WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Лінгвістичні словники дуже важливі і постійно необхідні для бажаючих вивчити будь-яку мову чи пов'язати свою професійну діяльність з мовознавством. Але окремі їх різновиди, наприклад тлумачні, важливі не тільки для мовознавців, а взагалі для будь-кого. Орфографічні, орфоепічні та словники іноземних слів відіграють велику роль у навчанні та професійній діяльності так, як при необхідності можуть допомогти з правильним написанням та використанням певного слова.

44. Термін і його ознака. Термінологія у мові за проф.спрямуванням.

Термін – це слово , або усталене словосполучення що має одне значення і позначає наукове або спеціальне поняття. Терміни поділяють на загальнонаукові й вузькотермінологічні.

Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені суб"єктивно-оціночних відтінків, Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство); запозичується з інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та частин іншомовних або із запозичених складників (фотокамера) тощо.

В основному значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Тому терміни повинні вживатися у зафіксованому значенні.

Всі терміни характеризуються системністю, однозначністю, стилістичною нейтральністю (відсутністю образності).

Термінологія як система. Серед усіх термінів кожної науки вирізняють дві складові частини: термінологію і терміносистему. Термінологія – це такий набір термінів, який утворюється і існує у кожній галузі науки стихійно. Терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі і лінгвістами система термінів якоїсь науки.

45. Запозичення із західноєвропейських мов та їх роль у формуванні укр економічної термінології.

Запозичення слів властиве всім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Історичні зв"язки укр народу з народами Заходу та Сходу, потреба називати нові поняття, що є в інших народів, загальний розвиток науки і культури, виробництва і суспільного життя зумовлювали доплив слів з ін мов.

Укр мова засвоїла певну кількість слів з німецької мови. Німецькі за походженням слова стосуються ремесел, мистецтва, побуту, торгівля, наприклад: верстат, шайба, бухгалтер, солдат, бинт, лазарет, арфа, мольберт та ін.

З середини ХVІІІ ст. починається помітний вплив французької мови , здебільшого через російську. Такими запозиченнями є назви деяких суспільно-політичних понять, а також слова, пов"язані з мистецтвом, технікою, побутом: парламент, політика, бюст, сюжет, пальто, партизан та ін.

Англійські запозичення проникають до укр лексики, починаючи з ХІХ ст., теж переважно через російську мову. Вони стосуються техніки, політики, спорту, мореплавства, побуту: тунель, лідер, мітинг, бокс, футбол та ін.

Певна кількість слів була засвоєна укр мовою з інших західноєвропейських мов: музична та деяка інша термінологія – з італійської (акорд, дует, аварія, бензин); терміни, пов"язані з мореплавством, військовою справою – з голландської (боцман, рейд, шлюпка, картуз). З інших європейських мов укр мова запозичила лише поодинокі слова: армада, карамель, сигара – з іспанської; каста, кобра – з португальської; гейзер – з ісландської; бринза, мамалига – з румунської; морж, пурга – з фінської.

46. Взаємодія національних та інтернаціональних елементів у процесі формування економічної терміносистеми.

  1. Спільнослов"янська лексика – це найдавніший шар словникового складу укр мови, успадкований з праслов"янської мови, яка існувала до V- VІ ст. н.е., через мову давньоруську. Згодом, розпадаючись, праслов"янська мова стала тим джерелом, на основі якого виникли усі інші слов"янські мови. Спільнослов"янські слова становлять ядро укр лексики, її найуживанішу, найдавнішу і найважливішу частину.

  2. Східнослов"янська лексика – це слова, успадковані з давньоруської мови і поширені переважно в сучасних східнослов"янських мовах (укр-кій, рос-кій та білоруській), іншим слов"янським мовам вони не властиві. До групи східнослов"янської лексики належать переважно іменники, які означають назви тварин і птахів (білка, собака), назви рослин (ожина, щавель), назви продуктів харчування (яловичина, пряник), назви людей за професією (мельник, селянин), назви частин обличчя (щока) та ін.

  3. Власне українська лексика – це слова, які виникли на українському грунті в період становлення і розвитку мови української народності, що припадає приблизно на ХІV ст. Власне укр лексика вживається тільки в укр мові, визначаючи її специфіку і національну самобутність. Вона відзначається великим розмаїттям, зокрема ця група слів включає: назви житла, будівель, назви одягу та взуття, назви, пов"язані з розвитком сільськогосподарського виробництва, назви, пов"язані з розвитком науки, техніки, освіти та ін.

47. Грецькі й латинські терміноелементи у сучасному економічному словнику.

Запозичення слів властиве всім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Історичні зв"язки укр народу з народами Заходу та Сходу, потреба називати нові поняття, що є в інших народів, загальний розвиток науки і культури, виробництва і суспільного життя зумовлювали і зумовлюють доплив слів з ін мов.

В укр мові є здавна засвоєні слова з грецької мови – назви предметів (парус, баня, миска), назви рослин і тварин ( лавр, мак, м"ята), власні імена (Андрій, Василь). Але основна частина грецьких з походження слів є слова-терміни, що належать до різних галузей науки, культури й мистецтва: астрономія, історія, філософія, фізика, ідея, метод; азот, бром; клімат, полюс; грам, метр; граматика, фонетика; театр, сцена; монархія, демократія та ін. З грецьких словотворчих елементів утворюються також нові слова: термостат, фотографія, космодром.

Слова латинського походження, за винятком деяких найдавніших запозичень (кесар, коляда, фортуна) і власних імен (Марко, Павло), найчастіше пов"язані з наукою і технікою ( аргумент, контакт), суспільно-економічною сферою (агітація, диктатура, республіка), правом (адвокат, нотаріус),мистецтвом (декламація), навчанням (аудиторія, конспект, лекція). З латинських словотворчих елементів також утворюються нові слова ( авіація, трактор), інколи в поєднанні з грецькими елементами (автомобіль, диктофон).

48.Поняття про граматичні мовні норми. Стилістичні можливості граматичних форм у мові професійного спрямування.

Літ мова – це мова нормована, тобто така, яка має загальнообов"язкові, єдині норми (правила) у вимові, правописі, слововживанні, граматиці. Літ мова – це унормована й опрацьована форма загальнонародної укр мови.

Розрізняють такі норми мови: 1) лексична – правильність вживання слів та їхньої сполучуваності; 2) орфографічна – правильне написання слів; 3) орфоепічна – правильна вимова слів; 4) граматична – вибір правильного закінчення і синтаксичної форми; 5) стилістична – доцільність використання мовних засобів в окремому стилі. Літературні норми фіксуються в граматиках, словниках, довідниках.

52. Текст як основна комунікативна одиниця мови професійного спрямування.

До форм писемного професійного спрямування належить текст – синтаксична одиниця, що складається із речень різних типів і характеризується специфічними мовними засобами залежно від стилів мови. Основні види текстів:

  1. власне наукові тексти ( статті, дипломні роботи, підручники, посібники, енциклопедії);

  2. технічні тексти (виробничо-технічні, інструктивні тексти, довідкові);

  3. науково-ділові( описи винаходів, технічна документація);

  4. офіційно-ділові (юридичні, управлінські, ділові листи);

  5. науково-публіцистичні.

Одним із типів оформлення текстів є анотування і реферування.

Анотація – це короткий стислий виклад змісту книги, статті; викладаються найголовніші моменти наукового тексту своїми словами або з використанням речень з тексту.

Реферат – це вид наукового тексту, що комбінує тексти одного чи кількох різних авторів, але на одну і ту саму тему.

Конспект (від латинського "огляд") – це короткий виклад запису змісту якогось твору або усного викладання.

Рецензія – це критичний відгук на художній твір, наукову працю. Складається з 2-х частин: 1) ознайомлення з роботою, 2) дається її оцінка. Основні реквізити рецензії: заголовок, текст, підпис, дата, печатка.

53. Роль різних мовних одиниць у наукових і ділових текстах.

Особливості мови наукових текстів.

Loading...

 
 

Цікаве