WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Психологічні умови засвоєння стилістики учнями старших класів - Реферат

Психологічні умови засвоєння стилістики учнями старших класів - Реферат

Для вироблення стилістичних навичок необхідні знання й уміння із стилістики української мови. Стилістичні вміння й навички є різними сторонами єдиної діяльності особистості, які взаємопов'язані між собою, доповнюють один одного. Вчитель має пам'ятати, що діяльність учнів завжди свідома, автоматизуються лише її елементи, складові частини. Для того, щоб утворити текст певного стилю, потрібно передусім мати мету, якою враховуватимуться всі особливості ситуації спілкування.

Мовлення — це певна послідовність мовних одиниць у часі. Закінчилось одне речення — оперативна пам'ять відкинула опрацьовані, використані слова і шукає інші для утворення наступного речення. Відбір, заміна слів синонімами, утворення певної конструкції речення — відповідно до стилю мовлення, мовленнєвої ситуації — це має бути зроблено учнями миттєво. Тобто це і мають бути автоматизовані стилістичні навички, які потрібно сформувати не тільки під час вивчення стилістики в 10-11 класах, а й на кожному уроці основної школи. У процесі розвитку мовлення необхідно формувати вміння і навички редагування й аналізу, тобто критики, відбору мовних засобів і їх взаємодії; спостерігати за зміною значення слів, коли вони об'єднуються з іншими словами. Вчитель, який систематично контролює процес навчання, привчає учнів до усвідомлення ними того, що вони повинні бути готовими до звітування за свої знання перед іншими, тому це змушує звітувати насамперед самим перед собою. Ці фактори позитивно позначаються не тільки на глибшому усвідомленні змісту висловлювання, а й на їх мовному оформленні, використанні стилістичних засобів мови. У психолінгвістиці існує модель породження висловлювання, яка включає такі фази: орієнтування, планування, реалізація і контроль. На першій фазі — орієнтування — учень повинен виділити умови спілкування (мета, тема і основна думка, адресат, місце спілкування). На другій фазі — планування — побудувати текст, дібравши відповідний стиль і тип мовлення. На третій фазі — реалізація і творення — відібрати мовні засоби висловлювання. Четверта фаза — контроль — передбачає аналіз і редагування тексту як результату мовленнєвої дії. Вчитель на уроках із стилістики в 10-11 класах повинен сформувати в учнів уміння, необхідні для кожної фази породження мовлення.

Критерієм оцінки для учнів має бути мета висловлювання. Отже, в процесі вироблення стилістичних умінь і навичок формувати, відтворювати, аналізувати й редагувати своє мовлення в учнів утворюється свій особистий стиль мовлення.

Лише при наявності достатнього запасу слів старшокласник може зробити належний відбір мовних засобів для певного висловлювання. Основна довготривала пам'ять на слова формується в мовленні, тобто у промовлянні слів. У цій пам'яті зберігається активний словник мовця. У процесі розпізнання слів на зір і слух формується його пасивний словник. Пасивний словник старшокласників більший, ніж активний. При відборі слів швидше відшукується те слово, яке частіше використовується мовцем. Існує перехід слів із активного в пасивний словник. Коли учень створює власні висловлювання при нерозвиненому активному словнику, то в його мовленні будуть наявні неадекватні темі слова, паузи, звуконаслідувальні слова і т. п. Для того, щоб сформувати стилістичні уміння і навички, учитель повинен навчити старшокласників виробити в собі механізм відбору адекватних мовних засобів залежно від обставин мовленнєвої ситуації. Завдання вчителя — сформувати в школярів вміння утворювати цілісні висловлювання, різноманітні за синтаксичною конструкцією, відображені інтонаційно. Для формування стилістичних умінь і навичок учителеві необхідно постійно змінювати мовленнєву ситуацію, посилювати самостійність мислення, щоб учень висловлювався своїми словами (наприклад, продовжити розповідь, проаналізувати відповідь однокласника), використавши певний стиль мовлення.

Навчати учнів самостійно створювати власні висловлювання, з урахуванням стилістичних норм мовлення, при вивченні програмового матеріалу і на уроках із стилістики — означає готувати їх до самостійної комунікативної діяльності. Досягти цього можна лише тоді, коли навчання стилістики забезпечуватиме високий рівень мовленнєвих умінь і навичок.

У розвитку зв'язного мовлення велика роль належить виробленню в старшокласників мовного чуття. Психолог Р. Нємов наголошує, що чуття мови — це "явище, що супроводжує мовлення, полегшує його сприйняття, розуміння, продуктивну організацію і виражається в умінні якісно висловлювати свої думки і почуття" [2; 93]. Це чуття допомагає учням виділяти найрізноманітніші семантичні, стилістичні, орфоепічні та інші засоби мови, сприймати й усвідомлювати їх. Все це виробляє навички добирати слова відповідно до ситуації мовлення. Систематичне навчання, доступне пояснення вчителя, зосередження уваги учнів, направлення їх дій, вмілий добір вправ активно розвиває стилістичні вміння учнів 10-11 класів.

Формування стилістичних умінь і навичок залежить також від побудови процесу навчання вчителем і його вмінням зацікавити старшокласників своїм предметом. О. Біляєв, М. Вашуленко, В. Мельничайко, М. Пентилюк та ін. переконані, що неможливо виробити в учнів якісні вміння і навички, якщо не вміти збудити в них інтересу до навчання. Інтерес як психологічна властивість людини є ефективним засобом підвищення уваги учнів, ґрунтовного засвоєння ними знань, активною спонукальною силою особистості.

Як вважає Д.М. Богоявленський [1; 306], думати учень буде тоді, коли для цього вчитель створить певні умови — насамперед зацікавить виучуваним матеріалом. Для того, щоб збудити інтерес у старшокласників до вивчення стилістики, учитель повинен навчити школярів сприймати українську мову як матеріалізоване явище навколишнього світу, тобто аналізувати свої висловлювання не тільки за змістом, а й за формою, залежно від мовленнєвої ситуації. Важливим завданням є надати процесу формування стилістичних умінь і навичок ознак новизни, перетворити цю новизну в практичні мовленнєві навички, тобто збудити евристичний інтерес до стилістики. Раціональний рівень складності вправ, чітка орієнтація на кінцевий результат, вдале застосування форм заохочення, різноманітність дидактичного матеріалу — це важливі умови збудження і підтримки інтересу до вивчення стилістики в старших класах.

В учнів повинні бути сформовані такі стилістичні вміння: 1) виявляти мовні засоби стилістики в тексті, розпізнавати їх стилістичне забарвлення, характеризувати стилі мовлення з урахуванням норм мови; 2) замінювати слова відповідними синонімами залежно від стилю мовлення, мовленнєвої ситуації; 3) проводити стилістичний аналіз тексту (як власного, так і чужого); 4) утворювати тексти різних стилів мовлення; 5) редагувати, аналізувати і вдосконалювати висловлювання різних стилів мовлення.

З огляду на сказане вище, можна зробити висновок, що вчитель повинен керувати навчанням з урахуванням того, що кінцевим психологічним результатом будуть стилістичні вміння. Ефективне формування стилістичних умінь і навичок проходитиме за умов: зацікавлення та активної діяльності самих школярів, відбору оптимальних методів і прийомів навчання вчителем-словесником.

Таким чином, основними психологічними умовами навчання учнями стилістики в старших класах є врахування вікових особливостей учнів та психолого-дидактичних факторів мови, що сприятиме засвоєнню знань із стилістики і формуванню стилістичних умінь і навичок старшокласників. Важливим у розвитку мовлення учнів є їхня мовна спостережливість, активізація навчальної діяльності, зацікавленість, увага до мовлення, вольові зусилля. Розвиток змістовного, правильно побудованого мовлення через формування в учнів стилістичних умінь і навичок є одним із важливих завдань навчання в загальноосвітній школі.

Література:

1. Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников // Вопросы психологии. — 1969. — № 2. — С. 7-15.

2. Немов Р.С. Психология: Учебное пособие для учащихся педагогических училищ, студентов педагогических институтов и работников системы подготовки, повышения квалификации и переподготовки педагогических кадров. — М: Просвещение, 1990. — 301 с.

3. Рідна мова. 5-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (Л.В. Скуратівський, Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова) — К.: Шкільний світ, 2001. — 94 с.

4. Рубинштейн Л.С. Основы общей психологии. — М.: Педагогика, 1989. — Т. 1. — 485 с.

5. Синиця І.О. Психологія писемної мови учнів 5-8 класів. — К.: Рад. школа, 1965. — 315 с.

6. Шелехова Г.Т. Психологічне обґрунтування змісту навчання наукового стилю мовлення в школі / Педагогічна наука — перебудові школи. Матеріали наукової конференції Науково-дослідного інституту педагогіки. — Київ, 1990. — С. 39-41.

Loading...

 
 

Цікаве