WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Реалізація культурологічної змістової лінії на уроках української мови: проблеми і перспективи - Реферат

Реалізація культурологічної змістової лінії на уроках української мови: проблеми і перспективи - Реферат

Проте результати анкетування вчителів, аналіз відвіданих уроків української мови в школі дають підстави стверджувати, що роботу над реалізацією культурологічної змістової лінії в учнів 10-11 класів не можна вважати задовільною. По-перше, відсутня належна система у проведенні роботи з етнокультурознавчою лексикою у 10-11 класах, не простежується органічний зв'язок роботи з етнокультурознавчою лексикою та мовленнєвою практикою учнів, по-друге, етнокультурознавча лексика недостатньо використовується на уроках рідної мови і розвитку зв'язного мовлення учнів, тексти етнокультурознавчого змісту не аналізуються з метою виховання патріотичних почуттів.

Відсутність методики роботи над збагаченням мовлення учнів етнокультурознавчою лексикою, досліджень в галузі розуміння учнями пропонованої групи слів ускладнює роботу вчителя, робить її епізодичною і тому малоефективною.

На етапі констатувального експерименту ми ставили перед собою такі завдання:

— проаналізувати мовлення учнів 10-11 класів з метою кількісної і якісної характеристики етнокультурознавчих слів у ньому;

— визначити рівень сформованості умінь і навичок працювати над поповненням власного мовлення етнокультурознавчою лексикою;

— з'ясувати лексичний мінімум зазначеної лексики у мовленні школярів.

Вирішення поставлених завдань здійснювалося шляхом констатуючого зрізу в 10-11 класах загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання та аналізу його результатів.

Зріз проводився у ряді шкіл Київської, Черкаської та Миколаївської областей. Експериментом було охоплено понад 500 школярів.

Усі завдання учні виконували в письмовій формі. У сукупності їх відповіді дали матеріал, аналіз якого дав змогу одержати достовірні дані про рівень знань і вмінь учнів 10-11 класів, пов'язаних із культурологічною змістовою лінією української мови.

Розробляючи завдання для констатувального зрізу, нами враховано те, що практичне ознайомлення із зазначеною лексикою здійснювалося, починаючи з початкових класів на уроках української мови, читання, української літератури, історії і продовжувалося в середніх класах на уроках народознавства, київщинознавства та ін.

Учням 10-11 класів ми пропонували завдання, метою яких було:

— виявити рівень усвідомлення учнями значення культурології в сучасних умовах життя та зв'язку її з мовою;

— встановити обсяг знань учнів про етнокультурознавчу лексику;

— виявити рівень сформованості вмінь і навичок знаходити в контексті етнокультурознавчі слова;

— тлумачити лексичне і символічне значення етнокультурознавчих слів;

— встановити рівень усвідомлення учнями функціональних особливостей етнокультурознавчої лексики в тексті;

— виявити рівень сформованості вмінь і навичок створювати власні тексти з опорою на етнокультурознавчі слова та слова-символи. У першому завданні потрібно було відповісти на запитання: "Чи знаєте Ви, що таке культурологія? Поясніть". Аналізуючи відповіді на 1-ше завдання, ми помітили, що частина учнів ототожнює культурологію з культурою: "Ну, можливо, це як культура. Логічне її значення і застосування в народі"; "Культурологія — це галузь знання, пов'язана з вивченням народних традицій"; "Культурологія — це культура певного народу". Деякі учні, відповідаючи на 1-ше запитання, дали визначення поняття "культура". Були, звичайно, й такі, що правильно виконали завдання, це приблизно третина опитаних.

В 2-му завданні учням необхідно було висловити свою думку з приводу того, чи пов'язана культурологія з мовою, та обґрунтувати своє бачення цього.

Всі опитані учні стверджують, що культурологія пов'язана з мовою. Це правильно. Але значна частина з них не змогла пояснити, який зв'язок є між ними. Поширеним серед учнів був такий варіант відповіді: "Так, культурологія дуже тісно пов'язана з мовою". Часто учні не могли грамотно висловити свою думку: "Я думаю, що культурологія та мова пов'язані між собою, тому що люди звертають увагу, як розмовляє людина, чи легко з нею спілкуватись, а потім роблять висновки — культурна людина чи ні"; "Я думаю, що культурологія пов'язана з мовою, оскільки культура має свої жанри. Наприклад: музичний, театральний, образотворче мистецтво. І я вважаю, що культурологія зв'язана з мовою через театр, адже там широко використовується мова, також через музичну культуру — пісні. Ну, і, напевне, найголовніше — мова. Ми ж спілкуємося, вчимося"; "Звичайно, культурологія тісно пов'язана з мовою. Як кожну людину, так і суспільство можна оцінити по мові: наскільки ця мова культурна, настільки і цивілізоване дане суспільство. Тобто, культура мовлення залежить тільки від суспільства". Дуже рідко висловлювалась думка про те, що мова є джерелом культурного збагачення, що саме через неї людина сприймає необхідну інформацію про національну духовність українського народу, кращими зразками якої є невмирущі історичні пам'ятки, художні твори.

Аналізуючи учнівські відповіді на 3-тє запитання анкети, ми виявили, що більшість опитаних не може пояснити, що таке етнокультурознавча лексика:

"Я вважаю, що етнокультурознавча лексика — це сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів"; "На мою думку, етнокультурознавча лексика — це та лексика, завдяки якій люди спілкуються між собою, вивчаючи побут, звичаї свого народу"; "Лексика — сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів. Етнологія — порівняльне історичне вивчення народів і культур у середовищах, що їх оточує. Отож, етнокультурознавча лексика — це вивчення мов, їх окремих частин у різних культур"; "Я вважаю, що етнокультурознавча лексика — це мова певного народу, тому що "етнос" — це народ, "культурознавча" — говорить сама за себе, а слово "лексика" — вживання слів, тобто мова стародавня".

Неправильне розуміння суті поняття "етнокультурознавча лексика" свідчить про те, що бракує цілеспрямованої систематичної роботи над збагаченням мовлення словами етнокультурознавчого змісту та завдань, які б показували зв'язок етнокультурології з мовою, які б дали можливість прослідкувати, як відбилися в мові народні звичаї, традиції українців.

Четверте запитання було таким: "Чи потрібно збагачувати своє мовлення етнокультурознавчою лексикою? Обґрунтуйте свою думку." Аналізуючи відповіді учнів на нього, ми помітили, що більшість з них не може обґрунтувати свою відповідь, даючи лише ствердну відповідь: "Так, я вважаю, що потрібно збагачувати своє мовлення етнокультурознавчими словами та словами-символами." Це свідчить про те, що учні не усвідомлюють повною мірою, навіщо існують у мові ці слова. Іноді їх ототожнюють із словами, що вжиті в переносному значенні, наприклад:

"Потрібно, адже назва якогось предмета може вживатися в переносному значенні. Наприклад, візьмемо навіть твір Василя Барки, який ми вивчаємо. Символічною є вже сама назва — "Жовтий князь" — ужита в переносному значенні. Мовлення не буде однотипним, а навпаки інтересним і цікавим слухачу". Значна частина вважає, що "не обов'язково збагачувати своє мовлення етнокультурознавчими словами та словами-символами". Вони обґрунтовують свою відповідь тим, що "етнокультурознавчі слова, а особливо слова-символи вживаються тільки на окремих територіях. Вони являються діалектом".

Результати виконання цього завдання ще раз засвідчили важливість роботи над збагаченням мовлення етнокультурознавчою лексикою. Вони дають змогу зробити висновки про те, що без систематичного вивчення етнокультурознавчої лексики на уроках рідної мови учні не можуть самостійно здобути той обсяг знань, який необхідний для засвоєння лексичного багатства рідної мови, а також для розуміння мови творів художньої літератури, усної народної творчості.

До групи етнокультурознавчої лексики входять і слова-символи, значення яких не можна розуміти прямо. Враховуючи високу частотність уживання їх у поетичній мові, вчитель повинен постійно планувати роботу над етнокультурознавчими символами на уроках рідної мови і літератури.

У п'ятому завданні учням необхідно було визначити лексичне та символічне значення слів: коровай, мальва, ікона, коралі, гопак, піч, щедрівка. Одержані дані засвідчують низький рівень розуміння символічних значень пропонованих слів. Певні слова-символи тлумачать майже всі учні, адже практичне ознайомлення з ними відбувалося у початкових та середніх класах. Невисокий рівень виконання цього завдання — одна з причин, внаслідок якої дітям складно аналізувати твори художньої літератури, вичленовувати з них цементуючі компоненти.

Таким чином, можна зробити висновок, що без спеціальної підготовки зрозуміти призначення слів етнокультурознавчого характеру та слів-символів учні не можуть. А нерозуміння ролі даної групи слів приводить до одностороннього тлумачення текстів, які побудовані на символічних образах.

Loading...

 
 

Цікаве