WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вивчення розділу «Дієприслівник» у 7 класі - Реферат

Вивчення розділу «Дієприслівник» у 7 класі - Реферат

Реферат на тему:

Вивчення розділу "Дієприслівник" у 7 класі

На сучасному етапі розвитку суспільства освіта є дійовим чинником його прогресу і добробуту, тому проблема якості навчання набуває особливої актуальності для всіх держав. Процеси оновлення європейських освітніх систем, що відбуваються останні двадцять років, сприяли і реформуванню освіти в Україні. Ці зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення та перегляду навчальних програм, модернізації підручників. І хоча зміст навчально-дидактичних матеріалів, підручників та посібників постійно змінюється, їх відповідність потребам часу ще є недостатньою.

Шкільний підручник і на сьогодні відіграє важливу роль у навчально-виховному процесі в середній освіті, є одним із основних засобів передачі знань, тому зусилля вчених, методистів спрямовані на оновлення його методичного апарату, підпорядкування змісту і форми вимогам часу.

Нові підходи до вивчення української мови ми прагнули реалізувати у підручнику української мови для 7 класу загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання. Презентуємо один із його розділів – "Дієприслівник".

Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Створюючи пропоновану методику, автори виходили з того, що: а) знання української мови має бути достатнім для того, щоб з її допомогою випускник школи зміг реалізувати свої життєві потреби в умовах зрослого попиту суспільства на мислячу, діяльну, творчу особистість, патріота своєї держави; б) її об'єктом є процес навчання української мови в умовах українсько-російської двомовності.

Для досягнення поставлених цілей і завдань методика навчання української мови в ЗНЗ з російською мовою викладання визначає загальний напрямок, а також конкретні методи і прийоми, здатні забезпечити успішне засвоєння учнями-росіянами української мови. Загальний напрямок — це обов'язкова опора на рідну мову (попередження інтерференції та використання транспозиції). Таким чином, методичний апарат підручника української мови для 7 класу ЗНЗ з російською мовою викладання базується на принципі взаємопов'язаного навчання близькоспоріднених мов.

З навчальною метою ми розмежовуємо в обох мовах (рідній — російській, і другій — українській) такі явища і факти: а) схожі і спільні; б) характерні для обох мов, але не тотожні з точки зору способів, засобів мовного вираження; в) специфічні — притаманні одній із мов, але відсутні в іншій. Така диференціація навчального матеріалу дозволила застосувати у нашій методиці специфічний метод — прогнозування труднощів і їх характеру під час засвоєння української мови учнями-росіянами.

Визначаючи лінгводидактичні принципи вивчення прислівника, дієприкметника, дієприслівника та службових частин мови в умовах білінгвізму, автори підручника спиралися, по-перше, на дані українського і російського мовознавства про морфологічну будову обох мов; по-друге, на результати порівняльного аналізу споріднених мов; по-третє, на досвід викладання української мови в школах з російською мовою навчання. Окрім того, враховувались особливості національно-мовного мислення учнів, оскільки є всі підстави вважати, що чим ближче система рідної мови і мови, яка вивчається, тим важливіше вивчати другу (українську) мову з опорою на рідну (російську).

Вивчення розділу "Дієприслівник" ми розпочинаємо вправами, що допомагають учням здійснити транспозицію знань, одержаних на уроках рідної мови (деякі тексти вправ ми подаємо у скороченому вигляді і без питань за змістом). Під час вивчення цього розділу учні зазнають певних труднощів, зокрема, складним для засвоєння є визначення семантики дієприслівника (додаткова дія). Школярам важливо усвідомити, що дію, виражену дієприслівником, завжди виконує та ж особа або предмет, які здійснюють основну дію, тобто дію, виражену присудком. Часто нерозуміння семантики дієприслівника стає причиною неправильного вживання його у мовленні. Наприклад: Готуючись до написання твору, учням необхідно було скласти його план. Йдучи до школи, почався дощ. Почувши знайому мелодію, мені захотілося співати.

Вправа. Прочитайте текст. Назвіть у ньому дієслова-присудки. Знайдіть слова, які пояснюють у реченнях дієслова, вказуючи на додаткову дію? Чи змінюються вони за особами і числами? Пригадайте, як такі слова називаються. Чи є вони частиною мови?

На півдні України простяглись родючі землі Таврії, розіславшись зеленою скатертиною. У цьому мальовничому куточку розкинулися безплідні сипучі піски, захопивши площу в сто п'ятдесят тисяч гектарів. Тут часто дме злий, колючий вітер, здіймаючи вгору темну хмару піску. Шаленіє буря, посипаючи піском сади, поля, вириваючи з корінням кволі саджанці й молоді дерева. Та їх знову висаджують лісівники, оживляючи пустелю. Сьогодні, насаджуючи сосни, вони створюють лісову казку над Дніпром (За С. Жураховичем).

Елементи етимологічного аналізу терміну рідної мови "деепричастие" допомагають учням краще зрозуміти природу дієприслівника. Пропонуючи семикласникам згадати визначення "деепричастия", зазначаємо, що — це дієслівна форма, яка поєднує ознаки "глагола і наречия" (укр. — дієслова і прислівника). Термін "дієприслівник" має спільний корінь з терміном "прислівник". Після визначення дієприслівника як незмінної дієслівної форми ознайомлюємо учнів з таблицею, поданою нижче, пропонуємо навести свої приклади:

Виконуємо вправу на знаходження і виділення дієприслівника за певними граматичними ознаками.

Вправа. Прочитайте речення, назвіть у них слова, які вказують на додаткову дію. Користуючись таблицею, поданою вище, назвіть ознаки дієслова і прислівника у кожному дієприслівнику.

1. Не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу. 2. Довго вириватимусь я в дорогу, поспішаючи в тривожну далечінь. 3. П'ю воду, убрівши по коліна в Десну і витягнувши шию. 4. І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. 5. Поділивши копиці, кожен стягав їх у стоги до свого куреня. 6. Часом я засинав ще до вечері, дивлячись на зорі або на Десну. 7. Мати співає, гойдаючи колиску. (З тв. О. Довженка).

Далі опрацьовуємо теоретичний матеріал про творення дієприслівників.

В українській і російській мовах дієприслівники характеризуються одними й тими ж морфологічними особливостями: зберігають вид дієслова, від якого утворені, не змінюють своєї форми. В обох мовах виділяються дієприслівники доконаного і недоконаного виду. У їх творенні багато схожого і одночасно немало специфічного для кожної мови. Так, дієприслівники недоконаного виду в українській і російській мовах утворюються від основи теперішнього часу, але при цьому використовуються різні суфікси: в українській мові — суфікси -учи-(-ючи), наприклад: уміючи, несучи, гріючи; у російській

— суфікси -а-, -я-, зрідка -учи-, наприклад: умеючи, неся, грея. В обох мовах вони можуть утворюватися від зворотних дієслів, наприклад: возвращаясь, разгоняясь

повертаючись, розганяючись. Утворюючи дієприслівники, учніросіяни нерідко

використовують суфікси рідної мови. Наприклад: Посміхаясь, вона запропонувала пройти до кімнати.

Дієприслівники доконаного виду утворюються в українській і російській мовах від основи дієслова минулого часу (або неозначеної форми) за допомогою суфіксів -вши-, -ши-, наприклад: повернувшись, задумавшись — вернувшись, задумавшись. У російській мові поруч із цими суфіксами використовується суфікс -в-, якого немає в українській мові.

Вивчаючи несхожий граматичний матеріал вправ на відтворення і систематизацію опорних знань з рідної мови, учні виконують вправи на диференціацію інтерферентних явищ близькоспоріднених мов. Такі вправи допоможуть попередити помилки у творенні дієприкметників. Особливо корисні вправи-переклади.

Вправа. Прочитайте. Пригадайте, як творяться дієприслівники (деепричастия) у російській мові. Усно перекладіть речення українською мовою. Після перекладу перевірте написання дієприслівників за російсько-українським словником. Випишіть дієприслівники, позначте у них суфікси. Порівняйте творення дієприслівників в українській і російській мовах.

Зразок: чувствуя — відчуваючи.

1. Чувствуя, что мне не заснуть, я вытащил матрац из палатки и устроился под березой на поляне. 2. Торопясь, Вася рассказал, что произошло за последнее время (А. Мусатов). 3. Волны с шорохом выползали на косу и опрокидывались, грохоча и выметывая вверх белые фонтаны брызг. 4. Девочка смеялась, а небольшая кучка поздних посетителей, стоя у бассейна, радостно хлопала в ладоши (С. Сахарнов). 5. Вернувшись в классную, Карл Иванович велел мне встать и приготовить тетрадь для писания под диктовку. 6. На опушке леса, приложив одно ухо и приподняв другое, перепрыгивал заяц (Л. Толстой). 7. Вспомнив об отце, Дымов перестал есть и нахмурился. 8. Увидев мальчика, оба старика изобразили на лицах удивление и радость (А. Чехов).

Loading...

 
 

Цікаве