WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Методологічні засади екзистенціально-діалогічного викладання словесності - Реферат

Методологічні засади екзистенціально-діалогічного викладання словесності - Реферат

Нові парадигми, які з'являються в методичній науці, не заперечують, а доповнюють ті, що реалізуються в практиці виховання й навчання. Змінюється акцент, домінантна парадигма. Помилково відкидати всі інші, навіть принципово протилежні, бо людина — складна, невичерпна у своїх дихотомічних суперечностях, відтак чим більше суперечливих підходів буде використано при її формуванні, тим ліпше — за умови, що цілісність педагогічного процесу буде забезпечена виразним домінуванням парадигми, обраної провідною. Людська діяльність — це творчість, цілісність якої у визначенні домінанти, в об'єднаності певною думкою чи почуттям різноманітних дій. Педагогіка має стати природною, цілісною, а не одномірно-примітивною саме завдяки плюралістичному існуванню в ній різноманітних парадигм. Запропонована концепція методики викладання української літератури з домінуванням екзистенціально-діалогічної парадигми не заперечує плідності інших домінант, проте принципово протистоїть примітивізації вивчення дитиною літератури за одномірною, канонізованою схемою — якого б спрямування вона не була.

Пропонуємо анкету для учнів-старшокласників, завдання якої — визначити рівень екзистенційності читацької рецепції учнів через з'ясування рис діалогу, який школяр проводить із художнім текстом.

Анкета

1. Чи уявляєте ви письменника, творчість якого вивчили, як особистість? Чи розумієте його радощі й печалі, страждання і прагнення?

2. Який вибір, важливий для своєї долі, зробив ваш улюблений літературний герой?

3. Життєвий вибір якого літературного героя ви не поділяєте?

4. Чи ставите ви запитання до художнього тексту, який читаєте? Наведіть приклад.

5. Який художній твір спонукав вас замислитися над особливостями минулої історичної епохи? Над сучасною історичною добою? Якими були ваші роздуми?

6. Який твір української літератури вразив вас настільки, що ви відчули зміни у своєму внутрішньому світі? Які саме?

7. Спілкування з якими поетичними рядками вам допомагає поліпшити настрій, подолати труднощі?

8. Чи знаєте ви вірш, який відповідає вашому внутрішньому світу, близький вашій душі?

9. Чи бачите ви в рисах особистості літературних героїв національне?

10. Як літературні герої переживають свою національну приналежність?

11. У якому творі ви відчули мужність людини протистояти тиску інших на себе, на те, що було в серці?

12. Чи виникало у вас бажання висловити свою особливу думку про прочитане, відмінну від тих, що лунали в класі або були надруковані в підручнику?

13. Кого з літературних персонажів (героїв прози, драми, поезії) ви можете назвати вільною і рішучою людиною, бо він (вона) свідомо обрав і зберіг своє "Я"?

14. Які думки, прочитані в українській літературі, стали вашими особистими переконаннями?

15. Чи були випадки, коли ви не погоджувалися з твором, внутрішньо сперечалися з автором?

Запитання 1 стосується розуміння школярами образу автора при вивченні його творчості, респонденти мають виявити, чи сприймають вони письменника як особистість, чи відбувається зустріч з ним у екзистенціальному сенсі. Запитання 2, 3 спрямовані на з'ясування екзистенційної заглибленості учня при аналізі образу персонажа. За філософами-екзистенціалістами, людина не вільна у виборі часу і світу, в який її закинуто, проте вона має тягар свободи, обираючи себе такою, а не іншою, і робить цей вибір найчастіше у порогові моменти свого існування. Саме такий вибір літературного героя має назвати учень, водночас він розкриває своє "Я", показуючи, який вибір він вважає помилковим, а яким захоплюється.

Діалогічність читацької рецепції контролюється за допомогою запитання 4, відповідь на яке дає змогу зрозуміти: чи долучився учень до розмислу над текстом як до мистецтва запитування? Надалі в анкеті діалогічність конкретизується: перевіряється, наскільки юний читач усвідомлює діалог, що його веде художній текст з історичною добою, минулою і сучасною, як старшокласник вплітає свій голос в бесіду тексту з епохою, тобто визначає власну позицію щодо історичних процесів, шукає свого місця в історії.

Пошук відповіді на запитання 6 спонукає молоду людину заглянути в глибини свого "Я" і водночас активізувати пам'ять, щоб пов'язати зміни, які відбулися у власному внутрішньому світі, з прочитаним художнім твором. Дослідник, проаналізувавши заповнені анкети, дійде висновку про значущість діалогу з книгою для школяра, про задіяність (або пасивність) екзистенційного рівня особистості в цьому діалозі.

Наступні два запитання стосуються сприйняття ліричних творів — літературного роду, джерельною рисою якого є екзистенційність. Перше з них є сходинкою до другого: учень звертається до своєї емоційної пам'яті, віднаходячи в ній зв'язки сильних емоцій з конкретними віршами, а тоді замислюється, чи прочитав він вірш, який можна назвати дзеркалом його душі або другом.

Думка М. Бердяєва про те, що національне зберігається в душі особистості, покладена в основу запитань 9, 10. Їхнє завдання — виявити ступінь пов'язаності у свідомості учня поняття "національне" з індивідуальністю — в конкретному існуванні її душі. Школярі також розкривають своє розуміння національного характеру літератури в його найприхованішому сенсі — у психічних глибинах літературного героя, сенсі, що потребує дешифрування, інтерпретації.

Сутність екзистенціальної діалектики, за М. Гайдеґґером, у прагненні людини повернутися до себе з несправжнього, підлеглого впливові Das Man існування. Особистість екзистує, коли чує мовчазний поклик сумління, виявляє рішучість у протистоянні до нівелювання свого "Я", робить свій вибір свідомо, несучи відповідальність за свою свободу. Розмірковуючи над запитаннями 11, 12, 13, учні подумки перечитують художні твори, випробовуючи героїв на мужність залишатися собою, коли оточення тисне на "Я", коли суспільство чуже, а то й вороже йому. Так же випробовують вони й себе, а ми контролюємо, чи готові школярі до відстоювання власної позиції в тлумаченні художнього тексту.

Два останні запитання анкети в позитивному і негативному модусах виявляють одну якість читання: діалог читача з концептом твору. Якщо діалогічні стосунки проходять за принципом "згода", то думка твору стає екзистенційним надбанням школяра, у протилежному випадку відбувається суперечка, — і в першому, і в другому випадках перевіряється інтелектуальна готовність учня до читання художньої літератури на ек-зистенціально-діалогічних засадах та наявність відповідного досвіду.

У цілому запропонована анкета розгортає, може, до її заповнення не усвідомлені школярем, проте такі, що існують в потенціалі, екзистенційні рівні "будівництва себе та своїх відносин зі світом" (П. Тілліх), які можуть виникнути при діалогічному спілкуванні з художнім текстом.

Філософія екзистенціалізму нині широко використовується в українському літературознавстві як інтерпретаційна основа дослідження конкретних художніх текстів і як теоретико-літературна засада тлумачення художньої літератури. Саме ця філософська думка, на переконання сучасних науковців, найбільше відповідає ментальності українця, центральним мотивам національної літератури, стратегічному напрямку реформування нашої школи. Отже, застосування екзистенціальної філософської теорії при створенні концепції викладання української літератури в школі є на часі. Екзистенціально-діалогічна парадигма стане одним з явищ ноосфери, яка містить усе багатство людської думки, спрямованої на гуманне творення, що його здійснює людина — у тім числі й духовне, емоційне, інтелектуальне творення самої себе.

Література:

1. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. — М.: Наука, 1991. — 272 с.

2. Вернадский В.И. Я верю в силу свободной мысли... // Новый мир. — 1989. — № 12. — С. 209-215.

3. Современный философский словарь / Под ред. В.Е. Кемерова. — М., Бишкек, Екатеринбург, 1996. — 608 с.

Loading...

 
 

Цікаве