WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Основні правила української пунктуації - Реферат

Основні правила української пунктуації - Реферат

Вправа 3. Перекладіть текст українською мовою і поясніть уживання розділових знаків.

Анализ деятельности маркетинговой службы предприятия является отправной точкой для изменения управления кадрами предприятия, совершенствования организации научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, трансформации производства в соответствии с изменяющимися запросами рынка. Необходимо регулярно проводить ситуационный анализ состояния деятельности на рынке. Это открывает возможность оценить проделанную работу, ее результаты, вскрыть резервы и упущенные возможности... При этом оценивается решение стратегических задач предприятия (правильность выбора главных целей, реализация потенциалов рынков сбыта и т. д.), а также задач тактических (контроль за объемами и результатами продаж, реакцией покупателей на приобретение товаров фирмы и т. д.).

(З журналу).

Вправа 4. Перепишіть речення, поясніть уживання дужок та інших розділових знаків у них.

1. Нам добре відомо (і про це теж говорив Олексій Максимович), що фольклорний елемент відіграв колосальну роль у формування творчого методу й світогляду самого Горького (М. Рильський). 2. А дуже вовкові не хочеться умерти (Бо ще він не нажився, бач!). А гірше од людей — од видимої смерті... (Л. Глібов). 3. Днина чудова. (Тепер у нас така погода, якої, здається, ціле літо не було.) Ми підіймаємось все вище та вище (М. Коцюбинський). 4. А з тої бурі полум'я, над котрим кружляє, каркаючи, ворон ("і як він собі крил не обсмалить?" — думає Тихович), з того пекла вогненного виразно долітає до його вуха Маріорин лемент... (М. Коцюбинський). 5. Наталка (кладе роботу). Через мою непокірність ви біду терпите, мамо? (І. Котляревський). 6. Петре! Нещастя моє не таке, щоб грішми од його одкупитись: воно (показує на серце) тут! (І. Котляревський).

Вправа 5. Перепишіть речення і поясніть уживання лапок та інших розділових знаків.

1. Чужих слів уникав, а як траплялися "консерватори", "бюджет", кожне з'ясовував (А. Головко). 2. Хоча старшина нерідко й портав Хому за його "язичництво", проте симпатизував подолякові (О. Гончар). 3. Він — "Т. Г. Шевченко — поет цілком народний. Він вийшов з народу, жив з народом і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним міцно і кровно зв'язаний" (М. Добролюбов). 4. "Шевченко, Пушкін, Міцкевич — люди, що втілюють дух народу з найбільшою красою, силою й повнотою", — відзначав М. Горький. 5. Те "хха" зупинило його серед хати (М. Коцюбинський). 6. Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте" Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сії слабосилої, хворої дівчини (І. Франко). 7. Казав пан: "Кожух дам", та слово його тепле (Нар. творчість).

Вправа 6. Диктант з коментуванням. Поясніть вживання (невживання) лапок при власних назвах.

Журнал "Дніпро", підручник "Економіка", банк "Аваль", гімн "Ще не вмерла Україна", фірма "Прогрес", стадіон "Спартак", команда "Динамо", видавництво "Либідь", поема "Кавказ", завод "Електронмаш", Київський національний економічний університет, Київенерго, літак ТУ-104, макінтош, форд, горіх Бомбе, тюльпан "Чорний принц".

Вправа 7. Запишіть текст. З'ясуйте, зразком якого стилю мовлення є поданий текст. Поясніть уживання дужок та написання іншомовних слів.

Віндифікація означає витребування власником майна, яке знаходиться в даний момент в чужому незаконному володінні. Здійснюється віндифікація за допомогою віндикаційного позову, який подається власником вибулого з його володіння майна до незаконного його володільця. Такий позов подається громадянином до суду (однією юридичною особою до іншої — до арбітражного суду). Правом на подання такого позову наділяються також особи, які не є власниками. Але володіють майном на підставі закону або договору (ст. 48 Закону "Про власність").

Лапки

У лапки беруться:

1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить у середину речення як його складова частина:

...Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього "високого мистецтва", за виразом К. І. Чуковського, або "благородного ремесла", як говорить Марія Домбровська, корисно пам'ятати слова О. Твардовського про С. Маршака як перекладача Бернса: "Він зробив його росіянином, залишивши шотландцем".

2. Слова, вжиті в переносному значенні, які наводяться з відтінком презирливого чи іронічного ставлення до чужого вислову, а також слова, вжиті вперше чи застарілі, незвичайні.

Якщо "хазяїн" посилав Козакова по "язика", а "язик" не попадався, тоді Козаков ходив мовчазний...(О. Гончар).

Моє ім'я враз з кількома іменами подібних до мене "во время оно" оббігало весь край, було пострахом усіх "мирних і вірноконституційних горожан", — з моїм іменем усі вони в'язали поняття перевороту, революції різні (І. Франко).

3. Індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів і т. под.:

Завод "Арсенал", фірма "Оранта", журнал "Наука і життя", видавництво "Наукова думка", товариство "Просвіта", газета "Слово" і т. ін.

У лапки не беруться:

1. Власні назви неумовного характеру: Київський національний економічний університет; Київська міська лікарня; Українська універсальна товарна біржа.

2. Власні складноскорочені слова: Київенерго, Дніпрогес.

3. Назви телеграфних агентств: Українське інформаційне агентство, агентство Пренса Латіна.

4. Назви шахт, літаків, марок машин, позначені номером або складені з абревіатури і номера:

ГАЗ-24, літак ТУ-134, шахта 5-біс.

5. Назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними: форд, кольт, макінтош, рентген, галіфе та ін.

6. Назви рослин, квітів, плодів: конвалія, антонівка (у спеціальній літературі назви сортів рослин пишуться з великої літери: яблуня Білий налив, пшениця Новинка тощо).

7. Назви книжок у бібліографічних списках, виносках, рецензіях, які наводяться після прізвища автора:

Багряний І. Тигролови. — К.: Дніпро, 1993.

Гончар О. Собор. — К.: Дніпро, 1988.

Вправа 1. Перепишіть речення з прямою мовою. Поясніть вживання лапок та інших розділових знаків.

1. Великий римський трибун Цицерон сказав: "Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі". 2. Треба любити те, що ми робимо, і тоді праця, навіть найзвичайніша, підноситься до творчості", — підкреслював Максим Горький. 3. "Ні, не клич мене, весно, — казала я їй, — не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій веселій, ясній? В мене серце і смутне, і темне" (Леся Українка). 4. "А може, син вдома? — думала мати. — Може, таки добрався сам, адже не первина йому ходити пішки в негоду..." (Г. Тютюнник). 5. Його непокоїло, коли діти на питання: "Яким ти хочеш вирости?" — відповідали: "Сміливим, хоробрим, дужим", — але майже ніхто не говорив: "Чесним і добрим". 6. "Чував я не раз, як наш рід виховувавсь на Запоріжжі, то думав, що й моя оце черга прийшла у Великому Лузі дубувати; аж Кирило Порохня розказав мені, що вже минулися ті розкоші низові запорозькі; німота вже там кублиться, запорожці повтікали давно вже за Дунай, а котрі осягли собі землю понад Кубанню, і вже тут не те, що було в Січі; тілько й слави, що чумацтво та скотарство" (П. Куліш). 7. "Лише праця, творча праця, що дає реальні й дивуючі наслідки, може захопити людину; може зробити життя людини повним і цікавим, — думав Теодор Гай. — Боротися з природою, перемагати її — це завдання й мета вільної людини" (Гео Шкурупій). 8. І звелів одвітовати по-запорозьки: "Козак з Лугу", бо запорожці здоровкались, мов хиже птаство в степу" (П. Куліш). 9. Як ось і гінці з Зінькова. "А що?" — "Еге!" — кажуть. — Прощайсь, пане полковнику, з гетьманством. Там запорожці таке провадять, що аж слухати сумно". — "А князь же що?" — "А що князь? Князь із запорожцями запанібрата, а твої подарунки прийняв у сміх, бо в його і свого доволі" (П. Куліш).

Вправа 2. Перепишіть речення з прямою мовою, поставте пропущені розділові знаки, поясніть їх уживання (звертайте увагу на велику і малу літери).

1. Ось одна (зірка) упала на дальні поля, і дід говорить до неї і до себе Зорі, як і люди, падають на землю, і вони мають свій вік... 2. Тепер головне — свіжа сорочка і чиста совість посміхнувся батько... 3. Тільки значно пізніше я зрозумів дідові слова Сто друзів це мало, один ворог — це багато (З творів М. Стельмаха). 4. Часто кажуть Ясні зорі — то найкраще в цілім світі... І кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє Мене створив єгипетський народ і тим навік своє імення вславив (Леся Українка). 5. Батько щось роздумує, потім каже присмучено Діди й прадіди пішки ходили, хоч, мабуть, не один в душі сокола носив... (О. Гончар). 6. Довічну мудрість зосереджено у непохитний припис цей Немає у житті середини. Є тільки фланги, й тільки — центр... 7. Він (учитель) сказав Не вдавайся до самобиття. Не спіши головою з кручі. Я тому саме в травні лишаю життя, щоб його учні цінували (Б. Олійник). 8. Із-за обрію темінь поволі перекинула в південь мости. Буде дощ затремтіли тополі. Перепиним грозу піднялись берести (М. Стельмах).

Loading...

 
 

Цікаве