WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Розвиваємо дар слова (інтегрований урок рідної мови і мовлення за враженнями від спілкування з природою) - Реферат

Розвиваємо дар слова (інтегрований урок рідної мови і мовлення за враженнями від спілкування з природою) - Реферат

Реферат на тему:

Розвиваємо дар слова (інтегрований урок рідної мови і мовлення за враженнями від спілкування з природою)

З раннього дитинства малюк відкриває і досліджує навколишній світ, він тягнеться до красивого, яскравого, відчуває радість від спілкування з природою, з поетичним образом її в казках, потішках, віршах. Дитина пізнає світ у різноманітних фарбах і звуках. А щоб не перетворити учня в скарбницю знань, істин, правил і формул, потрібно вчити її мислити. Із вступом до школи дитяча пам'ять стане гострішою, а думка яскравішою, якщо середовище, в якому дитина буде вчитися розмірковувати, запам'ятовувати, стане навколишній світ.

Сьогодні дитина приходить до школи з великими потенційними можливостями. А ми, вчителі, покликані формувати особистість, яка сама себе розвиватиме.

Тому найпродуктивніший шлях розвитку творчих здібностей дітей через спілкування з природою — це цілеспрямоване заглиблення, вдивляння в неї і виділення окремих значущих деталей і властивостей та емоційно-образне їх позначення мовними засобами.

"Дитина від своєї природи, — писав В.О. Сухомлинський, — допитливий дослідник, відкривач світу. Так нехай же перед нею відкривається чудовий світ у живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, у казці і грі, у власній творчості, в красі, яка надихає її серце в прагненні робити добро людям. Через казку, фантазію, через неповторну дитячу творчість — певна дорога до серця дитини. Я буду так вводити малюків у навколишній світ, щоб вони кожного дня відкривали в ньому щось нове, щоб кожен наш крок був мандрівкою до першоджерел — до чудесної краси природи".

Щоб спілкування з природою було ефективним, розвивало мовлення дітей, треба викликати інтерес до об'єкту, здивувати маля. Стійкий інтерес викликає активність, бажання подолати труднощі, а творча діяльність приносить задоволення.

Один із перших кроків наближення дітей до природи, розуміння її — це спостереження, що проводиться безпосередньо в довкіллі. Адже тут до всього можна доторкнутися, багато побачити, почути чарівну музику природи і дещо навіть скуштувати. Педагогічно правильно організоване спостереження допомагає дитині вийти за межі лише чуттєвого пізнання. На передній план висувається моральне освоєння дивовижного світу, асоціації розвитку природи і людського життя.

Тому ми, вчителі, повинні наповнити розум дитини, одухотворити її серце: навчити захоплюватися краплиною краси на троянді і красою березового гаю, солов'їною піснею і музикою квітучого саду, ніжною мелодією весняного струмка. Тільки тоді, коли мова забарвлюватиме уяву, коли дитина по-справжньому замилується побаченим, — можна "висівати" слова, якими вона висловлюватиме почуття і враження.

Для цього чітко визначається мета, завдання роботи і вибирається об'єкт спостереження. Далі організовується зустріч дітей з природою, або "подорож до джерел думки, якими можуть бути сад, гай, діброва, поле, ставок, берег річки. Це так звані "уроки під голубим небом", або "уроки в зеленому класі", уроки мислення в природі, які так широко практикував В. Сухомлинський. На обраний об'єкт приходимо разом з учнями інколи по кілька разів, милуємося картинами природи, спостерігаємо. Численні ознаки і властивості спостережуваних об'єктів далеко не завжди лежать на поверхні, вони найчастіше приховані від пасивного погляду, і їх виявлення потребує пильної уваги, розумових і моральних зусиль. Таке спостереження будить творчість.

Зустрічі з природою ми влаштовуємо будь-якої пори року і за будь-якої погоди. Взимку стежимо, як спить клен, вгадуємо, що сниться каштанчику, радіємо за горобину, яка частує птахів смачними ягідками. А коли раптом посеред уроку математики чи мови ми помічаємо, що пустився дощ чи зірвалася буря, загуляла метелиця, ми тихенько підходимо до вікна і слухаємо музику дощу, милуємося вальсом сніжинок, співчуваємо деревам і кущам.

Спостереження дітей дбайливо збираємо у скарбничку мовних дивинок Пиши-читайлика (творчі зошити). Сюди записуємо зв'язні висловлювання, малюємо до них малюнки. Деякі казки, оповідання, мультфільми оформлюємо в окремі книжечки з ілюстраціями.

В.О. Сухомлинський радив відкривати віконце у світ краси слова поступово, щоб не переобтяжувати розум дитини і не набридати їй. Важливо такі спостереження проводити системно, спрямовувати у певне русло, активізуючи допитливість учнів.

Починаючи з 1-го класу, ведемо спостереження за погодою, які заносимо до календарика спостережень. Чергові учні біля карти України ведуть огляд погоди в нашому регіоні. Інший учень змальовує художній образ ранку. Це виглядає так:

Сьогодні 17 вересня 2002 року. Температура повітря в нашому регіоні — +70 С. Вітер дув із заходу. Небо було похмуре. Спостерігалися опади у вигляді дощу. За будь-якої погоди бажаю Вам гарного настрою. З вами була чергова Юля Романюк.

Сьогодні справжня війна у матінки Природи. Посварилися злий Вітрище з лагідним Сонечком. Покликав Вітер Дощ і давай Сонечко за Хмарку загонити. На полі стало холодно, опустили голівки осінні квіти, ламаються гілки, летять полохливі листочки. Хто їх врятує, хто поверне осінню красу? (Вадим Шевчук).

Якщо діти побачили в небі хмаринку, берізку в осінньому вбранні, візерунки на шибках, то ми цю красу "збираємо у скарбнички дивинок" (малюємо, робимо аплікації, складаємо казки, демонструємо танок, передаємо настрій зображуваних об'єктів чи явищ: вітру, морозу, дощу, віхоли).

Найкращих результатів можна досягти шляхом інтегрованого навчання. До таких уроків готуємося завчасно. Ставимо мету, визначаємо об'єкт спостереження, спостерігаємо, зібраний матеріал занотовуємо, створюємо малюнки, звертаємось до довідкової літератури. Вивчаємо мовний матеріал. На уроці позакласного читання звертаємося до поетів та письменників за допомогою. Все це можна простежити на уроці.

А щоб урок був цілеспрямований і результативний, організовується чітка підготовча робота з усіх предметів.

Схема підготовки до уроку на тему "Пташині історії" (1 клас, друге півріччя, лютий місяць)

Інтегрований спарений урок мови й мовлення (2 уроки по 25 хвилин)

Тема: Пташині історії.

Складання казки за спостереженнями. Побудова імпровізованих діалогів, розповідей, міркувань. Спостереження за виражальними можливостями слів — ознак (прикметників).

Дидактичні і розвивальні цілі

Головні: розширити уявлення про слова, що називають родові й видові поняття (перелітні та зимуючі птахи). Розвивати вміння, добирати виразні мовні засоби з огляду на мету та умови спілкування. Удосконалювати й відпрацьовувати навички каліграфічного і грамотного письма; уміння розпізнавати слово — -ознаки у мовленні та добирати потрібні слова для вираження думки.

Супровідні: розвивати вміння виразно декламувати вірші, виконувати хором пісні, виготовляти колективні аплікації.

Виховні: виховувати бережливе ставлення до пташок, любов до рідного слова.

Хід уроку І. Формування задуму висловлювання. Відгадування загадок.

Учитель загадує загадки. Учні відгадують і трафарети відгадок — птахів виставляють на дошці.

Учитель: Відгадайте, які птахи прилетіли на урок? (Діти на дошці прикріпляють трафарети птахів, про які йдеться в загадках.)

1. Біля хати скаче Та мало не плаче, Ців-ців, ців-ців, Сіренький їсти захотів. Хто цю пташку знає, Назву відгадає. (Горобець)

2. Чорно-біла, говірлива, Скрізь вона літає.

Всі новини, чутки, плітки Першою збирає. (Сорока)

3. Ми пішли до гаю вдвох – Я й сестра Даринка,

А в гаю тім: тьох та тьох,

Хто ж співа нам дзвінко? (Соловейко)

4. Вся в блакитнім піджачку, В рожевій сорочці

В нас зимою по садку Гуляють, як гості. (Снігурі)

5. Вірно людям я служу, Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю. (Дятел) Діти: Хто із цих птахів є зайвим? Чому? Це соловейко. Він не прилетів на урок. Бо це перелітний птах. Він зимує в теплих краях.

Вчитель: Ці птахи погостюють у нас. А ми їх будемо звеселяти гарною роботою на уроці. Поясніть, діти, які птахи зимуючі, які перелітні?

Діти: За тематичним словником К. Прищепи. ІІ. Складання розповідей та їх драматизація (групова діяльність).

Учитель: Давайте поміркуємо вголос за птахів. Як птахам доводиться долати холодну зиму. (Діти вибирають собі пташечку, про яку будуть розповідати).

Діти: Я маленька синичка, жовтогруда птичка. Холодної зими не боюся. Бо діти в садах і парках розвішують годівнички і нас підгодовують, коли снігом замете. А найбільше люблю ласувати несолоним салом. За це я вам, любі, веселу пісеньку заспіваю.

Я дятлик. Всі мене знають, люблять і не проганяють. Я дерева лікую. А коли замало їжі, можу й соком з берези підкріпитися, і соняшниковим насінням.

Укладання словника сполучуваності. (Учитель читає вірш Петра Мостового "Снігурі", виділяючи голосом слова, найважливіші для висловлювання (текст на дошці). Учитель виразно читає і підкреслює слова. Розстелила знов зима Скатертину білу. Прилетіли снігурі, На ялину сіли. Випинають напоказ Малинові грудки І виспівують, дзвенять Дю-ді, Дю-ді, Дю-ді. Червоніють на гілках, Ваблять кожне око. Замість яблук не зірви Ти їх ненароком. Учитель: Які слова, немов фарби художника, малюють пташку? Зіставте їх з малюнком снігура. За якими ознаками ви впізнали пташку?

Діти: За оперенням, за розміром, за співом. Учитель: На які питання відповідають ці слова? Діти: Який? Яка? Яке? Які?

Гра "Впізнай пташку". (Діти складають словесний портрет пташки, а учні класу впізнають пташку). Групова робота.

Діти: Ми моторні, жваві, кумедні, меткі, ненажерливі, в сіреньких піджачках. (Горобці).

Діти: Ми веселі, рухливі, верткі, полохливі, червоногруді (Снігурі).

Каліграфічна хвилинка

На дошці записані букви та сполучення букв. Діти записують їх у зошит, коментуючи.

С С С С с с с сн сніг

Нич си ки роб го ці пта ство гу рі сні

Учитель: З розсипаних складів утворіть слова.

Діти: Синички, горобці, птаство, снігурі.

Учитель: Із цих слів складіть речення.

Діти: Синички, горобці, снігурі — веселе птаство.

Учитель: Які кумедні історії запам'яталися вам під час спостереження за птахами?

Усний журнал

Діти: Біжу до школи. Раптом: — Пурх! Перед очима.

— Що це? — зупиняюся і дивуюся. На клені червоні яблука поспіли. Ще й літати навчилися.

— Гм, — розмірковую. — Яблука? Взимку?

— Пурх! Ще одне вгору піднялося. Придивляюся: це ж снігурі до нашого парку прилетіли кленовим насінням поласувати.

Учитель: Діти, а давайте про цей випадок казочку складемо.

Колективне складання казки за робочими матеріалами.

(Робочі матеріали надруковані на дошці. Учні читають речення, доповнюють казку потрібними словами. Вчитель записує їх на місці пропущених).

Виразне читання колективно складеної казки:

Жили-були червоногруді снігурі. Пташки, які ні холоду, ні снігу не боялись. Любили вони насіннячком поласувати. Полохливі були. До людських осель рідко прилітали.

Та одного разу, коли Мурчик точив кігтики об стовбур клена, помітив червоні грудочки на дереві. Прищулив вушка.

— Зараз яблуко на спину упаде, — подумав.

— Не бійся, — вмить почулося, — Ми не яблучка, а снігурі. Прилетіли, щоб кленовим насінням поласувати.

— Мур-р-р, — зрадів Мурчик. Прилітайте щодня сюди. Будемо друзями.

Читання в особах.

Лялькова вистава за текстом казки. Діти беруть в руки ляльки на паличках і на фоні декорації розігрують зміст казки, озвучують дійових осіб за текстом.

Вибір заголовка.

Діти пропонують різні варіанти: Подружилися. Дивні друзі.

Замість яблук не зірви ти їх ненароком. (Залишають останній варіант, прикріплюють смужки паперу до дошки під текстом.) ___ ___ не ___ ти _ ___ .

Підсумок уроку.

— Ми стежили за птахами, тваринками і помічали багато дивного у їх поведінці. Іноді навіть повчального. На прощання з новими друзями ми заспіваємо пісеньку про котика, який не хотів ходити до школи. І це стане початком нових спостережень. (Виконується пісня "Засмутилось кошеня", сл. П. Воронька, муз. І. Кириліної).

Loading...

 
 

Цікаве