WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Спостереження над мовою як метод навчання - Реферат

Спостереження над мовою як метод навчання - Реферат

Якщо для розв'язання певного проблемного (пошукового) завдання не вистачає потрібних знань, виникає проблемна ситуація, в основі якої лежить суперечність між тим, що учні знають, і тим, що вони повинні знати. Цю суперечність дидакти, зокрема М.О. Данилов, називають рушійною силою навчального процесу. Завдяки їй створюються умови для більш свідомого засвоєння предмета.

Через складність та недостатнє висвітлення проблемного навчання в лінгводидактиці, а також брак часу для вироблення в учнів відповідних практичних умінь і навичок учителі-словесники здебільшого використовують окремі елементи цього методу — проблемні завдання, що відрізняються від пізнавальних, спрямованих замість розв'язання мовної проблеми лише на активізацію пізнавальної діяльності учнів. На жаль, у підручниках та методичних посібниках пізнавальні завдання пропонуються порівняно рідко. До того ж вони часом є спорадичними, включаються без належного врахування характеру виучуваного матеріалу, способів його викладу та рівня мовної підготовки учнів9.

Слід старанно добирати матеріал для мовного аналізу — слова, словосполучення, речення та зв'язні тексти. Багато важить при цьому чіткість формулювання завдань і запитань. Крім прикладів із чинних підручників, можуть слугувати приклади самого вчителя та взяті з мовлення учнів. Як роздавальний матеріал для колективної чи індивідуальної роботи використовуються: а) картки з лексики, граматики, правопису, стилістики; б) таблиці, в яких закладені можливості порівняння, зіставлення, протиставлення та ін., чим полегшується розуміння виучуваного матеріалу, забезпечується свідоме його засвоєння; в) схеми, що містять наочний показ зв'язків між явищами, фактами і надають їм упорядкованого, зорієнтованого характеру.

Порядок роботи за методом спостереження коротко зводиться до такого. У вступній бесіді учнів ознайомлюють із завданням. Мовний матеріал, за яким намічено проводити спостереження, демонструється написаним на класній дошці, плакаті або картках (для кожного учня окремо).

Під час виконання роботи вчитель, проходячи між рядами парт, спостерігає, як учні працюють, допомагає в міру потреби слабкішим з них порадами, як вийти з утруднення. Результати роботи колективно обговорюються.

Наводимо опис уроку із застосуванням методу спостереження над мовою.

Вивчається заміна прямої мови непрямою. Оголосивши тему, вчитель повідомляє мету уроку — ознайомити учнів із способами заміни прямої мови непрямою та з'ясувати значення такої заміни.

У вступній бесіді з метою актуалізації нових знань учитель повідомляє, що чужу мову можна передати від себе, змінивши відповідним чином будову речення. Це роблять, зокрема, при переказі уривку художнього твору (кінофільму), де є діалог, або почутої розмови. Щоб уникнути помилок у вживанні непрямої мови, треба знати, як замінюється пряма мова непрямою, та навчитися робити це практично.

Мовний матеріал для спостереження демонструється на екрані.

Речення з прямою мовою

1. Увечері батько запитує своїх дітей: "Розкажіть, як ви прожили сьогодні день" (В. Сухомлинський.)

2. Народ-титан поклявся: "Не віддам загарбникам своєї волі й влади!" (М. Бажан.)

3. "Миколо, допоможи мені розв'язати задачу", — попросила Валя.

4. "Хто переміг у змаганні?" — цікавилися болільники.

5. Мати запитала: "Будуть сьогодні батьківські збори?"

6. Коли зайшла мова про Берлін, Роман Блаженко поскаржився: "Ой, далеко, браття, до нього йти". (О. Гончар.)

7. "Васильку, го-ов! а йди сюди!" — гукнув у подвір'я батько. (М. Коцюбинський.)

Речення з непрямою мовою

1. Увечері батько запитує своїх дітей, як вони прожили сьогодні день.

2. Народ-титан поклявся, що не віддасть загарбникам своєї волі й влади.

3. Валя попросила Миколу, щоб він допоміг їй розв'язати задачу. Або: Валя попросила Миколу допомогти їй розв'язати задачу.

4. Болільники цікавилися, хто переміг у змаганні.

5. Мати запитала, чи будуть сьогодні батьківські збори.

6. Коли зайшла мова про Берлін, Роман Блаженко поскаржився, що далеко до нього йти.

Порівнюючи речення лівої і правої колонок, учні під керівництвом учителя визначають способи заміни прямої мови непрямою та граматичні зміни, що відбуваються при цьому. З'ясовується також, як відбувається заміна прямої мови, коли вона виступає питальним реченням, у яких випадках заміна прямої мови неможлива, чи змінює зміст речення заміна прямої мови непрямою.

У результаті проведеної роботи учні колективно формулюють такі висновки.

Речення з прямою мовою замінюються складними реченнями з непрямою мовою, частини яких — слова автора і непряма мова — з'єднуються за допомогою сполучників що, щоб, відносних займенників і прислівників або частки чи. Непряма мова відокремлюється від слів автора комою. Після непрямого питання, яке містить непряма мова, знак питання не ставиться.

При заміні прямої мови непрямою можуть змінювати свою форму дієслова, особові і присвійні займенники. У прямій мові вони вживаються з погляду мовця (того, хто говорить), у непрямій — з погляду того, хто передає чужу мову. Відбуваються певні зміни і в порядку слів у реченні з непрямою мовою.

Заміна прямої мови непрямою не впливає на основний зміст речень, але змінюється форма висловлення (непряма мова менш емоційна, ніж пряма, більш нейтральна, має загалом книжний характер).

При заміні прямої мови непрямою звичайно випускаються звертання, вигуки, вставні слова, частки. В ряді випадків пряму мову із звертанням, вигуком і т. п. замінити непрямою мовою неможливо. Можна лише передати загальний зміст речення. Наприклад: Батько гукнув у подвір'я, щоб Василько йшов до нього (п. 7).

У процесі роботи вчитель ставить учням навідні запитання, разом з ними виправляє допущені неточності і помилки, стежить за дотриманням належної послідовності в аналізі мовного матеріалу, нарешті, пропонує прочитати відповідний параграф підручника.

Звичайно, спостереженню над мовою в 5-9 класах порівняно рідко відводять значну частину уроку (потребує забагато часу, якого деколи і так не вистачає, аби повністю виконати навчальну програму). З цих міркувань завдання з мови, що пропонують учням, торкаються окремих, часткових питань і розраховані кожне пересічно на 8-10 хвилин роботи.

Наводимо орієнтовні теми для мовних спостережень на вибір учителя. Йдеться, зокрема, про мову й мовлення (розрізнення понять), ненаголошені голосні, що не перевіряються правилами, лексичне значення слів (берегиня, передплата, сукня, ґречний, крислатий, започаткувати, зголоситися, нездужати, ображатися і под.) та фразеологізмів (битий шлях, наріжний камінь, братися за розум, з давніх-давен), сферу вживання слів та виразів (професіоналізми, діалектизми), утворення слів (Батьківщина, Вітчизна, натхнення, компостирувати, юннат...). Крім того, спостереження над мовою може стосуватися й інших питань, як-от: вимова і правопис числівників, види дієслів, словосполучення і речення, прості речення за метою висловлювання, класифікація складнопідрядних речень, роль діалога у мовленні. Завершують перелік завдань для мовних спостережень на теми значення мови в житті суспільства, краса і багатство української мови, мовленнєвий етикет, стилі і типи мовлення, види мовленнєвої діяльності.

На уроках мови застосовують як проблемні (порівняно рідко), так і пізнавальні (частіше) завдання. Певна річ, проблемні завдання (і запитання) є складнішими, потребують часом коректного втручання вчителя (переважно шляхом навідних запитань).

Loading...

 
 

Цікаве