WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття «пейзаж») - Реферат

Особливості вивчення теоретико-літературних понять на уроках української літератури в старших класах (на матеріалі поняття «пейзаж») - Реферат

Усі вище названі теоретико-літературні поняття передбачені програмою. Так, із поняттям "композиція художнього твору" учні знайомляться вже у 7 класі, а в наступних класах програма передбачає поглиблення його. У 8 класі учні повинні отримати початкові відомості про "художній образ", який представлений не лише образом-персонажем, а й образом-пейзажем та ін. Програма цього ж класу передбачає й ознайомлення із сюжетом та позасюжетними елементами художнього твору. У 9-11 класах учні опановують поняття про художні системи, а також індивідуальний авторський стиль... Недоліком програми, на наш погляд, є те, що теоретико-літературні поняття лише називаються, а як глибоко розкривати їх вирішує вже сам учитель. Так, поглиблюючи поняття "пейзаж у прозових творах різних художніх систем" у старших класах, словесникові необхідно підготувати учнів до сприйняття його, актуалізувати весь їхній теоретичний та читацький досвід, указати на місце поняття в системі інших літературознавчих понять, його співвідношення з літературними явищами.

Принцип доступності. Нерідко словесники пропонують школярам визначення теоретичних понять, узяті безпосередньо із літературознавчих словників-довідників. З наукового погляду тут все правильно, однак не забуваймо, що літературознавчі видання розраховані на дослідників літератури, а не на учнів. Тому вчитель має певною мірою адаптувати подані в довідковій літературі поняття, щоб вони стали їм зрозумілими, доступними.

Принцип співвідношення поняття "пейзаж" з тканиною художнього твору, іншими елементами твору, зі спадщиною митця, його життєвими поглядами і позицією. Вивчати будь-яке теоретико-літературне поняття можна по-різному; 1) дати визначення, а потім показати спосіб його виявлення на літературних прикладах із матеріалу, що вивчається; 2) на підставі вивчення літературних творів, явищ узагальнити знання учнів, подавши теоретико-літературне поняття.

Однак, який би шлях не обрав учитель, завжди лишається актуальним принцип співвідношення поняття з літературним твором, який текстуально вивчається на уроці. Механічне введення поняття "пейзаж", без осмислення на основі літературного матеріалу, призводить лише до втрати інтересу учнів до нього. Не секрет, що картини природи учні сприймають як непотрібний "довісок" або прикрасу твору. Знання та уміння аналізувати пейзаж їм потрібні для повноцінного сприймання художньої літератури,

Принцип опори на культурологічний контекст. У сучасних умовах вивчення української літературі в контексті світової літератури та культури учитель зобов'язаний опиратися на загальні культурні процеси і розвиток філософської думки, від яких неможливо відокремити літературу. Такий підхід доцільний і в процесі вивчення поняття "пейзаж у прозових творах різних художніх систем". Окреслене поняття так чи інакше пов'язане з історією культури та стосується мистецьких явищ також (наприклад, класицизм, реалізм, імпресіонізм, символізм...) Учителю, розкриваючи це поняття, варто звернутися не тільки до літературних фактів, а й до явищ світового мистецтва та філософії. Таку роботу вчителеві допоможуть здійснити учні-"мистецтвознавці", які під керівництвом словесника добиратимуть відповідні матеріали до уроку. Це сприятиме формуванню широкого культурного кругозору школярів, поглибленню їхньої гуманітарної освіти.

Принцип історизму. Кожне теоретико-літературне поняття має свою історію. Літературознавчі терміни змінювалися паралельно з розвитком літератури й мистецтва. Як самостійне явище пейзаж отримав широке поширення у живописі та графіці, не менш широке визнання цього жанру у фотографії. До нього звертається мистецтво кіно, музика і література. Б.Є. Галанов зазначав, що "пейзаж у літературі — це боротьба за людину". Досліджуючи історичні зміни в художніх системах, ми можемо спостерігати і зміни у понятті "пейзаж". Так, класики вдавалися до образу природи рідко, якщо і вводили у тканину твору його, то найчастіше для зображення місця і часу. Сентименталізм складався як заперечення класицизму, а тому в основних ознаках прямо протилежний йому. Сентименталісти відкинули догматичні правила написання творів, відстоювали свободу творчості. Культові розуму, що панував у класицизмі, вони протиставили культ почуття. Митці-сентименталісти рішуче відкидають однобічний раціоналізм. Сентиментальний культ почуття зумовлює більш широкий, ніж у класицизмі, інтерес до внутрішнього світу людини, її психології. Письменники з низки життєвих явищ і подій обирають саме такі, які спроможні розчулити читача, зворушити його. Зовсім інший пейзаж у письменників-романтиків, реалістів, натуралістів, імпресіоністів... Врахування історичності літературознавчих понять допоможе вчителеві сформувати в учнів цілісне уявлення і про окреме літературне явище, і про літературний процес взагалі, його динаміку.

Принцип типологічних зв'язків української та зарубіжної літератур. Більшість теоретичних понять, що вивчаються у курсі української літератури, представлені і в курсі зарубіжної літератури. Щоб краще учні засвоїли місце української літератури у контексті світової, варто під час вивчення теоретико-літературних понять звертатися до творів і явищ зарубіжної літератури.

Загальновідомо, що уміння формуються на основі знань. Знання про пейзаж учні отримують протягом багатьох років вивчення української літератури. Щоразу, розкриваючи якийсь новий аспект окресленого поняття, необхідно актуалізувати вивчене раніше. Досвідчені вчителі-практики із цією метою ведуть словничок літературознавчих термінів. Записане визначення у робочому зошиті із літератури малоефективне, адже зошити закінчуються. Словничок же ведеться із 5 класу і до кінця шкільного навчання. Для такого словничка придатним може бути блокнот із алфавітом або звичайна телефонна книга. Поняття, опрацьовані на уроці під керівництвом учителя, записуються для зручності в алфавітному порядку. Варто залишати вільне місце для поглиблення, узагальнення відомостей про виучуваний термін. Окрім визначення, у словничок можна вносити опорні конспекти, логічні та текстуальні схеми, а також приклади із тексту творів. Усе це допоможе школярам скласти цілісне уявлення про літературний пейзаж.

На допомогу вчителю-словеснику спробуємо накреслити алгоритм дій, яким він зможе керуватися, формуючи уміння в учнів старших класів аналізувати пейзаж у прозових творах.

Перед прочитанням твору учнями вдома, радимо дати випереджальні завдання, які б сприяли свідомо поставитися до найменших елементів твору, в тому числі й до пейзажу. Під час підготовки до уроку варто звернути увагу на такі аспекти:

1. Значення природи для формування світогляду, життєвих принципів письменника. Чим була природа для митця у його дорослому житті? (Розкриваючи це питання, вчителю варто звернутися до спогадів, автобіографічних творів, автобіографії, листів, художньо-біографічної літератури та ін.)

2. Пейзаж як структурний елемент твору (його роль у розгортанні сюжету та композиції твору).

3. Зображувальна функція пейзажу: пейзаж як елемент типових обставин, в яких живе й діє людина.

4. Виражальна функція пейзажу: зіставлення образу природи з образом людини як головного об'єкта художнього змалювання. (Через чиє світосприймання подані картини природи? Емоційний стан героя, очима якого ми бачимо природу. Психологічний пейзаж чи позбавлений психологізму?) Динаміка емоційного стану героя (що змінилося у настрої героя, що відкрилося йому в процесі спілкування з природою, які проблеми, що хвилювали його, були побачені по-новому).

5. Як пейзажні картини у творі допомогли зрозуміти авторське ставлення до героїв та подій? Ліричне начало: яким побачили автора-творця пейзажу?

6. Настрій, який викликає пейзаж у читача? (емоційно-естетична функція)

7. Характер пейзажу, структура, тематика.

8. Художні прийоми творення як реалізація авторського задуму.

9. Пейзаж як показник авторського стилю. Відповідність пейзажу естетичним засадам художньої системи, у межах якої написаний твір.

Loading...

 
 

Цікаве