WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Робота над заміткою дискусійного характеру в газету - Реферат

Робота над заміткою дискусійного характеру в газету - Реферат

Реферат на тему:

Робота над заміткою дискусійного характеру в газету

У 5 класі учні ознайомилися з таким типом мовлення як роздум, його особливостями та основними композиційними елементами (теза, докази, висновок). Актуалізацією саме цих знань слід розпочати урок з теми "Допис дискусійного характеру в газету".

У 6 класі знання учнів поповнилися відомостями про роздум дискусійного характеру, який починається тезою, котру необхідно довести або спростувати за допомогою доказів і підсумувати логічним висновком.

Значна частина роботи проходить спочатку у формі діалогу. Важливо, щоб учні навчилися формулювати основні погляди на дебатовану проблему, відзначати розходження в них, систематизувати аргументи "за" і "проти", спростовувати протилежні чи хибні твердження. Ефективність цієї роботи забезпечується насамперед вибором для обговорення актуальних, відповідних вікові і справді цікавих для учнів проблем; грамотним веденням дискусії з її призупиненням у разі порушення послідовності, логіки, змішування понять, термінологічної плутанини, нестачі аргументів. У цьому разі вчитель звертається до класу із запитанням: "Чи всі погоджуються з ...?"

Починати слід із найпростішої форми роздумів — обґрунтування тези за допомогою прямих доказів, а потім перейти до інших прийомів доведення і розробки складніших тем за допомогою більш тонких логічних прийомів.

Опорні знання актуалізуються в ході відповідей на запитання.

1. Які типи мовлення вам відомі? Назвіть відмінності між розповіддю, описом і роздумом.

2. Які характерні особливості роздуму як типу мовлення?

3. Як будується роздум?

4. Чим відрізняється роздум дискусійного характеру від звичайного роздуму?

Після актуалізації здобутих раніше знань, сформованих умінь і навичок розпочинається безпосередня робота над дописом дискусійного характеру в газету. Новим для учнів стане ознайомлення з використанням доведення від протилежного для підтвердження правильності тези. Оскільки роздум із доведенням від протилежного належить до найбільш складного виду висловлювань, що потребує вияву самостійності мислення, важливо віднайти ефективне поєднання раціональних методів і прийомів.

Науковці сходяться на думці, що це має бути аналіз тексту-зразка і використання ситуацій, які активізують розумову і мовленнєву діяльність учнів. Основними етапами роботи стануть аналіз готового тексту, створення й обговорення усних висловлювань і, нарешті, письмовий твір.

Пригадати структуру роздуму учні матимуть змогу на матеріалі тексту вправи:

1. Прослухайте, потім прочитайте текст. Як побудовано роздум? Знайдіть тезу, докази і висновок.

2. Доберіть заголовок до тексту.

Людина стала людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння марева над горизонтом, рожевий розлив вечірньої зорі, багряний захід перед вітряним днем, безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, жу-равлиний клин у небесній блакиті, відображення сонця в прозорих краплях вранішньої роси, сірі нитки дощу в похмурий осінній день, лілову хмарку на кущі бузку, ніжне стебельце і голубий дзвіночок проліска. Побачила і, вражена, пішла по землі, створюючи нову красу. Зупинись і ти в здивуванні перед красою. Дорожи красою, бережи її (В. Сухомлинський).

Учитель акцентує увагу учнів на тому, що в роз-думі докази зазвичай бувають прямі (як у про-аналізованому щойно тексті), але можуть бути і роздуми з доведенням від протилежного. З роздумами такого характеру учні мали справу на уроках геометрії. Це теореми з доведенням від протилежного. Учням пропонується навести приклади таких теорем.

Наступний етап — роз'яснення вчителя, як бу-дується доведення від протилежного. Замість аргументів, які прямо і позитивно підтверджують прав-дивість якогось твердження, допускається тимчасово правомірність протилежного твердження, з якого ви-водяться неправдиві наслідки. З останніх робиться висновок про правдивість положення, яке доводиться, оскільки тимчасово допущене твердження, що су-перечило тезі, виявилось хибним. Щоб пояснення стало зрозумілішим, доцільно проілюструвати його прикладом.

Наступний етап — колективне створення усного роздуму на тему "Чому потрібно додержуватись роз-порядку дня" (спочатку з прямими доказами, а потім із доказами від протилежного). Слід звернути увагу учнів на те, що і перший, і другий види доведень мо-жуть використовуватися одночасно в тому самому висловлюванні.

Прочитайте текст. Дайте відповідь на запитання, сформульоване у назві тексту.

Чому слід додержуватись розпорядку дня

Розпорядок дня — це найнадійніший спосіб, як не марнувати час і завжди все встигати.

Раніше я не розумів цього і не додержувався ніякого режиму. Що ж виходило? Я міг гарного пого-жого дня кататися на ковзанах, увечері просидіти години дві біля телевізора і лише потім схопитися за уроки. Доводилось пізно лягати спати, а вранці мама ніяк не могла мене добудитися. Нерідко бува-ло, що й до школи спізнювався.

Полюбляв я в суботу ні про що не думати і гуляти досхочу. А в неділю, коли у нас збиралися гості, коли вдома було особливо весело, мені доводилось сідати за уроки. Як було нецікаво! Я сердився, дратувався, часто сперечався з мамою і нічого як слід не встигав зробити.

Тепер зовсім інша справа. Я встигаю і всі уроки зробити, і почитати, й погуляти. Тричі на тиж-день я займаюсь боксом у спортивній секції, вранці роблю фізичну зарядку. Нещодавно записався в гур-ток англійської мови. Там теж дуже цікаво. У мене, здається, змінився на краще і характер.

І все це завдяки моєму тренерові. Він почав вима-гати, щоб усі хлопці з секції додержувались розп-рядку дня.

А найдивовижніше те, що я тепер усе встигаю робити вчасно.

Знайдіть у тексті тезу, прямі докази і докази від протилежного. За допомогою яких доказів доведення тези видається більш переконливим?

Прочитайте текст; уявіть описану ситуацію. Який художній прийом використовує Василь Сухомлинсь-кий?

Мальва і Хатня Квітка

Під хатою рослою Мальва. Вона була струнка та висока. Її рожевій квітці захотілось якось загля-нути у вікно: що там?

За склом стояв маленький горщик, у ньому — зелена стеблинка, на якій була рожева квіточка. Така, як і в Мальви, тільки дрібненька.

Мальва питає:

— Ти хто?

— Я Хатня Квітка, — почулося з вазона.

— Як же ти живеш у хаті? — здивувалась Мальва. — Там же немає ні сонця, ні дощу.

Мене щодня поливають, мої листочки ма-ють... — стала розповідати Хатня Квітка. — Я живу багато років. Я пам'ятаю багато зим. Ти восе-ни гинеш, а я й далі живу...

Мальва слухала, слухала, а тоді й питає:

— А ти знаєш, що таке ранковий вітерець?

Ні, не знаю, — каже Хатня Квітка. — А що це таке?

Мальва співчутливо глянула на Хатню Квітку, похитала рожевою голівкою і сказала:

— Краще жити лише до осені, але знати, що та- ке ранковий вітерець (Василь Сухомлинський).

Після прочитання тексту проводиться робота за його змістом:

— Кого змалював автор в образі Мальви і Хатньої Квітки?

— Яка розмова відбулася між ними?

— Чим вихвалялася нова знайома і чого вона не знала?

— Чому Мальва поспівчувала Хатній Квітці?

Бесіду за змістом тексту доцільно закінчити таким завданням: Складіть усний роздум на тему: "Що краще: воля чи сите життя?" Використовуйте прямі докази і докази від протилежного.

В руслі обговорення теми майбутнього твору "Бути як всі чи бути собою?" проводиться підготовча робота. Насамперед виокремлюється предмет обговорення, довкола якого обертатиметься дискусія і вибудовува-тиметься аргументація. У разі необхідності об'єкт думки піддається розчленуванню на часткові питання. Після визначення теми і формулювання тез досліджу-ються причини, які спонукали автора висловити саме таке судження, а нас — прийняти чи не прийняти йо-го. Наведені учнями докази повинні підтверджуватися посиланням на фактичний матеріал, приклади з жит-тя. Підхід "contra" ("проти") дає змогу сконцентрува-ти супроти тези й ті докази, якими можна підтвердити протилежне судження, після чого учням слід надати можливість спростувати ці докази і саму антитезу.

Наступний етап — робота з текстом замітки дис-кусійного характеру.

Прочитайте замітку з молодіжної газети, приводом для якої став лист семикласниці. Дайте відповідь на запитання після тексту.

Бути як всі чи бути собою?

"У нашому класі немає відмінників, і я не хочу якось виділятися. Хочу бути як усі!" — пише в листі семикласниця з міста Вольногорська Дніпропетровської області.

"Як всі!" — знайома формула життя. Але для того, щоб жити за нею, потрібно не так уже й мало. Поцікавитеся: що? Ну, приміром, почнемо з дрібниць: потрібні такий самий модний одяг і взуття, як у подруг.

Щоб бути як усі, дійсно не треба виділятися. Єдина вимога — встигати за модою, яка, на жаль, змінюється. І якщо сьогодні в твоїй школі модно вчитися посередньо, то завтра раптом може прийти інша мода — мода на відмінників.

Бути як всі вигідно тим, кому виділятися нічим. У кого немає свого погляду на речі. Хто швид-ко може пристосуватися до будь-яких обставин. Кому легше змінити свої смаки, поступитися зара-ди вигоди своєю думкою. Але тільки б не виділяти-ся, або, як кажуть, не висовуватися. Адже той, хто вміє наполягати на своєму, мусить нести відповідальність за свої вчинки. Хто діє са-мостійно — з того більше спитають.

І не треба боятися брати на себе відпо-відальність, розумно ризикувати, жити сміливо, з гордо піднятою головою.

Бути як всі — образлива формула життя.

Як ви стверджуєтесь як особистості? Як це вира-жається: у вчинках чи тільки зовні? Чи не шкодить ваша "заявка на особистість" іншим? У чому ви згодні чи не згодні з формулою "бути як всі"?

Пригадайте, як будується допис у газету.

Виділіть композиційні частини.

Складіть простий план тексту.

Напишіть допис дискусійного характеру в газету на одну з тем:

"Бути як всі чи бути собою?"

"Що означає бути культурною людиною?"

В домашньому творі учитель радить використати для аргументації своїх думок різні способи доведень. Саме на уроці варто обговорити, які положення учні розкриватимуть у дописі та як їх доводитимуть.

Loading...

 
 

Цікаве