WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМовознавство, Філологія → Прагматичні особливості функціонування фразеологічних одиниць в американських публіцистичних текстах - Реферат

Прагматичні особливості функціонування фразеологічних одиниць в американських публіцистичних текстах - Реферат

Реферат на тему:

Прагматичні особливості функціонування фразеологічних одиниць в американських публіцистичних текстах

Актуальність теми полягає в дослідженні функціонування фразеологічних одиниць на сторінках публіцистичних текстів з позиції їхньої прагматичної значущості. Один з найбільш перспективних підходів до вивчення функціонального аспекту мовних одиниць у сфері сучасного мовознавства полягає у виявлені їхньої прагматичної значущості. Вихідним положенням при цьому є те, що прагматику цікавить не значення лексичних одиниць, а мета з якою вони вживається в тому чи іншому контексті. Дослідження прагматичних особливостей фразеологізмів дозволить отримати повніше та грунтовніше уявлення про даний шар лексики англійської мови.

Метою роботи є дослідження прагматичних функцій фразеологічних лексичних одиниць друкованих джерел засобів масової інформації США. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

простежити та описати особливості мови американської публіцистики;

виявити прагматичні функції фразеологізмів в американських публіцистичних текстах.

На сьогоднішній день засоби масової комунікації відіграють надзвичайно важливу роль в житті сучасних людей. Вони виконують ряд необхідних функцій, тим самим частково забезпечуючи нормальне функціонування суспільства. Разом з тим, беззаперечною є теза, що засоби масової комунікації є одним з найпотужніших джерел психологічного впливу на людську свідомість, засобом державної пропаганди особливо у сфері політики [19, 8]. Hинi вжe нiкoгo не здивyєш, назвавши мас-медia чeтвepтoю владою (пoряд iз зaкoнoдaвчoю, викoнaвчoю та cyдoвою). У пpавoвoмy демократичномy сyспiльcтвi цi гiлки влaди мають бyти нeзaлeжними, а poзпoдiл влaди пoвинeн бyти чiтко випиcaний в кoнcтитyцiї країни. Звичайно, ключовим елементом здійснення впливу на широкі маси населення є мова текстів масової комунікації, що передбачає можливість їх дослідження як одного з видів комунікативно мовленнєвої діяльності.

Засоби масової комунікації характеризуються певною спрямованістю, багатоаспектністю, варіативністю, нормативністю [20, 6]. В зв'язку з тим, що засоби масової комунікації мають публічний і масовий характер, вони повинні, забезпечуючи потреби суспільства вцілому і окремих соціальних груп, викликати інтерес в широких масах населення, які складаються з конкретних людей, з своїми власними бажаннями, потребами, інтересами [19, 8]. Іншими словами, для того щоб зреалізувати свої соціальні функції по обслуговуванню інтересів суспільства в цілому і різних соціальних груп окремо, масова комунікація повинна враховувати потреби, психологічні особливості людей, умови соціокультурного простору, в якому вони проживають. В іншому випадку трансльовані повідомлення будуть не зрозумілими або не будуть сприйнятими аудиторією.

Однією з найважливіших функцій ЗМІ є функція формування громадської думки [23, 335]. За визначенням Ю.А. Шерковина, інформація – це те, що вносить зміни в нашу свідомість чи почуття і переживається нами психічно або у вигляді вироблення і прийняття рішень, або у вигляді тих чи інших емоцій [16, 80]. Будучи комунікативно спрямованими, інформаційні повідомлення мають на меті не просто подати реципієнту закладену в них інформацію, а спонукати адресата до певної пост комунікативної діяльності [22, 22], адже всяка комунікація в якості результату передбачає зміни картини світу в свідомості комунікантів і робить практично неможливим нейтральне вираження [2, 109].

Крім того, засобам масової інформації притаманні також комунікативно-когнітивна та прагматична функції [14, 18]. Комунікативна функція випливає з комунікативної спрямованості самого тексту повідомлення, під яким розуміємо організований за законами даної мови завершений комунікативний акт [12, 157]. Даний підхід до публіцистичного тексту базується на тому, що текст виникає при переході комунікативної інтенції (наміру) в комунікативну діяльність (в якості основних компонентів мовної комунікації визнаються адресант-автор тексту, саме повідомлення-текст, аудиторія, на яку скероване повідомлення, адресат) [12, 157].

Текст повідомлення, як одиниця комунікації, виконує когнітивну функцію, оскільки будь-який комунікативний акт є когнітивним утворенням з одного боку тому, що він пов'язаний з використанням певних структур знань, з іншого – тому що в цих актах породжуються і передаються нові знання [21, 406]. Події, про які повідомляється, та їх розуміння оцінюються громадською думкою крізь призму тієї фактичної інформації, яка нагромаджується у вигляді знань, норм, цінностей і, яка лежить в основі процесу формування думок, переконань, поглядів та ідеалів читача [14, 25].

Будь-який комунікативний акт несе у собі прагматичний компонент, оскільки адресант, виконуючи свою комунікативну задачу, відбирає ті чи інші засоби мови, організовує їх таким чином, щоб вони зробили можливим адекватне декодування повідомлення [12, 157]. Таким чином, під прагматичною функцією текстів ЗМІ розуміємо підбір інформації та оформлення з метою вплинути на свідомість читача та спонукати його до дій чи певної реакції [7, 98].

Одним з найбільш поширених джерел ЗМІ є преса, зокрема публіцистичні тексти, які є найпотужнішим каналом інформування та пропаганди [6, 217]. Під публіцистичним текстом розуміється лаконічна та компресивна одиниця комунікації, яка інформаційно насичена та має чітку прагматичну установку [14, 18]. Прагматика текстів публіцистичного стилю зумовлена кількома обставинами: 1. Широким колом питань, які розглядаються в ньому; 2. Зверненням до широкої аудиторії; 3. Комплексністю функцій [14, 24].

Прагматична природа публіцистичного тексту передбачає процес інформування населення про важливі факти суспільного життя [14, 25]. Події, про які повідомляється, та їх розуміння оцінюються громадською думкою крізь призму тієї фактичної інформації, яка нагромаджується у вигляді знань, норм, цінностей і, яка лежить в основі процесу формування думок, переконань, поглядів та ідеалів читача [14, 25]. Публіцистичним текстам як одному із основних соціокультурних детермінантів мовної ментальності американського суспільства належить вирішальна роль у формуванні соціокультурних стереотипів сприйняття світу, що є своєрідними фільтрами свідомості [14, 25]. Стереотипізація мисленнєвого процесу відбувається в процесі виховання й освіти, коли встановлена у соціумі система поглядів засвоюється індивідом підсвідомо [14, 25]. Як наслідок, у свідомості індивіда утворюється певна соціальна установка, яка детермінує подальше сприйняття та реакцію реципієнта на ті чи інші події [16, 14]. Таким чином, за рахунок преси (а саме за допомогою соціально-санкціонованої стереотипізації) суспільство впливає на тип поведінки індивіда, на його світогляд, формує його систему цінностей, знань та поглядів [14, 26].

Публіцистичний текст покликаний впливати на читацьку аудиторію, формувати в читачів певний світогляд, відношення до усталених норм та цінностей суспільства. Запорукою успішності текстів у сфері комунікації є декодування текстів, тобто система фіксації інформації, а саме: зрозумілість і доступність текстових повідомлень для певної аудиторії [14, 36]. Ці критерії поширюються також і на журналістів, які, відповідно, повинні користуватися тільки таким кодом культури, такою запозиченою образністю, такими історичними, філософськими, літературними, географічними та іншими поняттями, які відомі аудиторії [14, 36]

На сьогоднішній день преса стала невід'ємною частиною американського суспільства. Обслуговуючи потреби даного соціуму, публіцистичні тексти повинні відповідати його вимогам та задовольняти його смаки, що значною мірою впливає на мовну атмосферу в друкованих виданнях. Мовні засоби публіцистичних текстів США підпорядковуються їх основним прагматичним завданням: інформувати, впливати та поширювати культуру, що суттєво впливає на принципи відбору та характер функціонування мовних засобів в американській публіцистиці [13, 6]. Відбір і сполучення слів відбувається залежно від того, що хоче повідомити мовець, а відтак – від здатності слів і їх сполучень передавати потрібну інформацію [14, 43]. Тому відбір лексики завжди визначається не тільки інформативною функцією чи функцією впливу на читача, але й тими умовами, тією ситуацією, за яких здійснюється повідомлення [14, 43].

Loading...

 
 

Цікаве