WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Психологічні умови засвоєння стилістики учнями старших класів - Реферат

Психологічні умови засвоєння стилістики учнями старших класів - Реферат

Реферат на тему:

Психологічні умови засвоєння стилістики учнями старших класів

У сучасній школі навчання української мови має бути спрямоване на активне її застосування у щоденному спілкуванні. Одним із завдань, які ставить перед учителем чинна програма з української мови для середньої загальноосвітньої школи, є виробити "у школярів уміння й навички комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення висловлювань з дотриманням українського мовленнєвого етикету" [3; 4]. Сучасні підходи до навчання мови роблять актуальною проблему, пов'язану з розвитком у старшокласників стилістичних умінь і навичок.

Дану проблему порушували у своїх дослідженнях і публікаціях І.О. Синиця, В.О. Онищук, М.І. Пентилюк, Л.П. Рожило, Г.Т. Шелехова. Автор статті опублікувала ряд робіт, котрі присвячені вирішенню означуваної теми: "Робота над розвитком стилістичних умінь і навичок учнів старших класів" (Українська мови і література в школі. — 2000. — № 3. — С. 14-16), "Функціональні стилі мовлення в аспекті сучасного мовознавства" (Дивослово. — 2001. — № 12. — С. 32, 41-42), "Функціонально-стилістичний аспект вивчення термінології у старших класах" (К.: Термінологія і сучасність, 2003. — С. 157-158) та ін.

При написанні цієї статті ми ставили перед собою ряд завдань:

— охарактеризувати вікові психологічні особливості учнів старшого шкільного віку;

— з'ясувати основні психологічні умови навчальної діяльності старшокласників;

— визначити основні стилістичні вміння, які необхідно виробити в учнів старших класів;

— сформулювати основні психологічні умови засвоєння стилістики учнями 10-11 класів загальноосвітньої школи.

З огляду на виклад основного матеріалу даного дослідження ми дійшли висновку, що психологічними умовами навчання стилістики в 10-11 класах є врахування вікових особливостей учнів та психолого-дидактичних факторів мови. Ефективним формування стилістичних умінь і навичок учнів буде при умові зацікавленості й активної діяльності самих учнів, відбору вчителем-словесником продуктивних методів і прийомів навчання української мови. Учителі повинні правильно зорієнтувати пам'ять учнів, зосередити їхню увагу, спрямувати уяву, вольові здібності; доречно вибирати дидактичний матеріал, зацікавлено подавати теорію, використовувати різні методи і прийоми навчання.

Отже, створення системи роботи з розвитку мовлення неможливе без урахування досягнень психолінгвістики. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що основними умовами засвоєння стилістики в школі є врахування особливостей віку школярів, психології їх розвитку, уяви, пам'яті, мовного чуття, процесів мислення.

Питаннями розвитку комунікативних умінь і навичок присвячені дослідження Б.Г. Ананьєва, Б.Ф. Баєва, М.І. Жинкіна, А.К. Маркової, О.О. Леонтьєва, Л.С. Рубінштейна, І.О. Синиці, Г.Т. Шелехової та ін.

Особливу роль у навчальному процесі формування мовлення відіграє мислення. Л.С. Рубінштейн доводить, що у "мовленні думки не тільки формулюються, а формуються" [4; 458], тому зв'язок мислення — мовлення двосторонній, адже мовлення пройняте мисленням. Цієї ж думки притримується І.О. Синиця, у дослідженнях якого порушуються питання усного і писемного мовлення, їх взаємозв'язку. Психолог визначив основні труднощі мовлення — випередження наступних слів чи фраз, особливий психологічний стан людини. У процесі навчання, за твердженням І.О. Синиці, трапляються недоліки, яким вчителі повинні приділяти особливу увагу: надмірна ситуативність, аморфність фраз, недостатня означальність предметів, нерівномірний темп усного мовлення, стилістичні помилки. Учений наголошував на основних причинах появи цих недоліків у мовленні школярів: 1) не усвідомлюють їх як ненорму; 2) залишаються байдужими до аналізу висловлювань, хоч при бажанні могли б уникнути помилок; 3) уживають ненорми через неуважність до мовлення, не мають звички контролювати його; 4) роблять помилки через напруження під час мовленнєвої ситуації" [5; 200-201]. Учений був глибоко переконаний, що змістовне, правильне і доречне мовлення вимагає не тільки знань, умінь і навичок, а й вольових зусиль, яким у школі приділяється недостатня увага. З огляду на сказане, можна зробити висновок, що психологічні умови обов'язково потрібно враховувати у шкільній практиці, й особливо при навчанні стилістики.

Зазначену проблему у своїх дослідженнях порушували О.М. Біляєв, М.І. Жинкін, А.К. Маркова, М.І. Пентилюк, Г.Р. Передрій, Г.Т. Шелехова та ін.

Учні різного віку мають неоднаковий рівень знань, умінь і навичок, особливостей пам'яті, мислення, почуттів і поведінки, тому для успішної організації навчання стилістики вчителеві необхідно знати і вміло враховувати вікові психологічні особливості дітей, зокрема школярів 10-11 класів.

Як відомо, старший шкільний вік охоплює період 15-17 років. У старшокласників розвиваються всі види і властивості уваги. Переважає довільна увага, розширюється обсяг уваги і вдосконалюється здатність переключення і розподілу її. Чергування легких і важких завдань необхідне для підтримання працездатності учнів. У цей період розвитку зростає вибірковість їхньої уваги, збільшується післядовільна увага, стає більш організованою. Досить часто в цьому віці зустрічається суперечність між стійкістю й нестійкістю уваги. Тому вчитель, навчаючи учнів стилістики, повинен будувати систему вправ таким чином, аби зацікавити учнів, привернути їхню увагу. А для того, щоб утримати її на вивченні окремої теми, не переключатися часто із одного завдання на інше, а чергувати їх залежно від складності поставленої мети.

У школярів 10-11 класів істотно змінюється процес розвитку пам'яті: переважає довільна пам'ять. Цей вид пам'яті найбільш продуктивний, коли філолог під час вивчення стилістичних тем на уроках української мови зазначатиме, на що учні повинні скерувати своє запам'ятовування (наприклад, вживання епітетів, порівнянь у художньому стилі мовлення); що осмислити у виучуваному матеріалі (наприклад, використання штампів в офіційно-діловому стилі мовлення як необхідного компонента, що не характерно для інших стилів), тобто використовувати активну пізнавальну діяльність учнів. Для старшокласників характерне прагнення до обґрунтованості висновків через узагальнення фактів, виявлення основного і загального. Для формування стилістичних умінь і навичок доцільно на уроках української мови надавати перевагу методам аналізу, синтезу, самостійної роботи, скеровуючи дії учнів відповідно до теми і мети уроку.

У дітей віком 15-17 років розвивається творча і репродуктивна уява. Переробка уявлень пам'яті в процесі репродуктивної уяви підпорядковується меті завдання, посилюється самоконтроль.

Отже, перед вчителем-словесником, який формує у старшокласників стилістичні вміння і навички, постає завдання не лише організувати навчальний процес на уроці, а й правильно зорієнтувати пам'ять учнів, зосередити їхню увагу, спрямувати уяву, вольові здібності. Виконання цього завдання вимагає від вчителя-словесника правильного, доречного вибору матеріалу, зацікавленої подачі теорії, чергування методів і прийомів її засвоєння на практиці та редагування виконаних учнями завдань.

У програмі "Рідна мова. 5-11 класи" визначено найголовніші вміння і навички, якими повинні оволодіти старшокласники. Одним із завдань, які ставить перед учителем ця програма, є вироблення комплексу вмінь і навичок комунікативно виправдано будувати свої висловлювання в різних стилях, типах і жанрах мовлення.

Питання структури стилістичних умінь і навичок, раціональних методів їх формування є актуальними для сучасної методики навчання української мови. Розв'язання цих питань тісно пов'язане з дослідженнями психологів та методистів (Н.Д. Бабич, П.Я. Гальперіна, О.М. Леонтьєва, Л.П. Рожило, Н.Ф. Тализіної), які розглядають навчальний процес як діяльність.

Робота над виробленням стилістичних умінь і навичок реалізується під час вивчення всіх розділів української мови. Тому навчання рідної мови в 10-11 класах повинно мати чітке стилістичне спрямування, тобто формувати в учнів уміння і навички із стилістики на кожному уроці.

У методиці вивчення стилістики дедалі більше уваги звертається на вироблення вмінь, якими повинні оволодіти учні для того, щоб їхнє мовлення було правильним, комунікативно виправданим, стилістично грамотним. Уміння — це знання у дії. Стилістичні вміння поділяються на два види: 1) пов'язані із засвоєнням стилістичних засобів мови; 2) що забезпечують оволодіння стилістично диференційованим зв'язним мовленням. Стилістичні вміння формуються тільки на основі знань української мови (наприклад, вміння правильно вживати синоніми у текстах різних стилів спираються на знання синонімів української мови). Важливу роль у процесі формування цих умінь відіграють спостереження, порівняння, узагальнення як методи активізації розумової діяльності учнів і вироблення навичок самостійного редагування й аналізу висловлювань із стилістичного погляду.

Loading...

 
 

Цікаве