WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Особливості аналізу драматичного твору в школі - Реферат

Особливості аналізу драматичного твору в школі - Реферат

Висловіть своє перше враження від прочитаного твору.

— Які пристрасті запалюються у стосунках між його дійовими особами?

— Поясніть, які суперечності їх загострюють?

— Хто з героїв виходить на перші ролі? Якої ви думки про їхню вдачу? Наведіть приклади з твору.

— Якими шляхами кожен з них іде до свого багатства? Наведіть приклади з твору.

— Поясніть низку дій, які приводять до падіння людини в гонитві за наживою: від власної сумлінної праці через сувору економію та експлуатацію — до крадіжок і шахрайства.

— Яка роль діалогів та монологів, а також реплік дійових осіб та авторських ремарок у характеристиці головних персонажів?

— Які засоби сміху в цій комедії свідчать про неабияку художню майстерність І. Карпенка-Карого? Зачитайте (або інсценізуйте) відповідні фрагменти з твору.

— Які ознаки драматичного твору помітні в цій комедії? Поясніть будову твору.

— Назвіть інші літературні твори, в яких відображені подібні соціальні й морально-етичні конфлікти.

— Що ви знаєте про сценічну долю цієї та інших п'єс І. Карпенка-Карого? Яке у вас визріло ставлення до його творчості та громадянської позиції загалом?

У підсумковій роботі учнів над змістом твору має бути створена й ключова проблемна ситуація. Її можна досягти завдяки проблемному питанню: "До чого завжди прагне і чим завжди нехтує людина, яка не вибирає засобів до наживи?"

На завершення розмови про п'єсу "Хазяїн" доречно провести письмову роботу (можна й домашню), в якій учням варто відповісти на питання (за вибором):

— Розкрийте основний конфлікт твору.

— Чи є в п'єсі герої, що викликають вашу симпатію?

— Поясніть образне значення імен дійових осіб: Соні й Калиновича, Золотницького.

— Яким постає образ народу?

— Систематизуйте основні засоби наживи багатіїв, наводячи приклади з тексту.

— Назвіть типові риси різних персонажів п'єси, що прагнуть будь-що збагатитися.

— Які актуальні проблеми піднімає автор комедії "Хазяїн"?

— Які ознаки комедії в цій п'єсі? Поясніть її значення в житті людини.

— В яких творах зарубіжної літератури порушуються подібні проблеми? Чи можете ви вказати на її національні особливості?

— До яких переконань приводить п'єса I. Kapпенка-Карого "Хазяїн"?

Хоча цей спосіб аналізу значною мірою наповнений характеристиками дійових осіб, визначити його як пообразний буде некоректно, бо вивчення комедії почнеться з висвітлення її проблематики, і подальше пояснення персонажів підпорядковане цій справі, що цілком відповідає схемі проблемно-тематичного аналізу: ідея -" образ -" уривок.

У побудові системи розумових дій, необхідних для успішного вивчення драматичного твору, можна застосувати й інші шляхи цієї роботи, вибір яких залежить від конкретно! дидактично! мети й суми педагогічних умов п розв'язання. Наприклад, послідовний аналіз драматичного твору доречно використати під час вивчення в 5 класі вже згадуваної п'єси А. Шияна "Котигорошко", де подаються початкові відомості про такі твори й монолог та діалог у них. На це спрямовують учителя й п'ятикласників навчальна програма і підручник, коли орієнтують їх на переказ картин прочитаного твору. У підручнику дається й порада: "Щоб переказ драматичного твору був правильним і достатньо повним, необхідно спочатку пригадати зображені події і переказати їх зміст"1. Активізація відтворюючої уяви учнів сприятиме тіснішому поєднанню в роботі над твором чуттєвого фактору й свідомості, коли знання про події й характери образів породжують відповідні настрої і думки. Цьому, завважимо, найбільше сприяє послідовний, подієвий шлях ідейно-художнього аналізу. Хоча в старшій школі, звичайно, має більше поширюватися пообразний, проблемно-тематичний і комбінований типи аналітичної роботи. Зокрема, в 9 класі під час вивчення п'єси І. Котляревського "Наталка Полтавка" розмова з учнями йтиме про "поетичний образ дівчини з народу", "благородство Петра" та активну поведінку Миколи, з одного боку, і непривабливі образи сільської панства в образах возного й виборного — з іншого. Звісно, для їх осягнення треба скористатися перевагами пообразного аналізу, взявши за основу в роботі його алгоритм, наведений вище.

У сприйнятті драматичних творів важливо спостерегти учням і неоднозначність вражень, які викликає в них одна і та ж п'єса — прочитана і переглянута в сценічному виконанні. Цікаво зіставити своє бачення дійової особи й те, яке пропонується на сцені. Так, випускники багатьох загальноосвітніх шкіл м. Миколаєва дивилися комедію М. Куліша "Мина Мазайло", поставлену театральним колективом місцевого театру й мали добру нагоду не тільки глибше засвоїти зміст художніх подій та образів, усвідомити проблемне спрямування твору, а й порівняти його театральну версію зі своїм баченням декорацій, жестів, міміки, характеру акторів тощо. Як переконують спостереження й радять методисти, вчителю треба спеціально звертати увагу учнів на ці відмінності, давати відповідну настанову до перегляду п'єси, наповнити наступне обговорення твору відомостями про спільне й різницю між прочитаним і переглянутим драматичним твором. Корисно буде, вважають Н. Волошина і О. Бандура, влаштувати зустріч глядачів-учнів з акторами, послухати їх про роботу над роллю. Обмін думками і враженнями між дітьми й "живими" дійовими особами твору посилює інтерес до сценічного мистецтва, поглиблює знання учнів про специфіку драматичного твору, сприяє розвитку їхніх творчих здібностей. Можна порадити їм, як це робить Б. Степанишин, спробувати й собі інсценізувати ряд картин твору або й усю п'єсу, організувати з найбільш зацікавлених учнів літературно-драматичний гурток. Навчання, як і виховання, помітив П.Д. Юркевич, має бути засноване на схильності дітей до наслідування. Вистава, виконана силами гуртківців, виявиться найкращим звітом про діяльність такого творчого об'єднання учнів і справить значний навчально-виховний вплив як на юних акторів, так і глядачів.

Вивчення драматичних творів значною мірою сприяє активізації творчої активності учнів, забезпечує інтеграцію літературних знань і читацьких умінь, а сприйняття художніх колізій і досвід розв'язання драматичних конфліктів збагачують особистісний потенціал школярів, що поглиблює індивідуальну зорієнтованість навчання з літератури загалом.

Loading...

 
 

Цікаве