WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Місце моделювання як методу навчання в педагогічному проектуванні (на матеріалі лінгвометодики вищої школи) - Реферат

Місце моделювання як методу навчання в педагогічному проектуванні (на матеріалі лінгвометодики вищої школи) - Реферат

На нашу думку, формування творчого, ініціативного, самокритичного педагога здійснюється тоді, коли майбутній учитель уже в роки навчання у вищій школі буде поставлений в умови, наближені до його практичної діяльності за допомогою активних методів навчання, до яких і належить моделювання педагогічних (методичних) ситуацій. Створення в навчально-виховному процесі в педагогічному університеті ситуацій, які моделюють майбутню професійну діяльність студентів-філологів, зможе забезпечити формування їх готовності до спілкування з учнями як на уроці, так і в позакласній роботі з мови.

Теоретичне дослідження аналізованої проблеми дає змогу стверджувати, що дидактичне моделювання полягає у створенні уявних ситуацій, які вимагають професійного реагування й розв'язання певних педагогічних завдань.

Моделювання методичних ситуацій (на відміну від інших видів мисленого моделювання) — це створення таких ситуацій-моделей, де реальні об'єкти замінюються символами і взаємостосунки між учасниками діяльності складаються не природно, а організовані спеціально під керівництвом викладача, тобто штучно. Метою моделювання методичних ситуацій є сформувати готовність майбутніх фахівців до роботи в школі, зокрема проводити уроки української мови різних типів, організовувати позакласну роботу з учнями.

Для застосування методу моделювання педагогічних ситуацій на практичних заняттях з методики викладання української мови необхідно перевірити готовність студентів до спілкування за допомогою моделей.

З цією метою слід було розробити спеціальні критерії, а саме:

— знання суті й змісту мисленого моделювання та його різновидів;

— вміння передбачати можливі моделі педагогічних ситуацій відповідно до мети, типу й структури уроку рідної мови;

— аналіз лінгвометодичних явищ та фактів;

— здатність здійснювати проектування (конструювання) змісту та способів розв'язання педагогічних завдань;

— практичне застосування моделювання методичних ситуацій в умовах, максимально наближених до шкільних;

— здійснення аналізу (самоаналізу) створення ситуації.

Оскільки методичне моделювання пов'язане з розробкою загальної ідеї, концепції, реалізуючи яку учасники навчального процесу будують так званий цільовий ідеал, тобто модель майбутньої своєї професійної діяльності з учнями, то моделювання швидше всього є методом викладання, а ніж учіння, тому що саме викладач ініціює у створенні моделі, добирає весь необхідний дидактичний матеріал, контролює шляхи досягнення загальної мети.

Хоча, із часом, набувши певного досвіду, студенти зможуть і самостійно розробляти моделі різних педагогічних ситуацій. Використання методу моделювання, ізольованого від наступних важливих складових — проектування і конструювання, — не приведе до позитивних результатів.

Схематично взаємозалежність цих методів можна показати таким чином:

ММС — моделювання методичних ситуацій

ПМС — проектування методичних ситуацій

КМС — конструювання методичних ситуацій

Проектування як наступний крок у цій педагогічній технології здійснюється через застосування методу проектів, який був запропонований американськими філософами й дидактами Дж. Дьюї та В.Х. Кілпатриком ще у 20-х роках двадцятого сторіччя. Метод проектів являє собою певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати ту чи іншу проблему в результаті самостійних дій учасників навчального процесу з обов'язковою презентацією цих результатів [8; 67]. У вітчизняній педагогічній науці цей метод був розроблений для активного впровадження саме у шкільну практику. О.М. Пєхота виділяє такі типи проектів: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані [9; 53]. Проектна технологія має посісти чільне місце в педагогіці й окремих методиках вищої школи, оскільки вона орієнтована на активну самостійну діяльність, на розвиток творчого мислення, формування вмінь прогнозувати результати, інтеграцію знань із суміжних дисциплін.

Для того, щоб використання методу моделювання методичних ситуацій було ефективним, тієї кількості годин, що виділяє навчальний план на практичні й лабораторні заняття, звичайно, недостатньо. Тому бажано скористатись резервом навчальних годин, відведених на спецсемінари й спецпрактикуми. Це дасть можливість ввести спецпрактикум "Технологія сучасного уроку рідної мови" в обсязі 30-32 години, який може паралельно проводитись з основним курсом "Методика викладання української мови в середніх навчальних закладах". Основна мета названого вище спецпрактикуму — змоделювати 15-16 уроків рідної мови, включаючи аспектні й розвитку зв'язного мовлення, традиційні й нетрадиційні заняття.

Такий спецпрактикум "Технологія сучасного уроку рідної мови" впроваджено з 1998-1999 н. р. в навчально-виховний процес факультету української філології та журналістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. На цих заняттях й апробований метод моделювання педагогічних (методичних) ситуацій.

У результаті теоретичних і експериментальних досліджень методики педагогічного проектування як засобу ефективної підготовки майбутнього вчителя-філолога до проведення уроків рідної мови нами виділено п'ять блоків проектування методичних ситуацій: предметно-інформаційний, експресивний, перцептивний, виконавчий і контрольно-корекційний.

Предметно-інформаційний або теоретичний блок базується на оволодінні знаннями про типи і структуру уроків української мови, їх класифікацію, методи, прийоми й засоби навчання; варіативність педагогічних ситуацій.

Основними завданнями теоретичного блоку є дослідження особливостей застосування студентами методу моделювання, допомога з боку викладача у засвоєнні студентами теоретичних знань та формуванні операційних навичок, що лежать в основі моделювання уроків рідної мови.

До експресивного блоку входить підготовка студентів до моделювання системи уроків рідної мови, психологічна підготовка до спілкування, до контактних стосунків учителя та учнів. Переважно моделюються ситуації, які мають репродуктивний характер з використанням моделей-орієнтирів, розроблених самим викладачем.

Основою перцептивного блоку є моделювання й проектування педагогічних ситуацій, які мають прогностичний та конструктивний характер і відзначаються більшою самостійністю студентів.

До виконавчого блоку входить конструювання реальних ситуацій педагогічного процесу (проведення в аудиторії фрагментів уроку або повних навчальних занять, мовних позакласних заходів).

Контрольно-корекційний блок включає аналіз чи самоаналіз створеної педагогічної ситуації. Студент повинен оцінити фрагмент уроку чи повне навчальне заняття, встановити його відповідність меті, типові і структурі уроку, виявити реалізацію загальнодидактичних і власне методичних принципів навчання, ефективність використання методів, прийомів та засобів на кожному з етапів роботи, оцінити поведінку студента в ролі вчителя в тій чи іншій ситуації.

Педагогічне проектування будь-якої педагогічної ситуації може включати такі види діяльності студентів:

1) аналітичну (концептуальну), що починається з аналізу й оцінки поставленого завдання і закінчується формуванням самої ситуації, яку необхідно змоделювати;

2) проекційну, яка пов'язана з плануванням форми, методів і засобів для моделювання педагогічної ситуації та методичною розробкою уроку, його фрагмента чи мовного позакласного заходу;

3) діагностичну, спрямовану на забезпечення адекватності проектування майбутньої професійної діяльності;

4) виконавчу, що являє собою реалізацію замислу та практичне відтворення розробленого проекту;

5) корекційну, яка дає можливість удосконалювати свої знання та вміння, поліпшувати розроблений проект.

На перших трьох етапах, тобто аналітичному, проекційному та діагностичному, неабияку роль відіграє педагогічна допомога викладача, завдання якого полягає в тому, щоб розробити систему вправ та завдань і запропонувати студентам ефективні прийоми моделювання педагогічних ситуацій, до яких можуть належати аналіз методичної літератури, конструювання уроку (чи його етапу), творчі вправи, рольова гра тощо.

Розглянемо методику використання методу моделювання методичних ситуацій на прикладі заняття з теми "Написання навчального твору-роздуму на морально-етичну тему". Перед заняттям студенти одержують завдання змоделювати урок підготовки учнів до написання творчої роботи "Поговори зі мною, мамо". Передовсім студентам слід усвідомити, що за типом цей урок належить до уроків розвитку зв'язного мовлення, навчальною метою якого є формування комунікативних умінь учнів, структура уроку може включати такі етапи, як розповідь учителя чи бесіду з учнями, підготовчі вправи, повторення відомостей з теорії розвитку зв'язного мовлення, складання плану майбутнього твору, самостійне написання та редагування творчої роботи. Крім цього, майбутнім фахівцям необхідно повторити послідовність записів у конспекті уроку, проаналізувати можливість використання наочності, роздавального матеріалу та технічних засобів навчання. Це і становить предметно-інформаційний блок педагогічного проектування і теоретичну основу самого методу моделювання.

Для успішної реалізації завдань експресивного блоку бажано запропонувати студентам певний матеріал за темою твору, який вони можуть використати при конструюванні майбутнього уроку, а саме:

До епіграфа:

Любить людей мене навчала мати І рідну землю, що б там не було (А. Малишко) Роби добро, — мені казала мати, — І чисту совість не віддавай за шмати! (Д. Павличко)

Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко)

Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку... (М. Сингаївський) Рідна мати моя, ти ночей не доспала... (А. Малишко)

Loading...

 
 

Цікаве