WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури) - Реферат

Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури) - Реферат

Реферат на тему:

Життя і творчість Лесі Українки (узагальнюючий урок з української літератури)

Девіз уроку:

Найбільша користь, яку можна видобути з життя, — присвятити життя справі, яка переживе нас.

Джеме Вільямс

На стенді — портрети всієї родини Л.П. Косач. На столі, застеленому скатертиною, твори поетеси, настільна лампа, живі весняні квіти, платівки або записи з фонограмами пісень народних, зібраних Ларисою Петрівною. За столом сидить дівчина в українському вбранні. Під звуки мелодій, зібраних письменницею, вона розпочинає урок:

На шлях я вийшла ранньою весною

І тихий спів несміло завела...

Оголошується тема уроку: "Жити хочу! — Буду жити".

Тип уроку: урок-спогад.

Мета уроку: розкрити геніальність, самобутність поетеси, систематизувати знання про творчість Лесі Українки; виховувати інтерес до творчої спадщини письменниці, любов до художнього слова та почуття прекрасного.

Хід уроку

Учитель. Поетеса, прозаїк, драматург, критик, публіцист, — вона створила художні полотна такої ідейної та естетичної сили й краси, такого змісту й глибини, що вони з роками, із століттями не тільки не старіють, а виблискують усе новими й новими гранями, стають ближчими й дорожчими розуму й серцю читачів.

Що ж надало творам такої сили?

Блискуча письменницька майстерність, широчінь тематичних обріїв і водночас самобутність, неповторна художня майстерність. Вона, така ніжна й тендітна, присвятила своє життя боротьбі за національне і соціальне визволення українського народу.

Хоча писала сама про себе: Була весна, весела, щедра, мила, Промінням грала, сипала квітки, Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучі пташки. Все ожило, усе загомоніло, — Зелений шум, веселая луна! Світало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна... Можливо, тому перший вірш і звучить з надією в серці на краще.

Учениця декламує вірш "Надія".

Авторка засуджує бездіяльне оплакування тяжкої долі, закликає до активної боротьби з існуючим ладом: І все-таки до тебе думка лине, Мій занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з жалю гине.

Сі очі бачили скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали, Вони б над ним ридали, Та сором сліз, що ллються від безсилля.

О сліз таких вже вилито чимало, —

Країна ціла може в них втопитись;

Доволі вже їм литись, —

Що сльози там, де навіть крові мало!

Поетеса любить життя; поезія її наповнена музикою, жаги до життя; весна асоціюється в неї не лише з пробудженням природи, а й з продовженням самого життя.

Звучить пісня "А нічка темна і тиха була" на слова Лесі Українки, музика житомирського композитора Олександра Крайнєва.

Учитель. Климент Квітка, її чоловік, записує від поетеси пісні, зібрані нею.

1) Ой зійди, зійди зіронько вечірняя.

— Ой зійди, зійди, зіронько вечірняя, Ой вийди, вийди, дівчинонько вірная!

— Не подоба зірці до місяця сходити, Не подоба дівці до козака виходити! Зіронько зійшла — все поле освітила, Дівчина вийшла — козака звеселила.

2) Пісня про правду і неправду.

3) Посію я рожу, поставлю сторожу (село Жабориця Звягільського повіту).

Поставлю сторожу — свого батенька:

Недобра сторожа — общипана рожа.

Поставлю сторожу — свого миленького:

Хороша сторожа — не щипана рожа.

Учитель. Хіба хтось з вас залишився байдужим, прочитавши драму-феєрію "Лісова пісня", написану 1911 p.

Саме волинські пейзажі, перекази навіяли письменниці написання цього шедевру.

Виходить Лукаш із сопілкою і хоче нарізати ножем березу.

Мавка. Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай!

Лукаш. Та, що ти, дівчино? Чи я розбійник?

Я тільки хтів собі вточити соку з берези.

Мавка. Не точи! Се кров її.

Не пий же крові з сестроньки моєї!

Лукаш. Березу ти сестрою називаєш?

Хто ж ти така?

Мавка. Я — Мавка лісова.

Лукаш. А, от ти хто! Я від старих людей

про мавок чув не раз, але ще зроду

не бачив сам.

Мавка. А бачити хотів?

Лукаш. Чому ж бо ні?.. Що ж, ти зовсім така,

як дівчина... ба ні, хутчій як панна,

бо й руки білі, і сама тоненька,

і якось так убрана не по-наськи...

А чом же в тебе очі не зелені?

(придивляється)

Та ні, тепер зелені.., а були,

як небо, сині... О! Тепер вже сиві

як тая хмара... ні, здається, чорні

чи, може, карі... Ти така дивна!

Мавка (усміхаючись). Чи гарна я тобі?

Лукаш (соромлячись). Хіба я знаю?

Мавка (сміючись). А хто ж те знає?

Лукаш (зовсім засоромлений). Ет, таке питаєш!...

Мавка (щиро дивуючись). Чому ж сього не можна запитати?

Он бачиш, там питає дика рожа:

"Чи я хороша?" А ясень їй киває в верховітті:

"Найкраща в світі".

Лукаш. А я й не знав, що в них така розмова,

Я думав — дерево німе, та й годі.

Мавка. Німого в лісі в нас нема нічого.

1-й учень. Запам'ятаю, пронесу через усе життя ці образи, зокрема Мавки як уособлення високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби.

Я скоро закінчую школу, і мені б хотілося такого світлого почуття. А то душить образа за нашу молодь, яка поважає нічні бари, легковажно ставиться до почуття іншої людини. Фізична близькість заміняє духовну.

2-й учень. У цьому творі дядько Лев справив на мене враження доброго дядька-знахаря з глибокою народною мудрістю, чесністю, правдивістю. Цей образ нагадуватиме мені вчителів, котрі мене вчили і навчають, батьків, які мене виховують.

3-й учень. І взагалі, у п'єсі відображено постійну боротьбу між світлими й темними силами в житті людей і природі. Я бачу, що це вічна тема.

4-й учень. Я дізнався про те, що потерчата у творі — не просто загублені діти, а ще й байстрята.

Печера в нас маленька,

що збудувала ненька.

Убога наша хатка,

бо в нас немає татка.

Про це говорить і Русалка, насилаючи потерчат на Лукаша:

Дивитесь, он той, що там блукає,

такий, як батько ваш,

що вас покинув,

що вашу ненечку занапастив.

Учитель. За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому перебувають на межі двох світів: цього й того. Такими межами вважають "лихі" місця; цвинтарі, перехрестя доріг, урвища, болота.

Ви про це чуєте і сьогодні від старих людей. Хто зна? Отже, прочитане навіює не тільки певний переляк, а, можливо, якісь інші асоціації викликає у вас міфологія, використана у творі?

5-й учень. Хоч це і міфологія, але я впевнений, якщо у мене будуть діти, то я їх ніколи не залишу без уваги, щоб вони бідолашні не блукали так, як у творі.

6-й учень. До цієї пори моя бабуся та й батьки вірять у те, що хрест оберігає від диявола, але не від русалок, там потрібен терлич.

Він, за народними віруваннями, служить захисником і від перелесника. А ще треба осикові кілки біля воріт від "нечистої сили". Це не зашкодить! Якщо буде рости осика — це ж і прекрасно водночас!

Учитель. Відомий у світовій літературі сюжет про Дон-Жуана Леся Українка поклала у свій твір "Камінний господар".

Основна ідея твору — думка, що людина, яка поневолює інших, не може бути вільною.

Інсценізація уривка із "Камінного господаря".

Учень. Коли я опиняюсь у вечірньому місті, то згадую Лесине "Зоряне небо".

Зорі, очі весняної ночі!

Зорі, темряви погляди ясні!

То лагідні, як ті очі дівочі,

То палкії, мов світла прекрасні.

Різно дивляться яснії зорі.

Кожна зірка інакше сіяє, —

В кого серце у тузі та в горі,

Той виразно по зорях читає... (і т. д.)

Учитель. 27-29 квітня 1910 р. протягом 3-х днів в Єгипті у боротьбі сильного духу з украй ослабленим тілом з'являється "Бояриня". У творі два мотиви: національної зради (образ Степана) і ностальгії (образ Оксани).

На основі праць Миколи Костомарова і Пантелеймона Куліша з'являється новий шедевр, герої якого — не історичні особи. Степан — українській інтелігент другої половини XIX ст., який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури, перейнявши чужу.

Коли Оксана підтримує намагання гетьмана Петра Дорошенка об'єднати Україну, хай і шляхом спілки з татарами, Степан дорікає її: "Схаменися! Ти ж боялася розливу крові, а се війна найпаче братовбійна, що Дорошенко зняв на Україні, тож він татар на поміч приєднав і платить їм ясирам християнським".

Мудра Оксана відповідає йому: "Ти хіба не ходиш під ноги слатися своєму пану, мов ханові?

Скрізь пани, канчуки, холопів продають —

Чим не татари?"

Учитель. Діти, чи не є актуальною проблема, порушена у творі, і тепер?

Учень. Учні нашого класу постійно розмовляють російською мовою на перервах. Отож, я вважаю, що кожен повинен почати з себе, тобто виховувати в собі елементарну людську гідність.

Учениця. Слід "вичавлювати" по краплині рабство з себе щодня. Я стараюсь робити це уже сьогодні.

Учитель. Отже, підсумовуючи сказане вище, потрібно зазначити, що Леся Українка за 42 роки життя створила безсмертні перлини буквально у всіх жанрах літератури — від лірики до драматичних поем, від серйозних публіцистичних і критичних статей — до казкового світу поезії для дітей, од іронічних пасажів до філософської лірики.

Уже цей перелік дає їй повне право зайняти чільне місце в ряду безсмертних.

Дівчина, яка виконує роль Лесі Українки, піднімається з-за столу, виходить на середину класу і декламує:

— Ні! Я жива!

Я буду вічно жити!

Я маю в серці те, що не вмирає!

Домашнє завдання: Написати міні-твір на тему: "Вкраїна бачила не раз, як тії закоханці надвечір забували все, про що співали вранці".

Loading...

 
 

Цікаве