WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Прагматичні особливості функціонування фразеологічних одиниць в американських публіцистичних текстах - Реферат

Прагматичні особливості функціонування фразеологічних одиниць в американських публіцистичних текстах - Реферат

Some might say Frederick's search for "gifts" is merely an attempt to find a silver lining in the hideous black clouds that issued forth from the twin towers (U.S. News and World Report, September 16, 2002, P.24). В оригіналі ФО звучить як every cloud has its silver lining (нема лиха без добра). Фразеологізм трансформовано шляхом зміщення його елементів, додаванням додаткових елементів to find, hideous, black, які автор вживає для того, щоб привернути увагу та підкреслити елемент "лиха" у реченні. Лише частково трансформувалося значення – "знайти щось позитивне у складній ситуації".

Нижче наведений фразеологізм зазнав трансформації за рахунок скорочення та введення додаткового елементу:

But others would point out that America has always been a nation of silver lining (U.S. News and World Report, September 16, 2002, P.24). Nation of silver lining надає найменуванню позитивного відтінку з метою досягнення такого ж ефекту у читачів.

Іноді ФО міняючи форму може повністю змінювати значення. Наприклад:

Enemy of my enemy...(U.S. News and World Report, October 8, 2001, P.20). Прототипом цього виразу став вираз Friend of my friend is my friend, який повністю зазнав зміни форми, а також змінив зміст " ворог мого ворога – мій ворог". Новизна форми викликає в читача зацікавленість, привертає його увагу.

Трансформація усталених фразеологічних одиниць є прагматично зумовлена, спрямована на досягнення автором повідомлення певного комунікативного ефекту. При зміні семантичної структури лексеми, при створенні нових ЛСВ (лексико семантичних варіантів), міняється також і прагматична характеристика лексичної одиниці [4, 66]. Оскільки, прагматично нейтральне слово, зазнаючи певних деформацій, набуває певних прагматичних характеристик. Новоутворені одиниці вносять в текст елемент новизни та несподіванки, сприяючи непомітному введенню в текст певної точки зору на якусь ситуацію і задають концептуальну базу для аксіологічної стратегії, що „допомагає" читачу „правильно" оцінити події, пропонуючи йому готове судження і забезпечуючи цим самим імпліцитний вплив на думку адресата і відтворення необхідної системи поглядів. Крім того, економність новоутворених ФО підвищує частотність їх вжитку, забезпечує динамізм розповіді, її експресивність, легкість декодування поданої інформації [14, 47].

Слід також відмітити, що значну роль відіграє також місце ФО в тексті. Так, ФО ставляться переважно в сильних позиціях, в першу чергу в заголовках [1, 24], оскільки останні виконують певні прагматичні функції – зацікавити читача, привернути його увагу до тексту, примусити прочитати його [11, 48]. Наприклад:

To Sue or Not to Sue (U.S. News and World Report, November 5, 2001, P.64). У заголовку до статті, вираз молодого Гамлета "To be or not to be"який зазнав повної трансформації. Використання подібних оказіональних одиниць розраховано на те, що ФО, на базі якої було створено оказіоналізм, є відома читачеві, і той легко може відтворити всю одиницю повністю, провести асоціативні зв'язки з новоутворенням. Лексичні одиниці такого плану дозволяють, по-перше, зекономити простір, по-друге, надати явищу емоційно експресивного забарвлення, і, по-третє, висловити своє відношення і тим самим викликати відповідну реакцію до повідомлення в читача.

Американські публіцистичні тексти характеризуються прагматичною спрямованістю, що накладає певні вимоги на відбір і характер функціонування лексичних засобів, якими оперує преса. Публіцистичні тексти США функціонують в досить таки жорстких умовах. По-перше, часу на обробку інформації в журналістів мало, тому їм доводиться використовувати штампи, по-друге, пресу часто читають за обідом, в метро, тому статтю потрібно передати коротко, повідомити основні факти і при цьому справити на читача певне емоційне враження, навіть якщо він її не дочитає до кінця. Щоб донести за таких умов до читача повідомлення, мова публіцистичних текстів вдається до використання експресивних мовних засобів, серед яких чільне місце займають фразеологізми.

Фразеологізми мають усі потрібні для газетної мови характеристики, тобто вони є яскравими, влучними, експресивними і мають здатність надавати повідомленню певного оцінного забарвлення. Фразеологізми приречені на їх масове використання у мовленні, так як вони є загально зрозумілими. Усе сказане вище сприяло тому, що на сторінках американських публіцистичних текстів все частіше з'являються фразеологічні вирази. Разом з тим ФО, відповідно до загальної тенденції англійської мови до функціональних змін, набувають нових незвичних форм, використання яких допомагає ефективніше впливати на свідомість читача, оскільки відомо, що будь-яка новизна змісту та форми передбачає прагматичну новизну і, відповідно, викликає зацікавленість в реципієнта.

Список використаних джерел

  1. Багдасарян М. А. Прагматический аспект функционирования фразеологических единиц в газетном тексте сатирической направленности // Прагматические аспекты лексикологии и стилистики французского языка: Сборник научных трудов [Редкол.: З. Н. Волкова (отв. ред.) и др.]. – М.: Московский пед. ин-т иностр. языков им. Мориса Тореза. – 1987, Вып. 292. – С. 21-30.

  2. Баранов А. Н., Паршин П. Б. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание / Роль языка в СМИ : Сборник обзоров ( Ред. сост. Безменова Н. А., Лузина Л. Г.).– М.: ИНИОН, 1986. – С. 100-133.

  3. Грушевская Т. М. Политический текст французской буржуазной прессы: эксплицитный и имплицитный компоненты высказывания // Функционирование языка как соедства идеологического воздействия: Сборник научных трудов. [Редкол.: Л. И. Савченко (отв. ред.) и др.]. – Красондар: Кубанский ун-т, 1988. – С. 57-62.

  4. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1989. – 126 с.

  5. Заботкина В. И. Прагматические и семантические особенности новой идеологически ориентированой лексики // Функционирование языка как соедства идеологического воздействия: Сборник научных трудов. [Редкол.: Л. И. Савченко (отв. ред.) и др.]. – Красондар: Кубанский ун-т, 1988. – С. 84-92.

  6. Медведева С. Ю. Специфика языка печати как средства массовой коммуникации // Роль языка в СМИ : Сборник обзоров ( Ред. сост. Безменова Н. А., Лузина Л. Г.).– М.: ИНИОН, 1986. – С. 216-240.

  7. Мешкова И. Н. Прагматическая направленность передовой статьи // Прагматические аспекты лексикологии и стилистики французского языка: Сборник научных трудов [Редкол.: З. Н. Волкова (отв. ред.) и др.]. – М.: Московский пед. ин-т иностр. языков им. Мориса Тореза. – 1987, Вып. 292. – С. 95-103.

  8. Мовні і концептуальні картини світу / Зб. наук. Праць / Гол. ред О.І. Чередниченко. – К.: Київський ун-т ім. Т.Г. Шевченка, 2004. – 228 с.

  9. Коваль А. П., Солганик Г. Я., Пинчук А. Ф. Особливості мови і стилю засобів масової інформації. – К.:, 1983. – 152 с.

  10. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке. – М.: Наука, 1990. – 108 с.

  11. Ноздрина Л. А. Прагматическая характеристика заглавий // Прагматика и структура текста (Редкол.: Е. И. Шендельс (отв. ред.) и др.). – М. : МГПИ, 1983. – С. 43-57.

  12. Трошина Н. Н. Лингвопрагматический аспект текстов массовой коммуникации // Роль языка в СМИ : Сборник обзоров. – М.: ИНИОН, 1986. – С. 155-173.

  13. Худолій А. О. Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХ століття: Автореф. дис...канд. філол. наук. – К., 2003. – 19с.

  14. Худолій А. О. Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХ століття: Дис...канд. філол. наук. – К., 2003. – 275 с.

  15. Худолій А.О. Лексичні зміни в публіцистичних текстах американсьного варіанту англійської мови // Записки з романо-германської філології. – Одеса, 2002. – Випуск 12. – С. 189-202.

  16. Шерковин Ю. А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. – М.: Мысль, 1973. – 215 с.

  17. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английскй язык. – М.: Флинтл-Наука, 2002. – 384 с.

Loading...

 
 

Цікаве