WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Застосування методики взаємного навчання на уроках української мови в школі (вивчення тем «Прислівник» і «Дієприслівник») - Реферат

Застосування методики взаємного навчання на уроках української мови в школі (вивчення тем «Прислівник» і «Дієприслівник») - Реферат

Реферат на тему:

Застосування методики взаємного навчання на уроках української мови в школі (вивчення тем "Прислівник" і "Дієприслівник")

Загальновідомо, що навчаючи інших, ти навчаєшся сам. На нашу думку, виконання ролі вчителя — найкращий спосіб навчити учнів. Для успішного навчання рідної мови школярів рекомендуємо вчителеві української мови застосовувати методики взаємного навчання і взаємних запитань.

Докладно розглянемо суть кожної із цих методик і запропонуємо методичні рекомендації щодо застосування цих ефективних методів роботи на уроках української мови в школі під час засвоєння навчальних тем "Прислівник" і "Дієприслівник".

Застосування методики взаємного навчання під час вивчення теми "Прислівник"

Під час опрацювання цієї теми взаємне навчання рекомендуємо здійснювати у групі із трьох учнів. Учні мають копії тексту "Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні" по черзі виступають у ролі вчителя. Ця роль вимагає від них виконання п'яти завдань. Після того, як учні прочитали першу частину тексту (як правило мовчки), один учень виступає в ролі вчителя:

Завдання 1. Підсумувати те, що тільки що було прочитано.

Завдання 2. Поставити запитання до змісту частини тексту і відповідно реагувати на відповіді учнів.

Завдання 3. Пояснити ті питання теми, які учні не зрозуміли.

Завдання 4. Висловити передбачення про те, що буде говоритися в наступних частинах тексту.

Завдання 5. Дати завдання кожному учневі: прочитати наступну частину тексту.

Припустимо, що вчитель і двоє учнів (група із трьох осіб) читають текст "Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні". Урок проводиться таким чином:

Спочатку вчитель наголошує на тому, що він буде керувати процесом навчання за першою частиною тексту — "Означальні прислівники". Учні повинні не лише засвоювати зміст тексту і брати участь у бесіді, але й уважно спостерігати за тим, як учитель організовує і проводить навчання. Це необхідно, тому що кожен з учнів буде виконувати роль учителя під час читання наступних частин тексту. Учитель має заготовлену схему, на якій зазначено п'ять завдань, які потрібно виконати, коли кожна частина тексту прочитана. Учні також мають звертатися до цієї схеми, спостерігаючи за тим, як учитель проводить навчання.

Учитель вирішує заздалегідь, як краще читати навчальний текст: частинами чи абзацами (його метою є поділити текст на такі частини, кожна з яких може бути обговорена за 5 чи 7 хвилин). Таким чином, він може вибрати довші або коротші частини залежно від інформаційної навантаженості тексту).

На нашу думку, під час вивчення теми "Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні" текст доцільно розподілити на три частини відповідно до кількості розрядів прислівників.

Учитель просить кожного учня прочитати першу частину тексту мовчки "Означальні прислівники". Коли учні закінчили читання цієї частини тексту, вчитель підсумовує прочитане і запитує в учнів, який би вони зробили підсумок (Наприклад, "У першій частині тексту йдеться про групи означальних прислівників"). Потім учитель формулює запитання. Він дуже уважно ставиться до постановки запитань, тому що мета вчителя — не тільки стимулювати думку учнів, але й показувати зразок того, як ставити запитання. Його запитання можуть стосуватися складних понять, що чітко визначені в тексті, чи можуть стосуватися підтексту. Запитання мають стимулювати учнів порівнювати твердження, висловлені в тексті, з власними ідеями. Вчитель уважно вислуховує відповіді учнів на поставлені запитання й уточнює їх.

Орієнтовні запитання до першої частини тексту:

— Що виражають означальні прислівники?

— На які групи поділяються означальні прислівники?

— Які прислівники належать до якісно-означальних?

— Які прислівники називаються кількісно-означальними?

— Які прислівники належать до прислівників способу або образу дії?

— Які форми утворюють якісно-означальні прислівники?

— Як творяться вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників?

На наступному етапі — хоча він часто відбувається одночасно з попереднім етапом — учитель пояснює ті питання, які учні не зрозуміли. Він може звертатися за поясненнями і до учнів, які все зрозуміли, і просити їх пояснити незрозумілі місця. Або він може сказати: "Ось, якби я вирішив цю проблему, то..." і пояснити свою точку зору (читачеві слід мати на увазі, що учні будуть мати змогу зробити самі все те, що вчитель робить у цей момент; протягом уроку він звичайно дасть учням змогу висловити свої думки).

Тепер учитель робить передбачення про те, про що йтиметься далі в тексті. (Наприклад, "У наступній частині тексту Ви прочитаєте про обставинні прислівники") Якщо дозволяє час, він може попросити інших зробити свої передбачення. Потім він дає завдання читати наступну частину тексту "Обставинні прислівники".

Після того, як прочитана наступна частина тексту, якщо цей вид діяльності з цими учнями проводиться вперше, вчитель знову керує процесом навчання. Він робить це ще раз, щоб переконатися, що учні зрозуміли, які п'ять завдань потрібно виконати під час організованого навчання до того, як підійде їхня черга.

Учитель має часто звертатися до схеми, коли проводить кожен етап навчання. Він знає, що якщо учні неправильно або нечітко зрозуміють, як здійснювати взаємне навчання, пізніше йому доведеться втручатися у його хід, і тоді учні відчуватимуть себе невпевненими.

Перед читанням третьої частини тексту "Безособово-предикативні прислівники" вчитель називає учня, який сидить ліворуч чи праворуч, і просить його керувати процесом навчання. Після того, як цей учень закінчив свою "роботу", роль учителя переходить до іншого учня.

Текст "Розряди прислівників за значенням і роллю в реченні"

За значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівники поділяються на три розряди: означальні, обставинні та безособово-предикативні.

Означальні прислівники (перша частина тексту)

Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно стати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура, утричі більша вага).

Означальні прислівники поділяються на три групи: 1) якісно-означальні; 2) способу або образу дії; 3) кількісно-означальні.

1. Якісно-означальні прислівники дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о або -е, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре.

Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад:

легко — легше — найлегше; гірко — гіркіше — найгіркіше.

Вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників творяться так само, як і ступені порівняння якісних прикметників. Вищий ступінь утворюється за допомогою суфіксів -ше або -іше (довго — довше, тепло — тепліше), а також суплетивно (гарно — краще, погано — гірше) або аналітичним способом (вдало — менш вдало, ясно — більш ясно). Найвищий ступінь твориться за допомогою частки най-, що додається до форми вищого ступеня, наприклад: весело — веселіше, найвеселіше, дорого — дорожче, найдорожче.

2. Прислівники способу або образу дії вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? (гуртом, уплав, по-нашому, по-материнському).

3. Кількісно-означальні прислівники виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання скільки? наскільки? якою мірою? як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).

Loading...

 
 

Цікаве