, який і сам писав вірші та прозу російською, вів нею щоденник. 1991 рік посилив відцентрові тенденції норми і створив для її поділу "за акцентами" нові передумови. Шляхи російської мови природно розходяться, попри хворобливе й відчайдушне намагання колишньої метрополії і далі насаджувати свою мову на теренах СНД і Балтії, зокрема шляхом інформаційно-культурної експансії, "формування єдиного освітнього простору"1. Проте на російську мову в Україні впливає не лише українська мова, а й саме українське життя з його потребами, самобутніми реаліями, особливостями природи, побуту, національної вдачі тощо, тоді як у себе на батьківщині російська мова тепер змінює напрям свого розвитку незалежно від українського чинника, що тривалий час цю мову живив: часи Ф.Прокоповича, М.Гоголя і М.Булгакова відійшли безповоротно.

П'ятий варіант. Переможе зросійщена українська мова. А ще й англізована. Сукупно - на тих самих 10-15 % і не через три-п'ять століть, а значно (либонь, удвічі) швидше. Власне, вона вже перемагає, витісняючи правильну - і правила (насамперед слововжитку) - з життєво важливих сфер. Штучно, дико й незрозуміло для українця звучать "какаве" й "загос" чи "спецзаг", зате "кавеен" і "спецназ" на льоту схоплюємо як реалії: клуб кмітливих веселунів і загін особливого призначення. Високі посадовці, артисти, газетярі, вчительство, кандидати й доктори наук, академіки кажуть "вуз" на позначення вищого навчального закладу, "шестидесяти" замість шістдесяти, "прийшло в голову" замість спало на думку, "прийняв участь" замість узяв участь, "кидається у вічі" замість впадає в око. Потрібен ще один словник для перекладу: "співставлення" - зіставлення, "на протязі" - протягом (упродовж), "підписка" - передплата, "переписка" - листування, "жилий" - житловий, "слідуючий" - наступний, "працюючий" - робітник (працівник), "відкрити (закрити) двері" - відчинити (зачинити) двері, "по селам носяться слухи" - по селах (селами) йдуть (ширяться) чутки, "півтора тижні" - півтора тижня, "нічого не поробиш" - нічого не вдієш, "згідно повідомлення" - згідно з повідомленням, "добре (хорошо) відноситися" - добре (гарно) ставитися, "вірна відповідь" - правильна відповідь, "приймати міри" - вживати заходів, "призупинити" - припинити (зупинити), "приналежність" - належність (похідне від "належати", дієслова "приналежати" в українській мові нема), "завідувач (завідуючий) кафедрою" - завідувач кафедри (не кажуть бо "директор заводом" і "декан факультетом") і т.д. Ця українська за абеткою, але неукраїнська за духом нова мова панує в судах і ЖЕКах, у міністерствах і на підприємствах, у Радах і управах, що тепер витлумачені адміністраціями, де й відділи перейменовано на департаменти. Відбувається швидка креолізація цього піджина в ЗМІ.

Зусилля оборонців грамотності й пуристів виявляються заслабкими, нездатна гідно протистояти засміченню мови й школа, середня і вища. Рідко хто з людей освічених годен розібратися з проривним "Ґ", кличним відмінком, здрібнювально-пестливими суфіксами й віддати належне пошанній множині. Але мова не може бути орудною без правил, масове недотримання правил неминуче веде до появи нових правил - спочатку неписаних, а потім і затверджених для школи. Доля українського правопису нам відома. Як у радянський час припасовувалися до чужомовної норми українські словники й підручники - теж знаємо. Звичайно, можна написати нові, але сама наявність їх потоптану й призабуту мову в побуті й деінде не відроджує, бо склалася, запанувала й усталилася інша мовна традиція. Хто ще не осягнув жорстокого закону звички, хай послухає галас київських школярів, що вибігають на перерву після уроку з "укрмови". А все ж саме ця глибоко закорінена "укрмова", котрою Україна накопичила свої найбільші інтелектуальні й духовні багатства і котра як пам'ять і знаряддя належить не лише українцям, а всьому світові, насамперед - усім громадянам нашої країни з потреби спільно й плідно трудитися, доходити ладу і гуртуватися в народ, - саме вона і є для нас найціннішою серед тих п'ятьох, що про них тут ішлося. Тому вона повинна мати на своїй землі особливі, виключні права, а турботливо плекати її зобов'язані всі члени спільноти.

Loading...

 
 

Цікаве