WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Правопис складних прислівників - Реферат

Правопис складних прислівників - Реферат

Реферат на тему:

Правопис складних прислівників

Складні прислівники пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться:

1) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: відн_ні, відтеп+р, забаг<то, нав%чно, над>вго, от<м, позавч>ра, потр>ху, якнайкр<ще.

!Увага. Від подібних прислівників слід відрізняти сполучення прийменника з незамінюваними словами, вживаними в значенні іменників.

Такі сполучення пишуться окремо: від сьог>дні, до з<втра, на з<втра, на п>тім (не відкладайте цього на п>тім, на з<втра, до з<втра); за баг<то, на баг<то (пор.: забаг<то говориш і за баг<то років, стало набаг<то легше, на баг<то місць), на добр<ніч, на ур<.

2) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: б+звісти, безперест<нку, вбік, вв+чері, вкпі, зз<ду, зісп>ду, наг>ру (але на-гор<), надв+чір, настор>жі, наяв, ул<д, ун_з, всер+дину, усл%д, усм<к, уш_р і под.

3) Складні прислівники, утворені словосполученням прийменника з коротким прикметником: відд<вна, вост<ннє, вручн, д>гол<, доп%зна, зав_дна, зр%дка, нап+вне, н<р%вні, пом<лу, сповн<, нашвидк та ін.

4) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдв>є, втр>є, вч+тверо й под.; вп+рше, вдрге й под.; н<дв>є, н<троє, нач+тверо й под.; удв>х, утрь>х, учотирь>х і т. д.; водн>, заодн>, поод_нці, сп+ршу.

5) Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічи$, втім, нав%що, н<що, передус%м, поч%м, поч>му, але : до ч>го, за в%що, за щ> та ін. в ролі додатків.

6) Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників з будь-якою частиною мови: вд>світа, впод>вж, завб%льшки, навздог%н, навк>ло, навкруг_, навм_сне, навпак_, н<встіж, н<вск%с,навскос_, на>сліп, напогот>ві, позавч>ра, поз<торік, попідт_нню, спідл>ба.

7) Складні прислівники, утворені з кількох основ з прийменником або без нього: бос>ніж, водн>сталь, лів>руч, мимов>лі, мимо^здом, мимох%дь, мимох%ть, нас<мперед, повсякч<с, прав>руч, привсел$дно, самох%ть, тимчас>во, чимдж.

8) Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з будь-якою частиною мови: аб_куди, аб_як,аніск%льки, анітр>хи, ані#к, дед<лі, де%нде, д+коли, д+куди, чим<ло,щов+чора, щом%сяця, щохвил_ни, щонайб%льше, щопр<вда, щор<з, щор>ку, щос_ли, але: дарм< що, п>ки що, т%льки що, хіб< що, чи що; яком>га, #кось і як>сь (з різними значеннями), якр<з, якнайб%льше та ін.

!Увага. Слід відрізняти складні прислівники, утворені з прийменників або часток у поєднанні з різними частинами мови, від прийменників або часток та іменників, прикметників, числівників тощо, коли останні не втрачають свого лексичного значення і зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови і, отже, пишуться окремо. Пор.: Він подивився убік і Його ударили у бік.Спочатку лекція була цікавою і З початку розмови вони зрозуміли один одного. Всередині щось заболіло іВ середині кола стояла маленька дівчинка. Я говорю про це востаннєі В останнє вікно постукали. Втім, я про це знаю і В тім спектаклі брав участь і я. Нащо було починати справу і На що ви звертаєте свою увагу?

Треба пам'ятати, що прислівники завжди відносяться до дієслова, від якого до них ставиться питання, а прийменники з іншими частинами мови можуть мати у реченні іншу синтаксичну віднесеність.

Окремо пишуться:

1) Прислівникові сполучення, що складаються з прийменника та іменника, який зберігає своє лексичне значення й граматичну форму. У таких сполученнях, що, як і прислівники, відповідають на питання "як?", між прийменником та іменником можна вставити означення до цього іменника (прикметника, займенника, числівника): без в%дома (без мого відома), без ж<л$ (без ніякого жалю); до д%ла, до заг_ну, на жаль, на зло, на прощ<ння, на відм%нно, на сл>во, на с>вість, на сьог>дні, як слід, у стокр<т, уві сн%, як сл%д, як тр+ба та ін.

2) Словосполучення, які мають значення прислівника і складаються з двох іменників (числівників) та одного або двох прийменників: день у д+нь, рік у р%к, раз у р<з, один в од_н, з дня на д+нь, час від часу, з боку на бік.

3) Словосполучення, які виконують у реченні функції прислівника і складаються з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника) й дальшого іменника: так_м ч_ном, тим р<зом, тим ч<сом, дргого дня, т+мної н>чі та ін.

4) Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по дв>є, по тр>є та ін.

5) Прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чоловічого або середнього роду: в ціл>му, в основн>му.

Через дефіс пишуться:

1) Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому або -к(и): по-бойов>му, по-господ<рському, по-%ншому, по-укра^нськи, по-сус%дськи; по-лат_ні.

Loading...

 
 

Цікаве