WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Місце моделювання як методу навчання в педагогічному проектуванні (на матеріалі лінгвометодики вищої школи) - Реферат

Місце моделювання як методу навчання в педагогічному проектуванні (на матеріалі лінгвометодики вищої школи) - Реферат

Варіанти назви теми:

1. Ми матір називаємо святою.

2. Мамина вишня в саду. (Д. Луценко)

3. Чорнобривців насіяла мати (М. Сингаївський)

4. Я у небі побачу заплакані очі —

То ріднесенька ненька моя. (М. Руденко)

5. Жінка для совіту, теща для привіту,

Матінка рідна — лучче всього світу (Нар. творчість)

Запитання для бесіди:

1. Чому маму називаємо найріднішою людиною?

2. У яких стосунках ви перебуваєте зі своєю мамою?

3. Чи потрібно ділитися з мамою найпотаємнішим і чому?

4. Чому мама завжди все прощає своїм дітям?

5. Чи завжди діти бувають вдячними своїм матерям?

6. У яких творах класичної й сучасної української літератури яскраво представлений образ матері?

7. Пригадайте колискові пісні, що співала вам мама, легенди й казки, почуті з її вуст. Чи допомагають ці спогади повернутись вам у дитинство?

Варіанти тези майбутнього твору:

1. Мати, мама, ненька, матуся. Все найрідніше, найдорожче, наймиліше увібрало в себе це дивовижне, містке слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові, в замилуванні й надії вдивляються матері у своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них...

2. Бувають дні, хвилини, коли хочеться пригорнутись до рідної неньки, до найдорожчої людини, й тихесенько промовити: "Поговори зі мною, мамо..."

3. Кожній людині на землі необхідна материнська ласка, необхідна мамина порада. У наш час не є дивиною той факт, що багатьом дітям не вистачає маминого тепла, бо вони позбавлені цієї радості...

4. Т.Г. Шевченко писав: "У нашім краї, на землі, нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим..." Ці слова милі серцю кожного, хто хоч раз відчув тепло маминого серця, її турботу й прагнення зробити свою дитину щасливою... Матеріал для підготовчих вправ

1. Матері. Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає. Стоять і дивляться. І бажають нам добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі. Вони мудро й терпеливо зносять те, що їх витісняють з синівських і доччиних сердець обранці й обраниці, спочатку кохані, потім дружини й чоловіки. Аби тільки щасливо жилось їхнім дітям. (О. Сизоненко)

2. Ще в 1910 році Анна Джервіс із Філадельфії започаткувала День матері. У Європі його почали відзначати після Першої світової війни. Біль і страждання воєнного лихоліття, гіркота втрат і масове сирітство загострили потребу в моральному очищенні, шанобливому ставленні до жінки-матері.

В Україні День матері святкують з 1929 року з ініціативи Олени Кисілевської, редактора тижневика "Жіноча доля". Він збігся тоді з релігійним світом Жінок-мироносиць, яке приходиться на 10 травня. Цього дня у церкві правиться молебень за здоров'я матерів та за упокій померлих. Жінок-матерів вітають подарунками, квітами.

Гарний звичай. Він допомагає вшановувати і древній культ Матері, продовжувачки роду людського... (З журналу).

3. Слово "мама" росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста –промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою. І з букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня на світ святе слово "м-а-м-о", мовлене устами янголятка і осяє хатину, як дар Божий, тільки не дано нам запам'ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилиться мати. (Я. Гоян). 4. Сива ластівка

Мамо, вечір догора, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза, Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася

Теплим леготом,

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком, —

Сива ластівко,

Сиве сонечко (Б. Олійник).

Якщо завдання перших трьох блоків виконуються студентами в основному вдома перед проведенням заняття, то реалізація виконавчого блоку відбувається в аудиторії. Викладач призначає на роль вчителя одного із студентів, інші — виконують роль учнів певного класу. Призначений "учитель" на очах своїх однокурсників конструює урок, поступово залучаючи до співпраці так званих учнів. Виконання завдань виконавчого блоку є найскладнішим етапом у педагогічному проектуванні, оскільки студент набуті знання і вміння з кількох навчальних дисциплін (дидактики, психології, методики викладання рідної мови, сучасної української літературної мови та літератури) намагається систематизувати й направити у практичне русло.

Не менш важливим є завдання й контрольно-корекційного блоку, яке полягає в оцінці проведеного заняття. Студентам необхідно визначити, наскільки ефективно змодельовано й сконструйовано урок чи позакласний захід, доречно використані методи, прийоми й засоби навчання, які фактичні й методичні помилки допущено на занятті. Обговорення може проходити в усній формі, але буде більше користі, якщо аналіз уроку студенти виконають письмово.

На занятті, коли майбутні філологи спостерігають урок, їм необхідно зафіксувати основні його моменти:

Повний аналіз сконструйованого заняття проводиться за схемою:

1. Чи був організаційний момент і його доцільність?

2. Чіткість формулювання теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3. Чи відповідає тип уроку його меті, логіці навчального процесу, характеру матеріалу.

4. Чи проводилася актуалізація опорних знань учнів (зв'язок з матеріалом, вивченим у молодших класах, на попередніх уроках та ін.).

5. Як проводилося опитування учнів, перевірка домашнього завдання? Указати види і методи.

6. Методика вивчення нового матеріалу. Різноманітність, виправданість, активність методів та прийомів, їх оптимальне поєднання.

7. Які завдання, вправи використовувалися з метою закріплення вивченого, їх доцільність, різноманітність, ефективність? Чи відповідає система тренувальних вправ меті, типові уроку?

8. Як активізувалася навчальна діяльність учнів на уроці? Чи виконувалися вправи диференційовано, творчого характеру?

9. Науковість змісту уроку (чи не було неправильних формулювань, висновків; відповідність сучасним даним лінгвістики).

10. Чи реалізована виховна мета уроку? Зв'язок уроку з життям, його політехнічна, профорієнтаційна, етнокультурна спрямованість.

11. Чи не був перевантажений урок теоретичним/практичним матеріалом? Чи все, що запланував учитель, вдалося виконати вчасно?

12. Чи використовувалися наочні, технічні засоби навчання? Доцільність, ефективність їх застосування.

13. Як був реалізований принцип взаємозв'язку вивчення граматичного матеріалу з розвитком зв'язного усного/писемного мовлення учнів?

14. Як було проведено підсумок уроку, оцінювання знань учнів?

15. Чи було пояснення до виконання домашніх вправ, завдань? Їх обсяг, відповідність матеріалу меті цього та наступного уроків?

16. Активність учнів, їх зацікавленість матеріалом.

17. Уміння вчителя орієнтуватися на уроці, швидко реагувати на недоліки, помилки, вчасно їх виправляти, підтримувати контакт з дітьми; зворотний зв'язок.

18. Уміння триматися в класі (поза, жести, міміка, урівноваженість, тактовність, доброзичливість, стриманість).

19. Мовлення вчителя (відповідність літературним нормам — відхилення від норм, образність, емоційність, логічність, аргументованість).

20. Ваші пропозиції щодо вдосконалення уроку.

21. Оцінка уроку.

Проведений нами протягом трьох років навчальний експеримент, пов'язаний з упровадженням методу моделювання та аналіз першого досвіду, дають підстави констатувати, що:

1) моделювання педагогічних (методичних) ситуацій є важливою складовою педагогічного проектування і лінгвометодики, сприяє розвитку професійних умінь та творчих здібностей студентів, стимулює їхню пізнавальну активність і самостійність;

2) робота студентів, пов'язана з побудовою й вивченням мисленого моделювання, вимагає розвитку операційних структур мислення та використання різноманітних мисленнєвих прийомів;

3) моделювання як метод навчання у ВНЗ створює сприятливі умови для актуалізації та поглиблення міжпредметних зв'язків між методикою мови і дидактикою, історією, літературою тощо;

4) активне впровадження у навчально-виховний процес моделювання дає змогу створити умови, максимально наближені до умов майбутньої професійної діяльності студентів.

Література:

1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. — М.: Педагогика, 1989.

2. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие. — Ростов-на-Дону: Фенікс, 2002.

3. Левина М.М. Технологии профессионального педагогического образования. — М.: Академия. — 2001.

4. Калапуша Л.Р. Моделювання у вивченні фізики. — К. — 1982.

5. Штофф В.А. Моделирование й философия. — М. — Л.: Наука, 1966.

6. Паламарчук В.Ф. Техне інтелектус (технологія інтелектуальної діяльності учнів). — Суми: ВВП "Мрія-1" АТД, 1999.

7. Беспалько В.П., Беспалько Л. В. Педагогическая технология // Новые методы и средства обучения. — Вып. 2(6). — М.: Знание, 1989.

8. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е.С. Полат, 1999.

9. Освітні технології / За заг. ред. О.М. Пєхоти. — К. — 2001.

Loading...

 
 

Цікаве