WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Види мовних завдань у структурі інтегрованого уроку рідної мови і мовлення в 5 класі - Реферат

Види мовних завдань у структурі інтегрованого уроку рідної мови і мовлення в 5 класі - Реферат

Реферат на тему:

Види мовних завдань у структурі інтегрованого уроку рідної мови і мовлення в 5 класі

У процесі конструювання інтегрованих уроків провідною групою мовних завдань є розгляд виучуваних мовних засобів у функціонально-стилістичному аспекті. Такі завдання передбачають:

— спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті, їхньою роллю в передачі інформації, створення художнього образу;

— обґрунтування доцільності, виразності вжитих автором тих чи інших слів, граматичних форм;

— самостійний добір лексичних, граматичних багатств рідної мови для вираження власної думки, почуттів.

Ці завдання можна конкретизувати таким чином:

1. З якою метою вжито в тексті синоніми, антоніми, звертання, тропи, речення з окличною інтонацією, однорідні члени речення і т.п. Що вони зримо малюють? Який викликають настрій?

2. Дібрати влучні слова для характеристики предмета, героя, події, явища (слова добираються з тексту, над яким ведеться робота). Які слова малюють барви, звуки і т.п.?

3. Яке враження створює автор уживанням великої кількості слів, що належать до однієї частини мови?

4. Заміна деяких слів тексту синонімами, антонімами. Чи доцільно це?

5. Поширення тексту з опорою на малюнок, музику.

6. Словесне малювання під впливом музики, поезії.

7. Поговоріть із героями тексту. Висловте побажання, застереження, співчуття, пораду.

8. Побудуйте діалог, розповідь за мотивами тексту.

9. Дайте відповіді на запитання тексту.

10. Перебудуйте текст.

11. Відновіть текст.

12. Відредагуйте текст.

13. Прийом коректури (учні допомагають виправити помилки однокласникам).

Широко використовується також група завдань на

зіставлення схожих мовних явищ. Тренувальні завдання, зорієнтовані на відпрацювання навичок, на інтегрованих уроках не ставляться.

Головне — домогтися, щоб мовні завдання активізовували словесну творчість, а не гальмували її.

Проілюструємо зазначене вище фрагментом інтегрованого уроку рідної мови та мовлення у 5 класі.

Тема. Мене зустріла осінь. Твір-опис власноручно складеної осінньої композиції (з природних та штучних матеріалів). Словесне малювання, діалог за мотивами поезій та музики, імпровізовані роздуми. Письмовий переказ художнього опису.

Спостереження за живописною функцією слів із переносним значенням та речень з однорідними присудками.

Головні дидактичні та розвивальні цілі: активізація словесної творчості засобами інтеграції видів діяльності; розвиток умінь аналізувати та оцінювати мовні засоби поетичних та прозових текстів; удосконалення узагальнених способів сприймання, відтворення та побудови тексту (формулювання влучних образних заголовків до тексту, малюнка, картини, композиції з природного матеріалу, добір матеріалу до теми та комунікативних доцільних мовних засобів для побудови художнього опису, редагування створеного тексту).

Супровідні розвивальні та дидактичні цілі: розвиток умінь виразного читання, удосконалення вмінь сприймати та оцінювати музику, образотворче мистецтво; вести тривалі спостереження за довкіллям восени та нотувати свої творчі знахідки, дивинки.

Виховна мета: вчити черпати творчу наснагу в дивовижній красі рідної природи.

Зінтегрований зміст предметів та види діяльності

Обладнання: дошка, підручники української мови та літератури, CD із записами музики А. Вівальді, дитячі малюнки, природний та штучний матеріал для створення композицій.

І. Формування задуму висловлювання.

Мотивація словесної творчості; актуалізація досвіду та опорних знань учнів. Постановка теми, мети та завдань уроку.

1. Виразне читання поезії у супроводі музики. На дошці записано текст, виділено слова, найважливіші для висловлювання.

Розхристана й простоволоса В ялинковій юрбі Мене береза златокоса Стрічає на горбі.

Бере за руку яснозора, І в шелестливу тінь Веде спокійна і прозора, Немов у свій курінь.

Юрій Клен

2. Огляд-конкурс малюнків, виконаних у процесі

довготривалих спостережень за осінньою природою з теми "Прилетіла осінь жовтобарвна на тужливих крилах журавлиних" (Є. Товстуха).

— Як зустрічає поета златокоса береза?

— Кого нагадує яснозора красуня?

— Зверніться до берізки, висловіть їй своє зачарування і подив.

— Чи співзвучні поетичні рядки і музика? Чому?

— Як же тебе зустріла осінь? Чим зачарувала, порадувала?

Захист власних малюнків та дібраних до них поетичних рядків.

Однокласники рецензують виступи своїх друзів та доповнюють їх.

ІІ. Побудова зв'язних висловлювань.

1. Поетична сторінка.

1) Виразне читання поезій напам'ять (самостійно дібраних учнями), розкриття виразності поетичного слова; складання словесних малюнків, імпровізованих роздумів за мотивами віршів;

2) учитель читає поезію Д. Фальківського "Одшуміло літо"; на дошці записано текст.

Одшуміло літо... Одспівало жито. І тільки вітер креше іскри по стерні,

1, як тінь докори, наступа копитом Сухоребра осінь на поля сумні.

Там, де грали роси у вишневих ранках,

Не сміються дзвінко ніжні васильки,

Не шелеснуть листям над самотнім ґанком

В тишині вечірній ясени стрункі...

Не озветься поле у задумі сонній...

У задумі сонній синьоока даль.

І прядеться тихо в мене під віконням

Біле павутиння й золота печаль.

— Який настрій створюють почуті рядки поезії?

— За допомогою яких слів автор створює настрій тексту?

— Як автор називає осінь?

— Які її кольори?

— Які поетичні рядки передають тему вірша, а які — основну думку?

— Записати до зошита відповіді на запитання, розташувавши їх у три колонки:

1-а — назви осені;

2-а — епітети, які відтворюють кольорову гаму осені;

3-я — дієслова разом із залежними словами, ужиті в переносному значенні, що малюють характер, мінливий стан, дії осені.

— Цей вірш припав мені до душі, бо, на мою думку, він дуже точно розповідає про ознаки приходу осені. А які вірші про осінь сподобалися вам і чому?

Учні декламують напам'ять поезії, визначають засоби виразності, продовжують записи в таблиці. Під час обговорення віршів однокласники висловлюють свої міркування з приводу почутого, складають словесні малюнки.

2. Виразне читання уривка із поезії О. Пушкіна "Осінь" російською та українською мовами. При цьому звертається увага як на майстерність перекладача, так і на парадоксальність, на перший погляд, образного вислову з першого рядка ("Унылая пора, очей очарованье..."). Український переклад уміщено в підручнику зарубіжної літератури для 9-го класу.

Зіставлення Пушкінських рядків "Унылая пора..." та рядків із поезії Д. Фальківського "Золота печаль... І прядеться тихо...".

3. Уявне засідання науково-практичної конференції фенологів.

— А якби на наш урок завітали вчені-фенологи, то вони розповіли б нам про осінь зовсім інакше. (На дошці записати назву розділу географії "Фенологія", учні також записують до зошитів; пояснити лексичне значення слова.)

Один із учнів, який найбільше схильний до створення текстів у науковому стилі, декілька хвилин "готує" доповідь про осінь і "виголошує" її. Клас поділено на три групи "опонентів", які готуються до обговорення теми, використовуючи матеріал підручника "Рідна мова" для 5-го класу (Л.В. Скуратівський, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф, Г.Т. Шелехова, К.: Абрис, 2000.) на сторінках 33 (текст параграфа), 35 — вправа 70, 53 — вправа 108.

4. Лінгвістичний експеримент за текстом М. Коцюбинського "Ідуть дощі...". Запис мікротеми висловлювання з пам'яті.

— Поети та науковці розповіли нам про різні місяці осені. А як ви вважаєте, про який місяць ідеться в уривку з повісті М. Коцюбинського"Fata morgana"? Текст записано на дошці. Учитель читає уривок.

Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси. Пливе у сірі безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха схлипує сум. Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли осміхнеться. Сірі дні зміняють темнії ночі. Де небо? Де сонце? Міріади дрібних крапель спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними потоками.

— Який настрій створює уривок?

— Які слова використали б для опису пізньої осені?

— Вслухайтесь у ритмомелодику тексту. Чи не нагадує прозовий текст віршовану мову? Чи не вчувається у ритміці тексту тихе спадання міріад дрібних крапель?

— Зверніть увагу на структуру речень. Знайдіть речення із однорідними присудками та складні речення.

— Спробуйте складні речення переконструювати в прості з однорідними підметами. (Пливе нудьга, безнадія. Плачуть дерева, солом`яні стріхи.)

— Чи змінилася ритміка твору? (Так, ритміка тексту руйнується, таке переконструювання речень є недоцільним. Адже нагнітання складних речень відтворює динаміку, рух в осінньому пейзажі, підсилює у нашій уяві це враження безконечного спадання дощових крапель, сповнених смутку і безнадії.)

— Виділіть три мікротеми цього опису М. Коцюбинського. (Ідуть дощі. Плачуть дерева, стріхи, земля. Сірі дні змінюють темнії ночі.)

— Одну з мікротем запишіть з пам'яті (на вибір).

5. Сприймання малюнків десятикласників, висловлення власних вражень, роздумів за їх мотивами.

— На уроках образотворчого мистецтва ви також говорили про осінню природу. Свої враження від почутого передавали за допомогою фарб. Розгляньте малюнки десятикласників, об'єднані темою "Осінь".

— Розгляньте малюнок учениці. Він такий простий за композицією: одна-єдина гілочка на світлому тлі. Які почуття пробуджує малюнок?

— Чи вдалося юному художникові одухотворити гілочку?

— Чи не здається вам, що для художника вона — найдорожча, жива істота?

— Про що вона мріє? Чим збентежена? Що хочеться їй сказати?

— Розгляньте малюнок іншої учениці. Яка кольорова гама в ньому владарює?

— Що сіє в душу цей золотисто-ясний сад?

— Кого нагадують ці розлогі дерева, що рівними рядами простяглись у далеке безмежжя?

— Уявіть себе на стежинах осіннього саду. Прислухайтесь до його тихо-таємної мови.

— Зіставте малюнок із музикою Антоніо Вівальді "Пори року. Осінь".

— Що єднає ці мистецькі твори?

— Які засоби виразності відтворюють той стан "золотої печалі", коли, здається, "з журбою радість обнялась"?

6. Створення осінньої композиції із природного та штучного матеріалу, побудова власних текстів описів.

— Осінь — найзагадковіша, найпарадоксальніша й найбарвистіша пора року. Прямо на очах усе змінює свій колір. А в листопаді розмаїття кудись зникає і так хочеться, щоб у домі залишився хоч маленький острівець золотисто-багряного дива. Ця мрія може стати реальністю, якщо трошки попрацювати з квітами, колосками, плодами, папером чи іншими матеріалами, які дають змогу створити осінню композицію.

Клас розподіляється на три групи. Кожна з них, використовуючи принесений природний та штучний матеріал, створює композицію. Композицію потрібно не тільки створити але й дати їй образну назву, усно описати.

Під час роботи звучить музика Вівальді "Пори року. Осінь".

Учні презентують власні вироби та розповідають про них.

Складання письмового опису композиції, яка найбільше сподобалась (під час написання також лунає музика А. Вівальді "Пори року. Осінь").

ІІІ. Читання, обговорення, редагування учнівських творів.

1. Учні читають створені описи, разом із учителем редагують написане.

Осінь Яблучко червоне, Зелені листочки, Золота пшеничка, Красні квіточки... Все сюди вмістилось, Все тут прикрасилось: Червона калина І цибулька мила, Гілочки сухенькі Та й листочки клена... В ікебані точно Українська осінь!

Малишева Катерина

2. Розгляд та аналіз картин двох художників (у супроводі музики А. Вівальді "Пори року. Осінь") І. Марчука та дідуся учня.

"Ми восени таки похожі хоч крапельку на образ Божий" Т. Шевченко.

Зіставлення картин за настроєм, кольоровою гамою, за мистецьким втіленням теми осені.

— Чи співзвучні ці взірці живопису із музикою? Чому? Що їх єднає?

Запропонований блок художньої діяльності ІІІ (2) є варіативним.

Домашнє завдання. Удосконалити написане.

Наводимо зразок учнівського твору, написаного під впливом проведеного уроку.

Осінь, осінь золотенька, Чарівнице дорогенька, Червоненька, молоденька! Подарунки принесла. Ми сумуємо без тебе, Без даруночків маленьких, Без прикрашених дерев.

Осінь, осінь, де ти, осінь? Не ховайся ти від нас! Бо знайдемо ми тебе, Заберемо до себе! Не хвилюйся, не хвилюйся, Ми відпустимо тебе! А як можеш, то не йди. Залишайся назавжди!

Loading...

 
 

Цікаве