WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Система вправ і завдань з формування монологічного і діалогічного мовлення учнів 7 класу на уроках рідної мови - Реферат

Система вправ і завдань з формування монологічного і діалогічного мовлення учнів 7 класу на уроках рідної мови - Реферат

Аналіз зразків описів зовнішності людини, вміщених у підручнику, підводить учнів до висновку про те, що в різних умовах спілкування вживаються різні описи.

Основна робота на уроці може бути спрямована на аналіз тексту, взятого для докладного переказу. За допомогою запитань учні повинні передусім уявити собі, побачити "внутрішнім зором", як виглядає герой, про якого йдеться в тексті. Аналіз зовнішності героя може складатися з таких видів роботи:

1) виділення основного уривка, який містить опис зовнішності людини;

2) знаходження фрагментів опису зовнішності людини в інших частинах тексту;

3) спостереження за мовними засобами, які вживаються під час цього опису.

Опис школярами зовнішності людини за власним спостереженням здебільшого пов'язаний з певними труднощами: як правило, говорячи про зовнішність людини, вони обмежуються тільки загальною оцінкою (людина красива, некрасива, приємна, симпатична тощо) чи відзначають окремі деталі, не виділяючи найбільш характерні риси, які відрізняють конкретну людину. Тому вчителеві на цьому уроці слід допомогти учням подолати ці труднощі. Так, спираючись на знання і вміння семикласників, одержані у процесі роботи над докладним переказом, проводиться систематизація знань та вмінь про будову опису зовнішності людини, особлива увага звертається на збагачення словникового запасу, необхідного для цього виду опису.

Важливо школярам наголосити, що до опису зовнішності людини вдаються в різних життєвих ситуаціях: коли ми передаємо своє враження про якусь людину або описуємо прикмети людини, за якими можна було б її впізнати та ін. Учитель з'ясовує, в яких випадках вдаємося до ділового опису, а коли до художнього. Діти пригадують, що діловий опис вимагає точності, документальності, а в художньому описі передається власне враження про людину, звертається увага на найбільш яскраві риси, деталі. З метою підготовки учнів до самостійного опису зовнішності людини за власним спостереженням слід познайомити їх із лексичним матеріалом і схемою опису. Ці матеріали подані у підручнику.

Наступним етапом роботи над описом зовнішності людини є твір-опис за картиною. Під час бесіди вчитель нагадує, що твори мистецтва є джерелом інформації наших знань про оточуючий світ і людей. Живописні полотна не тільки розкривають внутрішній світ художника, його ставлення до того, кого він зобразив. Портретний живопис часто свідчить про інтерес і ставлення художника до людини, яку зображено.

Аналіз творів живопису допоможе дітям вчитися у художників спостережливості, помічати у зовнішності людини характерні риси, бачити в портреті відображення внутрішнього світу. Поряд із цим, робота за картиною дає змогу вдосконалювати у дітей уміння сприймати твори живопису.

Згідно з програмою семикласники вчаться складати опис процесу праці. Проводиться ця робота в такій системі: спочатку учні знайомляться з особливостями опису процесу праці, аналізують текст-зразок. Далі вчаться в усній формі стисло переказувати тексти розповідного характеру з елементами опису процесу праці, складають письмово твори-описи процесу праці за власним спостереженням у художньому і науковому стилях мовлення.

Зауважимо, що, працюючи над описом зовнішності людини, семикласники вчаться спостерігати за особливостями її поведінки, бачити вияв настрою, характеру. Проте більшою мірою людина розкривається в роботі. Тому так часто письменники, розказуючи про людей, намагаються описувати своїх героїв у процесі праці. Дуже важливо показати учням, в якій життєвій ситуації їм знадобиться вміння складати описи процесу праці в науковому і художньому стилях мовлення .

У ході бесід учні повинні дійти висновку про те, що опис процесу праці вимагає спостережливості, уваги до праці людини, її дій, до того, в якій послідовності вони відбуваються. Особливість такого виду опису полягає в тому, що, по-перше, його предметом є процес, який відбувається в часі. Це вимагає вміння виділяти основні етапи процесу, послідовно описувати їх. По-друге, процес праці як предмет опису часто буває важливий не тільки сам по собі, але й як спосіб розкриття характеру людини. По-третє, опис трудового процесу часто має складну композицію і включає до себе інші види опису — опис предмета, людини, природи, приміщення, оскільки цікаво буває знати, з якими матеріалами, з допомогою яких інструментів (або машин), в якій обстановці людина працює, які результати її праці, яка вона сама при цьому.

Процес праці може бути описаний не тільки з метою створити естетично значущу, художню картину, а й для того, щоб точно повідомити про послідовність і характер якоїсь роботи. І якщо ми описуємо, наприклад, навчальний дослід чи складаємо інструкцію про те, як відбувається та чи інша робота, то користуємося не художнім, а науковим, офіційно-діловим стилями мовлення. Учні можуть навести приклади з уроків хімії, біології, географії, трудового навчання та ін.

Художній опис трудового процесу майже завжди підпорядкований завданню охарактеризувати людину під час роботи, показати її ставлення до результатів праці. Важливо допомогти дітям у доборі лексичного матеріалу і таким чином подбати про збагачення їхнього словникового запасу.

У сьомому класі продовжується робота над удосконаленням умінь складати роздуми. У новому підручнику вміщені вправи і завдання до таких уроків: письмовий докладний переказ тексту-роздуму в художньому стилі, усний твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю, замітка дискусійного характеру в газету.

Набуті учнями вміння в процесі роботи над творами-роздумами на дискусійні теми мають велике значення для їх подальшої самостійної діяльності. Практична участь у виробництві матеріальних цінностей і в суспільному житті неможлива без уміння вести дискусію, доводити справедливість своїх міркувань або тактовно заперечувати протилежне судження.

Згідно з програмою семикласники вчаться складати оповідання за поданим сюжетом. У п'ятому класі діти складають оповідання на основі власного досвіду, де учень брав безпосередню участь, у шостому — оповідання за картиною і на основі побаченого, де учень сам був свідком, у сьомому класі — більш складний вид роботи — оповідання за поданим сюжетом. 3 цією метою слід з учнями повторити відомості про будову оповідання (зав'язка, кульмінація, розв'язка), проаналізувати схему запропонованого сюжету, визначити шляхи можливого створення учнями оповідання за цією схемою.

Зауважимо, що складання діалогів є одним із найбільш продуктивних способів створення на уроці ситуації спілкування, а отже, і розвитку в учнів комунікативних умінь і навичок. Адже в ситуативно зумовленому непідготовленому діалогічному мовленні найяскравіше виявляються функції мови як засобу спілкування, формування якої у школярів максимально забезпечує розвиток їхніх комунікативних здібностей. На вироблення зазначених у програмі з рідної мови вмінь діалогічного мовлення та контроль за їх сформованістю не відводиться спеціальних уроків з розвитку мовлення, проте ця робота здійснюється розосереджено під час вивчення лінгвістичних тем.

Проблема формування в школярів діалогічного мовлення потребує широкого вивчення і повинна бути предметом окремого висвітлення в публікаціях. Тому обмежимося деякими рекомендаціями загального характеру, зазначивши, що формування діалогічного мовлення потрібно розпочинати з підготовчого етапу навчання школярів спілкування — ставити запитання до тексту і формулювати відповіді на них, описувати ситуації спілкування, конструювати діалоги в заданій мовленнєвій ситуації. На наступному етапі в учнів формується здатність вступати в спілкування, згортати і відновлювати діалог; проводити свою стратегію в спілкуванні; ураховувати характеристику співрозмовників (одного чи декількох одночасно), прогнозувати їхню мовленнєву поведінку, висловлювання і кінець діалогу.

У нашому дослідженні ефективними виявилися такі вправи і завдання, вміщені в підручнику, як наприклад:

1. Складання в класі діалогу і його розігрування на основі заданої ситуації в межах визначеного часу (3-5 хвилин), зазначеної кількості реплік (8-10).

2. Підготовка семикласниками свого варіанту тексту виступу (чи тез) на певну тему перед різними аудиторіями слухачів, забезпечення при цьому врахування їхнього віку, інтересів, рівня підготовки (запропоновано як домашнє завдання для групової роботи).

3. Представлення сценки спілкування в школі (з однокласником, учителем, групою ровесників); в театрі, на класних зборах, під час телефонної розмови, в транспорті, на шкільному вечорі з дотриманням українського мовленнєвого етикету та ін.

Отже, пропонована в експериментальному підручнику система вправ і завдань передбачає успішне формування в семикласників умінь і навичок монологічного і діалогічного мовлення, збагачення їхнього словникового запасу за рахунок реалізації культурологічної змістової лінії програми з української мови, забезпечення розвитку комунікативних здібностей учнів, удосконалення культури їхнього мовлення, формування діалогічного мислення, тобто вміння думати, розуміти, переконувати, бачити, чути і поважати іншу людину, створення усних і письмових висловлювань різних типів і стилів мовлення в різноманітних ситуаціях спілкування.

Loading...

 
 

Цікаве