WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Концепція підручників «Рідна мова і мовлення» для 2-4 класів загальноосвітньої школи авторського колективу Л.О. Варзацької - Реферат

Концепція підручників «Рідна мова і мовлення» для 2-4 класів загальноосвітньої школи авторського колективу Л.О. Варзацької - Реферат

Реферат на тему:

Концепція підручників "Рідна мова і мовлення" для 2-4 класів загальноосвітньої школи авторського колективу Л.О. Варзацької

Основна мета початкового курсу української мови і мовлення.

Підручники "Рідна мова і мовлення" для 2-4 класів загальноосвітньої школи авторського колективу Л. Варзацької сконструйовано з позицій нової філософії освіти, на основі новітніх досягнень науки і практики.

У навчальних книгах програмується перспективний шлях розв'язання нових освітніх цілей, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти. Системою комплексних вправ проектується спосіб пізнання рідної мови через розв'язання мовленнєвих завдань.

Сконструйована модель навчання синтезує такі методичні підходи, як комунікативний, функціональний, українознавчий, особистісно орієнтований, завдяки чому створюються повноцінні умови для здійснення провідних функцій рідної мови (комунікативної, пізнавальної, морально-етичної, естетичної, розвивальної, особистісно визначальної).

Істотною ознакою навчальних книг є їх технологічність: учень на всіх етапах пізнання включається у дослідницько-пошукову діяльність як його активний співтворець. Розв'язання системи комплексних вправ за мірою допомоги, рівнем творчості, способами інтеграції видів діяльності є для дитини основою самопізнання, саморозвитку, самовиховання, засобом прилучення до духовної скарбниці рідного народу, самоствердження у суспільному житті, творчого самовираження.

Лінгвістичні відомості, таким чином, розглядаються не самостійним предметом вивчення, а засобом і умовою розвитку сприймання, уяви, мислення, емоційно-вольової сфери, уваги, здібностей дитини, формування її комунікативної компетенції, виховання на засадах гуманізму, демократизму.

Основною метою початкового курсу української мови і мовлення, яка визначається провідними функціями рідної мови як навчального предмета, є плекання національно свідомої, духовно багатої, творчої особистості учня, що володіє вміннями комунікативно доцільно вживати мовні засоби у різних сферах і видах мовленнєвої діяльності.

Розвивальна сутність моделі навчання.

Реалізація основної мети навчання програмується розробленими авторським колективом і представленими у підручниках складовими взаємопов'язаного навчання рідної мови і мовлення — мотиваційною, змістовою, процесуальною. Сукупність означених складових навчання акцентує на найголовнішому — на досягненні раціонального співвідношення емоційно-образної та логіко-понятійної діяльності на різних етапах навчання, в результаті чого забезпечується гармонізація педагогічних впливів, підвищується результативність, розвивальна (креативна) спрямованість, індивідуалізація навчання.

Істотне вдосконалення змісту початкової мовної освіти досягається через:

• зорієнтованість системи комплексних вправ на механізми мовлення, структуру сприймання і переробки інформації, загальний розвиток дитини;

• формування узагальнених способів пізнавальної та мовленнєвої діяльності — на основі виділення чотирьох змістових ліній — українознавчої, комунікативної, лінгвістичної, діяльнісної — та реалізації цих чотирьох напрямків добором системи текстів (з огляду на їх розвивальні, дидактичні, виховні та українознавчі функції); через всебічне використання можливостей опорних умінь та ефективних засобів реалізації методу укрупнення дидактичних одиниць, міжпредметних зв'язків та способів інтеграції;

• через способи керівництва пізнавальною та мовленнєвою діяльністю, які передбачають поетапний характер управління, загальну спрямованість на зону найближчого розвитку (Л. Виготський), будуються на засадах педагогіки співробітництва (Ш. Амонашвілі);

• комплексну трансформацію змісту, структури, методів, організаційних форм пізнання з огляду на провідний методичний принцип — єдності двох взаємопов'язаних процесів: 1) засвоєння мовних знань; 2) оволодіння вміннями використовувати здобуті мовні знання для вираження думки;

• системне використання міжпредметних зв'язків та засобів інтеграції, завдяки чому долається обмеженість предметної, класно-урочної системи, створюються повноцінні умови для розвитку здатності дитини сприймати явища системно, емоційно, різнобічно.

Зміст та структура підручників для 2-4 класів.

Відповідно до провідної мети початкової мовної освіти зміст навчання української мови і мовлення реалізується на основі чотирьох змістових ліній — комунікативної, лінгвістичної, українознавчої, діяльнісної.

Українознавча змістова лінія тісно пов'язана із лінгвістичною, комунікативною та діяльнісною.

Українознавчою змістовою лінією програмується тематика текстового дидактичного матеріалу до системи уроків рідної мови і мовлення та інших навчальних предметів і перелік тем для дитячих висловлювань. Ця тематика є наскрізною в процесі навчання української мови і мовлення від 2 до 4 класу:

"Я — у світі природи" ("Не спиняй думок крилатих!" Олександр Олесь);

"Я — серед людей" ("Раз добром нагріте серце..." Т. Шевченко);

"Я — у світі культури" (Наріжні камені нашої духовності).

Ці твори ознайомлюють учнів із природою, історією, звичаями, традиціями рідного народу, його духовною культурою, мистецькими скарбами, із загальнолюдськими моральними нормами.

Дібрані твори цих основних тематичних груп мають проблемне спрямування, спонукають дитину до глибоких роздумів про добро і зло, красиве і повторне, істину, правду і кривду, формують ціннісні орієнтири.

Українознавча лінія є інтегральною, спирається на вже засвоєні учнями відомості, навички з інших навчальних предметів.

Зміст текстового матеріалу складає певну цілісність, є основним засобом організації системи спостережень за природою, самим собою, іншими людьми і дослідницької діяльності (екологічної, українознавчої, природничої), ефективним прийомом активізації словесної творчості учнів, здобуття ними досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до світу

Комунікативна змістова лінія є основною в початковій ланці загальноосвітньої школи. Вона програмує оволодіння узагальненими способами зв'язного мовлення, необхідними для повноцінного спілкування:

• уміннями орієнтуватися в умовах спілкування, осмислювати задум висловлювання (тему і основну думку), спосіб викладу (інформаційно-змістовими вміннями);

• виділяти мікротеми висловлювання (частини тексту), добирати та систематизувати матеріал до кожної із мікротем та поєднувати їх (структурно-композиційними вміннями);

• добирати комунікативно доцільні мовні засоби, дотримуючись норм літературної мови під час побудови тексту (граматико-стилістичними);

• удосконалювати текст за змістом, структурою та мовним оформленням (редагуванням).

3 опорою на сформовану сукупність узагальнених умінь зв'язного мовлення передбачається навчання дітей сприймати, відтворювати та будувати тексти різних типів, стилів, жанрів, користуватися засобами рідної мови в різних видах мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, читання, говоріння, письма) з огляду на мету та обставини спілкування.

На тематично близькому культурологічному матеріалі одночасно, у взаємозв'язку навчаємо дітей переказувати та будувати розповіді, казки, оповідання, описи (наукові, художні), загадки, найпростіші міркування (роздуми), лічилки, скоромовки, вірші. Таке взаємопов'язане навчання висловлювань різних типів, стилів, жанрів на тематично близькому матеріалі (за методом укрупнення дидактичних одиниць) дає можливість встановити послідовність комунікативних завдань за ступенем творчості і самостійності. Причому береться до уваги предмет, джерело висловлювання, усна чи письмова форма, тип, стиль, вид мовленнєвої діяльності (сприймання, аналіз, відтворення чи побудова тексту).

Спосіб організації навчання діалогічного та монологічного мовлення, що ґрунтується на послідовному використанні методу укрупнення дидактичних одиниць, передбачає три етапи:

• початкове ознайомлення зі способами побудови зв'язних висловлювань у процесі вивчення розділу "Азбука мовлення" (Текст) у 2 класі;

• розвиток комунікативних і граматичних умінь у їх взаємозв'язку під час опрацювання граматико-орфографічного матеріалу (2-4 кл.);

• удосконалення вмінь розповідати, описувати, міркувати на уроках зв'язного мовлення (2-4 кл.).

Лінгвістична змістова лінія програмує засвоєння відповідного обсягу лексичних, фонетичних, словотворчих, граматичних засобів рідної мови з метою спілкування, пізнання, впливу.

Мовні знання формуються через розв'язання системи мовленнєвих завдань на різних етапах навчання.

У процесі засвоєння мовного матеріалу:

• встановлюються міжпонятійні зв'язки між мовними одиницями різних рівнів (лексичними, словотворчими, граматичними, фонетичними);

• системно використовуються міжпредметні зв'язки та засоби інтеграції.

Цим досягається усвідомлення системного характеру мови, специфіка кожного виучуваного мовного явища, опанування вмінь застосовувати суміжні знання з інших предметів та оволодіння узагальненими способами пізнавальної діяльності; акцентується на культурі мовлення.

Спосіб організації навчання рідної мови і мовлення на основі комплексних вправ програмує одночасне оволодіння взаємопов'язаними та зовні схожими знаннями, опанування спочатку загального образу змісту, а потім — його складових (метод укрупнення дидактичних одиниць). У зв'язку з цим у підручнику для 2 класу виділено три етапи опанування мовних та комунікативних умінь: вступний (45 год.) — допонятійний, без уживання термінів.

Мета цього етапу: сформувати початкові уявлення про найголовніші лексичні, словотворчі, морфологічні й синтаксичні знання та узагальнені способи мовленнєвої діяльності. Цим самим прагнемо розширити розумову здатність дитини до легшого і повнішого засвоєння ряду однорідних знань, умінь, навичок під час вивчення основних розділів програми;

• основний блок комплексних вправ (85 год.) охоплює розділи "Звуки і букви", "Частини мови", "Речення";

• узагальнюючий етап (10-15 год.) представляє вивчене у концентрованій (узагальненій) формі.

У підручнику уточнено послідовність вивчення основних розділів програми для 2 класу.

Розділ "Звуки і букви" вивчається відразу після розділів "Мова і мовлення", "Текст". Такі зміни зумовлені тим, що цей розділ є найголовнішим у програмі 2 класу. Для опанування цього найважливішого матеріалу необхідно не тільки його осмислення, а й закріплення у довгочасній пам'яті.

Розділ "Речення" розділено на дві частини. Перша частина присвячена розширенню найважливіших синтаксичних умінь, які відпрацьовувалися у першому класі. Другу частину розділу (такі теми, як види речень, зв'язок слів у реченні, головні і другорядні члени речення) перенесено на кінець навчального року, аби вчитель мав достатньо часу для організації підготовки учнів до сприймання цього матеріалу.

У підручнику третього класу збільшено на початку навчального року кількість годин на повторення, аби розвинути опорні вміння, підготувати учнів до сприймання розділу "Будова слова". У четвертому класі повторення вивченого за третій клас поєднується із поширенням та поглибленням знань з розділів "Мова і мовлення" та "Азбука мовлення", оскільки ці розділи не нові, з ними знайомилися учні у 2-3 класах.

Діяльнісна змістова лінія спрямована на:

• опанування чуттєвих способів пізнання світу;

• оволодіння базовими розумовими прийомами і методами (порівнянням, класифікацією, узагальненням) спочатку на природничому матеріалі, а далі на лінгвістичному;

• усвідомлення школярами структури власної мовленнєвої і пізнавальної діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве