WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → З’ясування народних джерел творчості письменника в школі - Реферат

З’ясування народних джерел творчості письменника в школі - Реферат

— У чому виявляється багатогранність і краса внутрішнього світу Лавріна та Мелашки? Визначте народні джерела його формування, — спонукаємо клас до роздумів.

— Пригадаймо, — відповідають учні, — якими гранями переливається внутрішній світ Лавріна, засвідчуючи благородство характеру героя. Тонке відчуття гумору іноді справляє враження про Лавріна як про безтурботного легковажного характерника-парубка. Таким він є і насправді. Але почуття іронії до самого себе, ота безтурботність і легковажність аж ніяк не свідчать про безпринципність Лавріна. Навпаки, вони є виявом краси його внутрішнього світу, у якому відлунює народний оптимізм у поглядах на життя, ідилія патріархальної дійсності, оскільки почуття товариськості домінує у його свідомості, а його гумор чи то легка іронія засвідчують багатство і красу його душі, ще не скованої лещатами приватної власності.

Такою ж постає перед нами і Мелашка. Ось вона вперше замаяла квітами на польовій стежині і вперше побачив її парубок. "Де та квітка взялася на долині, та ще така здорова? — подумав Лаврін. Коли дивиться він — та червона квітка ніби пливе межею, поміж зеленими колосками. З-під квітки виринула з колосків голова з чорними кісьми і неначе поплила понад колосками. Лаврін углядів, що ту чорноволосу голову двічі обвивали жовтогарячі кісники, а за кісники були затикані цілі пучки червоного маку. З жита ніби виплила молода дівчина з сапою в руках. Лаврін задивився на неї й покинув запрягати другого вола. Дівчина прийшла до Росі, стала на плисковатому камені й почала мити ноги. Лаврін знехотя задивився на її чорні брови" [ІІІ; 349]. Так, наче з пісні, у всьому маєві літнього дня вийшла з хлібів і піснею ввійшла в Лаврінове серце володарка юної душі, царівна полів сільська красуня Мелашка. Сором'язливість, скромність, делікатність, працьовитість, шанобливість до батьків, старших себе і взагалі сторонніх людей визначають сутність краси внутрішнього світу героїні. Вона так вихована у батьківській родині, що ніколи і не подумає виставити себе поперед інших, а турбота про чоловіка, сімейне благо — її внутрішня потреба і необхідність, без чого вона не уявляє жінки, матері.

Та в цей прекрасний поетичний патріархальний світ вривається жорстока дійсність, руйнуючи його моральні устої, спотворюючи його принципи та ідеали. Єдність і боротьба прекрасного і потворного у народному їх розумінні стають для І. Нечуя-Левицького основним інструментом художнього дослідження процесу переродження характерів. Під тиском обставин у взаєминах з Карпом, Мотрею та іншими героями Лаврін і Мелашка поволі переходять на інші висхідні позиції, а їхній внутрішній світ супроти їхньої волі і будь-яких бажань поступово заселяють безкінечні сварки, роз'їдає буденщина.

— Знайдіть портрети Карпа і Мотрі, описи баталій Кайдашів. Поясніть, у чому криється невідповідність їх дій і вчинків загальноприйнятим нормам народної моралі та етики, — продовжуємо бесіду.

— У зображенні конфліктів між Кайдашами І. Не-чуй-Левицький знову ж таки не раз вдається до засобів народної сатири і гумору. Мотрю, наприклад, він порівнює з козаком, що вискочив з маку з довгою швайкою та здоровою булавою. Розлючені Карпо та Мотря виступають з-за своєї хати до сварки, як наступає "чорна хмара з синього моря" [ІІІ; 427]. З іншого ж боку наче "сиза хмара над дібровою вставала" [ІІІ; 427], наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, Мелашка, Лаврін та їхні діти. Так, через окремі деталі, порівняння письменник передає настрій двох сімей, їх запальність і непримиримість. Спроба самоутвердження, таким чином, набирає сатирично-викривального спрямування, в основі якого лежить невідповідність між народнопоетичним героїчним пафосом зображення і потворністю змісту зображуваного.

— Чи завжди були Кайдаші сварливими та дріб'язковими?

— Ні. Нечуй-Левицький не забуває підкреслити й те, що нова дійсність не змогла витравити до кінця в душах героїв того прекрасного, що сформувалося у них на ґрунті народних традицій, які заявляють про себе й тепер яскраво і досить виразно. У вже згадуваному епізоді сварки двох родин письменник майстерно використовує контраст зорових образів. Чорним і сизим хмарам, карикатурності поз і зовнішності героїв він протиставляє їх охайність і, не раз описуючи одяг, наголошує на таких деталях, як білі штани Карпа, біла сорочка Мелашки, широкі, рясні сині з білими смугами штани Лавріна і т. д. До того ж у час перемир'я брати не раз об'єднують худобу, реманент для спільного розв'язання господарських проблем. Так супряга4, як одна з давніх форм трудової взаємодопомоги, виявляє у них риси колективізму, родинної взаємодопомоги, честі й гідності. Тим самим І. Нечуй-Левицький підкреслює, що приватновласницька психологія — не вроджена якість героїв, що вона сформована самою дійсністю і чужа їм у самій своїй суті.

— Розкрийте природу трагікомізму старих Кайдашів.

— Комічне у їхніх характерах постає як наслідок взаємозв'язків людини і суспільства, у яких людина стає жертвою обставин. Звідси йдуть джерела комізму, власне трагікомізму, і образів старих Кайдашів, — робить висновок учень. — Кайдашиха, наприклад, незважаючи на численні сварки в сім'ї, прагне зберегти свою владу над нею, у всьому керується звичками, яких набралась колись, служачи у панів, що зовсім неприродно в щоденних селянських обставинах її життя і обертається лихом для неї самої. Пристрасть Кайдаша до чарки, якою він заливав своє давнє панщизняне горе, виявляється сильнішою за його наївну віру в силу постів та інших церковних приписів і норм. Фантастика народних повір'їв, зокрема переслідування Кайдаша чортами, ще глибше підкреслює трагізм такого становища героя.

— Тому-то гумор І. Нечуя-Левицького несе у собі глибокий підтекст, має характер філософського сміху, бо ж викликає співчуття, співпереживання оповідачем долі своїх героїв. Вістря гумору письменник у такому разі спрямовує не проти героя, а проти умов, які згубно вплинули на нього, хоча і сам герой не раз піддається критиці. До того ж сміх цей пройнятий любов'ю до людини і зумовлює гуманістичне спрямування ідейно-тематичного змісту як характерів, так і твору в цілому, — підсумовує бесіду вчитель.

У ході роботи на уроці під керівництвом словесника, узагальнюючи вивчене, учні колективно складають план-конспект теми "Народні джерела психологізму повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я":

1. Комічне, його суть і національні особливості в українців. Природою комічного є невідповідність. Скажімо, уявлення, ідеали людини про світ і людину не відповідають реальній дійсності. Тоді дійсність у порівнянні з цими уявленнями та ідеалами постає мізерною, виявляє свою потворність і т. д. Претензії баби Параски і баби Палажки на святенність, що в даному разі виступають ідеалом, якого вони нібито хочуть досягти, одразу виявляють у їхніх характерах і поведінці прямо протилежне, а саме: формальне, байдуже ставлення до будь-яких святощів, злісне ставлення однієї до іншої, упередженість, пащекуватість та зверхність, що не мають спільного з їхніми заявами про благородність. Гумор українців — невід'ємна складова їх світосприйняття, психіки загалом, він позначений м'якістю, ліризмом, любов'ю до людини, філософічністю.

2. Прекрасне і комічне як засіб психологічного аналізу в повісті:

а) джерела і зміст прекрасного в характерах героїв. — Прекрасне виявляється в гармонії навколишнього світу, почуттів, переживань, прагнень, зовнішності, дій і вчинків героїв. Описи природи, портрети Лавріна та Мелашки, поетичне їх світосприйняття, щирість, ніжність почуттів, взаємоповага. Джерелом цього є традиції народної моралі та етики, звичаї, обряди, народна пісенність, побут;

б) народні уявлення про потворне і відображення їх в діях і вчинках, внутрішньому світі Кайдашів. — Заздрість, егоїзм, дріб'язковість, нерозсудливість, пустодзвонство, зверхність, претензійність і т. п. в народі завжди розцінювалися як потворність, адже суперечили народним уявленням про духовну і моральну досконалість людини, народному її ідеалові. Злорадність, грубість і безтактність Мотрі, прагнення Кайдашихи верховодити над усіма створюють нестерпну атмосферу в сім'ї, спричиняють постійні сварки, морально нівечать колись прекрасні душі;

в) комічне як наслідок взаємозв'язків людини і обставин, у яких вона живе. — Становлення характерів від прекрасного до потворного (Лаврін і Мелашка, взаємини братів). ІІретензійність Кайдашихи. Трагікомізм долі Кайдаша.

3. Народний гуманізм та ідейне спрямування повісті. — Сміх І. Нечуя-Левицького — благородний сміх, це "сміх крізь сльози", який пройнятий любов'ю до людини, бажанням допомогти позбутися усього лихого та недоброго, що калічить її душу, життя, він несе в собі народні ідеали гуманізму.

Такий план-конспект, доповнений і конкретизований вдома, стане основною підсумкової відповіді та її обговорення на наступному уроці.

Loading...

 
 

Цікаве