WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Вивчення дієприкметника на уроках рідної мови у 7 класі - Реферат

Вивчення дієприкметника на уроках рідної мови у 7 класі - Реферат

Учні роблять висновок, що дієприкметник відповідає на питання прикметника, і як прикметник, змінюється за родами, числами, відмінками, відрізняється тим, що має тимчасову ознаку.

Під час синтаксичного розбору речення учням треба обов'язково вказати, якими частинами мови виражені означення, після чого вони доходять висновку про синтаксичну роль дієприкметника у реченні (Дієприкметник може, як і прикметник виступати у ролі означення, рідше у ролі присудка).

У процесі спостережень над дієслівними ознаками дієприкметника учні відповідають на запитання:

— Чому дієприкметник є формою дієслова? (Утворюється від дієслова, має, як і дієслово, час, вид.)

— Як визначити вид дієприкметника? (За дієсловом, від якого утворений.)

— Чим відрізняється дієприкметник від дієслова? (Не має дієвідміни.)

Закріпити вивчений матеріал можна за допомогою додаткових вправ.

1. Скласти повідомлення про дієприкметник за наступним планом: що називається дієприкметником, що спільного у дієприкметника з прикметником і з дієсловом, чим вони відрізняються, яка роль дієприкметника у реченні.

2. Записати у дві колонки прикметники + іменники, поруч з ними — спільнокореневі дієприкметники.

Синій горизонт (синіючий вечір), темний ліс (потемнілий день), жовта кульбабка (пожовтіла нива).

3. Дібрати до прикметників і дієприкметників відповідні за змістом іменники. Виділити суфікси у прикметниках і дієприкметниках.

Черствий — зачерствілий, прямий — спрямований, мокрий — змокрілий, веселий — звеселілий, чарівний — зачарований, темний — темніючий, тривожний — стривожений.

4. Записати речення для зіставлення на предмет визначення ролі дієприкметників у мовленні.

5. Зіставляючи речення, учні роблять висновок, що вживання дієприкметників дозволяє уникати невиправданих повторів слів, робить мовлення більш яскравим і виразним.

6. Записати речення. Вказати вид і час дієприкметників.

Зразок роздуму: Вируюча (річка) — річка, яка вирує. Вируюча — дієприкметник недоконаного виду, теперішнього часу.

Крива, похилена хатинка, з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих, із забитими вікнами осель. Біля хати сіріли скопані грядки, від воріт до порога вела стежечка (М. Коцюбинський).

7. Скласти схему, заповнення якої закінчити дома.

Відмінювання дієприкметників

Мета уроку: ознайомити учнів із відмінюванням дієприкметників, формувати вміння правопису відмінкових закінчень.

Вивчення відмінкових форм проводиться з опорою на знання про словозміну прикметників твердої групи. Учням можна запропонувати провідмінювати слова веселий, уквітчаний, зроблений. Семикласники самостійно роблять висновок, що дієприкметники мають такі ж закінчення, як і прикметники твердої групи.

Щоб загострити увагу на складних формах, пропонуються завдання на утворення дієприкметників орудного відмінка однини чоловічого (середнього) і жіночого роду (відпочиваючим, відпочиваючого), місцевого чоловічого (середнього) роду (на відпочиваючім, відпочиваючому), родового і давального множини (відпочиваючих, відпочиваючим). Варто провести також вправу на визначення відмінкових форм за поданими закінченнями: -ого, -им, -ім, -ій, -ими, -ою, -их, -ої. Така вправа формує вміння визначати відмінкову форму за її показником — закінченням.

Добрі наслідки дають вправи, що проводяться у формі пояснювального диктанту. Такою може бути вправа, коли учні аргументують вибір закінчень дієприкметників.

Розлитої ріки, на зробленому виробові, опущені брови, посивілого волосся, біля порослого болота, нахиленими колосками, опустілими вулицями, зібраного врожаю, розгубленим поглядом, розірваної угоди, спустошеним бурею, зморений тяжкою працею.

У процесі виконання вправи учні спостерігають і роблять висновок про залежність відмінкових форм прикметників і дієприкметників від відмінкових форм іменників, до яких вони відносяться.

Наступна вправа сприятиме формуванню аудіативних умінь учнів. Учитель читає текст. Учні відповідають на запитання: Яка основна мета висловлювання? До якого стилю відноситься поданий текст? Якому стилю мовлення властиве вживання дієприкметників? Потім учні виписують дієприкметники з іменниками, позначають закінчення.

Добро повноцінне, якщо наміри людини скеровані не загальною ідеєю добра, не свідомістю виконаного обов'язку, а живими почуттями любові, жалю, симпатії, безкорисливої радості спілкування. Людина має пройнятися вродженим духом ніким непідробної моральності настільки, щоб він міг жити й бути втіленим у найглибших її почуттях, проявлятися мимоволі і невимушено. Добро чогось варте, коли людина, забувши про те, що повинна творити добро, залишається доброю (З журналу).

Далі учні записують перше речення, виділяють закінчення у дієприкметниках, беруть у рамочку слова, до яких вони відносяться.

Одночасно можна провести індивідуальну роботу за картками.

Картка № 1.

Вставити пропущені літери, мотивуючи їх вибір.

У розбурхан... морі, засніжен... ранку, на стиснут... вустах, про намальован... портрет, окроплен... дощиком ранок, пропущен... уроки, задуман... деревом.

Картка № 2.

Вставити пропущені літери, мотивуючи їх вибір.

На хвилююч... зустрічі, у замкнен... будинку, заквітчан... волоссям, побіліл... землею, про залит... світлом небо, звеселіл... природи, зів'ял... листя (Р.в.), нечуван... радістю, про зачудова... сад.

У наступній вправі потрібно списати речення, ставлячи дієприкметники у потрібній формі. Визначити їх відмінки, виділити закінчення:

а) з неба, як розтоплен... золото, ллється на землю блискучий світ сонця;

б) низенька, чорнява, заквітчан... польовими квітами, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечен... сонцем дівчат, високих, іноді дуже неповоротн... дівчат (Панас Мирний).

Дієприкметниковий зворот

Засвоєння поняття "дієприкметниковий зворот" є основною метою синтаксичної роботи у процесі вивчення дієприкметника. Оволодіння цією конструкцию буде успішним лише за умови, якщо учні навчаться визначати, у якому випадку дієприкметник залежить від іменника, а в якому підпорядковує собі інші слова. Семикласники повинні навчитись виділяти із речення словосполучення "дієприкметник + залежне слово", "дієприкметник + означуване слово"

Слід зазначити, що невміння встановлювати зв'язки дієприкметника з означуваним або залежним словами спричиняє великий відсоток помилок у написанні не з дієприкметником. Тому формування цього уміння має велике значення у набутті правописних навичок.

Мета уроку: дати поняття про одиничний дієприкметник і про дієприкметниковий зворот, ознайомити із графічним позначенням дієприкметникового звороту у реченні, формувати практичні вміння встановлювати зв'язок дієприкметника і залежними словами, визначати межі дієприкметникового звороту.

Учні розподіляють подані словосполучення на дві групи:

Виконуючи вправу, учні встановлюють, що дієприкметник у словосполученні може виступати як головним, так і залежним словом, тобто підпорядковувати інші слова.

Засіяна нива, засіяна пшеницею. Затриманий поїзд, затриманий поліцією. Поля зігріті, зігріті сонцем. Засмучений погляд, засмучений тугою. Посивілі скроні, посивілі роками.

Формулюється висновок про роль дієприкметника у словосполученні.

Треба звернути увагу учнів на те, у словосполученні, в якому дієприкметник — головне слово, може бути не одне, а два і більше залежних слів. Це можуть бути слова різних частин мови: іменники, займенники, неозначена форма дієслова. Наголошуємо учням, що словосполучення з дієприкметником у ролі головного слова називається дієприкметниковим зворотом.

Loading...

 
 

Цікаве