WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Основні правила української пунктуації - Реферат

Основні правила української пунктуації - Реферат

Вправа 12. Перепишіть речення, підкресліть вставлені конструкції, поясніть вживання розділових знаків при них.

1. Вставлені конструкції (слова, словосполучення і речення), які передають додаткову інформацію, попутні зауваження до висловленого раніше, виділяються дужками або тире (З підручника). 2. Однак кількість мешканців в області, які трудяться на державних підприємствах, все ще залишається високою — 1 мільйон 210 тисяч чоловік (станом на 1 жовтня). 3. На 34 тисячі карбованців збільшилася заробітна плата у комунальному господарстві (83 тисячі карбованців у вересні проти 49 тисяч у серпні) (З журналу). 4. У металах властивість проводити (провідність) електричний струм пов'язана з тим, що вони мають високу концентрацію майже вільних електронів, які починають рухатись під впливом електричного поля (З підручника фізики). 5. Півстоліття тому Джон Мейнард Кейнс (1883 — 1940) — без сумніву найвпливовіший економіст нашого століття — дав переконливу відповідь на питання: чи є економіка практичною наукою? (З кн. "Економікс"). 6. Скажу я, люди добрі, й вам (до казки приказка годиться хоч і панам): не плюй в колодязь: пригодиться води напиться (Л. Глібов). 7. Іншими словами: ми мусимо негайно стати на боці активного молодого українського суспільства, що репрезентує не тільки селянина, але вже й робітника, і тим назавжди покінчити з контрреволюційною (по суті) думкою будувати на Україні російську культуру (М. Хвильовий).

ТИРЕ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Вправа 1. Поясніть вживання тире в складносурядних реченнях.

1. Ми ненавидимо чекання — І все життя чогось ждемо (Є. Летюк). 2. Мікроби страху — убиває глузд, але живе носій їх — боягуз (Г. Тарасюк). 3. То не від сонця урожай доспів — То спів про щастя затвердів у зерні (Є. Летюк). 4. А Прометей приніс вогню людині — й багато що змінилося у світі (В. Бровченко). 5. Спитайте — і розкажуть старожили Про вік старий ... недолю і пітьму (Т. Масенко). 6. Аж раптом грім — і яблуня — надвоє (Н. Гнатюк). 7. Не з початку — з фіналу почни, І початок розкриється, наче долоня (Б. Олійник).

8. Будемо ж гідні себе й вчителів, а для цього — Будьмо собою! (В. Коротич). 9. Любистком, земним ячменем Рядки перев'ю найщиріші — І щастя загляне до мене, і стане у серці світліше (С. Будний). 10. Ми звикли сьогодні повторювати слова Чехова: "В людині все повинно бути прекрасне: і лице, і одяг, і слова, і думки" — і його життя з відстані часу малюється нам теж як щось усуціль прекрасне, гармонійне і витончене, ніби його геніальні оповідання (П. Загребельний).

Вправа 2. Поясніть вживання тире у складнопідрядних реченнях.

1. Відомо ж, хто шукає — знайде (П. Загребельний). 2. Коли я погляд свій на небо зводжу, — Нових зірок на ньому не шукаю (Леся Українка). 3. І де б не були у поході Росії хоробрі сини — Вклонялись здаля твоїй вроді, І пісню російську у згоді співали врочисто вони (М. Нагнибіда). 4. Як не зійде сива м'ята із-під снігу — Я сльозами розтоплю холодну кригу (А. Малишко). 5. Колись-таки об ту межу спіткнусь, І страшно буде в холод трав упасти. І все-таки не цього я боюсь, Бо найстрашніше — Безвісти пропасти (Т. Северенюк). 6. Та до рідної землі на крилах би летіла — щоб хоч одним оком уздріти її, на рідні стежки-доріжки поглянути, зі своєї криниці води попити, пісень солодко-тужливих дівочих послухати (М. Вороний). 7. Слово скаже — що соловей заспіває (Нар. творчість).

Вправа 3. Перепишіть речення, розставте в них розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Любов і надія не в зорях не в морі між людьми поради питати! (Леся Українка). 2. Гляне холодною водою обіллє (Марко Вовчок). 3. В лісах стояв скляний дзвін то на стовбурах лопалася льодова кориця (Г. Тютюнник). 4. Ольга довідавшись про наглий від'їзд Метелиці щиро запечалилась тонкий усміх на устах прив'яв і наче гіркотою полину війнув погляд (Є. Гуцало). 5. У товаристві лад усяк тому радіє (Нар. творчість). 6. Думав доля зустрінеться спіткалося горе (Т. Шевченко). 7. Коли в грудях моїх тривога то потухає то горить коли загублена дорога а на устах любов тремтить коли уся душа тріпоче як білий парус на човні тоді рука моя не хоче пером виводити пісні (М. Рильський). 8. Коли згадаємо на якому маленькому клаптику землі розташувався Верхній Город Ярослава Мудрого дев'ятсот років тому і коли згадаємо що сто п'ятдесят років тому на Хрещатику були тільки шинки й винокурні коли згадаємо що дев'ятнадцяте століття Київ зустрів маючи лише кілька десятків кам'яних будинків і являючи собою як зазначав один мандрівник "тільки спогади та надії великого міста" то тільки тоді побачимо до яких фантастичних розмірів розрослося наше місто нині (П. Загребельний).

ДУЖКИ

У дужки беруться:

1. Підзаголовки, пояснення іншомовних і маловідомих слів тощо:

Мова і час (Розвиток функціональних стилів української мови).

Вокатив (кличний відмінок) — форма іменника, що означає особу, до якої звертаються.

2. Вставні слова та вставні речення:

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині (Т. Шевченко).

3. Ремарки в драматичних творах при прямій мові дійових осіб:

Куниця (хапає її руки і притягає до себе...). Ольго! Ольго, рідна! Ти жива... (О. Корнійчук).

4. Фрази, що вказують на ставлення слухачів до слів (промови) якоїсь особи:

(Рух у залі). (Оплески). (Сміх у залі).

5. Прізвище автора, що стоїть після цитати, наведеної з його творів

Україно моя! (А на серці тривога).

Я не можу про тебе забути ніде (В. Швець).

Вправа 1. Перепишіть речення, поясніть уживання дужок у них.

1. Людина, яка змагається не для того, щоб здивувати світ, якого для неї не існує й яка теж не існує для світу (о, що таке людина серед 200 мільйонів, а тим більше серед 2 мільярдів! Піщина!), а для того, щоб своє маленьке "я" зберегти від моральної ганьби й позорища перед самим собою, від смерті, перед якою звичайна смерть героїв — велике, недосяжне щастя (І. Багряний). 2. Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на примружені очі (їх так мружив тільки тато), і серце огорнуло тепло й ніжність (О. Донченко). 3. В цих оповіданнях... ще чимало "романтичного полину" (вираз самого автора), проте в сміливих яскравих мазках уже вгадується майбутній художник-новатор (О. Гончар). 4. Народився Степан Васильченко (справжнє його прізвище Панасенко) 1879 року на Чернігівщині, в старовинному містечку Ічні, яке не раз згадується в нашій історії (О. Гончар). 5. Хтось (здається, Потебня) зауважив, що слово в художньому творі, окрім прямого предметного значення, має ще свій стилістичний ореол (О. Гончар). 6. Кажуть, хто з такими ямочками (на щоках) — щасливий... (М. Шаповал). 7. Можна стверджувати, що в романах Ю. Смолича гротеск, коли ми вже його там знайдемо в чистій формі (в тому я не дуже впевнений), використовується в ключі, сказати б, романтичному (П. Загребельний).

Вправа 2. Перепишіть речення, розставте розділові знаки. Пригадайте різницю між вставними словами, словосполученнями, реченнями та вставленими конструкціями.

1. І повне все було невидимих чудес, і все сотворене здавалось лиш сьогодні! (М. Рильський) 2. Петро Йосипович Панч (справжнє прізвище Панченко) народився 4 липня 1891 року в містечку Валки на Харківщині в бідній селянській родині (П. Загребельний). 3. Він головою в такт мелодії кивав це взагалі була його питома риса і певне перед ним в ту хвилю пролітав далекий сон: хати, повитий хмелем ліс, окучерявлений вербовим колом став. 4. Зрештою, вчені сперечалися і щодо походження назви міста Житомир центр торгівлі житом, від слів "жити мирно", община чи мир житичів тощо, але це вже питання часткове. Для мене особисто Житомир — місто моєї душі (В. Шевчук). 5. Взагалі гори, а особливо море завжди, до самого кінця життя навіювали на нього Тичину... настрій величально-філософський (Л. Новиченко). 6. Старенька! Вибачте на жаль це справді так! Можливо десь тепер, надівши окуляри, ви прочитаєте по знаку кожен знак, ці строфи... (М. Рильський).

Loading...

 
 

Цікаве